05 серпня 2021 року справа № 580/3630/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі:
головуючого судді - Бабич А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Мельник Т.В.,
представника позивача - Безпалого Є.П. (згідно з ордером),
представника відповідача - Кузьмишина О.О. (в порядку самопредставництва),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОЗЕРНОХОЛДІНГ" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,
04.06.2021 ТОВАРИСТОВ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОЗЕРНОХОЛДІНГ" (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 170/1; код ЄДРПОУ 39706683) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2021 №4074/23-00-07-0410 (далі - спірне ППР) щодо завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 586888,00грн.
Додатково просив судові витрати покласти на відповідача, попередній розмір яких 8803,32грн. - судовий збір і 15000,00грн - на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування зазначено, що відповідач безпідставно та всупереч закону прийняв вказане вище рішення, що не відповідає фактичним обставинам. Зокрема, не враховано реальність правочинів з ТОВ «ЛЕСНИК» АГРО» та ТОВ "Алкор Трейд" та неістотність виявлених в документах неточностей.
09.06.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі.
22.06.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням відмовити у задоволенні позову повністю. Стверджує, що не допустив порушень вимог закону та виніс спірне ППР за податкове порушення позивача, а саме взяття податкового кредиту щодо удаваних правочинів з вищевказаними підприємствами. У Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) не відображені господарські операції, посвідчувані ТТН, які надані позивачем як доказ переміщення придбаного у ТОВ "Алкор Трейд" шроту соняшникового. Вказаний його контрагент придбав насіння соняшника у кількості, що не дозволяла реалізувати позивачу шрот відповідної кількості, має 2 працівників і не володіє земельними ділянками, транспортними засобами, офісними приміщеннями, а також не здійснював витрат на оренду офісних і складських приміщень, комунальні платежі, інтернет, логістичні послуги, будь-які інші для ведення реальної господарської діяльності. Крім того вказане підприємство входить в перелік засобів вчинення кримінального порушення №42018000000001979 від 15.08.2018 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.209, чч.3-4 ст.358 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Майно його арештоване на підставі ухвали слідчого судді Печерського району міста Києва від 01.08.2019 у справі №757/39562/19-к. Також ПН для вказаного контрагента виписані з порушенням правила першої події. Щодо переміщення придбаного ТОВ «ЛЕСНИК» АГРО» товару за вказаними в товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) державними знаками у відповідному періоді були зареєстровані автомобілі, що за технічними характеристиками не могли перевозити відповідну кількість товару, а також відсутній рух коштів за реалізацію товару. Крім того відсутні об'єкти оподаткування, позаяк заяву форми 20-ОПП воно не подало, та відсутня кількість працівників, яка би могла обробити землю та виростити зерно. Натомість придбані послуги: глибокого рихлення ґрунту за жовтень 2019 року у ТОВ «ХРОНО-МОНО ГРУП», яке формувало податковий кредит за рахунок операцій з придбання одягу та споживчої продукції; внесення мінеральних добрив, культивація, боронування за листопад 2019 року у ТОВ «БУДМАШТОРГ КОМПАНІ», що формує податковий кредит за рахунок придбання легкових автомобілів, сушених фруктів і ягід, безалкогольних напоїв.
05.07.2021 позивач надав суду письмову відповідь, в якій зазначив, що жодного доводу та аргументу відповідач не навів.
У підготовчому провадженні суд долучив до матеріалів справи всі подані сторонами докази.
Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
З ЄДРПОУ суд установив, що позивач зареєстрований як юридична особа з 23.03.2015. Зареєстровані види господарської діяльності: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.42 Виробництво маргарину і подібних харчових жирів; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
01.07.2017 позивач уклав договір оренди складського приміщення №1 з ТОВ «ЛЄТОЛ», площа 800кв.м., адреса: с.Скородистик Чорнобаївського району Черкаської області.
Відповідач видав наказ від 13.04.2021 №640-п, яким призначив документальну позапланову виїзну перевірку відповідно до затвердженого плану перевірки щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства з ПДВ у взаємовідносинах з ТОВ "АЛКОР ТРЕЙД" за квітень 2019 року, ТОВ «ЛЕСНИК» АГРО» за листопад, грудень 2019 року та ТОВ НВФ «АЛЬЯНС» за вересень 2020 року.
