Справа № 675/2407/20
Провадження № 2/675/250/2021
"05" серпня 2021 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Ткачук Я.Л., учасників справи:
позивача: ОСОБА_1 ,
відповідача: не з'явилася,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
ОСОБА_1 (по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовною заявою до ОСОБА_2 (по тексту - ОСОБА_2 , відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 (по тексту - ОСОБА_3 , спадкодавець), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач в обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_3 , однак являючись спадкоємцем, зокрема і за заповітом, який виявив бажання прийняти спадщину саме за заповітом, позбавлена реалізувати свої спадкові права, оскільки в установлений законодавством шестимісячний строк не звернулася із заявою про прийняття спадщини.
З урахуванням, прийнятої судом заяви про зміну підстав, за покликанням позивача, в установлений законом шестимісячний строк не звернулася до нотаріуса з відповідною заявою з огляду зі своїм захворюванням, та у зв'язку з тим, що не знала про наявність заповіту.
На думку позивача такі обставини є об'єктивними та підтверджуються відповідними письмовими доказами, що не оспорюються будь-якими заінтересованими особами, в тому числі і відповідачем по справі, а відтак і перешкодили прийняти спадщину у встановлені строки.
У судовому позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зміну підстав позову, просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, до суду нею подано письмову заяву про розгляд справи за її відсутності з покликанням на необхідність вирішення спору згідно чинного законодавства.
Суд, вивчивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, перевіривши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про що 12.04.2006 року внесено актовий запис про смерть №12, що стверджено виданим 12.04.2006 року Борисівською сільською радою Ізяславського району Хмельницької області свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
З копій паспорта громадянина України НОМЕР_2 , виданого ОСОБА_1 05.05.2001 року Рівненським МВ УМВС Україна в Рівненській області, свідоцтва про народження ОСОБА_4 , виданого 28.08.1952 року НОМЕР_3 та свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 від 20.01.1979 року підтверджується, що позивач по справі є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд констатує, що ОСОБА_3 по день своєї смерті проживала сама, інших членів сім'ї не було. Така обставина підтверджується довідкою Борисівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області №302 від 25.06.2007 року.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, зокрема на житловий будинок в с. Борисів Шепетівського району Хмельницької області та на право на земельну частку (пай) у відповідності до виданих сертифікатів (а.с. 18-20).
Згідно листа Ізяславської державної нотаріальної контори вих. №1066/02-14 від 11.08.2020 року скерованого позивачу, їй було повідомлено про заведення 11.09.2006 року спадкової справи №530/2006 р. після смерті ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_2 . У вказаному листі повідомлено про складання ОСОБА_3 заповіту на ім'я ОСОБА_1 та необхідність вирішення питання про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Також Ізяславською державною нотаріальною конторою листом від 24.12.2020 року вих. №1653/02-14 роз'яснено ОСОБА_1 , що визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини вирішується в судовому порядку шляхом подання позовної заяви.
Згідно повідомлення Ізяславської державної нотаріальної контори від 13.02.2021 року вих. №148/01-16 вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини заведено спадкову справу №530/2006 р.
Така обставина підтверджується також витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №6435681 від 11.09.2006 року та інформаційними довідками зі Спадкового реєстру №63548336 від 13.02.2021 року та №63845118 від 09.03.2021 року.
Разом з цим, у відповідності до повідомлення Ізяславської державної нотаріальної контори від 05.03.2021 року вих. №215/01-16, копії спадкової справи 530/2006 р. та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №63812954 від 05.03.2021 року встановлено, що від імені ОСОБА_3 було посвідчено заповіт Борисівською сільською радою Ізяславського району Хмельницької області 09.09.1999 року за р. №38, який є чинним та не змінений і не скасований.
Згідно такого заповіту ОСОБА_3 зробила заповідальне розпорядження на випадок своєї смерті, згідно якого належну їй житлову будівлю, що в с. Борисів Ізяславського району Хмельницької області, майно обстановки та вжитку заповіла дочці ОСОБА_1 .
Таким чином після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщину прийняла одна зі спадкоємців першої черги за законом - відповідач по справі, а позивач являючись спадкоємцем ОСОБА_3 і за законом, і за заповітом позбавлена можливості реалізувати спадкові права в силу того, що в установлений законом шестимісячний строк не звернулася до нотаріуса з відповідною заявою.
Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.
За змістом ст. ст. 1216, 1217, 1223, 1268 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
У відповідності до ч. 1, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив термін для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий термін, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно із п. 24 постанови Пленуму ВС України при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини судам слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
Також судом враховано і правову позицію, викладену в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 26.06.2019 року в справі № 565/1145/17, згідно якої випливає, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Верховний суд акцентував увагу, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Як визначає ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У ході розгляду було з'ясовано, що позивач, як спадкоємець, зокрема, першої черги за заповітом, вчасно не звернулася до нотаріальної контори для прийняття спадщини в силу об'єктивних причин, які в повній мірі не могли залежати від його волі.
Суд звертає увагу на те, що підставою невчасного звернення із заявою про прийняття спадщини є незнання позивача про наявність заповіту, що доведено в ході належними та допустимими доказами.
Більше того, про такі обставини свідчить лист Ізяславської державної нотаріальної контори вих. №1066/02-14 від 11.08.2020 року, про який суд вказав вище та оригінал заповіту на ім'я позивача, посвідчений Борисівською сільською радою Ізяславського району Хмельницької області 09.09.1999 року за р. №38, який є чинним та не змінений і не скасований, і, який знаходиться саме у відповідача по справі, про що остання підтвердила у своїх поясненнях від 12.04.2021 року та надала його для огляду в судовому засіданні.
При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини необхідно ураховувати свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що позивач до повідомлення нотаріуса знала про наявність заповіту від 09.09.1999 року за р. №38.
Проаналізувавши відомості, відображені у вказаних вище документах, які логічно та послідовно доповнюють одне одного, не суперечачи по своїй суті та змісту, суд вважає доведеними обставини, викладені у позові в частині заявлених вимог.
Так, на переконання суду покликання позивача заслуговують на увагу та в свою чергу не дозволили їй реалізувати свої спадкові права та у визначені строки звернутися з заявою про прийняття спадщини.
Аналізуючи викладене, суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З огляду на зазначене вбачається, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження, є достовірними та обґрунтованими, сумніву в суду не викликають, а тому, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Суд наголошує, що визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в будь-якому випадку не вирішує по суті питання порядку розподілу спадкового майна між спадкоємцями, власне, як і не позбавляє та не обмежує в реалізації спадкових прав відповідача, як спадкоємця першої черги по закону.
На підставі ст.ст. 1272, 1261 ЦК України, керуючись ст.ст. 2-13, 247, 264, 265 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП - НОМЕР_5 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) додатковий строк, тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 13.08.2021 року.
Суддя О.В. Король