про залишення апеляційної скарги без руху
Справа №752/18449/17 Головуючий у 1 інстанції: Колдіна О.О.
Провадження №22-ц/824/12872/2021 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
11 серпня 2021 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Гаращенко Д.Р., перевіривши відповідність ст.ст. 355-356 ЦПК України апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 вересня 2020 року в справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,-
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 вересня 2020 року в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, 28 липня 2021 року ГУ ПФУ в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається із матеріалів справи 30 вересня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Копію повного тексту рішення суду отримано ГУ ПФУ у м. Києві 15 липня 2021 року. (а.с. 147)
Апеляційна скарга подана апелянтом 28 липня 2021 року.
Враховуючи вказані обставини, положення ст. 129 Конституції України про забезпечення права на апеляційний перегляд справи, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч. 1 ст.127 ЦПК України, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, а тому строк на апеляційне оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 вересня 2020 року підлягає поновленню.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ у м. Києві просить звільнити від сплати судового збору. При цьому зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Крім того, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла до 15.12.2017) Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору, у зв'язку з чим бюджетом Пенсійного фонду України кошти на сплату судового збору передбачені не були.
У ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а)військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
За приписами статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо), і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження вказаних обставин ГУ ПФУ у м. Києві не надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження того, що майновий стан апелянта перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору.
Наведені апелянтом доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Посилання апелянта на положення Закону України «Про судовий збір», які діяли на момент пред'явлення позову, не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у 2021 році.
За таких обставин у задоволенні клопотання ГУ ПФУ у м. Києві про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.
Згідно з пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
У відповідності до п. 1 ч. ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент пред'явлення позову) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За положеннями пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1600 грн.
За подання до суду позовної заяви мало бути сплачено судовий збір у розмірі 1600 грн.
Отже, 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви, становить 1600 ? 150% = 2400 грн, а тому апелянт має сплатити судовий збір у розмірі 2400 грн на реквізити Київського апеляційного суду (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: №UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (дата оскаржуваного рішення), по справі (номер справи), Київський апеляційний суд).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст.185 ЦПК України.
Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способом і строком їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для усунення виявлених судом недоліків.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, -
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві строк на апеляційне оскарженнярішенняГолосіївського районного суду м. Києва від 30 вересня 2020 року.
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 вересня 2020 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали шляхом надання суду апеляційної інстанції квитанції про сплату судового збору в розмірі 2400 грн на реквізити Київського апеляційного суду.
Роз'яснити, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Д.Р. Гаращенко