18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
04 серпня 2021 року Черкаси справа №925/483/21
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Юхименко О.В.,
за участю представника позивача Поліщука В.О., адвокат за ордером (приймає участь у режимі відео конференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом
Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго»
про стягнення 10 533 619,44 грн,
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом про стягнення заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 10 533 619,44 грн з Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 158 004,29 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за укладеним між сторонами договором постачання природного газу № 1583/18-ТЕ-36 від 11.10.2018 позивачем було передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 90 659 144.90 грн, проте відповідач оплату за поставлений газ здійснював несвоєчасно та не у повному розмірі, внаслідок чого утворилась заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 10 533 619,44 грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.04.2021 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
29.04.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому останній позовні вимоги не визнав повністю, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки причинами виникнення заборгованості за спожитий природний газ перед позивачем були об'єктивні обставини, які не залежали від ведення господарської діяльності відповідача, а саме не надання йому субвенцій з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці у тарифах на теплову енергію, що вироблялася для споживачів (населення); встановлення економічно необґрунтованих тарифів нижче собівартості та накладення арешту на кошти на усіх рахунках відповідача, який було знято лише 10.07.2018, а тому, враховуючи вказані обставини, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
11.05.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач з доводами відповідача, не погодився, викладеними у відзиві на позов, та вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставин справи, оскільки укладаючи договір постачання природного газу, відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу у належні строки. Факт отримання природного газу відповідач не заперечує у відзиві на позовну заяву, договір про постачання природного газу укладався між позивачем та відповідачем і не покладав зобов'язання на будь-яких третіх осіб. Борг відповідача у розмірі 10 533 619,44 грн існує вже понад 2 роки, останнім не надано суду належних та допустимих доказів поважності порушення умов договору та вчинення дій намагання належним чином виконати зобов'язання перед відповідачем, а тому просить суд задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.05.2021 підготовче судове засідання відкладено, у зв'язку із подачею сторонами клопотань про відкладення розгляджу справи.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.06.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки. Про закриття підготовчого провадження та дату, час та місце судового розгляду справу по суті був повідомлений належним чином, 11.06.2021 на електрону адресу відповідача була направлена ухвала суду від 10.06.2021.
Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справи докази, суд
11.10.2018 між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Уманським комунальним підприємством «Уманьтеплокомуненерго» (споживач) було укладено договір постачання природного газу №1583/18-ТЕ-36 від (далі - договір). За умовами цього договору постачальник зобов'язався поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього Договору (пункт 1.1 договору).
Постачальник передає споживачеві з 01 жовтня 2018 року по 17 жовтня 2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 500 тисяч кубічних метрів. (пункт 2.1 договору).
Споживач не позбавляється права корегування за власною ініціативою планових обсягів газу, зазначених у пункті 2.1 цього договору, шляхом підписання додаткової угоди (пункт 2.3 договору).
Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному періоді постачання оформлюється актом приймання-передачі (пункт 3.7 договору).
Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця постачання природного газу, остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постання газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором (пункт 6.1 договору).
Споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу у розмірі та порядку, що передбачені цим кодексом (пункт 7.2.6 договору).
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2018 року до 17 жовтня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного погашення (пункт 12.1 договору).
До договору сторонами були укладені ряд додаткових угод.
З урахуванням додаткових угод № 1 від 23.10.2018, № 2 від 29.10.2018, № 3 від 02.11.2018, № 4 від 27.11.2018 та № 6 від 26.03.2019 сторони узгодили, що кількість газу, який поставляється позивачем з 01.10.2018 до 30.04.2019 становить 12656,956 тис. куб. м.
Додатковою угодою № 4 від 27.11.2018 сторони встановили новий строк дії договору у частині постачання природного газу - до 30 квітня 2019 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
На виконання умов договору та укладених між сторонами додаткових угод до договору позивач за період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року (включно) поставив відповідачу природний газ на загальну суму 90 659 144,90 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.10.2018, від 30.11.2018, від 31.12.2018, від 31.01.2019, від 28.02.2019, від 31.03.2019, від 30.04.2019, які підписанні уповноваженими особами сторін по справі та скріплені відповідними печатками підприємств.
За поставлений на виконання договору природний газ відповідач розрахувався частково, сплативши на користь позивача 80 125 525.46 грн.
У зв'язку з порушенням умов договору та несвоєчасним розрахунком споживача перед постачальником, у відповідача виникла заборгованість за поставлений природний газ перед позивачем, що стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення з боржника заборгованості.
Станом на час звернення позивача з цим позовом до суду заборгованість відповідача становить 10 533 619,44 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.
Як встановлено судом між сторонами у справі виникли та існують договірні відносини оплатної поставки природного газу, як різновиду товару, на підставі письмового строкового оплатного двостороннього договору.
