Справа № 303/41/21
Іменем України
16 серпня 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів КОЖУХ О.А., ГОТРИ Т.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Ужгороді цивільну справу № 303/41/21 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 лютого 2021 року, повний текст якого складено 23 лютого 2021 року, головуюча суддя Гутій О.В., -
встановив:
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (АТ КБ «ПриватБанк») заявою від 17.11.2020, що надійшла до Мукачівського міськрайонного суду 05.01.2021, звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 мотивуючи таким.
17.11.2015 ОСОБА_2 (відповідно до паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 26.03.2018, « ОСОБА_1 ») звернулася до банку з метою отримання банківських послуг і на підставі підписаної цього дня заяви отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому був збільшений до 13000,00 грн. Сторони за правилами договору приєднання уклали кредитний договір, умови якого зафіксовані в Умовах і Правилах надання банківських послуг, які є складовою кредитного договору і з якими відповідачка була ознайомлена, що підтверджується її підписом в анкеті-заяві. Відносини між банком і клієнтом можуть регулюватися як шляхом підписання окремих документів, так і шляхом обміну інформацією іншими засобами (через веб-сайт банку www.privatbank.ua, sms-повідомлення).
Відповідачка отримала кредитні кошти, користувалася картковим рахунком, що підтверджує наявність кредитних правовідносин між сторонами. Погашення заборгованості за кредитним договором позичальник повинен був здійснювати шляхом щомісячних платежів у розмірі не менше визначеного відповідно до п. 1.1.1.60. договору мінімального обов'язкового платежу.
Позичальник зобов'язаний був сплачувати відсотки за користування кредитом за ставками, що були зазначені в Тарифах, які діяли на дату їх нарахування та були викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, а в разі порушення зобов'язань повинен був сплатити пеню в розмірі, розрахованому відповідно до Тарифів, які діяли на дату їх нарахування (п.п. 2.1.1.12.6., 2.1.1.12.6.1., інші положення договору).
Відповідно до п. 2.1.1.2.12. договору, з 01.03.2019 в разі порушення зобов'язань із повернення кредиту, сплати процентів, неустойки, інших зобов'язань, починаючи зі 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта він зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість за кредитом та процентами від суми неповерненого у строк кредиту, які згідно зі ст. 625 ч. 2 ЦК України встановлюються у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4% для картки «Універсальна», 84,0% - для картки «Універсальна Gold».
У силу положень ст. 1050 ч. 2 ЦПК України, п. 2.1.1.12.10. договору, в разі невиконання боржником своїх зобов'язань за договором банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту та сплати всього належного за договором, включно з підвищеними процентами та неустойкою.
Пунктом 2.1.1.2.1. договору передбачено, що він діє на протязі 5 років з моменту його підписання, а якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк.
Банк свої зобов'язання за договором виконав, надав кредитні кошти, а відповідачка свої порушила і спричинила виникнення боргу, який станом на 15.11.2020 склав 28492,24 грн, із яких заборгованість: за простроченим тілом кредиту - 23689,94 грн, за простроченими відсотками - 4802,30 грн.
Посилаючись на ці обставини, на порядок виконання договірних зобов'язань та на передбачене договором і нормами ЦК України право банку достроково вимагати повернення всього заборгованого, банк просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором від 17.11.2015 у розмірі 28492,24 грн із вищеперерахованими її елементами та покласти на неї судові витрати.
Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 23.02.2021 у позові відмовлено.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із його необґрунтованості та недоведеності, з того, що позивачем не були виконані передбачені законом правила укладення кредитного договору, доказів погодження сторонами істотних умов договору, зокрема, щодо процентної ставки по суті в справі немає, дійсні умови, на яких надавалися кошти, встановити фактично неможливо, права відповідачки як споживача фінансових послуг не були дотримані, а доводи позову ґрунтуються на припущеннях. Крім того, станом на 15.11.2020 заборгованість за поточним тілом кредиту відсутня, а щодо пред'явленої до стягнення суми простроченої заборгованості за кредитом позивач не довів, що така є складовою частиною саме фактично отриманих відповідачкою кредитних коштів.
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» оскаржив рішення суду як незаконне та необґрунтоване. Доводи скарги зводяться до таких.
Сторони в належній, погодженій між ними формі уклали за правилами договору приєднання кредитний договір, що відповідає вимогам закону. Відповідачка підписала анкету-заяву, погодилася з умовами договору, отримала кредитну картку, отримала кредитні кошти та користувалася ними, частково виконувала свої зобов'язання за договором і спричинила борг, який підлягає сплаті.
Згідно з судовою практикою Верховного Суду, не можна вважати неукладеним кредитний договір після його повного чи часткового виконання сторонами; саме по собі посилання на неознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин; умови та правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору і підпис під ними не потрібен.
Відповідачка не оспорювала як дійсність укладеного договору, його умови, так і розрахунок пред'явленої до стягнення заборгованості, тоді як такий підтверджується іншими доказами, зокрема, банківською випискою, яка є первинним документом.
Відповідно до закону користування кредитними коштами є платним, за користування такими коштами сплачуються проценти, а надання безпроцентних кредитів за загальним правилом банкам забороняється.
Суд неправильно застосував і правову позицію, висловлену Верховним Судом у справі № 342/180/17, відповідно до якої, зокрема, банк управі вимагати повернення фактично наданих відповідачці коштів. Тим часом, суд не встановив заборгованість за фактично отриманими відповідачкою коштами та необґрунтовано відмовив у їх стягненні.
Суд належним чином не перевірив доводів позивача та не оцінив надані ним докази в сукупності.
Позивач просить рішення суду скасувати та задовольнити позов.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до такого.
Спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України щодо кредитних зобов'язань та у відповідній частині законодавством про захист прав споживачів у редакції, що була чинною на час їх виникнення. Враховуючи положення, зокрема, ст. 42 Конституції України, ст. 4 ч. 1 п. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 10 ч. 1, ст. 12 ч. 3, ст. 13 ч. 1, ст. 263 ч.ч. 1, 5, ст. 367 ч.ч. 1, 4 ЦПК України та беручи до уваги, що позов пред'являвся з підстав, які згідно з позицією позивача надавали йому право нарахувати та вимагати стягнення боргу за кредитом і відсотками та обґрунтовувався відповідним чином, наявність у позивача відповідної правової підстави для нарахування платежів і для стягнення коштів, правильність застосування норм матеріального права підлягають перевірці судом під час розв'язання спору безвідносно до того, чи є з цього приводу заперечення або інші доводи.
У справі встановлені такі факти, обставини та відповідні їм правовідносини.
17.11.2015 відповідачка (на той час - ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заповнила у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 11).
Анкета-заява містить ідентифікуючі дані щодо ОСОБА_2 , у цій заяві відсутня будь-яка інформація про умови кредитування, а також міститься текст такого змісту: «Я згоден (-на) з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між мною та банком договір про надання банківських послуг. Я ознайомився (-лась) з договором про надання банківських послуг до його укладання і згоден (-на) з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згоден (-на) отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.privatbank.ua. Я зобов'язуюсь … регулярно самостійно знайомитися їх змінами на сайті ПриватБанку www/privatbank.ua. … ознайомлений (-а) і згоден (-а) з Умовами та Правилами надання послуги накопичення «Копілка» і згоден (-на) оформити дану послугу …. Умови кредитування, відомості про сукупну вартість кредиту мені роз'яснені і зрозумілі, рекламний буклет з тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування мною отриманий.».
Анкету-заяву підписано працівником банку та ОСОБА_2 17.11.15. У подальшому прізвище та ім'я відповідачки « ОСОБА_2 » відповідно до копії паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 26.03.2018 органом 2111, змінено на «« ОСОБА_1 », по-батькові залишилося без змін - « ОСОБА_1 », РНОКПП НОМЕР_2 (а.с. 63).
До позовної заяви позивач додав «Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»» (а.с. 12), що містить одночасно такі умови кредитування:
«Універсальна, 30 днів пільгового періоду» зокрема:
базова процентна ставка - 3,0% на місяць; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50,00 грн і не більше залишку заборгованості; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - ПЕНЯ = пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) = (базова процентна ставка за договором)/30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30,00 грн на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму понад 50,00 грн; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань - 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій;
до цих умов міститься примітка такого змісту: «з 01.01.2013 всі карти «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» переведені на тарифний план «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»;
«Універсальна, 55 днів пільгового періоду» зокрема:
базова процентна ставка - 2,5% на місяць, за тратами, здійсненими з 01.09.2014 - 2,9%, за тратами, здійсненими з 01.04.2015 - 3,6%; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50,00 грн і не більше залишку заборгованості, з 01.04.2014 - 5% від заборгованості, але не менше 100,00 грн і не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25-го числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - ПЕНЯ = 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50,00 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100,00 грн; ПЕНЯ = 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 100,00 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100,00 грн другий місяць поспіль і більше; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань - 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій;
«Універсальна Contract» зокрема:
базова процентна ставка - 1,7% на місяць; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50,00 грн і не більше залишку заборгованості, з 01.04.2014 - 5% від заборгованості, але не менше 100,00 грн і не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25-го числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості; щомісячна комісія за кредитне обслуговування карти - 15,00 грн; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - ПЕНЯ = 0,0001% від заборгованості, але не менше 50,00 грн на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань - 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій;
до цих умов міститься примітка такого змісту: «з 01.09.2014 проводиться зміна тарифного плану «Універсальна Contract» на «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» або «Універсальна Gold»;
«Універсальна Gold» зокрема:
базова процентна ставка - 2,5% на місяць, з 01.04.2013 - 2,3%, за тратами, здійсненими з 01.09.2014 - 2,7%, за тратами, здійсненими з 01.04.2015 - 3,5%; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50,00 грн і не більше залишку заборгованості, з 01.04.2014 - 5% від заборгованості, але не менше 100,00 грн і не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25-го числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості; щорічна комісія за обслуговування карти - 500,00 грн; з 01.06.2012 щомісячна комісія за обслуговування (з 01.04.2013 - членський внесок за участь в GoldКлубі) - 20,00 грн на місяць; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - ПЕНЯ = 0,233% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50,00 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100,00 грн; ПЕНЯ = 0,233% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 100,00 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100,00 грн другий місяць поспіль і більше; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань - 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
до цих умов містяться примітки такого змісту: «з 01.09.2014 змінено процентну ставку по кредитним картам «Універсальна» та «Універсальна Голд» (зміну здійснено тільки для витрат, здійснених після 01.09.2014); з 01.04.2015 змінено тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» та «Універсальна Голд», розмір процентної ставки, пені тощо.
