про залишення позовної заяви без руху
16 серпня 2021 рокум. Ужгород№ 260/3453/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
09 серпня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської обласної прокуратури (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2-а, код ЄДРПОУ 02909967), в якому просить: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі; 2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження; 3. Визнати протиправною бездіяльність Закарпатської обласної прокуратури (в яку перейменована прокуратура Закарпатської області) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , що вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку в сумі 10957,44 грн. (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім гривень сорок чотири копійки); 4. Стягнути із Закарпатської обласної прокуратури (в яку перейменована прокуратура Закарпатської області) код в ЄДРПОУ 02909967, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , вихідну допомогу при звільненні 30.04.2020 із органів прокуратури Закарпатської області в розмірі середнього місячного заробітку в розмірі 10957,44 грн. (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім гривень сорок чотири копійки); 4. Стягнути із Закарпатської обласної прокуратури (в яку перейменована прокуратура Закарпатської області) код в СДРПОУ 02909967, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, на користь ОСОБА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , середній заробіток, із розрахунку суми середньоденного заробітку в розмірі 1043,57 грн. (одна тисяча сорок три гривні п'ятдесят сім копійок), за весь час затримки повного розрахунку, який полягає у ненарахуванні та невиплаті вихідної допомоги при звільненні 30.04.2020 з органів прокуратури Закарпатської області, за період із 30.04.2020 по дату ухвалення судового рішення в даній справі; 5. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді витрат на професійну правову (правничу) допомогу.".
Розглянувши поданий адміністративний позов, суддя вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.
Відповідно до статті 161 частини 3 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).
Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 частини 1 пункту 1 Закону України № 3674-VI у правах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як вбачається з позовних вимог, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення вихідної допомоги при звільненні в розмірі середньомісячного заробітку у розмірі 10957,44 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 30 квітня 2020 року по день постановлення судового рішення в даній справі.
У постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року по справі № 200/13192/18-а Верховний Суд зазначив, що пільгу щодо сплати судового збору мають позивачі виключно у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
У цій постанові суд зазначає, що поняття заробітної плати носить характер періодичних платежів та виплачується на підставі укладеного між сторонами трудового договору за виконану працівником роботу, а грошова ж допомога має характер одноразового платежу. Тому, пільга щодо сплати судового збору, передбачена статтею 5 частиною 1 пунктом 1 Закону України № 3674-VI не поширюється на спірні вимоги позивачів про виплату грошової допомоги у зв'язку із звільненням.
Водночас суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 30 січня 2019 у справі № 910/4518/16 (реєстраційний номер в ЄДРСР 79684987), виходячи з аналізу норм законодавства, дійшов висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. З огляду на це, пільга щодо сплати судового збору, яка передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України № 3674-VI, не поширюється на вимогу позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Також, за приписами пункту 3.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, відносяться суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору.
Таким чином, оскільки вихідна допомога, на переконання суду, не є складовою частиною заробітної плати, пільга щодо сплати судового збору, яка передбачена статтею 5 частиною 1 пунктом 1 Закону України № 3674-VI, також не поширюється й на вимогу позивача про стягнення вихідної допомоги.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що жодна із заявлених позивачем позовних вимог майнового характеру не підпадає під вимоги, за які останню може бути звільнено від сплати судового збору на підставі статті 5 частини 1 пункту 1 Закону України № 3674-VI.
Також позивач у позовній заяві просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 30 квітня 2020 року по день постановлення судового рішення в даній справі. В позовній заяві позивач вказує, що стягненню з відповідача підлягає 10957,44 грн вихідної допомоги при звільненні, а також середній заробіток за час затримки по її виплаті з 30 квітня 2020 року по день ухвалення судом рішення по справі, який станом на 06 серпня 2021 року становить 329768,12 грн.
Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 Кодексу законів про працю України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) і не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Така позиція судді узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена статтею 5 частиною 1 пунктом 1 Закону України № 3674-VI, згідно із якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Таким чином, на момент звернення до суду ціна позову, яку вказує позивач в позовній заяві становить 340725,56 грн (10957,44 + 329 768,12).
Статтею 4 частиною 1 Закону України № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із частиною 2 статті 4 Закону України № 3674-VI за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270 грн 00 коп.
Таким чином, розмір судового збору за подання до суду даного позову за майновою вимогою в сумі 340725,56 грн становить 3407,26 грн.
Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (стаття 122 частина 5 КАС України).
У такій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Таким чином, вихідна допомога при припиненні трудового договору не є складовою частиною заробітної плати, а тому положення статті 233 частини 2 КЗпП України щодо можливості звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком не є застосовними до випадків подання позовної заяви про стягнення вихідної допомоги при звільненні.
За таких обставин, зважаючи на те, що вихідна допомога при звільненні не є складовою заробітної плати, беручи до уваги те, що положення статті 233 частини 2 КЗпП України щодо можливості звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком не є застосовними до випадків подання позовної заяви про стягнення вихідної допомоги при звільненні, тому позивач повинен був звернутися з даним позовом у межах місячного строку звернення до суду.
З матеріалів позовної заяви слідує, що наказом прокурора Закарпатської області від 28 квітня 2020 № 171к позивача було звільнено з посади прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область, на підставі статті 51 частини 1 пункту 9 Закону України "Про прокуратуру" з 30 квітня 2020 року. З вказаного наказу вбачається, що позивач 25 травня 2020 року був ознайомлений з його змістом.
Тобто, саме у день ознайомлення з наказом про звільнення (25 травня 2020 року) позивач дізналася про факт порушення свого права на отримання вихідної допомоги при звільненні, а тому з цього дня повинен обчислюватися місячний строк на звернення до суду з вимогами про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату вихідної допомоги при звільненні.
Суддею встановлено, що позовна заява від 06 серпня 2021 року, яка зареєстрована у Закарпатському окружному адміністративному суд 09 серпня 2021 року за № 119565/21 була надіслана позивачем 06 серпня 2021 року, що підтверджується відповідним відтиском печатки поштової установи.
Отже, позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском установленого процесуальним законом місячного строку звернення до суду.
Відповідно до статті 123 частини 1 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, позивачу слід подати заяву про поновлення строку на звернення до суду з викладенням обґрунтування поважності причин пропуску такого строку з відповідними доказами на їх підтвердження.
З огляду на викладене, з врахуванням статті 123 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, слід залишити без руху.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 3407,26 грн, та надати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
На підставі статті 123 частини 2 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С.Є. Гаврилко