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки природного газу, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Укладений сторонами договір підписаний повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств, містить всі істотні умови для договорів даного виду, дійсність його сторонами визнається.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання укладеного між сторонами умов договору постачання природного газу, позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на суму 90 659 144,90 грн. Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору є доказом належного виконання постачальником своїх зобов'язань за договором.
За умовами договору, оплата за природний газ здійснюється покупцем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу, остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постання газу. Отже, у силу наведених правових норм після отримання природного газу від постачальника, у відповідача виник обов'язок з оплати його вартості.
Водночас, відповідач оплату за поставлений газ здійснював не у повному розмірі, порушуючи вимоги договору, його заборгованість перед позивачем становить 10 533 619,44 грн, розмір якої підтверджено належними та допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні Вказаний розмір заборгованості не заперечений відповідачем у відзиві на позов.
Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі. Отже, оскільки відповідач порушив свої зобов'язання в частині оплати отриманого природного газу, заборгувавши позивачу його вартість, позивачем правомірно заявлена вимога про примусове стягнення цієї заборгованості з відповідача.
Суд критично оцінює позицію відповідача з приводу того, що причинами виникнення заборгованості за спожитий природний газ за договором перед позивачем були об'єктивні обставини, які не залежали від ведення господарської діяльності відповідача.
За умовами договору сторони визначили, що укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, не змінює строків та умов розрахунків за цим.
Постановою Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014 (яка була чинною на час виникнення спірних відносин) затверджено «Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки» (далі - Порядок№217), який є спеціальним підзаконним нормативно-правовим актом, що визначає правовідносини між уповноваженим банком, який обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання, які відкрито відповідно до цієї постанови, постачальником природного газу для цілей виробництва теплової енергії, теплогенеруючими і теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.
Положеннями Порядку №217 визначено алгоритм розподілу коштів, які надходять на поточні рахунки теплогенеруючих та теплопостачальних організацій зі спеціальним режимом використання для проведення уповноваженим банком розрахунків відповідно до затверджених НКРЕКП нормативів з гарантованим постачальником природного газу як ресурсу для виробництва теплової енергії.
Разом з тим, Порядок №217 не стосується договірних зобов'язань гарантованого постачальника природного газу та теплопостачальної організації, як споживача, в частині порядку та строків розрахунків за договором постачання та не змінює строків розрахунків за поставку природного газу, які було погоджено сторонами у договорі.
Визначений Порядком №217 алгоритм розподілу коштів споживачів, які надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання як оплата вартості теплової енергії та/або наданих комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, не ставить повноту та своєчасність виконання теплопостачальними організаціями договірних обов'язків з оплати отриманого природного газу на користь гарантованого постачальника у залежність від оплати теплової енергії безпосередніми споживачами; не скасовує та не обмежує відповідальність теплопостачальної організації перед постачальником за невиконання чи неналежне виконання обов'язків з оплати за спожитий газ та не змінює строків здійснення розрахунків за договорами між теплопостачальними організаціями та гарантованими постачальниками природного газу та зауважено, що положення Порядку №217 не змінюють строків розрахунків теплопостачальної організації та гарантованого постачальника за договором постачання природного газу, не позбавляють теплопостачальну організацію можливості впливати на їх своєчасність і не виключають застосування до відповідача-споживача пені за прострочення в оплаті отриманого природного газу, а також відповідальності за прострочення грошового зобов'язання у порядку частини другої статті 625 Цивільного Кодексу України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат.
Такий порядок застосування відповідальності за порушення договірних зобов'язань до теплопостачальної організації, як суб'єкта господарювання у сфері теплопостачання, узгоджується з положеннями статей 78, 265 Господарського кодексу України щодо здійснення відповідачем, як комунальним унітарним підприємством, господарської діяльності з виробництва теплової енергії із залученням на підставі договору поставки, укладеного з позивачем, як гарантованим постачальником, природного газу як енергоресурсу, з якого виготовляється теплова енергія, із зобов'язаннями щодо оплати вартості поставленого товару (газу), яке має бути виконано у строки, погоджені сторонами у договорі поставки природного газу, не залежно від обставин несвоєчасного виконання кінцевими споживачами зобов'язань щодо оплати вартості спожитої теплової енергії, поставленої відповідачем на підставі договорів постачання теплової енергії. Відповідач у силу Господарського кодексу України під час здійснення господарської діяльності несе підприємницький ризик, у тому числі щодо несвоєчасності розрахунків із ним його контрагентами (споживачами теплової енергії, виробленої з ресурсу позивача) (правова позиція викладена у Постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі 903/918/19).
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що наявність і розмір боргу в сумі 10 533 619,44 грн позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 158 004,29 грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» (20300. вул. Тищика, 12 А, м. Умань Черкаської області, код ЄДРПОУ - 02082675) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ - 20077720) 10 533 619,44 грн заборгованості та 158 004,29 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене 16.08.2021
Суддя О.І.Кучеренко