На обґрунтування своїх вимог АТ КБ «ПриватБанк» надало суду текст із Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, який не містить даних про час формування та затвердження цих Умов і Правил, будь-яких вихідних реквізитів (а.с. 13-61). Цими Умовами і Правилами встановлено, зокрема, що:
банк публічно пропонує необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг (далі Умови і Правила або Договір) (Преамбула Умов і Правил);
кредит (кредитна лінія, кредитний ліміт) - розмір коштів, що надаються банком клієнту на строк, обумовлений у договорі, на умовах платності та зворотності (п. 1.1.1.54.);
щомісячний платіж - сума коштів у розмірі, визначеному у заяві на акцептування умов, розміщених у цьому документі, яку позичальник виплачує банку щомісяця з метою погашення заборгованості (п. 1.1.1.34.);
мінімальний обов'язковий платіж - розмір боргових зобов'язань клієнта, які щомісяця має сплачувати клієнт протягом терміну дії картки; … залежно від виду платіжної картки розмір і порядок розрахунків щомісячного платежу зазначений у заяві та «Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування» і виражений у процентному співвідношенні до здійснених операцій з використанням платіжних карток (п. 1.1.1.60.);
Тарифи - розмір винагороди за послуги банку; є невід'ємною частиною договору; перелік може змінюватися і доповнюватися, про що клієнт повідомляється відповідно до цих умов (п. 1.1.1.108.);
сервіс «Миттєва розстрочка» - послуга банку, яка налається держателям платіжних карток «Універсальна» та «Універсальна Gold» на умовах терміновості, платності та зворотності; … кредит з використанням сервісу «Миттєва розстрочка» повертається шляхом встановлення клієнтом регулярного платежу з картки клієнта в розмірі щомісячного платежу за кредитом і проводиться банком на підставі договірного списання (п. 1.1.1.129.);
клієнт доручає банку списувати кошти з рахунків клієнта… у межах сум, що підлягають сплаті банку з договором, у разі настання термінів платежів, у тому числі, мінімального обов'язкового платежу, якщо такий вказаний в Заяві і Пам'ятці клієнта (Довідці про умови кредитування), а також списувати кошти з картрахунку у разі настання термінів платежів за іншими договорами у розмірах визначених цими договорами (договірне списання), у межах платіжного ліміту картрахунку; … списання коштів з будь-якого рахунка клієнта, відкритого банком, оформлюється меморіальним ордером (п.п. 1.1.3.1.6., 2.1.1.12.9);
клієнт зобов'язаний:
погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитратою платіжного ліміту, а також оплачувати комісії та інші плати на умовах, передбачених договором відповідно до Тарифів банку (п.п. 1.1.2.1.7., 1.1.7.13., 2.1.1.5.5.);
погашення кредиту - поповнення картрахунку шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку …, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору (п. 2.1.1.12.3.) (п. 2.1.1.12.3.);
банк має право у разі порушення власником … умов договору та/або у разі виникнення овердрафту … вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань у цілому або у визначеній банком частці … у разі невиконання власником … своїх боргових та інших зобов'язань за договором (п.п. 1.1.3.2.3., 2.1.1.12.10., 2.1.1.4.2.);
зобов'язання банку з надання кредитного ліміту згідно Заяви виникають з моменту надання платіжною системою операції до списання з відповідного картрахунку в рахунок кредитного ліміту (п. 2.1.1.3.4.);
… право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта (п. 1.1.3.2.4.);
клієнт несе відповідальність перед банком за збиток і витрати, понесені банком внаслідок порушення клієнтом умов чи положень договору або законодавчих чи нормативних актів (п. 1.1.5.15.);
при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у відповідності до встановлених Тарифів з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій (п.п. 1.1.5.20., 2.1.1.7.6.);
якщо в інших розділах не встановлено інше, у разі непогашення кредиту у термін, встановлений графіком …, відсотків і винагороди, заборгованість … вважається простроченою, на прострочену суму кредиту нараховується пеня, розрахунок якої здійснюється відповідно до розміру, встановленого у заяві на приєднання до цього договору для відсотків, від дня виникнення простроченої заборгованості; у разі непогашення зазначеного простроченого зобов'язання протягом 30 календарних днів усі платежі, що сплачуються після зазначеної дати, є пенею, крім платежів, що направляються з урахуванням встановленої договором черговості на погашення тіла кредиту; у період нарахування пені на всю суму заборгованості за кредитним договором відсотки не нараховуються (п. 1.1.5.21.);
умови використання кредитних карт ПАТ КБ «ПриватБанк», Тарифи на випуск та обслуговування кредитних карт, а також Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг встановлюють правила випуску, обслуговування та використання кредитних карт; банк випускає клієнту картку на підставі Заяви, належним чином оформленої та підписної клієнтом (п. 2.1.1.1.);
для надання послуг банк видає клієнту карту, її тип визначено в договорі, частиною якого є Анкета-заява …; датою укладання договору є дата отримання карти, зазначена в заяві; договір укладається терміном на п'ять років; якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не відмовилася від договору він продовжується на такий же термін (п. 2.1.1.2.1.);
кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, який в будь який момент може змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт (п. 2.1.1.2.3);
підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (п. 2.1.1.2.4.);
банк має право:
у разі порушення клієнтом зобов'язань з погашення заборгованості … протягом 90 днів з моменту виникнення таких порушень - змінити умови кредиту, встановивши термін повернення кредиту 91-го дня з моменту порушення зобов'язань … і вимагати від клієнта повернення кредиту, сплати винагороди, комісії та відсотків … в повному обсязі; … згідно ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не настав, вважається, що термін наступив у 91-й день з моменту настання порушення зобов'язань клієнта з погашення заборгованості по кредиту (п. 2.1.1.4.6.);
