Справа № 695/3594/19
Номер рядка у звіті 254
16 серпня 2021 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12019250150000839 від 15.09.2019 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Скориківка Золотоніського району Черкаської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, особою з інвалідністю будь-якої групи чи постраждалим внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, учасником АТО (ООС), депутатом будь-якого рівня не є, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, у силу ч.,ч. 3, 4 ст. 88, ст. 89 КК України, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
ОСОБА_3 на початку вересня 2019 року, перебуваючи в лісовому масиві поблизу с. Скориківка Золотоніського району Черкаської області, умисно, незаконно, всупереч встановленому законному порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а саме: Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», з метою особистого вживання незаконно придбав, знайшовши частини рослин з листям, які відповідно до висновку експерта № 2/1840 від 16.10.2019 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 11.74 та 4.66 грами, які в подальшому переніс до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де виготовив, шляхом висушування, подрібнення та перетирання, і в подальшому, без мети збуту зберігав її при собі в двох пластикових коробках до виявлення та вилучення 15.09.2019 року працівниками Золотоніського ВП ГУ НП України в Черкаській області.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України - незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Частиною 1 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Прокурор подав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні відповідно до ч.1 ст.302 КПК України.
Обвинувачений у ході досудового розслідування беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, подав письмову заяву, згідно з якою беззаперечно визнаєвстановлені під час досудового розслідування фактичні обставини і погодився на розгляд кримінального провадження за його відсутності у спрощеному порядку без проведення судового розгляду, ознайомлений з обмеженням його права на апеляційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України, а добровільність беззаперечного визнання винуватості та згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за відсутності обвинуваченого ствердив його захисник - адвокат ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Судом встановлено, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин, будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції відсутні. При цьому судом враховано, що учасникам кримінального провадження роз'яснено, що вони будуть позбавлені можливості оскаржити обставини, які ніким із них не оспорюються, в апеляційному порядку.
Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими та достатніми, суд приходить до висновку, що пред'явлене органами слідства обвинувачення ОСОБА_3 доведено повністю, його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 на “Д” обліку у лікаря-психіатра не перебуває, лікаря-нарколога перебуває з діагнозом Е 10.2.
Відповідно до висновку експерта № 13 від 29.10.2019 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , всебічно орієнтований, інтелект відповідає життєвому досвіду, примусового лікування не потребує.
Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не виявлено.
При цьому наявність двох обставин, що пом'якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, свідчить про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах, передбачених ст. 69-1 КК України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 №2617-VІІІ, який набрав чинності 01.07.2020, до санкції ч.1 ст.309 КК України внесені зміни, а саме: частина 1 статті 309 КК України викладена у наступній редакції: «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.».
Кримінальний проступок ОСОБА_3 вчинено на початку вересня 2019 року, тобто до набранням чинності новою редакцією санкції ч. 1 ст. 309 КК України, яка посилює покарання у виді штрафу, але в цілому пом'якшує покарання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Згідно з ч. 2 ст. 12 КК України, в редакції, чинній станом на день ухвалення вироку, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Таким чином, оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 №2617-VІІІ з урахуванням положень статті 5 КК України частково пом'якшив покарання за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: виключив такий альтернативний вид покарання як позбавлення волі, в той же час збільшивши розмір штрафу, суд застосовує такий закон лише в частині, що пом'якшує покарання.
При цьому, оскільки обвинуваченим, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинено нове умисне кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку, що наявність двох обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.,ст. 69, 69-1 КК України.
З урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин по справі, особи обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, наявність двох обставин, що пом'якшують покарання, за відсутності обставин, які його обтяжують, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, однак зі звільненням від його відбуття на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України суд покладає на обвинуваченого обов'язки, передбачені п., п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст., ст. 65-68, 69-1 КК України та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню проведено судову експертизу за експертною спеціальністю: 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», висновок експерта № 2/1840 від 16.10.2019, тому відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати, у зв'язку з проведенням експертизи в сумі 785.00 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_3 .
На підставі зазначеного та керуючись ст.,ст. 370-374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді обмеження волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати в сумі 785 (сімсот вісімдесят п'ять) гривень за проведення експертизи стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Речові докази:
-подрібнену речовину рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, що упакована в сейф-пакет № INZ1041402, передану на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Золотоніського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області, - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1