Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/7435/21
05 серпня 2021 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва
у складі слідчий суддя ОСОБА_1 ,
з участю:
представника заявника ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про скасування арешту майна,-
ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві від 14 січня 2010 року у кримінальному провадженні №12015100000000890 від 19 жовтня 2015 року (кримінальна справа №018-0336 від 26 жовтня 2007 року), за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, на належну ТОВ «Вердикт Капітал» земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер: 3220882600:04:001:0800, розташовану на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.
В обґрунтування клопотання заявник вказує на те, що оскільки вказана постанова слідчого була прийнята на підставі норм КПК України в редакції 1960 року, нормами якої не було визначено процесуального порядку скасування арешту майна за зверненням осіб, які не є учасниками кримінального провадження, при вирішенні зазначеного питання підлягають застосуванню норми КПК України в редакції 2012 року.
Крім того, заявник вказує, що вказана земельна ділянка є предметом іпотеки, зареєстрованої 12 квітня 2007 року, тобто до постановлення вказаної постанови слідчого.
Із урахуванням наведеного, заявник стверджує, що враховуючи значну тривалість досудового розслідування, ненаправлення справи в суд, недалеке закінчення строку притягнення до кримінальної відповідальності, є всі достатні підстави вважати, що арешт давно втратив свою актуальність. До того ж, відповідно до законодавства, першочергове право на це майно має іпотекодержатель, оскільки іпотека була зареєстрована раніше ніж накладення арешту.
У судовому засіданні представник ТОВ «Вердикт Капітал» підтримав клопотання із наведених у ньому підстав.
Прокурор щодо задоволення клопотання заперечив, вказуючи на те, що питання про скасування арешту у даному випадку має вирішуватися в цивільному порядку, оскільки спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом, розглядаються за правилами цивільного судочинства.
Заслухавши доводи та обґрунтування представника заявника та прокурора, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України в редакції Закону України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI (далі - КПК України 2012 року) підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України 2012 року арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частинна 4 статті 174 КПК України 2012 року).
Отже, статтею 174 КПК України 2012 року визначено порядок скасування арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження за правилами кримінального судочинства, визначеними цим Кодексом.
Водночас, як встановлено слідчим суддею, ТОВ «Вердикт Капітал» подано до суду клопотання про скасування арешту майна, накладеного на належну йому земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер: 3220882600:04:001:0800, розташовану на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Вказаний арешт було накладено постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві від 14 січня 2010 року в рамках кримінального провадження №12015100000000890 від 19 жовтня 2015 року (кримінальна справа №018-0336 від 26 жовтня 2007 року), за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
Таким чином, арешт на вказане майно було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі №018-0336 від 26 жовтня 2007 року на підставі положень КПК України 1960 року.
Згідно з приписами статті 126 якого арешт на майно (окрім арешту на вклади) накладався слідчим без дозволу суду, при цьому рішення про арешт на майно чи вклади неможливо було оскаржити до суду окремо від усієї кримінальної справи (стаття 234 КПК 1960 року).
Відповідно до пункту 9 Перехідних положень чинного КПК України 2012 року запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
З огляду на наведене, із урахуванням вищезазначених положень законодавства, суд приходить до висновку про те, що підстави для скасування арешту майна у порядку, визначеному ст. 174 КПК України 2012 року, у даному випадку відсутні.
При цьому суд зауважує, що частиною першою статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).
Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави зробити висновок про те, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом, розглядаються за правилами цивільного судочинства, у зв'язку з чим у задоволенні поданого клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 170, 174 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про скасування арешту майна, накладеного постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві від 14 січня 2010 року у кримінальному провадженні №12015100000000890 від 19 жовтня 2015 року (кримінальна справа №018-0336 від 26 жовтня 2007 року), за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, відмовити.
Роз'яснити заявнику, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом, розглядаються за правилами цивільного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1