Іменем України
16 серпня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/615/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали позовної заяви №10-16/1603 від 09.06.2021року
за позовом: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області,
код ЄДРПОУ 41316447, вул. Музична,1-А, м. Чернігів, 14000, cn@fssu.gov.ua
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства «Менська міська лікарня» Менської міської ради,
код ЄДРПОУ 02006343, вул. Шевченка,61, м. Мена, Чернігівська область, 15600, menacrl@ukr.net
про відшкодування шкоди у розмірі 27 167,36 грн
Учасники справи не викликались
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Менська міська лікарня» Менської міської ради шкоди у розмірі 27 167,36 грн.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на порушенні відповідачем положень Закону України від 23.09.1999 №1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Положення про експертизу тимчасової непрацездатності», затвердженим наказом МОЗ України «Про затвердження від 09.04.2008 №189, Інструкцією «Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 №455, і полягають в тому, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області на підставі п.6 ч.1 ст.9 та п.6 розділу VII Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а також п.8.1. Інструкції «Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 №455 18.03.2021 року здійснено перевірку обґрунтованості видачі (продовження) листків непрацездатності застрахованим особам у КНП «Менська міська лікарня» Менської міської ради. Перевіркою встановлено факти видачі та продовження листків непрацездатності, зокрема листка непрацездатності серії АКА № 886853 не в установленому чинним законодавством порядку. По спірному листку непрацездатності було здійснено виплату матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності).
Позивач зазначає, що відповідач своїми діями, у зв'язку з необґрунтованістю продовження листка непрацездатності, матеріальна допомога по якому була сплачена в тому числі за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, спричинив майнову шкоду Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області в розмірі 27 167,36 грн. Враховуючи зазначене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з КНП «Менська міська лікарня» Менської міської ради 27 167,36 грн матеріальної шкоди.
Ухвалою від 16.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, про що свідчать матеріали справи.
В установлений строк відповідачем не подано до суду відзиву на позов, проте 06.07.2021 року від відповідача на електронну адресу суду з накладенням ЕЦП надійшло клопотання від 05.07.2021 року № 803 про продовження строку для подачі відзиву. Дане клопотання задоволено судом.
07.07.2021 року від відповідача на електронну адресу суду з накладенням ЕЦП надійшов відзив на позовну заяву від 07.07.2021 року № 812. У відзиві відповідачем не визнаються вимоги позивача та зазначено, що приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення віднесено до обов'язків Комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства. Від Філії Акціонерного товариства «Державна продовольче-зернова корпорація України» «Менське хлібоприймальне товариство» листок непрацездатності ОСОБА_1 , як такий, що виписаний із порушенням правильності видачі і заповнення та не підлягає оплаті, до КНП «Менська центральна лікарня» не повертався.
Також відповідачем зазначено, що недотримання КНП «Менська міська лікарня» зазначеного у позові Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області пункту 3.11 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності не могло привести до зазначеної матеріальної шкоди, тому що оплата проводилась би в будь-якому випадку, але за іншим листком непрацездатності.
Відзив аналогічного змісту за аналогічним реєстраційним номером надійшов на поштову адресу суду 12.07.2021.
21.07.2021 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив №10-16/1942 в якій позивач вказує на те, що рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності приймається окремо по кожному новому страховому випадку. Крім того, згідно ч.2 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності. Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок роботодавця.
Позивач підтримав позов в цілому.
30.07.2021 року від відповідача на поштову адресу суду надійшло заперечення на відповідь № 863 від 27.07.2021 року в якому відповідач повторно виклав свою позицію стосовно того, що Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов'язана приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення. Відповідачем зазначено, що «Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності», затверджена Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 03.11.2004 N 532/274/136-ос/1406, передбачає можливість наявності помилок при заповненні листка непрацездатності та прописує порядок внесення виправлень. Однак, до КНП «Менська міська лікарня» спірний листок непрацездатності для внесення виправлень не повертався.
