ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"16" серпня 2021 р. Справа № 300/4084/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
ОСОБА_1 , 10.08.2021 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від судового збору відповідно до закону.
Позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, у зв'язку з тим, що позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку, має на утриманні малолітню дитину, перебуває у скрутному матеріальному становищі та не має змоги сплатити судовий збір.
Засади сплати судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір". Згідно частини 1 статті 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (стаття 2 Закону).
Наведені норми кореспондують із приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок додання до позову документу про сплату судового збору.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" №3674-VI. Відповідно до ч.2 ст. 8 вказаного Закону: суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За приписами ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Крім того, суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 р., та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Позивачем доказів на обґрунтування складного матеріального становища суду не надано, тому суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №001651/0714 від 23.03.2021 на суму 1020 грн., податкове повідомлення-рішення №001646/0714 від 23.03.2021 на суму 1020 грн., податкове повідомлення-рішення №001647/0714 від 23.03.2021 на суму 418,35 грн., податкове повідомлення-рішення №001648/0714 від 23.03.2021 на суму 6688,09 грн., податкове повідомлення-рішення №001641/0714 від 23.03.2021 на суму 80267,78 грн., податкове повідомлення-рішення №001644/0714 від 23.03.2021 на суму 5019,89 грн., вимогу про сплату боргу №001645/0714 від 23.03.2021 на суму 75816,51 грн., рішення №001649/0714 від 23.03.2021 на суму 75816,51 грн., а всього на загальну суму 170250,62 грн.
Таким чином, суд вважає, що звернені до суду позовні вимоги носять майновий характер.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2021 рік установлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2270 грн. 00 коп.
Отже, позивачем, всупереч вимог ч.3 ст.161 КАС України до позову не додано доказів сплати до відповідного бюджету судового збору у розмірі ставки, встановленої ст.4 Закону України "Про судовий збір", за позовну вимогу майнового характеру (1702 грн. 50 коп.)., проте позивачем судовий збір не сплачено.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 в порушення вимог абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", не сплачено судовий збір.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно з частиною 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи (пункт 2); подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (пункт 4); виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6); виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункт 7).
Зі змісту позовної заяви, судом встановлено, що позовні вимоги позивача обґрунтовуються письмовими доказами.
Згідно із частиною 1, 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Проте, позивачем до позовної заяви не додано копії документів, про що працівниками відділу документального забезпечення - канцелярії суду складено відповідний акт.
Також, позивач у позовній заяві просить визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу №001645/0714 від 23.03.2021 на суму 75816,51 грн. та рішення №001649/0714 від 23.03.2021 на суму 75816,51 грн. про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абз. 10 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Однак, позивач з позовною заявою до суду звернулася 10.08.2021 року (згідно відтиску штампу поштового зв'язку).
Враховуючи наведене, Івано-Франківським окружним адміністративним судом встановлено, що позивач до суду з даним позовом звернулася з пропуском визначеного строку.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Суд звертає увагу, що згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Надати позивачу з дня отримання цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у повному обсязі, а саме у розмірі 1702,50 грн., подання документів, а також їх копій, зазначених у позовній заяві для суду та відповідача, а також письмову заяву в частині поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу №001645/0714 від 23.03.2021 на суму 75816,51 грн. та рішення №001649/0714 від 23.03.2021 на суму 75816,51 грн. з даним позовом та докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Главач І.А.