Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
09 серпня 2021 р. справа №520/10200/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бідонька А.В.
при секретарі судового засідання - Ліпчанській Я.В.,
за участю
представника позивача - Черепахи В.М.,
розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черепаха-Транс" (пр. Науки, буд. 30,м. Харків,61166) до Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14,м. Київ,01135) про визнання протиправними та скасування постанов, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- Визнати протиправними та скасувати постанови Слобожанського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (Управління Укртрансбезпеки у Харківській області) про застосування адміністративно-господарських штрафів віл 27.04.2021 №279122 та №279123.
- Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черепаха- Транс» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, 01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що перевозився вантаж, який за визначенням є сипучим вантажем, а отже його зважування мало здійснюватись за певною методикою. Також зазначив, що оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, чинним законодавством не передбачена, то на особу не може бути накладено штраф відповідно до абз.16 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутність такого дозволу. Вказує, що на пункті габаритно-вагового контролю були відсутні документи на законність використання зважувального обладнання. У зв'язку із ззначеним вважає оскаржувані постанови протиправними, а тому просить скасувати.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Представником відповідача через канцелярію суду було надано відзив, в якому зазначено, що що під час проведення співробітниками Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки рейдової перевірки шляхом проведення габаритно-вагового контролю інспекторами були зупинені транспортні засоби марки SCАNIA, модель R420, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки WILLEN, модель SRR-24, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та марки RENAUL HR 400, модель RENAUL HR 400 номерний знак НОМЕР_3 , з напівпричепом марки РАNV, модель NS 136, номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 . За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки SCАNIA, модель R420, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки WILLEN, модель SRR-24, номерний знак НОМЕР_2 було виявлено перевищення допустимого навантаження на строєну вісь напівпричепа 24,1 т. при нормі 22 т. За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки RENAUL HR 400, модель RENAUL HR 400 номерний знак НОМЕР_3 , з напівпричепом марки РАNV, модель NS 136, номерний знак НОМЕР_4 було виявлено перевищення допустимого навантаження на другу одиничну вісь тягача 12,650 т при нормі 11 т. Також вказує, що п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Проте зазначені дозволи під час перевірки були відсутні.
Представник позивача у судовому засідання просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що на підставі направлення на рейдову перевірку від 15.03.2021 №011766, 18.03.2021 співробітниками Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проводилась рейдова перевірка на 674 км + 499 м а/д М-03 «Київ - Харків - Довжанський».
Посадовими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки , були зупинені транспортні засоби марки SCАNIA, модель R420, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки WILLEN, модель SRR-24, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та марки RENAUL HR 400, модель RENAUL HR 400 номерний знак НОМЕР_3 , з напівпричепом марки РАNV, модель NS 136, номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
Водії транспортних засобів надали для перевірки посадовим особам Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки наступні документи: посвідчення водія відповідної категорії; свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів; товарно-транспортні накладні; договори оренди транспортних засобів.
Відповідно до наданих документів посадовими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було встановлено, що транспортні засоби використовуються ТОВ «Черепаха-Транс».
За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки марки SCАNIA, модель R420, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки WILLEN, модель SRR-24, номерний знак НОМЕР_2 було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом та вантажем становила 40,650 т при нормі 40 т; навантаження на першу одиночну вісь тягача становить 6,950 т при нормі 11 т; навантаження на другу одиночну вісь тягача становить 9,6 т при нормі 11 т; навантаження на строєну вісь напівпричепа становить 24,1 т. нормі 22 т.
Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування № 09264 від 18.03.2021 року.
За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки марки RENAUL HR 400, модель RENAUL HR 400 номерний знак НОМЕР_3 , з напівпричепом марки РАNV, модель NS 136, номерний знак НОМЕР_4 було виявлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом та вантажем становила 40,550 т при нормі 40 т; навантаження на першу одиночну вісь тягача становить 6,250 т при нормі 11 т; навантаження на другу одиночну вісь тягача становить 12,650 т. при нормі 11 т; навантаження на строєну вісь напівпричепа становить 21,65 т нормі 22 т.
Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування №09265 від 18.03.2021 року.
На підставі талонів про зважування № 09264, № 09265 від 18.03.2021, контролюючими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено довідки про здійснення габаритно-вагового контролю № 046355, № 046320 від 18.03.2021.
У зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами контролюючими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, було складено Акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 048800, № 038800 від 18.03.2021.
