16 серпня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3078/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із позовом до Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області щодо неприйняття рішення у місячний строк, який встановлений абз. 1 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України стосовно заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства від 26.05.2021 року; зобов'язати Костянтинівську сільську раду Горностаївського району Херсонської області розглянути на найближчій сесії заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 26.05.2021 року щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 .
Також позивач просить розподілити судові витрати, які складаються із судового збору та правничої допомоги.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 26.05.2021 року вона звернулася до Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1 га. Відповідач, у порушення абз. 1 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, клопотання не розглянув. Таку бездіяльність позивач вважає протиправною, що і стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою від 16.07.2021 року відкрито спрощене провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
06.07.2021 року відповідач подав відзив у якому зазначив, що позовні вимоги не визнає та у задоволенні позову просить відмовити. Така позиція обґрунтована тим, що Костянтинівською сільською радою Горностаївського району Херсонської області на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року по справі №540/2226/20 прийнято рішення від 28.10.2020 № 603 "Про скасування рішення №540 тридцять третьої сесії сьомого скликання Костянтинівської сільської ради від 30.06.2020 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистих селянських господарств". Також, з урахуванням висновків викладених судом у рішенні по справі №540/2226/20 прийнято рішення про повторний розгляд клопотання, зокрема, ОСОБА_1 від 12.03.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га на території Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області. 28.10.2020 Костянтинівською сільською радою Горностаївського району Херсонської області прийнято рішення № 604 "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення ОСГ шляхом поділу жителям Костянтинівської сільської ради". ОСОБА_1 , надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом поділу земельної ділянки із комунальної власності за кадастровим номером №6522680300:02:001:0342. Прийняті рішення одразу були опубліковані відповідно до вимог законодавства та направлені в тому числі і позивачу. На момент написання відзиву до Костянтинівської сільської ради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства жоден із вище перелічених осіб не надав, у томі числі і позивач. З клопотанням про скасування рішення сесії позивач звернулася у вигляді колективного звернення вже після подання цієї позовної заяви, а саме 15 липня 2021 року. На даний час рішення Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області № 604 "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення ОСГ шляхом поділу жителям Костянтинівської сільської ради від 28.10.2020 року" є діючим. Тому на повторне звернення позивача "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою" надано відповідь відповідно до норм Закону України "Про звернення громадян". Відповідач вважає, що законом не передбачено повторне надання органом місцевого самоврядування дозволу на розробку проекту землеустрою одним і тим особам, за наявності діючого рішення по даному питанню. Таким чином, позивач реалізувала право на одноразове безоплатне одержання у приватну власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації, тому підстави для повторного звернення відсутні та не підлягають розгляду на сесії сільської ради.
28.07.2021 року позивач подала відповідь на відзив у якій зазначила, що наведені відповідачем у відзиві обставини є безпідставними. Вважає, що згідно із абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідач зобов'язаний був розглянути заяву від 26.05.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, незважаючи на факт повторного звернення. Також зазначає, що вона не реалізувала своє право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність, оскільки жодного рішення органом, який затверджує проект землеустрою та передачу земельної ділянки у власність, відносно позивача не приймалось. Позивач не зверталась до сільської ради з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та зазначає, що жодного проекту не замовляла. Із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зазначеної у рішенні № 604, позивач не зверталась, відповідач самовільно визначив земельну ділянку та надав дозвіл на розробку проекту землеустрою. На думку позивача, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має переддоговірний характер і не створює правових наслідків та не гарантує отримання земельної ділянки у власність. Законодавство, зокрема, ЗК України не забороняє уповноваженому органу повторно надавати дозвіл особі на розробку проекту землеустрою. Також відсутня така підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, як наявність діючого рішення по даному питанню (ч. 7 ст. 118 ЗК України). Заява про скасування рішення № 604, яка подана після подання позову не стосується предмета спору, оскільки позивач не зверталась із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку, яка зазначена у наведеному рішенні. Позовні вимоги просить задовольнити.
Розглянувши надані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
26.05.2021 року ОСОБА_1 звернулась до сільського голови Костянтинівської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1 га (кадастровий номер: 6522685000:02:001:0083), що розташована на території Костянтинівської сільської ради Горностаївського (Каховського) району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства. У заяві зазначила, що є громадянкою України, право на безкоштовну приватизацію земельної ділянки за даним цільовим призначенням не використала.
До заяви додала: копію паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; графічний матеріал місця розташування земельної ділянки.
15.06.2021 року відповідач листом №377/02-34 повідомив, що заява розглядатись не буде, оскільки Костянтинівською сільською радою було прийнято рішення № 604 від 28.10.2020 року, яким було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Позивач вважає, що відповідачем порушено приписи ч. 7 ст. 118 ЗК України, оскільки її заяву не розглянуто у місячний термін та не прийнято рішення про її задоволення або відмову у задоволенні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 14 Конституції України гарантує право на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Приписами п.п. "а", "б" ч. 1 ст. 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Отже, громадянин України вправі на підставі закону отримати безоплатно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства у відповідному розмірі.
Згідно ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, статтею 118 ЗК України покладено на відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, обов'язок у місячний строк розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти одне із рішень: надати відповідний дозвіл або відмовити у його наданні.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос (ч. 2 ст. 59 Закону №280/97-ВР).
Виходячи з наведених правових норм, рішення про надання або відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключних повноважень селищної ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. Рішення, дії або бездіяльність селищної ради про надання або відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, надання земельних ділянок, залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Таким чином, нормами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи має прийматись саме у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 23.11.2018р. у справі №826/8844/16.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідач не розглянув заяву позивача у місячний строк та не прийняв одне із рішень передбачених ст. 118 ЗК України, натомість, листом повідомив, що заява розглядатись не буде, оскільки Костянтинівською сільською радою вже було надано позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою на іншу земельну ділянку.
Суд зазначає, що неприйняття селищною радою жодного рішення у строк, закріплений частиною сьомою статті 118 ЗК України, ставить особу у правову невизначеність, що є недопустимим у відповідності до змісту та сутності принципів верховенства права та законності, а також порушує її конституційні права щодо розгляду її звернення органом місцевого самоврядування.
Відсутність рішення селищної ради про надання або відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірність своєї бездіяльності щодо розгляду заяви позивача.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнаня протиправною бездіяльності Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області щодо неприйняття рішення у місячний строк відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України стосовно заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства від 26.05.2021 року та зобов'язання Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області розглянути на найближчій сесії наведену вище заяву.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст. 139 КАС України.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачені витрати на правничу допомогу адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу.
Згідно частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Так, представником позивача надано суду договір про надання правової допомоги від 27.06.2021; додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 27.06.2021; квитанцію до прибуткового касового ордера №270621/15 від 27.06.2021 на суму 8000 грн.
Перевіривши надані позивачем документи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України надання консультацій, пошук та аналіз нормативно-правових актів та судової практики, формування правової позиції та ознайомлення з матеріалами справи, відзивами, запереченнями та іншими поясненнями сторін та їх правовий аналіз не відноситься до витрат на правничу допомогу, тому стягнення витрат в цій частині задоволенню не підлягає.
Крім того, справа, що розглядається, відноситься до справ незначної складності, на підтвердження обставин щодо предмету доказування позивачем було надано незначну кількість письмових доказів.
Отже, суд зазначає про неспівмірність витрат на правничу допомогу за підготовку та направлення до Херсонського окружного адміністративного суду позовної заяви з об'ємом наданих послуг.
З урахуванням викладеного та підтверджених доказами понесених витрат, суд дійшов висновку, що 3000 грн., є справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим розміром відшкодування витрат на правничу допомогу у цій справі.
Отже, судові витрати на правничу допомогу у сумі 3000 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області щодо неприйняття рішення у місячний строк, який встановлений абз. 1 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України стосовно заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства від 26.05.2021 року.
Зобов'язати Костянтинівську сільську раду Горностаївського району Херсонської області розглянути на найближчій сесії заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 26.05.2021 року щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 .
Стягнути з Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області (74640, Херсонська область, Горностаївський район, с. Костянтинівка, вул. Шевченка, буд. 6-а, код ЄДРПОУ 04400848) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім грн.)
Стягнути з Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області (74640, Херсонська область, Горностаївський район, с. Костянтинівка, вул. Шевченка, буд. 6-а, код ЄДРПОУ 04400848) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн. (три тисячі гривень).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.І. Войтович
кат. 109020100