Заперечення аналогічного змісту за аналогічним реєстраційним номером надійшло на електронну адресу суду без накладення ЕЦП 06.08.2021.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд встановив
Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2021 року посадовою особою Чернігівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області проведено перевірку обґрунтованості видачі (продовження) та правильності оформлення листків непрацездатності (далі - ЛН), виданих у Комунальному некомерційному підприємстві «Менська міська лікарня» Менської міської ради (далі - КНП «Менська міська лікарня»), відповідно до п.6 ч.1 ст.9 Закону №1105 та п.8.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 №455.
За результатами| перевірки встановлено порушення вимог п.4.4 Інструкції №455 та п.3.11 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 №532/274/136-ос/1406.
Перевіркою встановлено, що застрахованій особі ОСОБА_1 - працівниці Філії Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Менське хлібоприймальне підприємство», після огляду МСЕК 23.04.2020 та визнання її працездатною, КНП «Менська міська лікарня» продовжено листок непрацездатності № 886816 листком непрацездатності серії АКА №886853 на період з 24.04.2020 до 25.05.2020.
Порушення були зафіксовані довідкою про проведення позапланової перевірки щодо обґрунтованості видачі (продовження) листків непрацездатності проведеної згідно направлення №21 від 16.03.2021.
Довідка про результати перевірки видачі (продовження) листків непрацездатності Комунальним некомерційним підприємством «Менська міська лікарня» Менської міської ради у встановленому законодавством порядку не оскаржувалася.
Позивачем на адресу відповідача 22.04.2021 за №10-10/1188 пред'явлено претензію про відшкодування бюджету Фонду коштів у розмірі 27 167,36 грн.
У відповідь на претензію відповідачем надано відповідь № 559 від 13.05.2021року, згідно якої при огляді хворої ОСОБА_1 24.04.2020 року лікуючим лікарем-хірургом та комісією JIKK на підставі скарг хворої, даних об'єктивного обстеження, рекомендацій лікаря-ортопеда Чернігівської обласної лікарні щодо необхідності продовження листка непрацездатності, комісією ЛKK було прийнято рішення про продовження листка непрацездатності на період загострення хронічного процесу.
Відтак, позивачем заявлено до стягнення матеріальну шкоду завдану неправомірними діями відповідача, в розмірі 27 167,36 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Умови загальнообов'язкового страхування полягають у сплаті страхових внесків роботодавцем та працівником та при настанні страхового випадку ( в даному випадку - хвороби, тимчасової непрацездатності) отримання від Фонду працівником матеріального забезпечення. Тобто, виконання Фондом (позивачем по справі) свого обов'язку по оплаті страхового випадку застрахованій особі прямо пов'язано саме з втратою працездатності застрахованою особою, що посвідчується листком непрацездатності лікувального закладу.
Порядок і умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі визначено Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455 (далі - Інструкція № 455).
Відповідно до п.4.4 Інструкції №455 особам, направленим для огляду на МСЕК, не визнаним інвалідами: у разі визнання їх працездатними термін тимчасової непрацездатності закінчується датою огляду в МСЕК; у разі визнання їх непрацездатними листок непрацездатності продовжується ЛКК лікувально-профілактичного закладу до відновлення працездатності або повторного направлення до МСЕК.
Водночас, згідно з п.3.11 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, у листку непрацездатності в графі: «Висновок МСЕК» робиться відповідний запис, що засвічується підписом голови МСЕК та печаткою МСЕК: «визнаний інвалідом певної групи та категорії»; «інвалідом не визнаний, потребує доліковування»; «інвалідом не визнаний, працездатний».
У разі визнання хворого інвалідом дата встановлення інвалідності повинна збігатися з днем надходження (реєстрації) документів у МСЕК.
У разі визнання хворого працездатним у графі «Стати до роботи» зазначається дата, наступна за датою огляду МСЕК.
