Іменем України
16 серпня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3876/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 27.05.2021 ВП № 64679394,
23.07.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області (далі - позивач, ГУПФУ в Луганській області) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу від 27 травня 2021 року ВП № 64679394 відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Позовну заяву обґрунтовано тим, що постановою відповідача від 27 травня 2021 року ВП № 64679394 накладено штраф у розмірі 5100,00 грн на позивача за невиконання рішення суду у справі № 360/2712/20.
Позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови про накладення штрафу від 27 травня 2021 року ВП № 64679394 з огляду на таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 у справі № 360/2712/20 зобов'язати Управління Пенсійною фонду України в м. Лисичанську Луганської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 11.08.2019 та 22.07.2020 про перерахунок та індексацію пенсії, та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 по справі № 360/2712/20 Управлінням було повторно розглянуто заяви ОСОБА_1 та прийнято рішення від 29.03.2021 № 909240175140 про відмову в проведенні перерахунку пенсії в зв'язку з індексацією заробітку з 01.03.2019 та з 01.05.2020, так як заяви для перерахунку пенсій були оформлені в довільній формі та не відповідають вимогам Порядку № 22-1 затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.
Наведені вище обставини свідчать про те, що рішення суду у справі №360/2712/20 виконано управлінням в повному обсязі в межах повноважень.
З аналізу вказаних норм слідує, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення. Тому на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 28.07.2021 позов було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивачем недоліки було усунуто.
Ухвалою суду від 09.08.2021 відкрито провадження у справі та визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлено ГУПФУ в Луганській області строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
13.08.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 33-38), в якому представник відповідача заперечує проти задоволення вимог з таких підстав. 01.03.2021 на виконання до Відділу надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 № 360/2712/20 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 11 серпня 2019 року та від 22 червня 2020 року про перерахунок та індексацію пенсії, та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
02.03.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64679394.
Державним виконавцем направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду.
Листом від 26.03.2021 № 1211-03-8/2674 Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області повідомило, що виконання рішення суду ОСОБА_1 не можливе.
Інформації та копій підтверджуючих документів щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, надано не було.
Державним виконавцем направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду, у якій, зокрема, зазначено про необхідність надати інформацію щодо повторного розгляду заяв стягувача відповідно до резолютивної частини рішення, а також надати копії рішень, прийнятих за результатами розгляду зазначених заяв.
Станом на 27.05.2021 щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом інформації та копій підтверджуючих документів надано не було.
Ураховуючи вищезазначене, 27.05.2021 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн, де також було зазначено про обов'язок боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.
Таким чином, накладаючи штраф постановою від 27.05.2021 на боржника, державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Відповідач вважає свої дії правомірними та такими, які відповідають нормам Закону України «Про виконавче провадження», тому жодних законних підстав для задоволення адміністративного позову не існує, а обставини, на які посилається позивач, є необґрунтованими.
На підставі викладеного просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.
Представники сторін у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, представник відповідача просив розглядати справу без його участі.
Згідно з частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев'ята статті 205 КАС України).
З огляду на положення статті 205 КАС України справу розглянуто за відсутності сторін у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 у справі № 360/2712/20 адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце мешкання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (місцезнаходження: 93112, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, буд. 347, код ЄДРПОУ 21792407) про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяв ОСОБА_1 від 11 серпня 2019 року та від 22 червня 2020 року про перерахунок та індексацію пенсії; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 11 серпня 2019 року та від 22 червня 2020 року про перерахунок та індексацію пенсії, та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні (арк. спр. 46-54).
На підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 у справі № 360/2712/20, яке набрало законної сили 11.01.2021, видано виконавчий лист № 360/2712/20 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 11 серпня 2019 року та від 22 червня 2020 року про перерахунок та індексацію пенсії, та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні (арк. спр. 44-45).
Постановою державного виконавця від 02.03.2021 відкрито виконавче провадження № 64679394, зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, копію постанови направлено боржнику листом від 02.03.2021 № 1852 (арк. спр. 55-56).
Також державним виконавцем 02.03.2021 у ВП № 64679394 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору (арк. спр. 58-60).
Також державним виконавцем направлено боржнику вимогу від 17.03.2021 № 2303 про надання інформації щодо повного та фактичного виконання вказаного рішення суду (арк. спр. 61-62).