На підставі направлень посадові особи відповідача провели вказану податкову перевірку, про що склали акт від 27.04.2021 №3156/23-00-07-0405/39706683 (далі - Акт).
Проаналізувавши викладене у взаємозв'язку з відомостями податкової звітності даних АІС «Податковий блок», відповідач у висновках Акту зазначив про виявлене порушення позивачем вимог п.198.1-198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.1, 201.7 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 586888грн, у т.ч. за квітень 2019 року на 116569грн за рахунок удаваного правочину з ТОВ "Алкор Трейд", за листопад 2019 року на 188810грн, за грудень 2019 року на 281509грн - за рахунок удаваних правочинів з ТОВ «ЛЕСНИК» АГРО». Підставою вказаних висновків стали обставини, що викладені у вказаному вище відзиві на позов.
Для податкової перевірки позивач надав документи, підписані зі вказаними підприємствами, що підтверджують декларування податкового кредиту вказаного періоду.
Зокрема, позивач уклав з ТОВ "АЛКОР ТРЕЙД" договір поставки №11/04/19 від 11.04.2019, яким передбачив придбати у нього шрот соняшниковий згідно з ДСТУ 4638:2006 "Шрот соняшниковий. Технічні умови". До нього контрагенти підписали специфікації:
№1 від 11.04.2019 щодо поставки в періоді 11.04.2019-20.04.2019 партіями шроту соняшникового кількістю 150тон вартістю 765000грн, у т.ч. ПДВ на умовах поставки EXW «Франко завод» зі складу виробника за адресою: Запорізька обл., м.Вільнянськ, провул. Матросова, буд.22, - або зі складу постачальника: Запорізька обл., м.Вільнянськ, провул.Алкорський, буд.3. Умови оплати: 80% вартості партії сплачується покупцем протягом 2-х банківських дні від дати поставки, 20% вартості партії - протягом 2-х банківських дні від дати реєстрації постачальником ПН в ЄРПН;
№2 від 11.06.2019 щодо поставки в строк 11.06.2019-20.06.2019 партіями шроту соняшникового кількістю 100тон вартістю 590000грн, у т.ч. ПДВ на умовах поставки EXW «Франко завод» зі складу виробника за адресою: Запорізька обл., м.Вільнянськ, провул. Матросова, буд.22, - або зі складу постачальника: Запорізька обл., м.Вільнянськ, провул.Алкорський, буд.3. Умови оплати: 80% вартості партії сплачується покупцем протягом 2-х банківських дні від дати поставки, 20% вартості партії - протягом 2-х банківських дні від дати реєстрації постачальником ПН в ЄРПН.
До них виписані:
видаткова накладна (далі - ВН) від 11.04.2019 №АЛ-0000030 щодо продажу позивачу шроту соняшникового в кількості 31,580тон вартістю 161058грн та ТТН з ідентичними реквізитами (автоперевізник ТОВ «ВТЛ ТРАНС», автомобіль Рено НОМЕР_1 причіп НОМЕР_2 );
ВН від 11.04.2019 №АЛ-0000031 щодо продажу позивачу шроту соняшникового в кількості 32,540тон вартістю 165954грн та ТТН з ідентичними реквізитами (автоперевізник ТОВ «ЮМЛАСАВТО», автомобіль Вольво НОМЕР_3 причіп НОМЕР_4 );
ВН від 12.04.2019 №АЛ-0000032 щодо продажу позивачу шроту соняшникового в кількості 21,420тон вартістю 109242грн та ТТН з ідентичними реквізитами (автоперевізник ТОВ «СПЕЦАГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ», автомобіль МАН НОМЕР_5 причіп НОМЕР_6 );
ВН від 13.04.2019 №АЛ-0000033 щодо продажу позивачу шроту соняшникового в кількості 25,180тон вартістю 128418грн;
ВН від 17.04.2019 №АЛ-0000035 щодо продажу позивачу шроту соняшникового в кількості 26,420тон вартістю 134742грн та ТТН з ідентичними реквізитами (автоперевізник ТОВ «ВТЛ ЛОГІСТИК», автомобіль ДАФ НОМЕР_7 причіп НОМЕР_8 ).
