Провадження №2/760/8513/21
Справа №760/16734/21
29 липня 2021 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді-Букіної О.М.
при секретарі-Кривулько С.В.
за участю представника позивача- ОСОБА_1
представника відповідача-1 ОСОБА_2
представника відповідача-2-ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Солом'янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства,-
Позивач звернувся до суду з позовом та уточнивши свої вимоги просив:
-визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Кіпр, батьком дитини- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-зобов'язати Солом'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ) виключити з актового запису про народження №4909 від 28.11.2017 року ОСОБА_6 відомості про батька дитини « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин Російської Федерації»;
-зобов'язати Солом'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести до актового запису №4909 від 28.11.2017 року про народження ОСОБА_6 відомості про батька дитини « ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Кіпр»;
-зобов'язати Солом'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису №4909 від 28.11.2017 року про народження ОСОБА_6 , зазначивши в графі «по батькові» дитини - « ОСОБА_9 ».
Свої вимоги мотивує тим, що восени 2016 року він познайомився в м. Нікосія з ОСОБА_5 , яка перебувала там на відпочинку, та почав періодично з неї зустрічатися, декілька разів в місяць, переважно поза межами України.
Починаючи з осені 2016 року та до червня 2017 року між позивачем та ОСОБА_5 були дуже близькі стосунки, в тому числі і інтимного характеру.
У травні 2017 року позивач зрозумів, що ОСОБА_5 вагітна, після чого ОСОБА_5 розповіла позивачу, що починаючи з січня 2016 року вона перебуває в фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4 , громадянином Російської Федерації, також розповіла, що завагітніла від нього.
Позивач дізнавшись, що відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були фактично шлюбними, а також, що в них буде спільна дитина, одразу з червня 2017 року припинив з ОСОБА_5 будь-які відносини.
У січні 2021 року перебуваючи у справах в м. Люксембург (Велике Герцогство Люксембург) позивач випадково зустрів на вулиці ОСОБА_5 з дочкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які також перебували в той час в м. Люксембург.
При зустрічі позивач помітив схожість дитини на себе і звернув на це увагу ОСОБА_5 . Після обговорення цього факту ОСОБА_5 визнала, що вона можливо могла помилитися щодо батьківства дочки.
Після розмови ОСОБА_5 погодилася на те, що вони проведуть добровільно експертні дослідження (тест ДНК) для підтвердження або спростування біологічного батьківства позивача щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також ОСОБА_5 розповіла позивачу про те, що починаючи з грудня 2017 року вона фактично припинила стосунки з ОСОБА_4 , а в 2020 році в судовому порядку його було позбавлено батьківських прав щодо ОСОБА_6 , в зв'язку з систематичним невиконанням останнім батьківських обов'язків. Дане рішення було ухвалено Солом'янським районним судом Києва від 02.07.2020р. у справі №760/9461/20.
24 квітня 2021 року позивач та ОСОБА_5 звернулися до Медікал Геномікс Україна для проведення добровільного тесту ДНК на біологічне батьківство щодо ОСОБА_6
16 червня 2021 року позивач отримав Звіт тесту ДНК на батьківство від 11 червня 2021 року, відповідно до якого вірогідність батьківства позивача щодо ОСОБА_10 складає - 99,999998%.
Після отримання результатів тесту ДНК позивач вирішив звернутися з позовом до суду про визнання свого батьківства.
25.06.2021 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
Ухвалою суду від 01.07.2021 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
14.07.2021 від відповідача-2 надійшла заява про визнання позову.
14.07.2021 відповідачем-1 подано заяву про визнання позову.
19.07.2021 Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)подано письмові пояснення на позов в яких останній зазначає про необхідність легалізації результатів ДНК щодо батьківства позивача на території України. Також звертає увагу на необхідність уточнення вимог, оскільки виконання можливого рішення суду буде ускладненим.
20.07.2021 представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.
Представники відповідача -1,2 у судовому засіданні просили позов задовольнити та підтримали свої заяви про визнання позову.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений.
Вислухавши думку сторін, суд вважає за можливе розглядати справу відсутності третьої особи, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача-1 та представника відповідача-2, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 125 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Частинами 2 та 3 ст.128 СК України передбачено, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Пунктами 6, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що у тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.
Згідно до ст.20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною 2 статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.129 СК України до вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
За правилами ч.1 ст.147 СК України по батькові дитини визначається за іменем батька.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачка народила доньку ОСОБА_11 , про що 28 листопада 2017 року Солом'янським районним у м.Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві був складений актовий запис № 4009.
Реєстрація народження дитини, відповідно до зазначеного актового запису, була проведена за заявою ОСОБА_4 про визнання батьківства №510 від 28.11.2017.
Рішенням Солом'янського районного суду Києва від 02.07.2020 у справі №760/9461/20, ОСОБА_4 позбавлено батьківських прав щодо ОСОБА_6 .
Згідно зі ст.128 СК України визнання батьківства за рішенням суду за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог закону.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає.
Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.
Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України, можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Таких висновків також дійшов Верховний суд у своїй постанові від 16 травня 2018 року в справі № 61-6030св18.
У постанові Верховного Суду зазначено, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їхприйняття чи відхилення.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до Звіту тесту ДНК на батьківство від 11 червня 2021 року, проведеного акредитованою лабораторією ISO, вірогідність батьківства ОСОБА_12 щодо ОСОБА_10 складає - 99,999998%.
Представник відповідача-1 та представник відповідача-2 проти результатів відповідного дослідження тесту ДНК не заперечували та з ним погодилися.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07 травня 2009 року зауважив, що на сьогоднішній день ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту оспорювання батьківства.
Згідно приписів ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України обов'язки доказування і подання доказів кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
З огляду на викладене вище та оцінивши матеріали справи, приймаючи до уваги визнання відповідачем-1 та відповідачем-2 позову, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача.
Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Керуючись ст.ст.20, 128,129,134, 147 СК України, ст.ст. 12,13, 76-81, 141, 209, 258, 259, 263- 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання батьківства, задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Кіпр, батьком дитини- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язати Солом'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ) виключити з актового запису про народження №4909 від 28.11.2017 року ОСОБА_6 відомості про батька дитини « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин Російської Федерації».
Зобов'язати Солом'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести до актового запису №4909 від 28.11.2017 року про народження ОСОБА_6 відомості про батька дитини « ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Кіпр».
Зобов'язати Солом'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису №4909 від 28.11.2017 року про народження ОСОБА_6 , зазначивши в графі «по батькові» дитини - « ОСОБА_9 ».
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Букіна