10 серпня 2021 р.Справа № 480/3415/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Генерального штабу Збройних Сил України на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 (суддя Л.М. Опімах, м. Суми) по справі № 480/3415/20
за позовом ОСОБА_1
до Генерального штабу Збройних Сил України , Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними та скасування актів та наказу в частині, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 р., залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2021 р., задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України, військової частини № НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування актів та наказу в частині, зобов'язання вчинити дії. Рішенням суду, зокрема, зобов'язано Генеральний штаб Збройних Сил України та військову частину НОМЕР_1 внести відповідні зміни до Акту спеціального розслідування Генерального штабу Збройних Сил України, наказу Генерального штабу Збройних Сил України № 17 від 17.01.2020 р. "Про результати проведення спеціального розслідування та притягнення винних до дисциплінарної відповідальності", Акту про нещасний випадок (зникнення, смерть) № 16/19 від 27.12.2019 р. в частині, що стосується обставин загибелі солдата ОСОБА_2 .
12.02.2021 р. за даним рішенням було видано виконавчий лист.
09.04.2021 р. представник Генерального штабу Збройних Сил України подав до суду заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Заяву обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції було несвоєчасно надіслано йому копію постанови від 22.01.2021 р., у зв'язку з чим відповідач був позбавлений можливості своєчасно виконати рішення суду. У свою чергу, копію постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2021 р. відповідач отримав 16.03.2021 р., а 20.03.2021 р. рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 р. було виконане ним в повному обсязі. Тому просить суд визнати виконавчий лист, виданий за рішенням суду в даній справі, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у задоволенні заяви Генерального штабу Збройних Сил України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.
Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Генеральним штабом Збройних Сил України подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на її прийняття при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року по справі № 480/3415/20 повністю та ухвалити нове судове рішення, яким визнати виконавчий документ № 480/3415/20 виданий 12.02.2021 таким, що не підлягає виконанню повністю.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідачем лише частково виконано рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 по справі № 480/3415/20. Вказує, що судом першої інстанції при розгляді заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не в повному обсязі досліджено наказ Головнокомандувача Збройних Сил України № 73 від 20.03.2021, в результаті чого було зроблено не правильний висновок, та не враховано даний доказ, як підтвердження виконання рішення суду, оскільки даний наказ стосується солдата ОСОБА_3 , а не ОСОБА_2 . Однак таке трактування судом наказу № 73 від 20.03.2021 є помилковим, оскільки даним наказом солдата ОСОБА_2 було виключено з абзацу третього розділу 6 Акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку (ГІВ-2), затвердженого начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України 24 грудня 2019 року № 300/НВГШ/дск, чим виконано вимоги рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 по справі № 480/3415/20 в частині, що стосується старшого солдата ОСОБА_2 . Таким чином, відповідач вважає, що наказ Головнокомандувача Збройних Сил України № 73 і № 74 від 20.03.2021 підтверджують повне виконання Генеральним штабом Збройних Сил України рішення Сумського окружного адміністративного суду 17.09.2020 по справі № 480/3415/20.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно із ч.1, 2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановленому законом.
Відповідно до частини 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
У відповідності до ч.1 ст.374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Частиною 2 ст.374 КАС України визначено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відтак, підставами для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням; 3) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його добровільним виконанням боржником чи іншою особою; 4) з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, як то видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили; виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання.
Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов'язку повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таке законодавче визначення виконавчого провадження характеризує його як виключно примусове виконання судових рішень, а тому факт відкриття виконавчого провадження розпочинає процедуру саме примусового виконання судового рішення. Виключення в цій частині становлять рішення про стягнення періодичних платежів, для яких статтею 7 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено добровільне виконання.
Крім того, статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено виключний перелік підстав закінчення виконавчого провадження, серед яких відсутня така підстава як добровільне виконання рішення.
За такого правового регулювання судові рішення, крім рішень про стягнення періодичних платежів, можуть бути виконані добровільно, виключно до моменту відкриття виконавчого провадження. Закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням судового рішення свідчить про те, що судове рішення було виконане примусово.
Аналогічний правовий підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постанові від 30 вересня 2020 року по справі № 819/523/16.
Судом встановлено, що 17.09.2020 Сумським окружним адміністративним судом ухвалено рішення про задоволення позову ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України, військової частини № НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування актів та наказу в частині, зобов'язання вчинити дії. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 р. вказане рішення залишене без змін.
12.02.2021 за даним рішенням було видано виконавчий лист про зобов'язання Генерального штабу Збройних Сил України та військової частини НОМЕР_1 внести відповідні зміни до Акту спеціального розслідування Генерального штабу Збройних Сил України, наказу Генерального штабу Збройних Сил України № 17 від 17.01.2020 "Про результати проведення спеціального розслідування та притягнення винних до дисциплінарної відповідальності", Акту про нещасний випадок (зникнення, смерть) № 16/19 від 27.12.2019 в частині, що стосується обставин загибелі солдата ОСОБА_2 .
Відповідач стверджує, що ним у добровільному порядку виконано рішення Сумського окружного адміністративного суду 17.09.2020 по справі № 480/3415/20 на підтвердження чого суду надано копію наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 20.03.2021 р. № 73 "Про внесення змін до Акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку" та копію наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 20.03.2021 р. № 74 "Про внесення змін до наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 17 січня 2020 року № 17".
Дослідивши зміст поданих відповідачем документів колегія суддів зазначає, що заявником не надано доказів на підтвердження виконання рішення суду в частині внесення відповідних змін до Акту про нещасний випадок (зникнення, смерть) № 16/19 від 27.12.2019 р. в частині, що стосується обставин загибелі солдата ОСОБА_2 . Тобто відповідачем не надано доказів того, що рішення суду виконане в повному обсязі.
Також судом встановлено, що 05.03.2021 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа ВП № 64709169 (а.с.161).
Оскільки за судовим рішенням по справі № 480/3415/20 виконавче провадження було відкрито 05.03.2021, а накази на виконання судового рішення видано відповідачем лише 20.03.2021 (після відкриття виконавчого провадження) та враховуючи, що відповідачем не надано доказів виконання судового рішення в повному обсязі, колегія суддів вважає, що підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з його добровільним виконанням відсутні.
Посилання відповідача на те, що судом апеляційної інстанції в порушення статті 251 КАС України не було своєчасно відправлено відповідачу копію постанови від 22.01.2021, внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості своєчасно виконати рішення суду, колегія суддів відхиляє, оскільки, як свідчать матеріали справи, відповідач був обізнаний про відкриття провадження у справі № 480/3415/20 за його апеляційною скаргою, призначення справи до розгляду, та про строк, протягом якого буде ухвалене та складене у повному обсязі судове рішення по справі (а.с. 115, 116), а тому мав об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації та копії судового рішення.
З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у задоволенні заяви Генерального штабу Збройних Сил України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню належить відмовити.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 по справі № 480/3415/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 16.08.2021 року