Листом від 26.03.2021 № 1211-03-8/2674 УПФУ в м. Лисичанську повідомило державного виконавця про те, що виконання рішення суду ОСОБА_1 не можливе, оскільки після перевірки Управліннями дійсності документів ОСОБА_1 , вказаних в попередніх рішеннях суду, було з'ясовано, що листом Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 04.03.2019 № 2191 було повідомлено, що Центральною міжвідомчою експертною комісією було розглянуто медичну експертну справу ОСОБА_1 та зазначено, що раніше виданий Експертний висновок від 08.06.2016 № 8800 (із встановленим причинним зв'язком хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС - захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) вважати не дійсним. На підставі Експертного висновку від 03.04.2019 № 2878 було змінено причину інвалідності ОСОБА_1 на «Захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС». Листом Луганського комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 28.04.2019 № 01-12/240 управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області було повідомлено, що у зв'язку з недійсністю Експертного висновку від 08.06.2016 року № 8800, виписки із акту огляду МСЕК від 05.07.2016 серії 12 ААА № 441278 (про встановлення ОСОБА_1 інвалідності 2 групи захворювання, пов'язаного з виконанням військової служби на ЧАЕС) та № 008821 (ступінь втрати працездатності - 75 %) слід вважати не дійсними. Разом з тим, відповідно до Розпорядження управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради «Про втрату статусу особи з інвалідністю внаслідок війни» від 11.05.2019, вважати: ОСОБА_1 таким, що втратив статус особи з інвалідністю внаслідок війни, встановлений відповідно до пункту 1 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; посвідчення «Інваліда війни», видане управлінням праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, від 11.07.2016 серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 таким, що втратило чинність та підлягає вилученню відповідно до пункту 13 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого ПКМУ від 12.05.1994 № 302. Так як попередні рішення суду були скасовані згідно вищезазначених обставин, пенсія ОСОБА_1 була перерахована з 01.02.2021 згідно ст. 54 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно цієї статті в формулі розрахунку пенсії ОСОБА_2 відсутній заробіток. Тому перерахунок пенсії з нагоди індексації заробітку в формулі розрахунку пенсії з 01.03.2019, з 01.05.2020, з 01.03.2021, та всі наступні перерахунки з нагоди індексації заробітку неможливі. Тому УПФУ в м. Лисичанську повідомило про неможливість виконання постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 21.01.2021 у справі № 360/2712/20 (арк. спр. 63-65).
До листа було додано копії відповідних документів (арк. спр. 66-77).
Державним виконавцем направлено боржнику вимогу від 14.05.2021 № 4217 про надання інформації щодо повного та фактичного виконання вказаного рішення суду (арк. спр. 78-79).
Державним виконавцем винесено постанову від 27.05.2021 про накладення штрафу на УПФУ в м. Лисичанську у розмірі 5100,00 грн, яку отримано позивачем 31.05.2021 (арк. спр. 87-93).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 925 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 23 червня 2021 року внесено запис за № 1003811120015001162 про припинення Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на підставі рішення щодо реорганізації.
Враховуючи зазначене, позивачем в справі є Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Судом з вищеописаних письмових доказів встановлено, що УПФУ в м. Лисичанську рішення суду у встановлений державним виконавцем строк не виконано.
Твердження ГУПФУ в Луганській області про те, що на виконання Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 по справі № 360/2712/20 УПФУ в м. Лисичанську було повторно розглянуто заяви ОСОБА_1 та прийнято рішення від 29.03.2021 № 909240175140 про відмову в проведенні перерахунку пенсії, судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки судом встановлено, що підставою для винесення рішення від 29.03.2021 № 909240175140 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 стало те, що заяви для перерахунку були оформлені у довільній формі та не відповідали Порядку № 22-1.
При цьому в рішенні суду від 12.11.2020 по справі № 360/2712/20 суд надавав оцінку таким твердженням УПФУ в м. Лисичанську та наголосив, що недотримання позивачем встановленого порядку звернення за перерахунком пенсії, оскільки він не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка, а відповідачем остаточне рішення стосовно розгляду заяви позивача про перерахунок його пенсії не приймалося, суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані, оскільки зі змісту заяви слідує, що вона містить всю необхідну інформацію, а відповідач в листах від 21.08.2019 № 7799/03-33 та від 26.06.2020 № 1211-02-8/452 не зазначав про неналежну форму та зміст заяви позивача про перерахунок пенсії. Суд звернув увагу відповідача, що заяви позивача від 11.08.2019 та від 22.06.2020 у довільній формі підлягають розгляду з прийняттям за наслідками розгляду заяв рішення відповідно до 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1. При цьому, рішення повинно містити мотиви з яких виходив орган пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, або відмови у перерахунку пенсії, переведенні з одного виду пенсії на інший, тощо, і у разі відмови рішення повинно містити зазначення причин відмови та порядок оскарження рішення.
Таким чином, прийняття УПФУ в м. Лисичанську рішення від 29.03.2021 № 909240175140 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з підстав того, що заяви для перерахунку були оформлені у довільній формі та не відповідали Порядку № 22-1, не може вважатися належним виконанням рішення суду у справі № 360/2712/20.
На думку суду, така тривала бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення суду у повній мірі спростовує твердження ГУПФУ в Луганській області, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що невиконання в повному обсязі рішення судів, які набрали законної сили, щодо перерахунку пенсійних виплат, позбавляють пенсіонерів права отримати заборгованість з перерахованої (нарахованої) пенсії на виконання рішень судів, що в свою чергу, позбавляє їх гарантованого Конституцією України (стаття 46) права на соціальний захист в повному обсязі.
Так, у рішенні ЄСПЛ від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Крім того, відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу.
Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог Конвенції (рішення у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 (№ 67534/01).
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 27.05.2021 ВП № 64679394.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2270,00 грн, понесені позивачем при зверненні до суду з цим адміністративним позовом, не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 27.05.2021 ВП № 64679394 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.О. Свергун