Справа № 680/540/21
№2-з/680/3/21
"16" серпня 2021 р. смт Нова Ушиця
Суддя Новоушицького районного суду Хмельницької області Яцина О.І.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Новоушицького районного суду Хмельницької області, зазначивши в якості осіб, які можуть отримати статус учасника справи: ОСОБА_2 та Кам'янець-Подільську районну державну адміністрацію Хмельницької області, із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.
У заяві про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, заявниця просила суд вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дій Новоушицьким відділом державної виконавчої служби у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо виконавчого провадження №63703724 від 23 листопада 2020 року до вирішення справи по суті.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 15 липня 2020 року у справі №680/907/19 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у праві власності - задоволено.
Предмет позову стосувався «усунення перешкод у праві власності ОСОБА_2 на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов'язання ОСОБА_1 звільнити приміщення підвалу, який розташований в протилежній частині будинку від АДРЕСА_2 , вікна якого направлені в сторону домоволодіння ОСОБА_3 ».
На підставі вищевказаного рішення суду Новоушицький ВДВС у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №63703724 від 23 листопада 2020 року.
У вказаному виконавчому проваджені відносно заявниці винесені постанови, а саме: від 14 липня 2021 року, якою накладено штраф на користь держави у розмірі 1700 грн та від 23 листопада 2020 року, якою стягнуто виконавчий збір в розмірі 10000 грн.
Заявниця вказала, що рішенням суд від 15 липня 2020 року не погоджується, оскільки право на вказаний підвал ОСОБА_2 не набув, а запис у зазначеному свідоцтві про належність підвалу ОСОБА_2 є підробленим.
З огляду на зазначені обставини заявниця вказала, що вона готує позовну заяву «про скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності на 1/2 частку підвалу та виділення у натурі частки», яка буде подана до Новоушицького районного суду Хмельницької області.
Так, при розгляді справи по суті заявниця має на меті заявити клопотання про проведення почеркознавчої експертизи - так як вбачає очевидний допис в свідоцтво від 05 лютого 1997 року і як наслідок є фактичні підстави для скасування державної реєстрації права власності на підвал.
На підставі Свідоцтва на право особистої власності на домоволодіння від 05 лютого 1997 року чоловік заявниці - ОСОБА_4 отримав 1/2 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , аналогічну частку отримав і ОСОБА_2 .
Таким чином, у заявниці, у зв'язку із наявністю спільної часткової власності на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є право на отримання 1/2 підвалу та виділення вказаної частки в натурі.
Оскільки заявниця має на меті оскаржити державну реєстрацію права власності на підвал за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати право власності на нього в частці 1/2, вважає за необхідне забезпечити позов шляхом заборони вчиняти будь-яких дій Новоушицьким відділом державної виконавчої служби у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо виконавчого провадження №63703724 від 23 листопада 2020 року до вирішення справи «про скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності на 1/2 частку підвалу та виділення у натурі частки» по суті.
Вважає, що вказаний захід забезпечення позову дозволить уникнути неправомірного стягнення коштів з її доходів та усуне перешкоди у користуванні її майном.
В судове засідання сторони не викликалися.
Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та доданими до неї додатками суд дійшов до такого висновку.
На підставі ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частина 2 ст.149 ЦПК України передбачає, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
Предметом майбутнього позову ОСОБА_1 , тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої остання буде просити ухвалити судове рішення, є скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності на 1/2 частку підвалу та виділення у натурі частки.
На обґрунтування виду забезпечення позову заявниця посилалась на те, що у ході примусового виконання рішення суду 15 липня 2020 року відносно заявниці винесені постанови, а саме: від 14 липня 2021 року, якою накладено штраф на користь держави у розмірі 1700 грн та від 23 листопада 2020 року, якою постановлено стягнути виконавчий збір в розмірі 10000 грн., а забезпечення позову дозволить уникнути неправомірного стягнення коштів з її доходів та усуне перешкоди у користуванні її майном
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України).
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Крім того, відповідно правової позиції, викладеної у рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року у справі № 4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України: «З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову» (абзац п'ятий пункту 4 мотивувальної частини цього рішення).
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Встановлено, що рішенням від 15 липня 2020 року у справі №680/907/19 задоволено позов ОСОБА_2 ОСОБА_1 про усунення перешкоди у праві власності ОСОБА_2 на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_1 звільнити приміщення підвалу, який розташований в протилежній частині будинку від АДРЕСА_2 , вікна якого направлені в сторону домоволодіння ОСОБА_5 .
Із доданих до заяви документів видно, що на виконанні Новоушицького ВДВС перебуває виконавче провадження №63703724 від 23 листопада 2020 року. В межах вказаного провадження державним виконавцем відносно заявниці були винесені постанови про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є обов'язковість судового рішення (пункт 7 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Згідно частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Обраний заявницею вид забезпечення позову спрямований на запобігання здійсненню Новоушицьким ВДВС виконавчих дій з виконання рішення Новоушицького районного суду від 15 липня 2020 року у справі №680/907/19.
За таких обставин забезпечення позову шляхом заборони Новоушицькому ВДВС, вчиняти будь-які дії щодо виконавчого провадження №63703724 від 23 листопада 2020 року до вирішення справи по суті, не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства.
Суд звертає увагу на те, що заявницею зауважено, що захід забезпечення позову дозволить уникнути неправомірного стягнення коштів з її доходів та усуне перешкоди у користуванні її майном, проте жодних даних про те, що можливі відповідачі вчиняють чи можуть вчинити дії у майбутньому, які ускладнять виконання рішення суду, із заявою не подано.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, так як вважає доводи недостатніми, не доведеними належними засобами доказування, неспівмірними із заявленими вимогами, тому слід відмовити у забезпеченні позову.
Керуючись ст.149, ст.150, ст.153, ст.260, ст.261, ст.353, ст.354 ЦПК України, суд,-
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви- відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Суддя: О. І. Яцина