16 серпня 2021 р. м. ХарківСправа № 520/19156/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Калиновського В.А.,
Суддів Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року по справі № 520/19156/2020
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали шляхом сплати судового збору в розмірі 1261 грн 20 коп.
Згідно штампу на супровідному листі Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 30.06.2021 року.
09.07.2021 року на адресу Другого апеляційного адміністративного суду від скаржника надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2021 року задоволено клопотання та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів..
Згідно штампу на супровідному листі Головниим управлінням ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України отримано копію ухвали про задоволення клопотання про продовження строку на усунення недоліків 20.07.2021 року.
30.07.2021 року до Другого апеляційного адміністративного суду від заявника вдруге надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків.
В обгрунтування заявленого клопотання апелянт зазначає, що у зв'язку з обмеженим фінансуванням не може усунути недоліки зазначені в ухвалі від 23.06.2021 року, тому просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 121 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII), встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Апелянтом вже подавалось клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду було задоволено частково, продовжено процесуальні строки, однак, у встановлені судом строки апелянтом вимоги ухвали суду виконані не були.
Доказів, які підтверджують відсутність можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством розмірі, апелянтом не надано.
Апелянтом не враховано положення ст. 45 КАС України про неприпустимість зловживання процесуальними правами та подано повторне клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, в якому , повністю дублюючи зміст, доводи та підстави попереднього клопотання, яке розглянуто судом, просить продовжити процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Також, колегія суддів зазначає, що відповідач, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку контролюючого органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 року по справі № 810/3539/17, та від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 року по справі № 820/2921/17.
Враховуючи не надання відповідачем доказів в підтвердження відсутності на рахунках апелянта коштів на сплату судового збору у встановленому розмірі та те, що судом апеляційної інстанції забезпечено право відповідача на апеляційне оскарження рішення шляхом продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, у апелянта було достатньо часу для виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 року, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи те, що вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 року у встановлений судом строк не виконані, наявні підстави для повернення апеляційної скарги апелянту в порядку, передбаченому ч.5 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року по справі № 520/19156/2020 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва