Ухвала від 16.08.2021 по справі 760/15290/20

УХВАЛА

16 серпня 2021 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/13141/2021

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О.Ф.,

перевіривши відповідність апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Солом'янського районного суду м. Києва

від 07 жовтня 2020 року вимогам ст. 356, 357 ЦПК України,

у цивільній справі №760/15290/20 Солом'янського районного суду м. Києва

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу разом з клопотанням про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Як на підставу розстрочення сплати судового збору посилалася на тяжкий майновий стан.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Положення ч. 1 ст. 136 ЦПК України кореспондуються з положення пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).

Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що з урахуванням майнового стану сторони суд може розстрочити сплату судового збору.

Звертаючись до суду з клопотанням про розстрочення сплати судового збору, ОСОБА_1 посилалася на тяжкий майновий стан. Однак, на підтвердження обставин тяжкого майнового стану не надала жодних доказів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору та залишення апеляційної скарги без руху для сплати судового збору.

Так, відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на судові рішення справляється судовий збір.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до пп. 6 п.1 ч. 2. ст. 4 Закону за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При зверненні позивача до суду з даним позовом підлягав сплаті судовий збір в сумі 1 681,60 грн.

Таким чином, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 2 522 грн 40 коп (1 681,60 х150%).

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у сумі 2 522 грн 40 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме скаргу сплачується судовий збір. Платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Також, згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 13.02.2020 по справі №910/4557/18 в квитанції (платіжному дорученні) про сплату судового збору необхідно зазначати номер справи та дату судового рішення, що оскаржується.

Оригінал документу про сплату судового збору із зазначенням відомостей про те, за яку саме апеляційну скаргу сплачується судовий збір, необхідно подати до Київського апеляційного суду.

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.

За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення виявлених судом недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 136, 185, 356, 357 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.

Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку не усунення у встановлений термін виявлених судом недоліків, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.

Інформацію по справі можна отримати в мережі Інтернет на офіційному сайті Київського апеляційного суду за веб адресою: www.kas.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя О.Ф. Мазурик

Попередній документ
99016572
Наступний документ
99016574
Інформація про рішення:
№ рішення: 99016573
№ справи: 760/15290/20
Дата рішення: 16.08.2021
Дата публікації: 17.08.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (15.07.2020)
Дата надходження: 15.07.2020
Предмет позову: про усунення перешкод користування власнітсю і визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням