Справа № 127/25512/20
Провадження № 22-ц/801/1293/2021
Категорія: 53
Головуючий у суді 1-ї інстанції Жмудь О. О.
Доповідач:Войтко Ю. Б.
16 серпня 2021 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б.,
суддів Міхасішина І. В., Матківської М. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС»,
розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 лютого 2021 року, ухвалене під головуванням судді Жмудя О. О. в залі суду у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, зі складенням його повного тексту цього ж дня,
у цивільній справі № 127/25512/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації,
встановив:
У листопаді 2020 року Приватне акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 78 031,12 грн. виплаченого страхового відшкодування та 2 102 грн. судового збору.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» (попереднє найменування - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування») та ОСОБА_2 (далі - Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 236а7к2 від 21.07.2017, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону та пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Maserati Ghibli», д.н.з НОМЕР_1 .
У зв'язку із пошкодженням транспортного засобу марки «Maserati Ghibli», д.н.з НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 04.02.2018 за участі автомобіля марки «Maserati Ghibli», д.н.з НОМЕР_1 , та автомобіля марки «Daewoo Nexia», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 як власнику пошкодженого транспортного засобу марки «Maserati Ghibli», д.н.з НОМЕР_1 , було виплачене страхове відшкодування у розмірі 78 031,12 грн. Так як на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була, відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до позивача перейшло право зворотної вимоги (суброгації) до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків на суму 78 031,12 грн. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 лютого 2021 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» 78 031 грн. 12 коп. виплаченого страхового відшкодування.
Вирішено питання про стягнення судового збору.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, посилаючись на норми ст. 979, 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», дійшов висновку про доведеність вимог позивача.
З таким судовим рішенням не погодився відповідач ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції безпідставно позбавив його права на подачу відзиву та доказів на підтвердження своїх заперечень, що призвело до прийняття судом завідомо необґрунтованого та незаконного рішення.
Зокрема вказує, що до участі у справі не залучені належні відповідачі, а саме: Моторно (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) та третя особа ОСОБА_2 , яка постраждала в ДТП. Так, в матеріалах поданих позивачем вказано, що він є учасником бойових дій, а отже відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ повинно сплачувати страхове відшкодування, тому на думку скаржника, саме до нього позивач мав подавати вимогу про відшкодування. Також вважає, шо судом першої інстанції не надано належної оцінки Договору добровільного страхування наземного транспорту № 238а7к2 від 21.07.2017, Повідомленню про настання події від 04.02.2018, в яких підписи зроблені ОСОБА_2 по зовнішніх ознаках ніяк не співпадають та не свідчать, що вони виконані останньою чи взагалі однією особою. Звертає увагу, що «Акту огляду транспортного засобу», містить дату - 03.02.2018, і це за умови, що подія ДТП сталася 04.02.2018, що свідчить про недопустимість цього доказу та його фальсифікацію. Крім того, місцевим судом також не надано належної оцінки таким доказам, як Ремонтна калькуляція, яка складалась на автомобіль «Audi», а не «Maserati Ghibli», та «Страховому акту № АХА 2362016» від 22.02.2018, оскільки у вказаному акті відшкодування визначено відповідно до Договору № 236а7к2 від 21.07.2017, а позивачем надано Договір № 238а7к2 від 21.07.2017. Наголошує, що жодних доказів того, що ремонт здійснено (здійснювався) не надано, а тому вважає, що позов про стягнення з нього відшкодування в порядку суброгації не підлягає до задоволення.
Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» впродовж встановленого апеляційним судом строку не скористалась своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Апеляційний суд, згідно з вимогами статті 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не відповідає вищевказаним вимогам закону.
По справі встановлено наступні обставини.
04.02.2018 о 13 год. 45 хв. в м. Вінниці по вул. Зодчих, 1, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Daewoo Nexia», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився КП «Вінницький обласний наркологічний диспансер» «Соціотерапія», висновок № 297 від 04.02.2018, ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння. Тобто, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР та вчинив правопорушення передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.
04.02.2018 о 13 год. 02 хв. в м. Вінниці по вул. Зодчих, 1, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Daewoo Nexia», д.н.з. НОМЕР_2 під час об'їзду перешкоди, а саме автомобіля Mazeratti, д.н.з. НОМЕР_3 , який стояв припаркований біля правого краю проїзної частини, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок здійснив з ним зіткнення, що призвело до ДТП та механічних пошкоджень автомобілів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.3 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
04.02.2018 о 14 год. 30 хв. в м. Вінниці по вул. Зодчих, 1, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Daewoo Nexia», д.н.з. НОМЕР_2 здійснив ДТП, після чого поїхав з місця пригоди. Тобто, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 (а) ПДР та вчинив правопорушення передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Зазначене підтверджується постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.02.2018 у справі № 127/2907/18, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4, 124, 130 ч.1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з нього на користь держави судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят два) грн. 40 коп. (а.с.21)
Між позивачем Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» (попереднє найменування - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування») (далі - Страховик) та ОСОБА_2 , яка є власником транспортного засобу, а також Страхувальником та Вигодонабувачем, було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 238а7к2 від 21.07.2017 року, згідно умов якого Страховик зобов'язався у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування; об'єктом договору страхування є транспортний засіб марки «Maserati Ghibli 350», д.н.з НОМЕР_1 (а.с.6-13).
Загальна вартість запчастин та ремонтних робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту транспортного засобу - автомобіля Mazeratti,д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунку № ФОППо-0203 від 13.02.2018 року ФОП ОСОБА_3 становить 78 031,12 грн. (а.с.23).
За страховим випадком позивачем складено страховий акт № АХА2362016 від 22.02.2018 (а.с.27).
На підставі Страхового акту № АХА2362016 від 22.02.2018 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 78 031,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 26 лютого 2020 року № 425 425 (а.с.28).
24.09.2019 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» звернулося до ОСОБА_1 із претензією в добровільному порядку сплатити на рахунок АТ «СК «АРКС» 78 031,12 грн. (а.с.29).
Між сторонами виник спір з приводу стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про страхування» страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем.
Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Розрізняють добровільну та обов'язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України «Про страхування»). Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України).
Види обов'язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов.
Згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
У пункті 4 частини 3 статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 користується пільгами, встановленими законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а. с. 64).
МТСБУ на своїй офіційній сторінці у мережі Інтернет у розділі «Відповіді на типові питання» у пункті 7 на питання: «Яка категорія громадян звільнена від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності» роз'яснено, що згідно п. 13.1. ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 23.12.2014р. у справі №16/2014: «Конституційний Суд України вважає, що згідно з пунктом 13.1 статті 13 Закону N 1961 транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій та інвалідам війни, що визначені законом, інвалідам I групи, є такі наземні транспортні засоби, якими вони володіють не тільки на праві власності, а й на будь-якій іншій правовій підставі (договір підряду, оренди тощо)».
Також апеляційний суд звертає увагу, що згідно з підпунктом г) пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону.
Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, яка завдала шкоду, можливе лише за умови, що згідно з Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика (МТСБУ) не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Вказане свідчить, що суд першої інстанції у порушення вимог пункту 6 частини 3 статті 274 ЦПК України не врахував кількість сторін та інших учасників справи, оскільки до участі у справі не залучено МТСБУ, на яке відповідно до статей 13, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено обов'язок з відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої є ОСОБА_1 (учасник бойових дій).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначила, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року в справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Оскільки позивачем заявлено позов не до всіх належних відповідачів, суд першої інстанції мав відмовити у задоволенні вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» з цих підстав, так як висновки суду по суті вирішення спору мають бути зроблені за належного суб'єктного складу її учасників.
Проте зазначених вимог суд першої інстанції не виконав.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати за подання позовної заяви залишаються за позивачем, а за подання апеляційної скарги їх необхідно стягнути з позивача на користь скаржника.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 153 (три тисячі сто п'ятдесят три) грн 00 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Головуючий Ю. Б. Войтко
Судді: І. В. Міхасішин
М. В. Матківська