про повернення позовної заяви
16 серпня 2021 року м. Київ № 320/9925/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши матеріали в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
до суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, м. Фастів, вул. Андрія Саєнка, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі отриманої довідки про розмір грошового забезпечення від 05.05.2021 №222/4/167/239/299, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 ;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 75% суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі отриманої довідки Військової частини НОМЕР_2 від 05.05.2021 № №222/4/167/239/299 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником) 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України, судом зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Так, в силу приписів статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Пов'язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.
Метою об'єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Як вбачається із заявлених позивачем вимог, ним оскаржується бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 05.05.2021 №222/4/167/239/299, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 , та одночасно дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати з 05.03.2019 75% суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018, та при цьому заявлено вимоги в частині зобов'язання відповідача провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки Військової частини НОМЕР_2 від 05.05.2021 № №222/4/167/239/299 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум, а також зобов'язання останнього провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) позивачу з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Відповідно до частини 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Водночас у частинах 4, 5 та 6 цієї статті встановлено заборони об'єднувати в одне провадження кілька вимог, щодо яких закон установлює особливості порядку їх розгляду.
Суд звертає увагу, що в межах даного адміністративного позову позивачем у позовній заяві об'єднано заявлені вимоги, звернуті до відповідача, які мають різні підстави виникнення та власне відносяться до різних періодів, за якими позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Таким чином, позивач об'єднав в одній позовній заяві два окремі позови, які не пов'язані між собою одними підставами виникнення спірних правовідносин та поданими доказами, а тому даний факт суттєво ускладнює вирішення спору та дослідження доказів по справі.
Оскільки позивачем не наведено пояснень, які б свідчили, що заявлені вимоги пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, позивач не заявив клопотання щодо необхідності об'єднання заявлених вимог в одне провадження, а наявні у позовній заяві обставини за своїм змістом фактично містять обґрунтування вимог за окремими позовами, - як наслідок суд робить висновок, що заявлені позовні вимоги в межах даного адміністративного позову не можуть бути об'єднані в одне провадження.
Відтак, має місце порушення правил об'єднання позовних вимог, за якими сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Згідно пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Керуючись ст.ст. 7, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачеві, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, зокрема шляхом подання окремих позовів.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панченко Н.Д.