Також, співробітниками Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було скрадено розрахунки плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до актів від 18.03.2021 № 048800, № 038800.
Також, судом встановлено, що у зв'язку з відсутністю у позивача дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, виданий компетентними уповноваженими органами, посадовими особами було складено акт № 259821 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 31.03.2021.
Водіїв було ознайомлено із вищевказаними актами, про що свідчить їх підписи на примірниках актів, наданих до суду.
Вказані вище обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та учасниками справи не заперечуються.
У зв'язку з тим , що позивач зареєстрований у Харківській області, акти № 268114, № 268115 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.03.2021 р. разом із супровідним листом №32470/27.2/18-21 від 02.04.2021 було направлено на розгляд до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (м. Харків).
Судом встановлено, що повідомленнями № 29516/28.1/24-21, № 29525/28.1/24-21 від 22.04.2021, направленими поштою 23.04.2021 відповідно до списку № 5104 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих у відділення поштового зв'язку № 22 АТ «УКРПОШТА», позивача було викликано на 27.04.2021.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що повідомлення було отримано представником позивача Шиндрик І.В. лише 28.04.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.
Слобожанським міжрегіональним управління Укртрансбезпеки було розглянуто справу та за результатами розгляду справ відповідно до акту № 268114 винесено постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № 279122 від 27.04.2021 за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, та відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 8500 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень) та відповідно до акту № 268115 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 279123 від 27.04.2021 за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень).
Копію постанови було отримано позивачем 06.05.2021, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення
Не погоджуючись з постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу №279122 та №279123 від 27.04 .2021 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими приписами норм чинного законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" (далі Закон №3353-ХІІ), до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі Закон №2344-ІІІ) визначено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.
Згідно підпункту 2 та 29 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Отже, відповідачу надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567), відповідно до пунктів 2, 3, 4 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Частинами 14, 17 статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону №2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Пунктами 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
Частиною третьою статті 48 Закону №2344-III встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону №3353 до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
За приписами частини другої статті 29 Закону №3353 з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Як вже зазначалось, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки SCАNIA, модель R420, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки WILLEN, модель SRR-24, номерний знак НОМЕР_2 було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом та вантажем становила 40,650 т при нормі 40 т; навантаження на першу одиночну вісь тягача становить 6,950 т при нормі 11 т; навантаження на другу одиночну вісь тягача становить 9,6 т при нормі 11 т; навантаження на строєну вісь напівпричепа становить 24,1 т нормі 22 т.
За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки RENAUL HR 400, модель RENAUL HR 400 номерний знак НОМЕР_3 , з напівпричепом марки РАNV, модель NS 136, номерний знак НОМЕР_4 було виявлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом та вантажем становила 40,550 т при нормі 40 т; навантаження на першу одиночну вісь тягача становить 6,250 т при нормі 11 т; навантаження на другу одиночну вісь тягача становить 12,650 т при нормі 11 т; навантаження на строєну вісь напівпричепа становить 21,65 т нормі 22 т.
Отже виявлено по транспортному засобу транспортного засобу марки SCАNIA, модель R420, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки WILLEN, модель SRR-24, номерний знак НОМЕР_2 перевищення вагових норм на строєну вісь напівпричепа, що становить 9,55 % та по транспортному засобу RENAUL HR 400, модель RENAUL HR 400 номерний знак НОМЕР_3 , з напівпричепом марки РАNV, модель NS 136, номерний знак НОМЕР_4 перевищення вагових норм на другу одиночну вісь тягача, що становить 15%, що є більшим ніж допустиме відхилення (2%). Дозвіл відповідно до ст. 48 Закону «Про автомобільний транспорт», що дає право на рух автодорогами України з перевищенням встановлених законодавством нормативно-вагових параметрів від 5% до 10 %, відсутній.
Відповідно до статті ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 року № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т, у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними: перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі; перевезення подільного вантажу не допускається взагалі.
За змістом товарно-транспортних накладних від 18.03.2021 №41803 та №21803 позивач перевозив вантаж (насіння соняшника), який за своїм характером є подільним, тобто може при завантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодженні його властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху заборонено.
Головна мета такої заборони - збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Внаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків.
Отже, чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.
Суд підкреслює, що законодавець з метою збереження автомобільних доріг чітко встановив порядок перевезення таких вантажів, оскільки можливо безперешкодно розділити такий вантаж по різних автомобілях, не перевищуючи їх технічні характеристики та не пошкоджуючи автомобільні дороги. Натомість, для неподільних вантажів така можливість відсутня, а тому законодавством допускається перевезення таких вантажів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, але за умови отримання відповідного дозволу.