за користування кредитом протягом пільгового періоду клієнт сплачує банку відсотки в розмірі 0,01% в рамках встановленого пільгового періоду (п. 2.1.1.12.2.);
у разі виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100,00 грн … клієнт сплачує банку пеню, відповідно до встановлених Тарифів (п. 2.1.1.12.6.1.);
у разі невиконання або неналежного виконання … зобов'язання зі сплати відсотків … в розмірі, зазначеному в Пам'ятці клієнта (Довідці про умови кредитування) та Тарифах позичальник сплачує банку штрафі в розмірі 100% від розміру неналежно сплачених відсотків …; сплата штрафу здійснюється … за кожний місяць такого порушення, починаючи з останнього місяця належного виконання позичальником зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом (п. 2.1.1.12.6.2.);
у разі непогашення суми простроченого кредиту …, овердрафту … понад 210 днів увесь кредит (овердрафт) вважається простроченим …; на залишок простроченої заборгованості позичальник сплачує пеню у розмірі, зазначеному в п. 2.1.1.12.6.1. …; при цьому, винагорода відсотки за користування кредитом не сплачуються (п. 2.1.1.12.6.4.);
у разі непогашення заборгованості минулого місяця до 25-го числа поточного місяця … клієнт сплачує пеню за несвоєчасне погашення кредиту в пільговий період рівну діючій базовій місячній процентній ставці від боргових зобов'язань на момент списання; пеня … утримується в момент переходу в звичайний період кредитування … (п. 2.1.1.12.7.2.);
у разі невиконання або неналежного виконання … зобов'язання зі сплати відсотків … в розмірі, зазначеному в Пам'ятці клієнта (Довідці про умови кредитування) та Тарифах позичальник сплачує банку штрафі в розмірі 100% від розміру неналежно сплачених відсотків …; сплата штрафу здійснюється … за кожний місяць такого порушення, починаючи з останнього місяця належного виконання позичальником зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом (п. 2.1.1.12.7.3.);
процентна ставка за кредитом на місяць, наступний за звітним, вказується банком у щомісячній виписці по картрахунку за звітний місяць (п. 2.1.1.12.11.);
за користування кредитом, наданим держателю, держатель сплачує банку фіксовану процентну ставку в розмірі, визначеному в Тарифах (п. 2.1.1.12.20.);
договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання; якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк (п. 1.1.7.11.);
термін позовної давності щодо вимог банку з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, витрат банку складає 50 років (п. 1.1.7.31.);
у разі суперечності умов договору, що укладається банком із клієнтом до Умов і Правил надання банківських послуг пріоритет мають умови договору (п. 1.1.7.32.);
цей договір діє без обмеження строку (п. 1.1.7.42.);
… дія договору припиняється у момент закриття останнього рахунку … клієнта, … а також при закінченні використання послуг банку; … за наявності … непогашеної заборгованості перед банком … дія договору припиняється після повного погашення такої заборгованості (п. 1.1.7.43.).
До вказаного тексту Умов і Правил банк додав дані про актуалізацію окремих положень Умов і Правил станом на 29.10.2015 (а.с. 62).
Розрахунок заборгованості позивач склав за договором № б/н від 17.11.2015, де визначив борг відповідачки станом на 15.11.2020 у розмірі 28492,24 грн, із яких заборгованість: за простроченим тілом кредиту - 23689,94 грн, за простроченими відсотками - 4802,30 грн (а.с. 5-8). Розрахунок заборгованості розпочинається з 17.11.2015, проте, реальний рух коштів фіксується починаючи лише з 09.01.2020 (більш ніж через 4 роки (!) з дня, який позивач визначає датою укладення договору), дані про рух коштів до цієї дати, в тому числі, про суму кредиту (кредитного ліміту), у розрахунку відсутні.
Суду першої інстанції позивач також надав:
довідки АТ КБ «ПриватБанк» без дати їх складання, вихідної реєстрації та підпису уповноваженої на складання довідок особи (які не належними в розумінні ст.ст. 77-80, 95 ЦПК України доказами щодо відповідних обставин) про те, що:
між банком і ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір без номера і без дати, за яким були надані кредитні картки: № НОМЕР_3 , дата відкриття 05.04.2015, термін дії «03/19»; № НОМЕР_4 , дата відкриття 08.01.2020, термін дії «08/23» (а.с. 10);
за кредитним договором без дати і номера мали місце:
старт карткового рахунку: 05.04.2015 (інформація НОМЕР_3 );
встановлення/зміна кредитного ліміту: 08.01.2020 - 13000,00 грн; 19.03.2020, 31.03.2020, 14.04.2020, 27.04.2020, 08.05.2020, 19.05.2020, 01.06.2020 - 12970,00 грн, 01.07.2020 - 0,00 грн. (а.с. 9);
банківську виписку про рух коштів по рахунку клієнта ОСОБА_1 , при цьому, вказав, що це «виписка за договором б/н станом на 16.11.2020», тобто, виписка не співвідноситься з конкретним договором, укладеним клієнтом із банком у відповідну дату (а.с. 71).
З даних банківської виписки та розрахунку заборгованості вбачається, що:
ОСОБА_1 два дні здійснювала операції по картці № НОМЕР_3 , де зафіксовано оборот коштів (поповнення/зняття/розрахунок карткою) 17.11.2015 і 18.11.2015 (поповнення - 200 грн, витрати - 140 грн та залишок на рахунку у розмірі 60 грн), після чого використання цієї картки не зафіксоване;
з 08.01.2020 фіксується оборот за карткою № НОМЕР_4 , того ж дня був встановлений кредитний ліміт у 13000,00 грн;
станом на 08.01.-09.01.2020 заборгованість не зафіксована, до моменту здійснення операцій із витрат коштів 09.01.2020 на картковому рахунку обліковувалися 427,00 грн, після чого 09.01.2020 були здійснені витрати в сумі 3544,94 грн і на кінець операційного дня виникла заборгованість у сумі 3117,94 грн, яка відображена і в розрахунку заборгованості;
починаючи з 01.05.2020 почала обліковуватися прострочена заборгованість за сумою наданих банком коштів (662,72 грн) і в період з 01.05.2020 по 01.11.2020 за рахунок відповідного зменшення поточної заборгованості прострочена заборгованість щомісячно збільшувалася, досягнувши на кінець періоду суми у 23689,94 грн;
за період з 09.01.2020 по 15.11.2020 за рахунок кредитних коштів були здійснені витрати в сумі 37172,30 грн, на погашення заборгованості були сплачені 13574,41 грн.
