16 серпня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/3111/19
провадження № 2-ап/340/23/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (також - відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просив суд зобов'язати відповідача здійснити нарахування і виплату середнього заробітку у середньому розмірі доходу, який би він отримав виконуючи свої трудові обов'язки починаючи з 18.05.2018 по 19.09.2019.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 було зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу середній заробіток у середньому розмірі доходу, який би він отримав виконуючи свої посадові обов'язки за період з 18.05.2018 по 19.09.2019 включно (а.с.79-81).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2020 (а.с.113-115) рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 залишено без змін.
05.08.2020 судом видано виконавчий лист.
17.08.2020 державним виконавцем відкрито виконавче провадження №62828994.
28.10.2020 до суду від позивача, в порядку статті 383 КАС України, надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії ГУ ДФС у Кіровоградській області, вчинені на виконання рішення суду у справі №340/3111/19, стосовно нарахування і виплати середнього заробітку у середньому розмірі доходу, який би позивач отримав виконуючи свої посадові обов'язки за період з 18 травня 2018 року по 19 вересня 2019 року включно;
- зобов'язати ГУ ДФС у Кіровоградській області виплатити позивачу суму недоплати середнього заробітку у розмірі 21065,09 грн. (а.с.136-138).
Ухвалою від 28.10.2020 таку заяву повернуто заявнику (а.с.127).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021 (а.с.155-156) ухвалу від 28.10.2020 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою від 25.06.2021 заяву позивача, подану в порядку ст.383 КАС України, було призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику сторін (а.с.159).
Вирішуючи питання визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, суд виходить з наступного.
Згідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно до ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною 1 ст. 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч. 6 ст. 383 КАС України, за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
При цьому, за ч.2 ст. 249 КАС України, у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
У відповідності до ч. 9 ст. 249 КАС України, окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
Як було зазначено, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.02.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2020, було зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу середній заробіток у середньому розмірі доходу, який би він отримав виконуючи свої посадові обов'язки, за період з 18.05.2018 по 19.09.2019 включно (а.с.79-81, 113-115).
17.08.2020 державним виконавцем відкрито виконавче провадження №62828994 (а.с.164).
Так, на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у даній справі відповідачем нараховано та виплачено позивачу середній заробіток за період з 18.05.2018 по 19.09.2019 в сумі 44627,73 грн. (в т.ч. ПДФО - 8032,99 грн., військовий збір - 669,41 грн.), який було визначено з урахуванням суми середньоденного заробітку позивача 132,82 грн. (а.с.165).
Разом з тим, як підтверджується змістом рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 у справі №П/811/1035/17, набрало законної сили 12.12.2018, за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області, при вирішенні питання щодо розміру середньої заробітної плата, яка повинна бути виплачена позивачу, суд виходив із розміру середньоденної заробітної плати 211,33 грн., яка обчислена з розміру виплаченого позивачу грошового забезпечення за період березня-квітня 2016 - 7607,86 грн. згідно до довідки Олександрійської ОДПІ від 05.10.2017.
Вищевказані обставини також враховано Кіровоградським окружним адміністративним судом у рішенні від 29.01.2020 у справі № 340/3109/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020, при вирішені питання перерахунку ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні додаткових відпусток державного службовця і виплати відповідної компенсації, з урахуванням суми середньоденного заробітку в розмірі 211 грн. 33 коп..
Таким чином, беручи до уваги положення ч. 4 ст. 78 КАС України, суд дійшов висновку, що при виконанні рішення від 14.02.2020 у справі № 340/3111/19 відповідачем було застосовано невірну суму середньоденного заробітку позивача (132,82 грн. замість 211,33 грн. ), що, в подальшому, призвело до неправильного обрахунку середнього заробітку за період з 18.05.2018 по 19.09.2019.
Наведене свідчить, що відповідач допустив неналежне виконання рішення суду, без урахування всіх тих фактичних обставин та особливостей, на які суд звертав увагу у своїх рішеннях.
Враховуючи викладені встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що заява позивача у порядку ст. 383 КАС України є обґрунтованою.
Згідно до ч. 6 ст. 383 КАС України, за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 249 КАС України, з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Однак, суд доходить висновку, що відсутні правові підстави для постановлення окремої ухвали про притягнення до відповідальності посадових осіб відповідача за неналежне виконання рішення суду у даній справі, оскільки суду не надані належні та допустимі докази зловживання відповідачем своїми процесуальними правами та нехтування процесуальних обов'язків.
Щодо вимоги зобов'язати відповідача виплатити позивачу суму недоплати середнього заробітку у розмірі 21065,09 грн., то така задоволенню не підлягає, оскільки відповідно приписам статей 249 та 383 КАС України, у випадку встановлення порушень при виконанні судового рішення з боку відповідача передбачено постановлення саме окремої ухвали, а не судового рішення зобов'язального характеру.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зазначена норма права не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього.
Так, враховуючи тривале невиконання відповідачем рішення суду, а також необхідність контролю виконання рішення та даної ухвали суду, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
При цьому, суд вважає строк подачі звіту протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду достатнім та розумним строком для виконання рішення суду.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача частково.
Керуючись ст.ст.243, 249, 250, 294, 295, 382, 383 КАС України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 , - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Кіровоградській області, вчинені на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 року у справі №340/3111/19, яким зобов'язано нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток у середньому розмірі доходу, який би він отримав виконуючи свої посадові обов'язки за період з 18.05.2018 по 19.09.2019 включно.
3. Зобов'язати Головне управління ДФС у Кіровоградській області протягом десяти днів із дня отримання даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 року у справі №340/3111/19.
4. В іншій частині заявлених вимог - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується, в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15--денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько