Справа № 761/47986/19
Провадження №1-кп/761/834/2021
іменем України
13 серпня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінальних проваджень, внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019100100010999 від 15.11.2019 року та за №12020100100000291 від 11.01.2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 11.12.2019 року до покарання у вигляді штрафу в розміру 850 гривень,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_8
потерпілого ОСОБА_9
14.11.2019 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, в ОСОБА_3 , який перебував в приміщенні кв. АДРЕСА_3 , де проживають його родичі, виник злочинний умисел на вчинення крадіжки чужого майна з метою власного збагачення за рахунок інших громадян.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до житла, 14.11.2019 року, приблизно о 16.45 годин, ОСОБА_3 перебуваючи в кв. АДРЕСА_3 , наблизився до вхідних дверей до кімнати № НОМЕР_1 , впевнився що за його діями ніхто не спостерігає, а також що його дії несуть таємний характер, одним ударом ноги вибив вхідні двері до кімнати № 2. Після цього перебуваючи в приміщенні вказаної вище кімнати, реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_10 , почав її обшукувати на факт наявності цінних речей та/або грошових коштів, помітив телевізор марки «LG», після чого взяв до рук телевізор марки «LG 21FS6R», вартістю 566,67 гривень. В подальшому тримаючи його обома руками перед собою, вийшов з приміщення кімнати після чого вийшов з приміщення квартири АДРЕСА_3 . Надалі перебуваючи на сходовій клітці із викраденим майном, протиправні дії ОСОБА_11 , були виявлені свідком ОСОБА_12 , яка зробила йому зауваження та висловила вимогу припинити кримінальне правопорушення та повернути викрадене майно. Усвідомлюючи протиправність власних дій на те, що вони уже несуть відкритий характер, не бажаючи припиняти розпочате кримінальне правопорушення, ОСОБА_10 не реагуючи на зауваження свідка, вирішив довести правопорушення до кінця відкрито з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Вчиненим ОСОБА_10 кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_9 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 566,67 гривень.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_10 , 06.01.2020, близько 17.20 годин, перебував у приміщенні магазину «Лоток» (ТОВ «ЛК-ТРАНС» код ЄДРПОУ 37470510, юридична адреса: м. Київ, вул. Мельникова, 12), що розташований за адресою: м. Київ, вул. С. Руданського, 4-6А, де звернув увагу на розташовані в холі магазину вітрини на яких знаходились продукти з харчуванням. В цей час у ОСОБА_11 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме продуктів харчування.
Реалізуючи злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_10 , 06.01.2020, приблизно о 17.35 годин, діючи умисно, перебуваючи у приміщенні магазину «Лоток», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Руданського, 4-6А, користуючись відсутністю сторонніх осіб та вільним доступом до майна, підійшов до вітрини на якій розташовані продукти харчування та взяв «Сирники Хуторок» в кількості 2 шт., вартістю 55,59 гривень за одиницю, а усього вартістю на суму 111,18 гривень; «Сир Азія Тофу ваг.» в кількості 2 шт., вартістю 94,63 гривні, а усього вартістю на суму 113,55 гривень, які сховав у власний рюкзак, після чого підійшов до полиці з продуктами харчування, з якої взяв «Пасту Нуттела» в кількості 2 шт., вартістю 88 гривень за одиницю, а усього вартістю на суму 176 гривень, які сховав до кишень власної куртки після чого вийшов з приміщення магазину, не розрахувавшись за продукти харчування, таким чином повторно вчинив таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «ЛК-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 37470510), юридична адреса: м. Київ, вул. Мельникова, 12), що розташований за адресою: м.Київ, вул. Руданського, 4-6 А, викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши матеріального збитку на суму 400,73 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі, повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.
ОСОБА_3 суду надав показання про те, що він 06.01.2020 року, перебував в приміщенні магазину «Лоток», який розташований за адресою: м.Київ, вул. С.Руданського, 4-6 А, де викрав продукти харчування, якими розпорядився на власний розсуд. У вчиненому щиро розкаявся.