Інші дані щодо руху коштів та платіжної (кредитної) картки позивачем не надавалися. В Анкеті-заяві немає вказівки на дату отримання клієнтом платіжної картки, як відсутня і вказівка на конкретну картку, її реквізити, тоді як відповідні вимоги випливають з Умов і Правил.
Отже, у справі немає належних доказів видачі банком відповідачці кредитної картки в день, який позивач вважає датою укладення кредитного договору. Перша кредитна картка відповідно до наданих банком матеріалів датована за півроку до дня, який позивач вважає датою укладення кредитного договору, та майже за п'ять років до встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок. Ключові дані та докази стосовно обставин, що пов'язуються з укладенням кредитного договору та власне виникненням і здійсненням з відповідного часу цивільних прав і обов'язків, які мають випливати з такого факту, у справі відсутні.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів, інших правочинів та інших юридичних фактів (ст. 11 ч. 1, ч. 2 п.п. 1, 4 ЦК України).
За загальним правилом, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.ст. 598, 599 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ст. 631 ч.ч. 1, 4 ЦК України).
Сплата процентів за кредитом є істотною умовою договору, здійснюється у строки та на умовах, визначених договором (ст.ст. 536, 626, ст. 628 ч. 1, ст. 638 ч. 1, ст. 1048 ч. 1, ст.ст. 1054, 1056-1 ЦК України).
Сторони в цивільних відносинах є юридично рівними, у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою ст. 13 ЦК України, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ст.ст. 1, 2, ст. 13 ч. 6 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 3 ч. 1 п.п. 3, 6, ст.ст. 11-14, 202, 509, 525, 526, 610, 614, 622-625, 1050, 1054 ЦК України, цивільні права та обов'язки повинні належно виконуватися; позичальник зобов'язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор управі вимагати (за відповідних умов - достроково) виконання порушеного зобов'язання; особа здійснює свої права та виконує цивільні обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, зловживання правом не допускається; особа діє у цивільних відносинах вільно, на власний ризик і повинна діяти, в тому числі, вчиняючи правочин, добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки.
Поряд із цим, за змістом положень Конституції України, ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів» (Закон № 1023-ХІІ) щодо укладання договору про споживчий кредит:
держава захищає права споживачів (ст. 42 Конституції України, ст. 4 ч. 1 п. 1 Закону № 1023-ХІІ);
договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ст. 626 ч. 1, ст. 627 ч.ч 1, 2 ЦК країни);
зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 628 ч. 1, ст. 634 ч. 1 ЦК України);
договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, істотними є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; проценти за кредитним договором, а також забезпечення зобов'язань за кредитними договором, зокрема, штрафом, пенею, які одночасно є видами цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язань, є істотними умовами кредитного договору, що випливають із його предмету, правової природи й суті відповідних правовідносин; недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню, за загальним правилом, недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення; споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені в договорі (ст.ст. 546, 548, 549, 550, ст. 638 ч. 1, ст.ст. 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 11 ч. 4 абз. 2, 3 Закону № 1023-XII));
кредитний договір укладається в письмовій формі, його зміст може бути зафіксований як в одному, так і в кількох документах, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий позичальнику (споживачеві), покладається на кредитодавця (ст. 207 ч.ч. 1, 2, ст. 208 ч. 1 п.п. 2, 4, ст. 639 ч.ч. 1, 2, ст. 1054, ст. 1055 ч. 1 ЦК України, ст. 11 ч. 1, ч. 4 абз. 1 Закону № 1023-XII);
кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним; якщо недійсність правочину встановлена законом (нікчемний правочин), визнання його судом недійсним не вимагається (ст. 215 ч. 2, ст. 218 ч. 1, ст. 1055 ч. 2 ЦК України).
Особа на власний розсуд розпоряджається своїми цивільними та процесуальними правами та здійснює своє право на захист (ст. 12 ч. 1, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст. 12 ч. 1, ст. 13 ч. 3 ЦПК України); кожна сторона зобов'язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов'язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 12 ч.ч. 2, 3, ст. 13 ч. 1, ст.ст. 76-81 ЦПК України).
Наявність підстави для виникнення боргу, пред'явленого до стягнення, його розмір і обґрунтованість доказуються кредитором, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ст. 614 ч. 2, ст. 623 ч. 2 ЦК України).
Про задоволення позову рішення може бути прийняте за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог (ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).
У справі наявна лише складена працівником банку та підписана ОСОБА_1 (на той час - ОСОБА_2 ) 17.11.2015 Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Пам'ятка клієнта (Довідка про умови кредитування) у справі відсутня. «Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»», по-перше, не підписаний ані позичальником, ані кредитором і не містить ніяких вихідних реквізитів, по-друге, цей текст містить окремі умови кредитування за чотирма варіантами видачі та обслуговування карт «Універсальна» (на день, який позивач визначає датою укладення договору, за двома варіантами) і по суті не є Тарифами банку як такими, а Тарифи банку, які теж є обов'язковою складовою кредитного договору (п. 1.1.1.108. та інші положення Умов і Правил), не були додані до позовної заяви.
Зміст Анкети-заяви взагалі не свідчить про волевиявлення ОСОБА_1 саме на отримання кредиту: заява стосується договору банківського обслуговування, у ній відсутні вказівки на кредит, кредитну картку, варіанти такої, не визначений розмір кредиту (кредитний ліміт), якщо йшлося саме про кредит, тощо. В Анкеті-заяві відсутня будь-яка інформація, що фіксувала б умови і параметри кредитування.
