Справа № 740/4153/21
Провадження № 2-а/740/29/21
11 серпня 2021 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участю секретаря судового засідання Зінич А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор 2-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у місті Києві Михальчук Олександр Олександрович, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
установив:
21 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4471685 від 11 липня 2021 року, прийняту інспектором 2-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у місті Києві капралом поліції Михальчуком О. О. стосовно ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження в справі.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 11 липня 2021 року у м. Києві на Броварському проспекті, під час керування транспортим засобом - автомобілем марки Chevrolet Aveo, 2010 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , транзитний номер НОМЕР_2 , його було зупинено інспектором поліції Михальчуком О. О . Підставою зупинки було керування автомобілем на транзитних номерах, на що ОСОБА_1 , зі слів працівника поліції, не мав права взагалі. На вимогу інспектора Шкурко Д. О. надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль, видане Республікою Італія, та договір купівлі-продажу від 09 липня 2021 року. Інспектор Михальчук О. О. заначив, що ОСОБА_1 порушено вимоги п. 30.1 ПДР України, а саме керування транспортним засобом, який не зареєстрований у встановленому законом порядку протягом 10 діб з дня розмитнення.
ОСОБА_1 намагався пояснити, що указаний автомобіль було ввезено на територію України ТОВ «А-СТАТ» з метою реалізації, і саме у них він придбав авто за два дні до події і має визачені законом 10 діб з дня придбання автомобіля для постановлення його на облік у ТСЦ, тобто ним не порушено вимог законодавства. На підтверження вказаного ОСОБА_1 надав договір купівлі-продажу від 09 липня 2021 року, що повинно бути зафіксоване записом з бодікамери поліцейського, але останній не взяв до уваги зазначеного договору.
Незважаючи на заперечення позивача, інспектор Михальчук О. О. склав постанову серії ЕАН № 4471685, у якій зазначив, що ОСОБА_1 було надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, номерний знак якому не відповідає, чим було порушено вимоги п. 30.1 ПДР - керування транспортним засобом, який не зареєстровано у встановленому законом порядку протягом 10 діб з дня розмитнення та притягнуто позивача до відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Позивач вважає постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню, осільки вона не відповідає фактичним обставинам справи, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, крім того, прийнята з істотними порушеннями вимог КУпАП, інших норм чинного законодавства; інспектор Михальчук О. О. без встановлення обставин прийняв указану постанову про адміністративне правопорушення, не з'ясувавши чи було вчинене позивачем адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 122 КУпАП, чи винен він у правопорушенні, а також не з'ясував інших обставин, які мають суттєве значення для вирішення вказаної справи. Отже, постанова має бути скасована, а провадження в адміністративній справі - закрите.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 липня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засіданні призначено на 16-00 год. 02 серпня 2021 року.
У подальшому судове засідання у справі відкладено на 09-30 год. 11 серпня 2021 року у зв'язку з неявкою відповідача.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Позивач подав до суду клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності, позов задовольнити та стягнути з відповідача понесені судові витрати. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав документи.
Відповідач повторно не забезпечив явки свого представника в судове засідання, відзиву на позов чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
З огляду на встановлені КАС України скорочені строки розгляду вказаної категорії справ суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності відповідача, повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи, на підставі наявних у справі матеріалів.
З оскаржуваної постанови вбачається, що 11 липня 2021 року о 10-13 год. водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ - автомобілем марки Chevrolet Aveo, на вимогу працівника поліції пред'явив свідоцтво про реєстрацію ТЗ, номерний знак якому не відповідає, а також керував ТЗ, який був не зареєстрований у встановленому порядку протягом 10 діб з дня митного розмитнення, чим порушив п. 30.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП. Оскаржувною постановою на позивача накладено штраф у розмірі 850 грн.
Позивачем не заперечується факт керування вказаним транспортним засобом, однак він не погоджується з постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності у виді штрафу, і посилається на те, що 09 липня 2021 року він придбав у Товаристві з обмеженою відповідальністю «А-СТАТ» автомобіль марки Chevrolet Aveo, випуску 2010 року, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , транзитний номер НОМЕР_2 . Указаний автомобіль належав товариству на підставі митної декларації № UA204020/2021/232173 від 18 травня 2021 року. Зазначене товариство має основим видом діяльності - 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, що підтверджуєтья інформацією з відкритих інтернетджерел (https://youcontrol.com.ua, https://opendatabot.ua).
