16 серпня 2021 року Справа № 331/4745/20 провадження № ЗП/280/3/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району (вул. Олександрівська, буд. 26, м. Запоріжжя, 69063)
про визнання бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 09 грудня 2020 року звернулася до суду з позовом до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, згідно з яким просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача про адміністративне правопорушення за ст. 150 КУпАП за фактом порушення правил користування жилим приміщенням, зокрема бездіяльність щодо реєстрації заяви, отримання пояснень від причетних осіб, висновків (за необхідності), відомостей щодо приналежності майна, складення протоколу про правопорушення за ст. 150 КУпАП, передачі складеного протоколу для розгляду, повідомлення про результати розгляду заяви позивача;
- зобов'язати відповідача здійснити дії щодо розгляду заяви позивача про розгляд справи про адміністративні правопорушення за ст. ст. 150 КУпАП за фактом порушення правил користування жилим приміщенням, зокрема бездіяльність щодо реєстрації заяви, отримання пояснень від причетних осіб, висновків (за необхідності), складення протоколу про правопорушення за ст. 150 КУпАП. передачі складеного протоколу для розгляду, повідомлення про результати розгляду заяви позивача;
- зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання рішенням законної сили.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2020 року справі №331/4745/20, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021, передано на розгляд Запорізькому окружному адміністративному суду.
14.06.2021 матеріали справи №331/4745/20 (провадження ЗП/280/3/21) надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим що позивач мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений будинок перебуває в аварійному стані. Позивачка неодноразово зверталась до відповідача із заявою стосовно складення протоколу про правопорушення за ст.150 КУпАП, за фактом порушення правил користування жилим приміщенням, зокрема бездіяльність щодо реєстрації заяви, отримання пояснень від причетних осіб, висновків (за необхідності), складення протоколу про правопорушення за ст. 150 КУпАП передачі складеного протоколу для розгляду. Станом на день розгляду адміністративної справи відповідачем було надано відповідь, що власниця частини будинку дійсно - є громадянка ОСОБА_2 , останній повідомлено про необхідність терміново усунути недоліки в утриманні частини житлового будинку по зазначеній адресі, та досягнути домовленості про вжиття необхідних заходів. Стосовно складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.150 КУпАП позивача повідомлено, що відповідно до ст.. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Не погодившись з даною відмовою позивач звернувся до суду.
Ухвалою суду від 22.06.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), а також повідомлено про розгляд справи протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив. Встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
05.08.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 44665), в якому зазначає що, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - інформаційна довідка № 231794385 від 10.11.2020, будинок за адресою: АДРЕСА_1 є домоволодінням. Об'єкт житлової нерухомості в різних частках належать на праві приватної власності різним громадянам. Також зазначає, що, ані позивачка ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 не є власниками жодної із частин зазначеного домоволодіння. Будинок у якому мешкає позивачка не відноситься до державного житлового фонду. Державний житловий фонд складається з житлового фонду, що належить державним підприємствам, установам і організаціям, та комунальному житловому фонду (фонд, що належить на праві власності територіальній громаді). Просить відмовити у задоволенні позову.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - інформаційна довідка № 231794385 від 10.11.2020, будинок за адресою: АДРЕСА_1 є домоволодінням.
20.10.2020 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою стосовно складення протоколу про правопорушення за ст.150 КУпАП, за фактом порушення правил користування жилим приміщенням громадянининкою ОСОБА_2 , зареєструвати зазначену заяву, отримання пояснень від причетних осіб, висновків (за необхідності), складення протоколу про правопорушення за ст. 150 КУпАП передачі складеного протоколу для розгляду.
06.11.2020 надійшла відповідь в якій зазначено, що відповідно до ст.. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. У телефонному режимі ОСОБА_2 повідомлено про необхідність терміново усунути недоліки в утриманні частини житлового будинку та досягнути домовленості про вжиття необхідних заходів. Остання повідомила що не проживає за місцем реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 та відмовилась з'явитися до відповідача для складання протоколу.