Надані позивачем суду Умови і Правила не відповідають тим, положеннями яких обґрунтовувалися пред'явлені до відповідача вимоги. До прикладу, у позовній заяві банк посилається на пункт 2.1.1.2.12. Умов і Правил в редакції, що почала діяти з 01.03.2019 і передбачає, що в разі порушення зобов'язань із повернення кредиту, сплати процентів, неустойки, інших зобов'язань, починаючи зі 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта він зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість за кредитом та процентами від суми неповерненого у строк кредиту, які згідно зі ст. 625 ч. 2 ЦК України встановлюються у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4% для картки «Універсальна», 84,0% - для картки «Універсальна Gold». Однак, у справі немає редакції Умов і Правил від 01.03.2019, а в наявній редакції пункт 2.1.1.2.12. має зовсім інший зміст, який стосується отримання клієнтом нової платіжної картки у зв'язку із закінченням строку дії попередньої картки.
Тим часом, якщо Умови і Правила визначають загальні умови, на яких будь-яка особа може укласти кредитний договір за правилами договору приєднання, то у Пам'ятці клієнта (Довідці про умови кредитування) поряд зі змістом Анкети-заяви визначаються індивідуальні умови кредитування конкретного позичальника, що можуть відрізнятися від загальних умов. Саме індивідуальні умови кредитування передбачають суму кредиту, відсоткову ставку за кредитом, розмір щомісячного платежу, строк кредитування, комісії, умови відповідальності за порушення зобов'язань тощо. Зазначене узгоджується зі змістом, зокрема, п.п. 1.1.3.2.9., 1.1.6.1.-1.1.6.3. Умов і Правил, за яким позичальник може пропонувати зміни до Умов і Правил, про зміни в умовах кредитування банк повідомляє клієнта і в разі, якщо одностороння зміна цих умов неможлива, передбачається підписання необхідних документів у банку, та узгоджується із нормами закону щодо дотримання прав сторін договору і фіксації його умов.
Пред'являючи позов, банк, який наполягав на належному узгодженні сторонами умов кредитування, взагалі не зазначив відсоткової ставки, яка була б узгоджена. Розрахунок заборгованості виконаний із застосуванням відсоткових ставок 42,0% річних, 40,80% річних, підвищеної відсоткової ставки 84,0% річних за відсутності будь-яких доказів узгодження їх з відповідачкою.
Беручи до уваги зміст Анкети-заяви, Умов і Правил, Пам'ятка клієнта (Довідка про умови кредитування), Тарифи і Заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг є поряд із власне Умовами і Правилами невід'ємними складовими частинами кредитного договору, дійсні індивідуальні умови якого узгоджуються сторонами в цих документах. Такі складові кредитного договору не заперечуються по суті й позивачем. Зокрема, за відсутності Пам'ятки клієнта, Тарифів, як це має місце в справі, не є можливим встановити дійсні умови кредитування в частині розміру кредиту, строку кредитування, плати за кредит (відсотків) на відповідний період, ставки і сплати підвищених відсотків, конкретної відповідальності за порушення зобов'язання позичальником (пені) тощо.
З доданого до позовної заяви тексту не можна зробити однозначного висновку про те, є цей текст повним викладом Умов і Правил, чи витягом з них. Наданий позивачем текст Умов і Правил не може слугувати доказом узгодження сторонами істотних умов кредитного договору, укладеного саме 17.11.2015, як на цьому наполягає позивач. Час формування та затвердження наявної редакції Умов і Правил у ній не зазначений.
У справі немає ніяких доказів про обізнаність відповідачки з указаною редакцією Умов і Правил, про погодження з нею установленим порядком відповідних умов користування наданими банком коштами з фіксацією цих умов у Пам'ятці клієнта чи в Довідці про умови кредитування. Позивач не надав суду доказів укладання з ОСОБА_1 договору саме на тих умовах, виходячи з яких пред'явив до неї вимогу про стягнення боргу.
Для пов'язування платіжних/кредитних карток, щодо руху коштів за якими є певні дані, з кредитним договором, якщо такий укладався 17.11.2015, немає належних підстав і доказів, на видачу конкретної картки (карток) в рамках такого договору позивач не посилався, в позовній заяві про це не вказував.
Із урахуванням наведеного, відповідачка повинна була ясно, у передбаченій законом, у даному випадку - письмовій формі здійснити своє волевиявлення щодо укладання кредитного договору з індивідуальними умовами кредитування, а також, щодо радикального збільшення позовної давності порівняно з установленою законом, шляхом підписання відповідного документа (документів, за потреби - відповідних положень Умов і Правил), у якому (яких) такі умови зафіксовані (вищенаведені норми закону та ст. 203 ч.ч. 3, 4, ст. 205 ЦК України). Дотримання належної форми і порядку укладання договору є обов'язком саме кредитора - сторони, яка запропонувала укласти договір невизначеному колу осіб, розробила його умови (ст. 634, ст. 641 ч. 1 ЦК України).
Ці вимоги закону не були виконані. У справі немає жодного підписаного відповідачкою документа, який би доводив факт узгодження з нею конкретних індивідуальних умов кредитування, передусім, суми кредиту, плати за кредит (відсотки), строк кредитування, конкретні умови відповідальності за порушення зобов'язання (підвищені відсотки, види і формули нарахування пені, штрафу). У справі немає й будь-яких даних про сукупну вартість кредиту та доведення її до відповідачки. Вказані в Анкеті-заяві умови про те, що примірник договору про надання банківських послуг позичальник може самостійно собі роздрукувати з банківського сайту в мережі Internet у контексті справи неспроможні, не відповідають правилам правової визначеності та порушують права споживача банківських послуг на отримання належної, повної та доступної інформації з метою свідомого вибору послуги та на отримання від кредитодавця примірника договору.
Відтак, у справі відсутні докази щодо волевиявлення відповідачки на укладення кредитного договору та докази укладення договору 17.11.2015. На час розгляду справи судом не видається можливим установленим порядком безспірно з'ясувати умови, на яких були надані банком кошти відповідачці, зокрема, щодо дійсно наданої суми коштів, порядку і періодичності сплати за кредитом, строку кредиту, процентної ставки за кредитом, комісій, які впливають на сукупну вартість кредиту, конкретної відповідальності за порушення грошових зобов'язань, тоді як ці елементи належать до істотних умов кредитного договору.
Так само відсутні дані про тип (вид) кредитної картки, в тому числі, в контексті належності її до преміальних карток, тоді як ця обставина в разі укладення кредитного договору має значення для визначення моменту зміни строку зобов'язання в разі порушення його позичальником несплатою за кредитом протягом 210 днів поспіль, для розрахунку процентів за кредитом, визначення обсягу відповідальності за порушення зобов'язання позичальником (п. 2.1.1.12.5. та інші положення Умов і Правил).
Наданими позивачем документами не встановлюються факти і обставини щодо дійсних умов кредитування, які повинні бути встановлені лише письмовим доказом - власне текстом договору з індивідуальними умовами кредитування, що тільки й може бути належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом як факту укладення договору, так і його умов. Аналогічно й один лиш розрахунок заборгованості за відсутності інших необхідних доказів не є належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом щодо власне кредитної заборгованості з відповідними її елементами.
З огляду на надані позивачем матеріали, множинність варіантів індивідуальних умов кредитування та відсутність документального підтвердження щодо варіанту, який у передбачений законом спосіб застосовувався у відносинах із відповідачкою, доводи позову щодо умов надання коштів не можуть бути враховані. Здійснення сторонами певних цивільних прав і обов'язків, що виникли внаслідок їхніх дій, не спростовує факту недотримання належної форми договору, сама по собі сплата певних платежів відповідачкою не може свідчити про належне досягнення згоди щодо всіх істотних умов договору, про обізнаність з усіма умовами договору, якщо не були дотримані вимоги закону щодо відповідного оформлення правовідносин. Нарахування та пред'явлення до стягнення елементів боргу поза сумою фактично наданих банком коштів, що ґрунтуються на факті укладення кредитного договору, за таких умов безпідставне.
Беручи до уваги, що для визначення в обраний позивачем спосіб елементів пред'явленого до стягнення боргу правових підстав немає, наявність або відсутність фактичної заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» підлягає визначенню шляхом зменшення загальної суми у 37172,30 грн, яка відповідно до позиції позивача, даних розрахунку заборгованості та банківської виписки кваліфікується як сума (тіло) кредиту у періоді з 09.01.2020 по 15.11.2020, на суму коштів, внесених відповідачкою в цьому періоді в рахунок погашення заборгованості (13574,41 грн): 37172,30 грн - 13574,41 грн = 23597,89 грн.
Мотивуючи свою апеляцію, позивач посилався на правові позиції, висловлені Верховним Судом у справах, що виникли з кредитних правовідносин, проте, такі посилання не підтверджують обґрунтованості правової позиції позивача, доведеності позову, апеляції та не можуть бути враховані.
Так, у справі № 356/1635/16-ц (постанова колегії суддів судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10.04.2019) висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами був зроблений за обставин наявності преюдиційного судового рішення, яким був встановлений факт укладання договору на відповідних умовах, та в спорі, де необґрунтовано ставилося питання про перевірку експертним шляхом факту фізичного підписання договору позичальником. Такі фактичні обставини відмінні від тих, що мають місце в справі, що розглядається..
Не може бути застосована в цій справі і правова позиція щодо безпідставності тверджень про те, що через відсутність підпису позичальника на договорі банківського обслуговування цей договір є нікчемним, висловлена Верховним Судом у справі № 923/760/18 (постанова від 08.07.2019), розглянутій в порядку господарського судочинства за цілком інших обставин, відповідно до яких: договір за правилами приєднання був укладений банком з юридичною особою, за виконання зобов'язань якою поручилася фізична особа; всі параметри і реквізити договору були визначені, був укладений змішаний договір банківського рахунку та кредитний договір; позичальник підписав Заявку на отримання кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням електронного цифрового підпису; були виконані необхідні умови приєднання до договору; питання про відсутність підпису під Умовами і Правилами поставив не позичальник, а поручитель, який лише й оскаржив судові рішення першої та апеляційної інстанцій.
Зробивши у справі № 666/388/16-ц висновок про дотримання вимог закону під час укладання кредитного договору за правилами договору приєднання, оскільки непідписання позичальником умов та правил надання банківських послуг та неознайомлення з їх змістом, не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин, колегія суддів судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 17.04.2019 виходила, зокрема, з того, що в момент укладення договору позичальнику були належним чином встановлений конкретний кредитний ліміт на платіжну картку, визначена процентна ставка за кредитом, видана кредитна картка з відповідними реквізитами, що підтверджується доказами. Тож мали місце обставини, які відсутні в справі, що розглядається.
Правова позиція щодо укладення кредитного договору за правилами договору приєднання була висловлена Верховним Судом у справі № 428/2873/17 (постанова від 28.03.2019) за інших фактичних обставин, аніж у даній справі: на підставі доказів були встановлені факти укладення кредитного договору в конкретну дату, видачі позичальнику конкретної кредитної картки з визначеним строком її дії тощо. За таких обставин колегія суддів судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду констатувала, що саме лиш посилання на неознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин.
У постанові від 23.12.2019 у справі № 572/1169/17 Верховний Суд підтвердив позицію щодо презумпції правомірності правочину в контексті спору стосовно особи, яка підписала в банку анкету-заяву, оскільки мала місце невідповідність у документах стосовно певних анкетних (ідентифікуючих) даних про особу, яка звернулася по надання банківських послуг і отримала в банку кошти фактично. У справі, що розглядається, немає таких обставин і такого спору.