Із ТОВ «ЛЕСНИК» АГРО» позивач уклав договір купівлі-продажу №01/11/19 від 01.11.2019, яким передбачив придбати у нього сою за ціною 9100грн/тонну, кількістю 400тон (загальна вартість 3640000,00грн) згідно з ДСТУ 4964:2008 Соя.Технічні умови. Строк поставки до 30.11.2019. Товар доставляється на умовах DAP «Склад покупця» за адресою: м.Миколаїв, вул.Казарського, 2В. Порядок розрахунків: 80% вартості партії сплачується покупцем протягом 3-х банківських дні від дати поставки, у т.ч. після отримання рахунку-фактури на 100% вартості товару та ВН; остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 3-х робочих днів після завершення здійснення перевірки правильності реєстрації продавцем відповідної ПН в ЄРПН за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених вимог до реєстрації та належного заповнення ПН.
До нього виписані:
ВН від 02.11.2019 №12 щодо продажу позивачу сої в кількості 32,03тон вартістю 291473грн та ТТН від 02.11.2019 №000026 (автоперевізник ТОВ «Лесник» Агро-1»(код ЄДРПОУ 41063732), автомобіль DAF AA2821TX причіп KRONE ADP 24 AA3399XK);
ВН від 02.11.2019 №13 щодо продажу позивачу сої в кількості 30,29тон вартістю 275639грн та ТТН від 02.11.2019 №000025 (автоперевізник ТОВ «Лесник» Агро-1», автомобіль DAF AЕ95 XF 380 AA2970TX причіп AA5485XI);
ВН від 04.11.2019 №14 щодо продажу позивачу сої в кількості 31,98тон вартістю 291018грн та ТТН від 04.11.2019 №000027 (автоперевізник ТОВ «Лесник» Агро-1», автомобіль DAF 95 AA2821TX причіп KRONE ADP 24 AA3399XK);
ВН від 04.11.2019 №15 щодо продажу позивачу сої в кількості 30,19тон вартістю 274729грн та ТТН від 04.11.2019 №000028 (автоперевізник ТОВ «Лесник» Агро-1», автомобіль DAF AЕ95 XF 380 AA2970TX причіп AA5485XI);
ВН від 02.12.2019 №16 щодо продажу позивачу сої в кількості 31,98тон вартістю 291018грн та ТТН від 02.12.2019 №000045 (автоперевізник ТОВ «Лесник» Агро-1», автомобіль DAF FT XF 105 460 AA6645XI причіп NOVATRAL AA8586XI);
ВН від 02.12.2019 №17 щодо продажу позивачу сої в кількості 29,97тон вартістю 272727грн та ТТН від 02.12.2019 №000048 (автоперевізник ТОВ «Лесник» Агро-1», автомобіль DAF FT XF 105 460 AA6645XI причіп NOVATRAL AA8586XI);
ВН від 02.12.2019 №18 щодо продажу позивачу сої в кількості 29,97тон вартістю 272727грн та ТТН від 02.12.2019 №000047 (автоперевізник ТОВ «Лесник» Агро-1», автомобіль DAF 95 AA2821TX причіп KRONE ADP 24 AA3399XK);
ВН від 02.12.2019 №19 щодо продажу позивачу сої в кількості 31,98тон вартістю 275639грн та ТТН від 02.12.2019 №000046 (автоперевізник ТОВ «Лесник» Агро-1», автомобіль DAF AЕ95 XF 380 AA2970TX причіп WECON AW219L AA5485XI);
ВН від 04.12.2019 №20 щодо продажу позивачу сої в кількості 31,91тон вартістю 290381грн та ТТН від 04.12.2019 №000049 (автоперевізник ТОВ «Лесник» Агро-1», автомобіль DAF FT XF 105 460 AA6645XI причіп NOVATRAL AA8586XI);
ВН від 06.12.2019 №27 щодо продажу позивачу сої в кількості 29,8тон вартістю 271180грн та ТТН від 06.12.2019 №000050 (автоперевізник ТОВ «Лесник» Агро-1», автомобіль DAF AЕ95 XF 380 AA2970TX причіп WECON AW219L AA5485XI).
У ТТН вказано пункт навантаження: смт.Мар'янівка Баранівського р-ну Житомирської області,- пункт розвантаження: м.Миколаїв, вул.Казарського, 2В.