Як встановлено судом до ЛН серії АКА №886853, виданого на ім'я ОСОБА_1 , у графу «Висновок МСЕК» 23.04.2020 було внесено відповідний запис «інвалідом не визнана, працездатна».
При цьому в графі «Звільнення від роботи» внесено запис з зазначенням дат періоду звільнення з 17.04.20 до 26.04.2020 року. В подальшому ЛН серії АКА №886853 було неодноразово продовжено, вцілому на термін до 25.05.2020.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що у відповідності до п.3.11 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності в графі «Стати до роботи» відповідно до п.3.11 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності №455, мала бути зазначена дата, наступна за датою огляду МСЕК - 24.04.2020.
Таким чином, зазначений листок непрацездатності серії АКА № 886853, видано відповідачем з порушенням вище зазначених вимог діючого законодавства, що відображено в довідці про результати перевірки обґрунтованості видачі та правильності оформлення листків непрацездатності.
Як встановлено матеріалами перевірки (результати якої не оскаржено) та підтверджено матеріалами справи з коштів Фонду застрахованій особі ОСОБА_1 було сплачено матеріальне забезпечення в розмірі 27 167,36 грн. Сума витрачених коштів Фонду по спірному листку непрацездатності підтверджується довідкою Філії Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Менське хлібоприймальне підприємство» про нарахування та перерахування коштів застрахованій особі ОСОБА_1 за період з 24.04.2020 по 25.05.2020 в розмірі 27167,36 грн.
При цьому судом враховуються доводи відповідача виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Згідно з пунктами 6-7 частини 1 статті 9 Закону №1105-XIV завданням Фонду та його робочих органів є здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.
Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань: 1) здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном; 2) проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат; 3) здійснюють заходи з профілактики страхових випадків; 4) забезпечують функціонування інформаційно-аналітичних систем; 5) здійснюють обмін інформацією з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, реалізації державної податкової політики та з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Пенсійним фондом України для виконання Фондом покладених на нього функцій і завдань, визначених законодавством України; 6) здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи; 7) беруть участь у проведенні наукових досліджень з питань соціального страхування населення, вивчають міжнародний досвід з метою запровадження інноваційних форм соціального страхування, виступають замовником наукових робіт, досліджень і методичного забезпечення; 8) беруть участь у здійсненні міжнародного співробітництва для розв'язання проблем та обміну досвідом у сфері соціального страхування; 9) здійснюють інші функції, передбачені статутом Фонду (частина 2 статті 9 Закону №1105-XIV).
За змістом приписів статті 10 Закону №1105-XIV, Фонд має право, зокрема, перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування.
Фонд зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів; вживати заходів щодо раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду; контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування; стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку.
Отже, наведеними нормами встановлена наявність у позивача повноважень на винесення рішення про повернення коштів Фонду за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності стосовно роботодавця застрахованої особи - Філії Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Менське хлібоприймальне підприємство».
Згідно зі статтею 11 Закону №1105-XIV, джерелами формування коштів Фонду є: 1) страхові внески страхувальників та застрахованих осіб; 2) суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону, інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, штрафів за недотримання законодавства про соціальне страхування, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення; 3) суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за соціальним страхуванням; 4) доходи від розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду; 5) капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; 6) доходи від реалізації майна, придбаного за рахунок коштів Фонду; 7) добровільні внески та інші надходження відповідно до закону.
Кошти Фонду використовуються на: 1) виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом; 2) фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності Фонду, його робочих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, розвиток та функціонування інформаційно-аналітичних систем Фонду; 3) формування резерву коштів Фонду.
З метою забезпечення фінансової стабільності Фонду формується резерв коштів.
Порядок формування та використання резерву коштів Фонду затверджується правлінням Фонду.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону №1105-XIV роботодавець зобов'язаний: надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом (п.1); вести облік коштів соціального страхування і своєчасно надавати Фонду встановлену звітність щодо цих коштів (п.2); під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних надавати посадовим особам Фонду необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки (п.3); повернути Фонду суму виплаченого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків (п.9).