З огляду на викладене, суд зазначає, що заборона руху транспортних засобів з перевищенням вагових параметрів при перевезенні подільного вантажу унеможливлює отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Згідно з абзацом 14,15 частини 1 статті 60 Закону №2344, за яким на позивача накладений штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи: за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10 % до 20 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзаів 14,15 частини 1 статті 60 Закону №2344 за відсутність такого дозволу.
Також, суд зазначає, що перевіряючими при здійсненні габаритно-вагового контролю транспортних засобів слід було врахувати і властивості вантажу, який перевозили автомобілі позивача, а саме насіння соняшнику, що є подільним вантажем та може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху.
Проведення зважування у русі, шляхом поосьового заїзду тягача і причепа на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил.
Також слід звернути увагу і на те, що Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології», свідоцтво про атестацію №02-84-08.
Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.
Щодо посилань позивача про те, що відповідачем не надано свідоцтво про повірку вимірювального пристрою вагового комплексу, суд зазначає наступне.
Форма таких документів затверджена Порядком взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.12.2013 (надалі - Порядок взаємодії №1007/1207) та не передбачає зазначення таких даних.
За приписами пунктів 12, 13 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинно утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Що стосується зважувального обладнання, яким проводився габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача та його справності, то, відповідно до пояснень відповідача використовувалась вага пересувна автомобільного типу CHEKLODE FREEWEIGH №0082126.
Вказаний відповідачем засіб пройшов повірку відповідно до статті 8 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", що підтверджується Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №34-00/1633 від 10.07.2020 року.
Суд зазначає, що вказаний документ, на переконання суду, не підтверджує той факт, що зважування транспортних засобів проводилось Східним міжрегіональним управління Укртрансбезпеки належною вимірювальною технікою, яка перебувала в робочому стані, оскільки відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт задіяння саме вказаного вимірювального засобу 18.03.2021 на на 674 км + 499 м а/д М-03 «Київ - Харків - Довжанський» під час рейдової перевірки та здійснення зважування транспортних засобів позивача.
Окремо суд зазначає, що відсутність зазначення будь-яких ідентифікуючих реквізитів приладу, яким здійснювався габаритно-ваговий контроль у чеку (квитанції) такого приладу, тобто в документі, який встановлює обсяг ваги транспортного засобу, викликає обґрунтовані сумніви у суду щодо здійснення заходів такого контролю вказаним вище приладом на який посилається відповідач.
Таким чином, чеки (квитанції), на підставі яких відповідачем складено Акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №048800 та№038800 від 18.03.2021, Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 046355 та №046320 від 18.03.21 не може бути належним та допустимим доказом, який підтверджує факт зважування транспортних засобів позивача вимірювальною технікою, яка перебувала в робочому стані, та має Свідоцтво про державну метрологічну атестацію, на яке посилається відповідач.
Суд зазначає, що Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №34-00/1633 від 10.07.2020 року містить назву, позначення та порядковий номер, заводський номер вимірювальної техніки. В той же час, чеки(квитанції), документи, які надані відповідачем в підтвердження проведення зважування транспортних засобів позивача - не містить реквізитів щодо назви, позначення, порядкового номеру, заводського номеру вимірювальної техніки, якою проведено ваговий контроль. Крім того, вказані документи не підписано жодною особою, яка проводила ваговий контроль, не містять серійного номеру, ПІБ водія .
Враховуючи викладені вище обставини в сукупності, суд прийшов до висновку, що постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу штрафу №279122 та №279123 від 27.04.2021 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, суд зазначає, що представником відповідача не надано достатніх і допустимих доказів, в розумінні статей 73 та 76 Кодексу адміністративного судочинства України, для спростування доводів позивача, а тому позовні вимоги ТОВ «Черепаха-Транс» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Черепаха-Транс" (пр. Науки, буд. 30,м. Харків,61166) до Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14,м. Київ,01135) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансбезпеки у Харківській області про застосування адміністративно-господарських штрафів від 27.04.2021 №279122 у розмірі 8500,00 грн. та №279123 у розмірі 17 000,00 грн..
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черепаха- Транс» (пр. Науки, буд. 30,м. Харків,61166, код42634420) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, 01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14) судовий збір у розмірі 2 270,00 грн..
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 серпня 2021 року.
Суддя Бідонько А.В