Керуючи автомобілем марки Chevrolet Aveo, транзитний номер НОМЕР_2 , позивач був зупинений капралом поліції Михальчуком О. О. на Броварському проспекті, 38, м. Києва, як водій транспортного засобу, що не зареєстрований у встановленому законом порядку.
Після розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача відповідачем була прийнята оскаржувана постанова.
Частиною 2 ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тобто ч. 2 ст. 77 КАС України встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Крім того, ч. 3 ст. 79 КАС України зобов'язує відповідача надати всі наявні у нього докази разом із поданням відзиву, тим більше, що такі вимоги (про надання документів) вказані в ухвалі суду про відкриття провадження у справі.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень», належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
За змістом ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, в цьому публічно-правовому спорі саме на відповідача покладено обов'язок доведення правомірності свого рішення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ч. 6 с. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Нормами Закону України «Про національну поліцію» до повноважень національної поліції відповідно до покладених на неї обов'язків належать: виявляти причини та умови, вживати заходів щодо попередження та усунення виявлених адміністративних правопорушень; патрульні поліцейські уповноважені перевіряти документи, що посвідчують особу, чи документи, що підтверджують певне право особи; складати протоколи про адміністративні правопорушення, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п. 2.9 в ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення.
Відповідно до п. 30.1 ПДР власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Згідно із ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 222 КУпАП до компетенції органів Національної поліції віднесено розгляд адміністративних порушень, передбачених ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.
Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України 07.11.2015 року № 1395, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за № 1408/27853, передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП (п. 4 розділу ІІ Інструкції).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Установлено, що транспортний засіб, яким керував позивач, на момент складення постанови про накладення адміністративного стягнення знаходився на транзитних номерних знаках та після зупинки інспектором поліції позивач пред'явив копію договору купівлі-продажу транспортного засобу № 02/55120 від 09.07.2021 року.
Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 року № 1371), встановлено єдину на території України процедуру державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Відповідно до п. 3 указаного Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Згідно з п. 7 Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
Пуктом 8 указаної постанови передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Вищевказаним пунктом визначений вичерпний перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема, договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб'єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб'єктів уповноваженою особою.
Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється. Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Відповідно до ч. 11 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
Отже, як убачається з поданих позивачем доказів, автомобіль марки Chevrolet Aveo, 2010 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , транзитий номер НОМЕР_2 , був придбаний ним 09 липня 2021 року на підставі договору купівлі-продажу № 02/55120 від 09.07.2021, укладеного між ТОВ «А-СТАТ» та ОСОБА_1 .
Відтак, згідно з п. 7 Порядку кінцевий термін для реєстрації вказаного автомобіля після його придбання припадав на 19 липня 2021 року, тоді як оскаржувану постанову прийнято 11 липня 2021 року.
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення позивача до відповідальності поліцейський усупереч вимог ст. 252, 280 КУпАП не врахував усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, зокрема, не взяв до уваги пояснення ОСОБА_1 щодо причин та підстав керування незареєстрованим ТЗ.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Ураховуючи, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду відзиву (заперечення) на адміністративний позов ОСОБА_1 і не надав жодних доказів правомірності прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, оскаржувана постанова - скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання адміністративного позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 454,00 грн, що підтверджується відповідною квитанцією (а. с. 1).
23 липня 2021 року позивач подав до суду клопотання про долучення до справи доказів, а саме договору про надання правової допомоги № 4421 від 16 липня 2021 року, розрахунку гонорару за надану правничу допомогу та товарного чеку № 44/21 від 19 липня 2021 року. Загальна сума витрат на професійну правничу допомогу склала 4500,00 грн, з яких - попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин - 500,00 грн, складання позовної заяви - 4000,00 грн.
Указані вище судові витрати зі сплати судового збору та на правничу допомогу слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 2, 3, 5, 9, 77, 78, 139, 241 - 246, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор 2-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у місті Києві Михальчук Олександр Олександрович, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4471685 від 11 липня 2021 року, прийняту інспектором 2-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у місті Києві капралом поліції Михальчуком Олександром Олександровичем стосовно ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - скасувати, а провадження в адміністративній справі - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 454,00 (чотириста п'ятдесят чотири) грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 (чотири тисячі п'ятсот) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складене і підписане 16 серпня 2021 року.
Суддя І. М. Шевченко