10 серпня 2021 р.Справа № 520/1204/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 (суддя Зінченко А.В., м. Харків) по справі № 520/1204/21
за позовом Державної служби геології та надр України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія"
про анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами,
Державна служба геології та надр України (далі по тексту - позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» (далі по тексту - відповідач, ТОВ «Східна вугільна компанія»), в якому просить суд припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4305 від 19.07.2007, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 по справі № 520/1204/21 адміністративний позов Державної служби геології та надр України (вул. А. Цедіка, буд. 16,м. Київ,03057, код ЄДРПОУ 37536031) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ" (вул. Крупської, буд. 15, кв. (оф.) 305,смт. Пісочин, Харківський район, Харківська область,62416, код ЄДРПОУ 32727602) про анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами - задоволено.
Припинено право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4305 від 19.07.2007, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 32727602).
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його прийняття при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 по справі № 520/1204/21 і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідачем була подана звітність за 2014 рік до ДНВП Геоінформ України відповідно до форми державної статистичної звітності 5-гр, що підтверджується матеріалами справи. А також вказує, що сертифікатами Торгово-промислової палати України № 5096 від 21.10.2015 та № 6705 від 23.08.2016 підтверджено факт настання для ТОВ «Східна вугільна компанія» обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) податкових зобов'язань та зобов'язань, передбачених Угодою про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 03.10.2013, які розпочалися з 14.04.2014 і тривають, дату закінчення яких встановити неможливо. Враховуючи вказані обставини, зазначає, що невиконання та несвоєчасне виконання відповідачем умов користування надрами, які передбачені дозволом від 19.04.2007 № 4305 та Угодою про умови користування надрами від 03.10.2013, сталося за наявності обставин непереборної сили, що підтверджується належними доказами. Таким чином, жодних обставин, які б вказували на зловживання відповідачем наданим йому правом користування надрами чи недбайливим ставленням до нього, не підтверджується, у зв'язку з чим вважає, що підстави для анулювання вказаного дозволу, визначені в ст. 26 Кодексу України про надра, відсутні.
Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, з викладених підстав, просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розгляд справи проведено за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4305 від 19.07.2007 з метою видобування антрациту.
Як додаток до спеціального дозволу Товариством з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» укладено Угоду про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 21 липня 2008 року, яка є невід'ємною частиною Дозволу №4305.
Також 03.10.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» укладено Угоду про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, яка є невід'ємною частиною Дозволу №4305.
20.03.2015 на адресу Держгеонадра від Державної фіскальної служби України надійшов лист №6070/5/99-99-15-04-01-16, яким ДФС надала перелік суб'єктів господарювання, що не вносили, несвоєчасно вносили суми податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин або не виконували податкових зобов'язань з цієї плати (протягом шести місяців), та просили розглянути питання про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами.
У зв'язку з чим, та відповідно до Наказу №72 Держгеонадр від 14.04.2015, відповідача було зобов'язано у строк 30 календарних днів з моменту отримання повідомлення, надати інформацію про відсутність заборгованості щодо сплати рентних платежів за користування надрами.
Про вказане надрокористувача повідомлено листом №4261/13/14-15 від 20.04.2015.
Також Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України» листом № 07.04.2015 № 02/302-0972 надало інформацію щодо відсутності звітності надрокористувачів Донецької та Луганської областей за формою 5-гр за 2014 рік, зокрема, щодо ТОВ «Східна вугільна компанія». Згідно переліку надрокористувачів Донецької, Луганської областей, які отримали спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування корисних копалин, але не звітували до ДНВП Геоінформ України» щодо руху запасів (ф.5-гр) за 2014 рік, від ТОВ «Східна вугільна компанія» звітність не надходила.
Державна служба геології та надр України наказом № 122 від 19.05.2015 зупинила дію спеціального дозволу на користування надрами та надала Відповідачу строк 30 календарних днів для усунення порушень.
Оскільки на момент надання спеціального дозволу відповідач був зареєстрований за адресою м. Свердловськ, вул. Глинки, 1А, проте, станом на 2015 рік м. Свердловськ було включене в Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р, позивач повідомив відповідача про зазначене шляхом публікації оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» (№ 101 від 09 червня 2015 року).
В подальшому, на адресу Держгеонадр надійшов лист ДФС України від 18.06.2015 № 14611/5/99- 99-15-04-01-16, яким ДФС надала перелік суб'єктів господарювання, що не вносили, несвоєчасно вносили суми податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин або не виконували податкових зобов'язань з цієї плати протягом шести місяців).
У зв'язку з чим, та відповідно до наказу №280 від 10.09.2015 внесено зміни до наказу № 122 від 19.05.2015 та зупинено дію дозволу № 4305.
Відповідно до наказу №230 від 17.05.2017 продовжено термін для усунення порушень до 01.09.2017.
Судом також встановлено, що на адресу Держгеонадр надійшов лист ДПС України від 17.09.2020 № 10055/5/99-00-04-04-03-01-05, яким ДПС надала перелік суб'єктів господарювання, що не вносили, несвоєчасно вносили суми податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин або не виконували податкових зобов'язань з цієї плати (протягом шести місяців).
Держгеонадрами, відповідно до покладених на неї завдань (пп.12 п.4 Положення 1174), на здійснення державного контролю за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України, з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері надрокористування, було прийнято рішення анулювати спеціальний дозвіл 4305, оскільки надрокористувач системно не виконує умови надрокористування, не використовує надра відповідно до цілей, для яких їх було надано, не виконує особливих вимог дозволу в частині сплати рентних платежів та подання звітності.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що у Держгеонадр існують всі підстави для припинення права надрокористування відповідачем на підставі ст.26 КУпН, але, оскільки, згідно з ч.2 ст.26 КУпН, право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів - у судовому порядку, Держгеонадрами було направлено ТОВ «Східна вугільна компанія» лист від 23.10.2020, яким запропоновано надрокористувачу у 15-денний строк надати власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами.
