Справа № 524/8803/19 Номер провадження 22-з/814/103/21 Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
10 серпня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді: Бутенко С. Б.
Суддів: Кузнєцової О. Ю., Прядкіної О. В.
розглянув в м. Полтаві заяву представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про ухвалення додаткового рішення
по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Постановою Полтавського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 липня 2020 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 100 390 грн та 10 000 грн у відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та подання апеляційної скарги у загальному розмірі 4 027,39 грн.
29 червня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшла заява представника Департаменту патрульної поліції про ухвалення додаткового рішення у справі в частині передачі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишків транспортного засобу «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , знищеного в результаті ДТП 18.08.2018.
14 липня 2021 року апеляційним судом витребувано цивільну справу № 524/8803/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Справа надійшла до апеляційного суду для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення 03 серпня 2021 року.
Колегія суддів апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи заявника дійшла висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові ви трати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Як роз'яснено у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 « Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Згідно пункту 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Отже, підставою для ухвалення додаткового рішення про передачу майна, що має певну цінність, після відшкодування збитків потерпілому є відповідне волевиявлення заподіювача шкоди на отримання такого майна та дослідження цього питання у судовому засіданні.
Проте, при розгляді справи в суді представники Департаменту патрульної поліції Національної поліції України не заявляли вимоги про передачу їм залишків автомобіля «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 після відшкодування шкоди ОСОБА_1 , і таке питання апеляційним судом не досліджувалось, що унеможливлює постановлення додаткового рішення.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Оскільки при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції представники Департаменту патрульної поліції Національної поліції України не виявили бажання одержати залишки належного позивачеві автомобілю «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , розпорядившись у такий спосіб своїми правами щодо предмета спору, у зв'язку з чим таке питання судом не досліджувалось і відповідних пояснень та доказів сторонами не подавалось, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись статтями 270, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд
У задоволенні заяви представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: С. Б. Бутенко
Судді: О. Ю. Кузнєцова
О. В. Прядкіна