Надані позивачем суду Умови і Правила є об'ємними, у певних частинах суперечливими та є складними для сприйняття і розуміння звичайним споживачем фінансових (кредитних) послуг. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 висловила правову позицію щодо укладення кредитного договору зі споживачем фінансових послуг за правилами договору приєднання та стягнення на вимогу кредитора боргу за таким договором, згідно з якою покладання на слабшу сторону - споживача невиправданого тягаря з'ясування змісту кредитного договору за обставин, коли пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору, не відповідає основним засадам цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, принципу справедливості, добросовісності та розумності.
З огляду на обставини справи, характер спірних правовідносин та суть висновку, сформульованого в указаній постанові Верховного Суду, такий підлягає врахуванню в спорі.
Тож право кредитора на пред'явлення відповідних вимог не заперечується як таке, що, однак, не звільняє від обов'язку пред'явити позов із належних підстав, обґрунтувати та довести його належним процесуальним порядком. Лише в такому разі можуть мати місце законні підстави для задоволення відповідних вимог.
В справі, що розглядається, таких підстав для стягнення боргу поза сумою коштів, які відповідно до встановленого під час апеляційного розгляду справи фактично були надані банком відповідачці та були нею використані, немає, розрахунок пред'явлених до стягнення сум не можна визнати обґрунтованим, здійсненим відповідно до чітко визначених і погоджених сторонами умов кредитування та підтвердженим доказами. У частині стягнення відсотків, а також фактично отриманих відповідачкою коштів у сумі понад встановлену апеляційним судом суд першої інстанції відмовив правильно по суті. Водночас вирішуючи позов за вимогою про стягнення суми (тіла) кредиту суд першої інстанції не врахував дійсних обставин і умов, з урахуванням яких була визначена кредитором відповідна сума, яка, своєю чергою, слугувала базою для нарахування відсотків.
Позивач не виконав свого обов'язку доказування підстав і умов для стягнення у повному обсязі елементів боргу, не подав відповідні докази суду першої інстанції, як це вимагається ст. 83 ч.ч. 2, 8, ст. 177 ч. 5 та іншими нормами ЦПК України, а також не навів підстав щодо неможливості подання таких доказів, тож перешкод у доказуванні не мав. По суті у справі немає доказів щодо обставин, які мають істотне значення в спорі. Позивач, розпорядившись процесуальними правами та здійснюючи обов'язок доказування вільно, на власний розсуд, просив суд першої інстанції розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику його представника, на підставі наданих ним доказів, які вважав достатніми для задоволення позову (а.с. 4, 73). Доводи позову, а також доводи апеляції ґрунтуються на недопустимих у доказуванні припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України).
З огляду на викладене вище, доводи позивача про укладення договору в належній формі, з дотриманням вимог закону, та, відповідно, про наявність підстав для застосування правил щодо стягнення боргу за кредитним договором не можуть бути враховані судом. Такі доводи не можуть розглядатися поза сукупністю інших обставин справи і не створюють підстав для визнання факту належного укладення договору із досягненням згоди щодо всіх його істотних умов.
Суд першої інстанції не мав підстав для задоволення вимог, у яких відмовив, за винятком стягнення фактично отриманих відповідачкою коштів. Доводи апеляції не спростовують правильності по суті та обґрунтованості відмови в зазначеній вище частині вимог позову та не дають підстав для задоволення відповідних вимог банку.
Водночас щодо вимоги про стягнення 23597,89 грн, які фактично були надані банком відповідачці та не були нею повернені, що нею не спростовано та знайшло своє підтвердження, належить враховувати положення закону про підстави виникнення цивільних прав і обов'язків, їх виконання, зокрема, про право кредитора вимагати повернення наданих коштів та обов'язку боржника їх повернути на таку вимогу (ст. 530 ч. 2 ЦК України), що відповідає й правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 та в інших постановах щодо аналогічних правовідносин. Справедлива в цій частині вимога банку підлягала задоволенню, суд першої інстанції відмовив у стягненні цих коштів необґрунтовано.
Виходячи з наведеного, з урахуванням положень ст. 367 ч.ч. 1, 4 ЦПК України і на підставі ст. 376 ч. 1 п.п. 1, 2, 4 цього Кодексу апеляцію позивача слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні фактично наданих банком відповідачці 23597,89 грн скасувати, позов у цій частині задовольнити, стягнути з відповідачки на користь позивача вказані кошти, залишивши на підставі ст. 375 ЦПК України в іншій частині апеляцію без задоволення, а рішення суду - без змін. Питання про судові витрати належить вирішити з урахуванням задоволення позову в межах 82,82% від його ціни, тому, оскільки позивач сплатив судовий збір загальною сумою 5255,00 грн, з відповідачки на користь позивача належить відшкодувати 4352,19 грн.
Керуючись ст. 367 ч.ч. 1, 4, ст. 374 ч. 1 п.п. 1, 2, ст. 375, ст. 376 ч. 1 п.п. 1, 2, 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково,
заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 лютого 2021 року в частині відмови в стягненні фактично наданих Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» ОСОБА_1 коштів у сумі 23597,89 грн скасувати,
позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу в цій частині задовольнити, стягнути на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , борг у сумі 23597,89 грн (двадцять три тисячі п'ятсот дев'яносто сім гривень 89 коп.),
в іншій частині залишити апеляційну скаргу без задоволення, а заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 лютого 2021 року по суті спору - без змін.
За результатом розгляду справи стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 4352,19 грн у рахунок відшкодування витрат із оплати судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, який є днем складення повного судового рішення, але протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду.
Судді