Відповідачем 10.11.2020 надано незгоду на припинення право користування надрами, що стало підставою для звернення до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян належить до завдань Кодексу України про надра.
Відповідно до положень ст.ст. 13, 14, 15 Кодексу України про надра від 27.07.1994 №132/94-ВР, користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Надра надаються у постійне або тимчасове користування, зокрема, для видобування корисних копалин.
Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку.
Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше.
Відповідно до ст. 24 Кодексу, користувачі надр мають право:
1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції;
2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу;
3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;
4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами;
5) користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції.
Користувачі надр зобов'язані:
1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;
2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;
3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;
4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;
4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.
Користувач надр (інвестор), який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід (у разі його необхідності) або уклав угоду про розподіл продукції, має виключне право здійснювати в його межах користування надрами відповідно до цього спеціального дозволу та угоди про розподіл продукції. Будь-яка діяльність, пов'язана з користуванням надрами в межах гірничого відводу, може здійснюватися тільки за згодою користувача надр (інвестора), якому він наданий. Така згода або відмова в її наданні має бути надана протягом двадцяти календарних днів після отримання відповідного письмового запиту. У разі ненадання жодної відповіді протягом зазначеного часу така згода вважається наданою.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 26 зазначеного Кодексу, право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.
Таким чином, підстави для припинення права користування надрами, зазначені в ст. 26 Кодексу, покликані унеможливити використання надр за відсутності в цьому потреби самих користувачів, а також уникнути зловживання користувачами цим правом.
Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174.
Відповідно до підпунктів 9, 10 пункту 4 Положення № 1174, Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.
Відповідно до підпункту 12 пункту 4 Положення № 1174, Держгеонадра України відповідно до покладених завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.
Процедура видачі спеціального дозволу на користування ділянкою надр передбачена Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 615, невід'ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов'язаної з використанням надр.
Приписами пункту 22 Порядку № 615 передбачено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; виникнення внаслідок проведення робіт, пов'язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров'ю працівників або населення; проведення гірничих робіт без геологічного та маркшейдерського обслуговування; наявності заборгованості з плати за користування надрами; порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища; проведення на наданій у користування ділянці надр робіт, не передбачених дозволом; відсутності у надрокористувача під час проведення робіт ліцензії на провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону; не виконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для припинення права відповідача користування надрами, на наявність якої посилається позивач, є порушення відповідачем умов користування надрами, які передбачені дозволом № 4305 від 19.07.2007 та угодою про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 03.10.2013.
Так, згідно з угодою про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 03.10.2013, яка є невід'ємною частиною Дозволу №4305, надрокористувач зобов'язаний у встановленому законом порядку подавати до ДНВП «Геоінформ України» щорічні звіти про рух запасів відповідно до форми державної звітності (5-гр).
Колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була подана звітність за 2014 рік до ДНВП Геоінформ України відповідно до форми державної статистичної звітності 5-гр та зазначений звіт прийнято останнім, про що свідчить відмітка підприємства про отримання (а.с. 71), що спростовує доводи позивача про неподання такої.
Також колегія суддів зауважує, що Законом України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VII) визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Відповідно до вимог статті 10 Закону України №1669-VII, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Відповідно до ст.9 «Форс-мажор» Угоди про умови користування надрами від 03.10.2013:
«9.1. Невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цією Угодою є виправданим і не спричиняє відповідальності у тому разі, коли таке невиконання чи неналежне виконання викликані обставинами непереборної сили (надзвичайна або невідворотна за даних умов непереборна подія, випадок).
9.2. Обставинами непереборної сили вважаються такі події: війна, воєнні дії, повстання, мобілізація, страйк, епідемія, пожежа, вибухи, природні катастрофи та інші події, що не залежать від волі Сторін.
9.3. У випадку виникнення обставин непереборної сили Сторона, для якої виникли такі обставини, зобов'язана протягом 7 днів з моменту їхнього виникнення повідомити іншу Сторону про такі обставини та надати документи, що підтверджують їх настання.
9.4. Після повідомлення про виникнення обставин непереборної сили Сторони, у найкоротший термін, зобов'язані провести зустріч із метою прийняття спільного рішення щодо подальшого виконання умов цієї Угоди.» (а.с. 69-70).
Колегія суддів зауважує, що сертифікатами Торгово-промислової палати України № 5096 від 21.10.2015 та № 6705 від 23.08.2016 підтверджено факт настання для ТОВ «Східна вугільна компанія» обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) податкових зобов'язань та зобов'язань, передбачених Угодою про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 03.10.2013, які розпочалися з 14.04.2014 і тривають, дату закінчення яких встановити неможливо.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів зазначає, що невиконання (несвоєчасне виконання) відповідачем умов користування надрами, які передбачені дозволом № 4305 від 19.07.2007 та угодою про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 03.10.2013, сталося за наявності обставин непереборної сили, що підтверджено належними доказами у справі.
Таким чином, жодних обставин, які вказують на зловживання відповідачем наданим йому правом користування надрами чи недбайливим ставленням до нього, судом не встановлено в ході розгляду цієї справи, у зв'язку з чим підстави для анулювання вказаного дозволу, визначені в статті 26 Кодексу України про надра, відсутні.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4305 від 19.07.2007, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 32727602).
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 по справі № 520/1204/21 скасувати.
Прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог Державної служби геології та надр України.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Т.С. Перцова О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 16.08.2021 року