10 серпня 2021 р.Справа № 2-а-450/12
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Присяжнюк О.В. ,
а участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 29.04.2021 (суддя Северинова А.С., м. Суми) по справі № 2-а-450/12
за позовом Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради
до ОСОБА_1
про стягнення надміру виплаченої суми соціальної допомоги,
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 05квітня 2012 року по справі № 2-а-450/12 задоволено позов управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради суму надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у сумі 185 грн. 58 коп..
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради суму надміру виплаченої допомоги на дітей одиноким матерям у сумі 92 грн. 82 коп..
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради суму надміру виплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у сумі 92 грн. 82 коп..
24 квітня 2012 року Зарічним районним судом м. Суми видано три виконавчих листи по справі № 2-а-450/12, строк пред'явлення до виконання яких встановлено до 18.04.2013 та які представник позивача отримав 07 червня 2012 року.
26 березня 2021 року Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради звернувся до Зарічного районного суду з заявою про видачу дубліката виконавчих листів та про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, в якій просить суд:
- поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчих листів № 2-а-450/12 від 24 квітня 2012 року на виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 05 квітня 2012 року у справі № 2-а-450/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь департаменту 185 грн. 58 коп. державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та 92 грн 82 коп. - допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- видати дублікати виконавчих листів № 2-а-450/12 від 24 квітня 2012 року на виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 05 квітня 2012 року у справі № 2-а-450/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь департаменту 185 грн. 58 коп. - державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, та 92 грн 82 коп. - допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29.04.2021 по справі № 2-а-450/12 відмовлено у задоволенні заяви Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про видачу дубліката виконавчих листів та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Заявник не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її прийняття при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 29.04.2021 по справі № 2-а-450/12 та винести постанову, якою справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що 20.07.2012 Департаментом пред'явлено до примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції два виконавчі листи на суму боргу 185 грн. 58 коп. - державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям, та 92 грн. 82 коп. - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно. Втім, за наслідками проведеної у 2020 році інвентаризації справ, по яких суми боргу не погашаються, було виявлено, що по даній справі відділ взагалі не інформував департамент про дії, які вчинялись після отримання виконавчого листа до виконання. Посилаючись на обставини того, що після надсилання виконавчих документів відбулась втрата виконавчих листів з незалежних від департаменту причин, заявник просить поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання та видати дублікати вказаних виконаних листів.
Розгляд справи проведено за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Зарічного районного суду м. Суми від 05квітня 2012 року задоволено позов управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради суму надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у сумі 185 грн. 58коп..
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради суму надміру виплаченої допомоги на дітей одиноким матерям у сумі 92 грн. 82 коп..
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради суму надміру виплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у сумі 92 грн. 82 коп..
На виконання вказаної постанови Зарічного районного суду м. Суми від 05 квітня 2012 року було видано три виконавчих листи, які представник позивача отримав 07 червня 2012 року.
21 липня 2016 року Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради звернувся до Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції в Сумській області із заявами про повідомлення про хід проведення виконавчих дій у виконавчому провадження щодо виконання виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_1 на користь управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради боргу у сумі 185 грн. 58 коп. державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та 92 грн. 82 коп. допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
16 квітня 2019 року Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради направив повторні листи на адресу Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції в Сумській області про хід виконавчого провадження.
У відповідь на вказані звернення Зарічний відділ державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) листами від 29 квітня 2020 року повідомив заявника про те, що відповідно до перевірки автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів № 2-а-450/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у сумі 185 грн. 58коп. та надміру виплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у сумі 92 грн. 82 коп. у Зарічному відділі державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на виконанні не перебувають.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в особі Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Відмовляючи у встановленні строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не наведено поважних підстав пропуску строку, а тому відсутні підстави для його поновлення.
Разом з тим, ураховуючи, що стягувачем пропущено строк, встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання і у задоволенні вимог заяви в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання судом відмовлено, суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для задоволення вимог заяви в частині видачі дублікатів виконавчих листів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом положень частин першої, другої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (у редакції, яка була чинною станом на дату видачі виконавчих листів), виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в адміністративній справі, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
У пункті 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
За положеннями частин 1, 2, 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню з наступного дня після його прийняття.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 376 КАС України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
З аналізу вищевказаної норми вбачається, що стягувач, який пропустив строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа, має право звернутись до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із заявою про поновлення пропущеного строку. При цьому, підставою для поновлення строку можуть слугувати лише поважні причини.
У свою чергу, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Пономарьов проти України» (№3236/03) 03 квітня 2008 року, установив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 рішення).
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач у справі знав про наявність постанови Зарічного районного суду м. Суми від 05 квітня 2012 року у справі № 2-а-450/12, а його представник 07 червня 2012 року отримав три виконавчих листи на виконання вказаної постанови суду.
Проте, стягувач у встановлений законом строк не пред'явив на виконання до відділу державної виконавчої служби вказані виконавчі листи, а доводи стягувача про протилежне спростовуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами.
Зокрема, як встановлено рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі № 591/6515/20 за позовом Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в особі Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, позивачем не доведено факту звернення до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в особі Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), а тому, відповідно у суду відсутні підстави для визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання останнього звернутися до суду, що видав виконавчий лист, із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів по справі № 2-а-450/12 про стягнення 185,58 грн. державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та 92,82 грн. допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зі стягненням судових витрат (а.с. 65-67).
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Інших підстав, які об'єктивно перешкоджали вчасному отриманню виконавчого листа та пред'явлення його до виконання у визначений Законом строк, особою, яка подає апеляційну скаргу - не наведено.
Верховний Суд України у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-711цс15 зазначив, що суд має право поновити пропущений строк пред'явлення виконавчого листа до виконання за наявності відповідного клопотання стягувача та поважності причин пропуску цього строку.
Колегія суддів зауважує, що заявником не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у задоволенні вимог заяви в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання необхідно відмовити.
Щодо вимог заяви в частині видачі дублікатів виконавчих листів, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 18.4 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Разом з тим, ураховуючи, що стягувачем пропущено строк, встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання і у задоволенні вимог заяви в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання судом відмовлено, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для задоволення вимог заяви в частині видачі дублікатів виконавчих листів.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи заявника, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради залишити без задоволення.
Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 29.04.2021 по справі № 2-а-450/12 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Т.С. Перцова О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 16.08.2021 року