Частиною 3 статті 15 Закону №1105-XIV визначено, що достовірність зазначених у документах даних перевіряється Фондом. У разі подання недостовірних відомостей, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.
Відповідно до частини 5 статті 15 Закону №1105-XIV роботодавець несе відповідальність за: 1) порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення; 2) несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом; 3) подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду; 4) шкоду, заподіяну застрахованим особам або Фонду внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених цим Законом.
При цьому, у відповідності до частини 6 статті 15 Закону №1105-XIV, у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Отже, законодавцем саме на роботодавця покладена відповідальність, зокрема, за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення.
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону № 1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Згідно з частиною 3 статті 30 Закону №1105-XIV рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.
На виконання статті 30 Закону №1105-XIV постановою правління Фонду соціального страхування України 19.07.2018 № 13 затверджено Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (далі Положення №13).
Пунктом 1.1 Положення №13 закріплено, що Комісія (уповноважений) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства), створюється (обирається) та діє на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство), що використовує найману працю, незалежно від форм власності і господарювання.
Відповідно до пункту 1.4 Положення №13, Комісія із соціального страхування підприємства створюється при чисельності застрахованих осіб понад 15 працюючих за наймом. При чисельності на підприємстві застрахованих осіб 15 і менше на загальних зборах працівників обирається уповноважений із соціального страхування підприємства. Уповноважений здійснює свої повноваження відповідно до цього Положення.
Згідно з приписами пункту 2.2 Положення №13, Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов'язана: приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення; здійснювати контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам роботодавцем за рахунок коштів Фонду як за власною ініціативою, так і у зв'язку із зверненням застрахованих осіб; здійснювати заходи по усуненню виявлених комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства та контролюючими органами порушень з питань надання матеріального забезпечення, використання страхових коштів.
Підпунктом 3.1.1 п.3.1 Положення №13 передбачено, що Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо. Приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково). Перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.
Тобто, одним з обов'язків Комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства є перевірка правильності видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.
У разі виявлення порушень у заповненні листка непрацездатності комісія із соціального страхування підприємства, установи, організації має прийняти рішення про повернення таких листків непрацездатності застрахованій особі для внесення закладами охорони здоров'я, якими вони були видані, відповідних доповнень та виправлень (Лист Виконавчої дирекції Фонду соціального страхуванняз тимчасової втрати працездатності від 19.05.2016 р. № 5.1-31-768).
Як зазначає відповідач та підтверджується матеріалами справи, Комісією із соціального страхування підприємства не приймалось рішення про повернення відповідного листка непрацездатності серії АКА № 886853 застрахованій особі для внесення закладами охорони здоров'я, якими вони були видані, відповідних доповнень та виправлень.
Згідно довідки Філії Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Менське хлібоприймальне підприємство» про нарахування та перерахування коштів застрахованій особі ОСОБА_1 , роботодавцем було сплачено на користь застрахованої особи матеріальне забезпечення (допомога по тимчасовій непрацездатності) в розмірі 27167,36 грн за період з 24.04.2020 по 25.05.2020.
Відповідно до ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з угод або в наслідок заподіяння шкоди, що передбачено ст. 11 ЦК України.
Згідно з приписами ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такого виду відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди та її розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому, виходячи із загальних правових норм, протиправність (неправомірність) поведінки означає порушення чужого суб'єктивного права. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, яка виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому матеріального права та (або) зменшення нематеріального блага. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком протиправної поведінки відповідача.
Враховуючи, що судом встановлено, що саме на Комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства покладено обов'язок перевірки правильності видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення, суд доходить висновку про недоведеність позивачем причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою завданою позивачу.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 165, 233, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Повне рішення складено та підписано 16.08.2021 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/