Позивач не погодившись із вказаною відмовою звернулась до суду із вказаним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 7 та частиною 1 статті 140 Конституції України гарантується місцеве самоврядування, яке є правом територіальної громади жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Відповідно до частини 3 статті 140 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до Конституції України.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; призначення у випадках та в порядку, встановлених законом, управителя багатоквартирного будинку.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження, зокрема, надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
З матеріалів справи вбачається, що на звернення позивача скласти протокол про адміністративне правопорушення, 30.10.2020 головним спеціалістом відділу житлово-комунального господарства Саламатіною було здійснено вихід на зазначену адресу, а саме: АДРЕСА_1 та здійснено із зовні огляд зазначеного будинку. Оскільки зазначений житловий будинок є об'єктом нерухомого майна приватної форми власності, не відноситься до державного або комунального житлового фонду.
Державний житловий фонд складається з житлового фонду місцевих Рад народних депутатів та житлового фонду, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - інформаційна довідка № 231794385 від 10.11.202 будинок за адресою: АДРЕСА_1 є домоволодінням. Об'єкт житлової нерухомості в різних частках належать на праві приватної власності різним громадянам.
Право приватної власності на індивідуальний жилий будинок слід відрізняти від права приватної власності на квартиру в багатоквартирному будинку, в якому житло виступає не тільки як об'єкт права власності, права володіння і користування, а й як об'єкт управління та експлуатації.
Стаття 381 ЦК України дає визначення садиби, до якої відноситься земельна ділянка разом із розташованим на ній жилим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.
Згідно зі ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала жилий будинок, переходить право на земельну ділянку, на якій він розміщений, без зміни її цільового призначення. Якщо договором про відчуження жилого будинку розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину, яка зайнята жилим будинком, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для його обслуговування.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення, тому що зазначене нерухоме майно належить до приватної форми власності.
Стосовно вимоги про розгляд справи про адміністративне правопорушення суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 215 КУпАП адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих органах міських рад є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних у містах рад утворюються у разі надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою. Порядок утворення інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також порядок розгляду справ у цих органах визначаються законами України.
Суд звертає увагу, що розгляд справи про адміністративне правопорушення повинен здійснюватись адміністративною комісією при виконавчих органах міської ради.
Щодо не реєстрації заяв позивача суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем було подано заяви: 20.10.2020 (вх.. № Я-542-О від 26.10.2020); 04.11.2020 (вх. № Я-563-О від 06.11.2020) та 06.11.2020 (вх.Я-578-О від 11.11.12020) всі зазначені заяви були зареєстровані в електронній системі документообігу виконавчих органів Запорізької міської ради «Megapolis.Doc.Net» та розглянуті в межах компетенції відповідача. На всі звернення були надані відповіді копії яких містяться у матеріалах адміністративної справи.
Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльністю відповідача щодо не отримання пояснень від причетних осіб, висновків (за необхідності) є абстрактною та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положення про районну адміністрацію Запорізької міської ради по Вознесенівському, Дніпровському, Заводському, Комунарському, Олександрівському, Хортицькому, Шевченківському району, яке затверджене рішенням Запорізької міської раді від 30.09.2020 № 33 органи місцевого самоврядування не здійснюють розшук осіб, не встановлюють причетність таких осіб до подій або обставин.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Конструкція вказаної правової норми свідчить про те, що це є правом суду, а не імперативним обов'язком.
З огляду на обставини справи, суд не вбачає підстав в даному випадку для застосування ст. 382 КАС України.
Крім того, гарантія виконання судового рішення забезпечується також положеннями ст. 14 КАС України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Позивачем не надано доказів того, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, з боку суб'єкта владних повноважень під час дослідження матеріалів справи не встановлено порушення прав та свобод позивача.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта інформаційна довідка № 231794385 від 10.11.2020 позивач не є власником зазначеного нерухомого майна. Оскільки позивач не має право власності на нерухоме майно, не є власником земельної ділянки на якій перебуває нерухоме майно, та не є власником сумісного майна. Позивачем зворотного не надано. Тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 243-246 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району (вул. Олександрівська, буд. 26, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 37573707), про визнання бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 16.08.2021.
Суддя А.В. Сіпака