Платіжні доручення щодо сплати позивачем вказаному контрагенту коштів за товар:
від 14.11.2019 №5310 на суму 472593,00грн згідно з рахунком №9 від 02.11.2019;
від 26.12.2019 №5462 на суму 380000,00грн згідно з договором №01/11/19 від 01.11.19;
від 26.12.2019 №5463 на суму 150000,00грн згідно з договором №01/11/19 від 01.11.19;
08.04.2020 ТОВ «ЛЕСНИК» АГРО» уклав договір №4В про відступлення права вимоги до позивача за вказаним вище договором у сумі 1819317,00грн.
Позивач надав письмове заперечення на висновки акту податкової перевірки, яке за результатом розгляду залишене без задоволення.
19.05.2021 відповідач виніс спірне ППР №4074/23-00-07-0410 щодо зменшення задекларованого від'ємного значення сум ПДВ: щодо декларації №9105881575 від 22.05.2019 за квітень 2019 року 116569грн, щодо декларації №9303121351 від 16.12.2019 за листопад 2019 року 188810грн, щодо декларації №9329752604 від 15.01.2020 за грудень 2019 року 281509грн.
Тому позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду.
Для вирішення спору суд урахував вимогу абзацу другого ст.19 Конституції України діяти в порядку, межах і спосіб, що визначені законом.
Згідно з окремими положеннями п.19-1.1 ст.19 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість тощо.
Підпунктом 14.1.157 14.1 ст.14 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума згідно з п.200.4 ст.200 ПК України:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Оцінюючи висновки податкової перевірки та дотримання вказаних вимог закону позивачем суд урахував.
Відомості податкової звітності позивача підтверджують, що він задекларував:
податкові зобов'язання з ПДВ за квітень 2019 року в сумі 4461477грн, за листопад 2019 року - 1323280грн, за грудень 2019 року - 1837705грн;
податковий кредит з ПДВ за квітень 2019 року в сумі 6994974грн, за листопад 2019 року - 27667893грн, за грудень 2019 року - 27737713грн;
від'ємне значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового (звітного) періоду: за квітень 2019 року в сумі 2533497грн, за листопад 2019 року - 26344613грн, за грудень 2019 року - 25900008грн.
За вказаний період позивач не декларував ПДВ до сплати в бюджет.
Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг згідно з п.188.1 ст.188 ПК України визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
До податкового кредиту відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Податковий кредит звітного періоду визначається відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Відповідно до п.198.6 ст.198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Щодо понесених позивачем витрат у позивача наявні первинні бухгалтерські документи - ВН.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - ЗУ №996-XIV) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність згідно зі ст.4 ЗУ №996-XIV ґрунтуються на таких принципах:
повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;
послідовність - постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;
безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі;
нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;
превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці;
інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій згідно з ч.1 ст.9 ЗУ №996-XIV є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи відповідно до ч.2 ст.9 ЗУ №996-XIV можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст.1 ЗУ №996-XIV).
Зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.
Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Отже, для правильного ведення податкової звітності документи бухгалтерського обліку повинні відображати дійсну господарську операцію, внаслідок якої суб'єкти господарювання отримують зміни в майновому стані. Складання первинних документів та формування податкової звітності щодо правочинів, які реально не відбувалися, є податковим порушенням.
Відомостями з ЄДРПОУ підтверджується, що ТОВ "АЛКОР ТРЕЙД" (код 41538637) зареєстроване як юридична особа з 22.08.2017 (основний зареєстрований вид господарської діяльності - виробництво олії та тваринних жирів), ТОВ «ЛЕСНИК» АГРО» (код 40619180) - з 02.07.2016 (основний зареєстрований вид господарської діяльності - 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культу»).
Виробництво та продаж шроту соняшникового і сої не відносяться до зареєстрованих видів їх господарської діяльності.
Заяв форми 20-ОПП щодо наявності основних засобів зазначені контрагенти не подавали, а отже, не володіють земельними ділянками, транспортними засобами, офісними приміщеннями. Крім того не декларували витрат на оренду офісних і складських приміщень, комунальні платежі, інтернет, логістичні послуги, будь-які інші для ведення реальної господарської діяльності, кількості працівників, які би могли обробити землю, виростити зерно, виробити шрот, зберігати вказані види товарів.
