Постанова
Іменем України
Єдиний унікальний номер справи 756/8130/19
Номер провадження 33/824/3815/2021
Головуючий у суді першої інстанції А.В. Шевчук
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л.Д. Поливач
13 серпня 2021 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л.Д., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року, -
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою судді, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову судді від 19.06.2019, закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення та повернути сплачений нею штраф у розмірі 170,00 грн. та судовий збір у розмірі 384,20 грн. Також ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду м.Києва від 19 червня 2019 року, посилаючись на те, що такий строк було пропущено з поважних причин.
Як на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржувана постанова їй не направлялася судом та не отримувалася нею, також вона не отримувала протокол про адміністративне правопорушення від 18.06.2019, складений відносно неї. У лютому 2021 року вона дізналася про обліковану в ЄДРСР постанову судді від 19.06.2019, прийняту у справі №756/8130/19. 07.07.2021 нею було подано клопотання про ознайомлення із матеріалами справи та 20.07.2021 вона ознайомилася із ними. Також зазначила, що перебувала на діагностичному обстеженні у зв'язку із погіршенням здоров'я. Зазначила, що саме об'єктивні обставини не давали їй можливості та впевненості захистити себе у суді, вчасно ініціювати апеляційне оскарження та звернутися за правовою допомогою до адвоката. А тому вважає, що пропущений нею строк на апеляційне оскарження постанови судді від 19.06.2019 підлягає поновленню.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Із матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП вбачається, що остання брала участь у судовому засіданні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо неї за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, вину свою у скоєному правопорушенні вона визнала, про що зазначено суддею у постанові Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року.
Після закінчення розгляду справи про адміністративне правопорушення 19.06.2019 суддею було оголошено постанову про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та застосовування до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн., а також з неї в дохід держави було стягнуто судовий збір у розмірі 384,20 грн. Роз'яснено порядок і строк оскарження постанови судді.
Вказана постанова було виконана ОСОБА_1 , що вбачається із апеляційної скарги у якій вона просить апеляційний суд повернути сплачений нею в дохід держави штраф у розмірі 170,00 грн та судовий збір у розмірі 384,20 грн.
З наведеного вбачається, що будучи присутньою під час розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення та оголошення постанови після закінчення розгляду справи, ОСОБА_1 була обізнана з результатами прийнятого судового рішення, виконала його, а відтак погодилася із прийнятою 19.06.2019 суддею постановою. Також ОСОБА_1 було роз'яснено порядок і строк оскарження постанови судді, а тому вона як юрист, що вбачається із копії трудової крижки (а.с. 23-26), розуміла настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Так, положеннями статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Частиною другою статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Отже, з урахуванням положень статті 294 КУпАП, останній день для подачі апеляційної скарги на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року 01.07.2019 (перший робочий день після вихідних).
Апеляційну скаргу на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року у справі №756/8130/19 ОСОБА_1 подано до суду 01 серпня 2021 року, що підтверджується штампом, проставленим на конверті (а.с. 40). Тобто, апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала із пропуском строку, встановленим положеннями статті 294 КУпАП.
Згідно ч.2 ст. 294 КУпАП апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Отже, за вище наведеною нормою строк на подачу апеляційної скарги обчислюється не з моменту ознайомлення з постановою судді чи з моменту її отримання, а з моменту її винесення.
Апеляційний суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було пропущено з поважних причин. Про такі причини апеляційний суд повинна повідомити особа, яка подає апеляційну скаргу на постанову судді, зазначивши їх у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді та підтвердити належними доказами.
Проте, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді ОСОБА_1 не навела переконливих доводів на обґрунтування поважності причини пропуску такого строку, а її посилання на те, що такий строк було пропущено з причин неотримання копії постанови, перебування на діагностичному обстеженні 01.07.2019, без обґрунтування, яким чином ці обставини вплинули на можливість своєчасного (до 01.07.2019) подання апеляційної скарги до суду, є безпідставними, такі причини не можуть вважатися поважними.
Безпідставними є також посилання ОСОБА_1 на те, що вона у встановлений законом строк не змогла подати апеляційну скаргу у зв'язку з неврученням їй постанови, оскільки вказану постанову було оголошено судом 19.06.2019, після чого її було виконано ОСОБА_1 . Сплативши адміністративний штраф ОСОБА_1 фактично погодилася із прийнятим судовим рішенням за результати розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно неї за ч.1 ст. 173-2КУпАП.
Між тим, ОСОБА_1 не навела у апеляційній скарзі обставин, що перешкоджали їй подати апеляційну скаргу на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року, після того як вона ознайомилася із нею у лютому 2021 року з ЄДРСР. Оскільки ознайомившись із оскаржуваною постановою у лютому 2021 року ОСОБА_1 лише у липні 2021 року (більш ніж через 4 місяці) звернулася до суду першої інстанції із клопотанням про ознайомлення із матеріалами справи та у серпні 2021 року подала апеляційну скаргу.
Як вбачається з аналізу рішень Європейського суду він у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у ст.17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 р. зазначено, що від судів вимагається вказувати підстави для поновлення права на оскарження судового рішення, однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі, проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки вказується на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тобто ЄСПЛ наголосив на необхідності дотримання особою належної процесуальної поведінки, спрямованої на отримання інформації щодо ходу розгляду справи відносно неї.
ОСОБА_1 не зазначила у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді поважні причини, які б перешкоджали своєчасному її оскарженню. Апеляційний суд вважає, що такий строк було пропущено апелянтом, оскільки вона погодилася із прийнятим судовим рішенням та виконала його, що свідчить про відсутність у неї у 2019 року наміру на його апеляційне оскарження. Будь - яких заяв, скарг щодо невручення та ненаправлення їй постанови матеріали справи не містять.
Закон пов'язує право особи на апеляційне оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення саме з моментом її винесення, а не з моментом отримання її копії, а ОСОБА_1 не навела у клопотанні поважних причин, які перешкоджали їй у подачі апеляційної скарги у десятиденний строк, визначений законом. Протягом зазначеного часу ОСОБА_1 не скористалася своїм процесуальним правом, будь-яких доказів про те, що вона не мала можливості своєчасно подати апеляційну скаргу про перегляд справи в апеляційному порядку не надано, тим самим пропущено строк на апеляційне оскарження постанови судді районного суду без поважних причин. Апеляційний суд зауважує, що постанова судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року виконана ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність у неї наміру на її апеляційне оскарження.
Отже, з урахуванням зазначеного та за відсутності будь-яких доказів про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на оскарження постанови судді.
Крім того апеляційний суд зазначає, що при розгляді клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення суд не перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки за результатами розгляду апеляційної скарги по суті.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року, про що ставить питання ОСОБА_1 , не має, а тому у задоволенні клопотання про поновлення такого строку слід відмовити, у зв'язку із чим апеляційну скаргу належить повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
ОСОБА_1 відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Д. Поливач