Представник потерпілого ТОВ «ЛК-Транс» - ОСОБА_13 , в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, цивільний позов не заявляв. Заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду справи за відсутності потерпілого, суд дійшов висновку про можливість з'ясувати всі обставини справи, та розглянути справу щодо епізоду за ч.2 ст. 185 КК України за відсутності потерпілого відповідно до ст.325 КПК України.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, які на думку суду правильно розуміють зміст інкримінованих обставин в частині обвинувачення за ч.2 ст. 185 КК України і не оспорюють їх, та не мають сумнівів у добровільності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо епізоду за ч.2 ст. 185 КК України, які ніким не оспорюються і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , показання, якого відповідають фактичним обставинам справи та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом було роз'яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини, щодо обвинувачення в частині ч. 2 ст. 185 КК України в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, доведена та його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України не визнав, та надав наступні покази, відповідно до яких, він дійсно 14.11.2019 року перебував в квартирі АДРЕСА_3 , де інколи проживав з матір'ю та дідусем. Того ж дня, а саме 14.11.2019 року у вказаній квартирі знаходилась його мати ОСОБА_12 . Він вибив вхідні двері у кімнату № НОМЕР_1 , з метою заволодіти телевізором, який знаходився в кімнаті діда. У вказаній кімнаті знаходився телевізор марки «LG», який він купував разом з потерпілим ОСОБА_9 , крім того зазначив, що телевізором користувався саме його дідусь ОСОБА_9 , якого він попередив, що забере телевізор, оскільки йому були потрібні грошові кошти. Зайшовши до кімнати взяв телевізор, після чого вийшов з кімнати квартири де його побачила мати ОСОБА_12 , та почала кричати щоб він повернув телевізор, на що він зауважив, що телевізор належить йому, та він його поверне через пару днів. В подальшому він заклав телевізор у «Ломбард» на паспорт свого товариша, отриманими грошима розпорядився на власний розсуд.
Не зважаючи на невизнання ОСОБА_3 своєї вини у скоєнні вказаного кримінального правопорушення викладеного у даному вироку суду за епізодом ч. 3 ст. 186 КК України, його вина підтверджується наступними дослідженими під час судового провадження доказами.
Відповідно до положень ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В силу ст. 24 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Відповідно до положень ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 , надав суду показання про те, що він являється дідусем обвинуваченого ОСОБА_3 . Так, 14.11.2019 року, коли він прийшов додому в кімнату АДРЕСА_4 , виявив, виламані двері, які він зачиняв на окремий замок, та зникнення з кімнати телевізора, яким він користувався. Одразу запитав у своєї доньки ОСОБА_12 , яка проживає у вказаній квартирі, де дівся телевізор, на що вона повідомила йому, що його забрав Саша мій онук . В подальшому ОСОБА_3 повідомив йому, що він заклав його телевізор у «Ломбард», після чого він викликав поліцію.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , надала суду показання про те, що вона являється матір'ю обвинуваченого ОСОБА_3 . Так 14.11.2019 року прийшовши з роботи додому у квартиру АДРЕСА_3 , лягла спати. Прокинувшись від шуму, вийшла в коридор та побачила виламані двері у кімнаті №2, де проживає ОСОБА_9 , а також виявила зникнення з кімнати телевізора. Побачивши свого сина ОСОБА_3 , який тримав телевізор, запитала у останнього куди він його несе та навіщо забрав, на що він повідомив, що закладе його у «Ломбард», оскільки йому потрібні грошові кошти, а згодом він його поверне, на що вона заборонила йому забирати телевізор оскільки їм користувався ОСОБА_9 .. Проте ОСОБА_3 не послухав її та забрав телевізор, яким розпорядився на власний розсуд.
Аналізуючи показання потерпілого ОСОБА_9 на предмет їх достовірності, судом враховується що, останній за рівнем свого психічного розвитку здібний був правильно розуміти як зовнішню фабулу подій так і характер здійснюваних та може правильно сприймати обставини, які мають значення для справи та здібний давати відносно них правдиві покази.
На підставі наведеного, суд визнає показання потерпілого достовірними, , оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження та отримані у порядку встановленому КПК України, та не суперечать показанням допитаного свідка ОСОБА_12 .
Також винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, у повному обсязі підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування, а саме:
витягом з ЄРДР за № 12019100100010999, згідно якого 15.11.2019 року було внесено відомості відповідно до яких, 14.11.2019 року, близько 16 год. 00 хв., за адресою АДРЕСА_5 , ОСОБА_9 виявив зникнення власного телевізора марки «LG» після приходу до нього його внука ОСОБА_3 .. Вказані протиправні дії останнього кваліфіковано за ч. 3 ст. 186 КК України ;
протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.11.2019 р., згідно якого від потерпілого ОСОБА_9 Шевченківським УП було зареєстровано надходження заяви про злочин за адресою. АДРЕСА_5 щодо викрадення належного йому майна, а саме телевізора марки «LG» його внуком ОСОБА_3 ;
протоколом огляду місця події від 14.11.2019 року, з фототаблицею до нього, згідно якого за участі потерпілого ОСОБА_9 та спеціаліста ОСОБА_14 було проведено огляд приміщення житлової квартири АДРЕСА_6 . під час якого було встановлено, що у вказаній квартирі, а саме в житловій кімнаті АДРЕСА_7 , на підлозі знаходились дерев'яні частки, при цьому , двері до кімнати АДРЕСА_8 на момент огляду відчинені. Окрім цього на коробці вхідних дверей до кімнати №2 з правої сторони наявні пошкодження, а саме тріщина в області замку. Також в ході огляду даної кімнати встановлено, вхідні двері до даної кімнати мають пошкодження, а саме в області встановлення самого замка. Крім того на підлозі біля вказаних дверей знаходились дерев'яні частки з коробки дверей.
Разом з тим, у кімнаті №2 знаходився комод на якому розміщено програвач марки «САМСУНГ» , а також шнурі. Відповідно до пояснень потерпілого ОСОБА_15 на вказаному комоді також стояв телевізор, який на час огляду місця події був відсутній та який за словами потерпілого було викрадено;
заявою ОСОБА_16 від 15.11.2019 року, про долучення копії заставного білета (квитанції) № 720150766148 від 14.11.2019 року;
копією квитанції товариства « Ломбард Оскар» № 07-000008867 від 14.11.2019 року;
копією заставного білету товариства « Ломбард Оскар» від 14.11.2019 року.
заявою ОСОБА_16 від 15.11.2019 року про видачу телевізора;
протоколом огляду місця події від 15.11.2019 року, з фототаблицею до нього, згідно якого за участі понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_18 а також іншого учасника ОСОБА_16 було проведено огляд службового кабінету № 24, розташованого на 3-му поверсі будівлі ВП№3 Шевченківського УП ГУНП в м. Києві , що знаходиться за адресою вул. Я. Корчана, буд. 4, у м. Києві. На момент огляду в приміщені каб. № 24 знаходився ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_2 біля якого на столі стояв телевізор «LG» в корпусі сірого кольору у робочому стані та без жодних пошкоджень. Біля телевізору знаходився пульт від нього з маркуванням «LG MKJ 30036802» на якому відсутня захисна кришка для відділення батарейок. В ході проведення даного огляду місця події ОСОБА_16 добровільно видав телевізор «LG» в корпусі сірого кольору та пульт від нього з маркуванням «LG MKJ 30036802», які в ході огляду були вилучені;
висновком експерта від 25.11.2019 року № 13-1/2085 згідно з яким було визначено орієнтовну ринкову вартість викраденого майна, а саме телевізора марки «LG», з серійним номером 21FS6R та пульта марки «LG», з серійним номером MKJ 30036802;
дослідженим в ході судового розгляду протоколом слідчого експерименту та диску до нього від 20.11.2019 року, який розпочато о 17 год. 35 хв. за участі слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_19 , за адресою АДРЕСА_5 , у вечірній час доби, при штучному освітлені та за участю свідка ОСОБА_12 та інших осіб ОСОБА_9 ОСОБА_20 , у присутності понятих, ОСОБА_21 . ОСОБА_22 в ході слідчого експерименту свідок ОСОБА_12 показала, що 14.11.2019 року перебувала за адресою у АДРЕСА_5 , де вона відпочивала. Як повідомила ОСОБА_12 вона прокинулась від гуркоту та шум. Коли піднялась із ліжка одразу побігла до вхідних дверей вказаної квартири, оскільки чула звідти звуки. В той час вхідні двері до квартири були відчинені через які вона побачила на сходах свого сина, ОСОБА_3 , який в той час тримав у руках телевізор, який належить її батьку ОСОБА_9 . Після цього вона сказала ОСОБА_3 , щоб він повернув телевізор, який йому не належить, однак останній не реагував на це та почав швидко спускатися донизу в напрямку виходу з під'їзду. Після цього, як показала ОСОБА_12 , почала бігти за своїм сином та продовжувала йому кричати, щоб той повернув викрадений ним телевізор. Проте ОСОБА_3 на її крики не реагував та продовжував бігти до виходу з під'їзду в напрямку вул. Ружинської, що знаходиться у м. Києві. Як показала ОСОБА_12 вона далі продовжувала бігти за сином до перехрестя вул. Ружинської та вул. Тешебаєва у м. Києві. Далі за будинком АДРЕСА_9 продовжувала переслідування останнього доки він не зник з її поля зору.
Суд, заслухавши показання обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_12 дослідивши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши і зіставивши їх між собою,приходить до безсумнівного висновку про те, що обвинувачений, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності свідомо не визнає факту відкритого викрадення ним майна потерпілого, а також факту проникнення до кімнати в якій проживає останній.