У ЄРПН не відображені господарські операції, посвідчувані ТТН, які надані позивачем як доказ переміщення придбаного у ТОВ "Алкор Трейд" шроту соняшникового. Вказаний його контрагент придбав насіння соняшника у кількості, що не дозволяла реалізувати позивачу шрот відповідної кількості. Крім того вказане підприємство входить в перелік засобів вчинення кримінального порушення №42018000000001979 від 15.08.2018 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.209, чч.3-4 ст.358 КК України. Майно його арештоване на підставі ухвали слідчого судді Печерського району міста Києва від 01.08.2019 у справі №757/39562/19-к.
Щодо розрахунків між позивачем та ТОВ "Лесник Агро" наявні платіжні доручення з відмітками банку про проведення перерахунку коштів. Водночас відсутні належні докази щодо вказаної відповідачем обставини про закриття рахунку контрагента в банку до дати складання відповідних платіжних документів. З огляду на це доводи відповідача про порушення правила першої події під час оформлення податкового кредиту в цій частині не підтверджено.
Суд урахував, що в Україні щодо вказаних видів товарів діють ДСТУ: 4964:2008 - «Соя. Технічні умови» та 4638:2006 «Шрот соняшниковий. Технічні умови»,- що передбачають фізико-хімічні та фізично-механічні вимоги до їх показників.
Пункт 7.2 розділу 7 вказаного ДСТУ щодо сої встановлює, що у кожній партії насіння сої визначають стан, запах, колір, вологість, масову частку білка та олії, сміттєву й олійну домішки, зараженість шкідниками. Також вказані вимоги до окремих її показників, у т.ч. зараженості шкідниками. Відповідно до п.7.5 кожну партію насіння сої супроводжують свідоцтвом про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів, радіонуклідів та посвідченням або сертифікатом про якість.
Відповідно до п.5.1 розділу 5 вказаного ДСТУ щодо шроту соняшникового його виробляють відповідно до вимог цього стандарту, за технологічним регламентом або технологічною інструкцією, затвердженими у встановленому порядку із додержанням санітарних правил для виробляння шроту соняшникового. Пункт 5.2 - вимоги до його органолептичних, фізико-механічних, фізико-хімічних показників, радіоактивних речовин. Згідно з п.8. розділу 8 ДСТУ 4638:2006 транспортне маркування тари - згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційного знака «Оберігати від вологи». Відповідно до п.8.2 - у разі відвантажування шроту соняшникового насипом марковання, що характеризує продукцію, зазначають у супровідній документації .Крім того, згідно з п.10.2 розділу 5 вказаного стандарту під час зберігання шроту соняшникового насипом періодично проводять внутрішньо-складське перемішування (перекачування) та контролюють температуру. Пунктом 13.1 розділу 13 вказано, що шрот соняшниковий приймають партіями. Партія - кількість шроту соняшникового з однаковими фізико-хімічними показниками згідно з видом, яка призначена для одночасного відвантажування і оформлена одним документом, що засвідчує його якість і безпеку. Залежно від виду кожну партію шроту соняшникового, яка вироблена за одну зміну або добу, відповідно до п.13.2 піддають приймально-давальним випробуванням і оформляють одним супровідним документом. Термін зберігання шроту соняшникового згідно з п.14.2 розділу 14 - 3 (три) місяці з дня виготовлення.
Всупереч вказаним вимогам у позивача як на дату податкової перевірки, так і на дату судового вирішення спору відсутні докази щодо виробника та дати виготовлення вказаних товарів, перевірки їх кількості та якості, маркування у товаросупровідних документах, докази використання у власній господарській діяльності.
З приводу переміщення товару суд урахував, що перевезення великовагових вантажів, оскільки такі перевезення мають свої особливості, що стосуються виконання комплексу вимог при вантажно-розвантажувальних роботах, власне процесу перевезення та його документального оформлення, а також узгодження таких правил із відповідними компетентними установами регламентують Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363 (далі - Правила №363).
Відповідно до абз. 27 розділу І Правил №363 ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Згідно з п.11.1. Правил №363 вона є основним документом на перевезення вантажів, а форму наведено в додатку 7 до цих Правил.
ТТН суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Сторони можуть внести до ТТН будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.
Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (сертифікати, свідоцтва тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів, у паперовому та/або електронному вигляді.
Вказані ТТН, підписані позивачем, не містять відомостей про будь-які товаро-супровідні документи.
