ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
12 серпня 2021 року м. Київ № 640/12920/21
Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцева М.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльність Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України протиправною, що полягає у не розгляді його скарги від 08.02.2021 та про зобов'язання Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України розглянути його скаргу від 08.02.2021 належним чином та надати обґрунтовану відповідь, а також відповісти на всі питання, що містяться у скарзі.
Ухвалою суду від 19.05.2021 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі з підстав неналежності розгляду справи за правилами адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2021 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір у цій справі в частині позовних вимог, що стосуються пункту 2 скарги ОСОБА_1 від 08.02.2021, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Разом з цим, вирішуючи питання юрисдикційної належності спору в іншій частині позовних вимог, колегія суддів зазначила наступне.
Згідно з частиною 1 статті 1, частиною 1 статті 4 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення.
Пунктом 10 статті 3 КПК України передбачено, що кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено параграфом 1 глави 26 КПК України.
При цьому, згідно з частиною 1 статті 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Конституційний Суд України в Рішенні від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого, п'ятого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України та за конституційними зверненнями громадян щодо офіційного тлумачення положення абзацу четвертого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України зазначив, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської сфери.
Отже, в межах спірних правовідносин в розрізі позовних вимог, що стосуються питань 1, 3-6 скарги ОСОБА_1 від 08.02.2021, позивач і відповідачі діють як учасники кримінального провадження, права і обов'язки яких визначені кримінальним процесуальним законом, тому спір у цій справі не може бути предметом розгляду в адміністративному суді.
З огляду на викладене колегія суддів вказала, що висновки суду першої інстанції про непоширення юрисдикції адміністративного суду на спір у частині позовних вимог, що стосуються питань 1, 3-6 скарги ОСОБА_1 від 08.02.2021, ґрунтуються на правильному застосуванні норм права.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів зазначила, що звертаючись з даною позовною заявою ОСОБА_1 об'єднано позовні вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, що відповідно до положень частини 6 статті 21 КАС України не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
За таких обставин, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви.
При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини сформульовану в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позовну заяву повернути.
Відповідно до частини сьомої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
Згідно зі статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суддя М.А. Бояринцева