На підтвердження цього висновку свідчать перед усім покази свідка ОСОБА_12 про те що дії обвинуваченого ОСОБА_3 носили однозначно відкритий характер, як для неї так і для самого обвинуваченого, який ніс телевізор з кімнатою, а надалі по вулиці та не міг не чути її голосний крик з вимогою залишити телевізор, про, що не заперечує і сам обвинувачений.
Подія відбувалася в денний час, при цьому інших осіб поряд не було. Після того, як свідок ОСОБА_12 почала наздоганяти та кричати, обвинувачений ОСОБА_3 лише прискорив свою ходу, швидко пересувався з викраденим телевізором, а надалі з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Недоторканість житла особи є принципом, визнаним світовою спільнотою.
Відповідно до статті 30 Конституції України передбачено, що кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна, чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Ці конституційні норми, що охороняють права і свободи людини, знайшли закріплення в Кримінальному процесуальному кодексі України як засади кримінального судочинства (статті 7, 13 КПК), за якими не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Крім того, частиною першою статті 233 КПК України передбачено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої палати Верховного Суду від 18.04.2018 №13-14кс18, проникнення як кваліфікуюча ознака злочинів проти власності передбачає, що особа потрапила в житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності вільної можливості та права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи на порушення встановленого законом порядку). При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час скоєння злочину. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки «проникнення» не має. При вирішенні питання про застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення в житло, інше приміщення чи сховище» у складі кримінального правопорушення вирішальне значення мають режим доступу до приміщення (вільний/обмежений) та наявність в особи умислу на незаконне входження (потрапляння) до приміщення (сховища, тощо) або незаконне перебування в ньому з метою заволодіння чужим майном.
Кімната №2 яка знаходиться в квартирі АДРЕСА_3 , відповідно до наданих показів які не суперечили між собою, була закрита на замок, що перешкоджало вільному доступу до неї.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 суду надав покази, що 14.11.2019 року за адресою АДРЕСА_5 він вибив вхідні двері у кімнату АДРЕСА_8 , в якій проживав потерпілий ОСОБА_9 , а також потерпілий ОСОБА_9 надав суду пояснення що кімнату АДРЕСА_4 , він зачиняв на окремий замок, що не оспорював обвинувачений.
Отже, для того щоб проникнути всередину кімнати, ОСОБА_3 необхідно було відкрити двері, а в даному випадку останній їх вибив, що вказує на відсутність у обвинуваченого вільного доступу до неї, а тому останній здійснив вказані дії шляхом незаконного проникнення до вказаного приміщення.
З урахуванням наведеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення дійшов до впевненого висновку, що провина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального злочину викладених у вироку суду доведена та його умисні дії, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у приміщення, за ч.3 ст.186 КК України кваліфіковані вірно.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які слід кваліфікувати:
-за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно:
-за ч.3 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 , вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, а саме те, що ним було вчинено у сукупності тяжке та нетяжке кримінальні правопорушення, обставини їх вчинення, умисний характер діянь, форму й ступінь вини, мотивацію вчинених кримінальних правопорушень, дані про його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.
Зокрема, судом враховано, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, при цьому належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, вчинив нові кримінальні правопорушення, на обліку у лікаря-нарколога, психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується посередньо, не працює, не одружений, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв'язків, які б були достатнім стримуючим фактором для запобігання вчинення ОСОБА_3 нових кримінальних правопорушень .
Обставин, які пом'якшють покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин скоєння кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого, його молодого віку та стану його здоров'я, суд вважає необхідним і достатнім покаранням для його виправлення й попередження вчинення ним нових злочинів, покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією закону, за яким визнав його виним.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити застосованим до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у провадженні не заявлявся.
Судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349, 369-371, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Речові докази:
-DVD-R диск з відеозаписом огляду у кримінальному провадженні №12020100100000291 від 11.01.2020 року - залишити в матеріалах кримінального провадження;
-телевізор марки «LG», з серійним номером 21FS6R та пульт марки «LG», з серійним номером MKJ 30036802 - залишити у власника ОСОБА_9 ;
-диск з відеозаписом слідчого експерименту від 20.11.2019 року, у кримінальному провадженні №12019100100010999 від 15.11.2019 року - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №13-1/2085 від 25.11.2019 року, на загальну суму 628,04 гривень підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 залишити застосованим до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обраховувати з моменту його фактично затримання, тобто з 16.січня 2020 року.
Зарахувати у строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення у період з 16 січня 2020 року до набрання вироком законної сили, згідно ч.5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1