Згідно з п.11.2. Правил №363 оформлення перевезень вантажів ТТН здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.
Відповідно до п.11.3. Правил №363 ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.
Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних е-ТТН, мають відповідати вимогам Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" та забезпечувати захист інформації відповідно до Законів України "Про захист персональних даних", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах".
Згідно з п.11.4. Правил №363 після прийняття вантажу згідно з ТТН водій (експедитор) підписує всі її примірники.
Відповідно до п.11.5. Правил №363 у разі використання ТТН у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.
Згідно з п.11.6. Правил №363 у тих випадках, коли в ТТН немає можливості зазначити всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1- 10 ТТН).
У таких випадках в ній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ у паперовій або електронній формі, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.
Відповідно до п.11.7. Правил №363 час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25, 8.26 глави 8 цих Правил.
Згідно з п.11.8. Правил №363 у разі перевантаження вантажу в процесі перевезення на інший автомобіль складається акт довільної форми в паперовій або електронній формі, в якому обов'язково зазначаються:
повне найменування, місцезнаходження (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання (для фізичних осіб - підприємців) власника транспортного засобу, який прийняв вантаж;
прізвище, ім'я, по батькові водія, який прийняв вантаж;
реєстраційний номер транспортного засобу Перевізника, який прийняв вантаж;
реєстраційний номер транспортного засобу Перевізника, який здав вантаж.
Акт складається у двох примірниках, які підписують представники (водії) обох Перевізників (по одному для кожного), проставляючи особисті підписи або ЕП.
Всупереч вказаним вимогам у жодній ТТН не вказано товаро-супровідних документів на вантаж, навантажувально-розвантажувальні операції, відсутні печатки й штампи перевізника. Крім того контрагенти не декларували витрат/доходу від перевезення, факту таких правочинів у податковій звітності.
На відповідні дати їх складання за зазначеними в них державними номерними знаками зареєстровані автомобілі, що за технічними характеристиками не могли перевозити відповідну кількість товару.
Відповідно до відомостей офіційного сайту https://baza-gai.com.ua/^:
державний знак НОМЕР_9 Wecon AW218L 1999 зареєстрований з 11.04.2019 щодо автомобіля Ford Kuga 2018;
державний знак НОМЕР_10 зареєстрований з 23.04.2019 щодо автомобіля Peugeot Partner 2011;
державний знак НОМЕР_11 зареєстрований з 06.11.2019 щодо напівпричепа 2007 Kogel S24.
Тобто, на дати складання вказаних вище ТТН за вказаними у них державними знаками були зареєстровані транспортні засоби, які за технічними характеристиками не можуть перевозити насипом сою або шрот соняшниковий.
Подані позивачем докази не спростовують вказаних обставин і фактів, оскільки стосуються приналежності автомобілів в інших періодах. Крім того, відсутність печаток і підписів автоперевізника, записів про супровідні документи, вантажно-розвантажувальні операції, не задекларовані податкові зобов'язання щодо такого транспортування підтверджують в сукупності зі вказаними вище обставинами, що надані позивачем відповідачу та суду ТТН не підтверджують переміщення реалізованого товару та обґрунтовано не враховані відповідачем під час податкової перевірки.
Щодо вказаних правочинів відсутні докази руху товару на складі позивача, перевірки його якості та кількості, переміщення з дати придбання до дати продажу. Сукупністю документів та вказаних вище встановлених фактів підтверджено висновки відповідача про те, що документи бухгалтерського обліку (ВН та ПН) складені щодо правочинів, які реально не відбувалися, а отже, податковий кредит за їх рахунок сформовано безпідставно. Отже, висновки відповідача про те, що позивач безпідставно завищив від'ємне значення ПДВ на вказану суму коштів, обґрунтовані.
Тому суд дійшов висновку, що спірне ППР прийняте з дотриманням вимог закону, правомірно та скасуванню не підлягає.
Зважаючи на результат вирішеного спору, судові витрати, понесені позивачем, розподілу згідно зі ст.ст.132-139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОЗЕРНОХОЛДІНГ" (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 170/1; код ЄДРПОУ 39706683) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2021 №4074/23-00-07-0410 щодо завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 586888,00грн.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення виготовлене в повному обсязі та підписане 16.08.2021.