18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
02 серпня 2021 року, м. Черкаси справа № 925/1342/14(925/700/21)
Вх.суду № 8653/21 від 28.05.2021
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Безверхою І.М.,
за участю у судовому засіданні: Звєздічева М.О. (від позивача, ліквідатор банкрута, за посадою), Кошлія Р.В. (від відповідача, за довіреністю),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду позовну заяву від 26.05.2021
позивача, боржника у особі ліквідатора банкрута,
до відповідача, Акціонерного товариства "Сбербанк",
про стягнення збитків у сумі 15 059 650,72 грн.
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії",
до боржника, Приватного виробничого підприємства "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління",
про банкрутство юридичної особи
1. Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Звєздічева М.О., у межах справи про банкрутство подано позовну заяву від 26.05.2021 з вимогою стягнути з Акціонерного товариства "Сбербанк" (вул.Володимирська ,46, м.Київ, 0160l, ідентифікаційний код 25959784) кошти (завдані збитки) у сумі 15 059 650,72 грн. (п'ятнадцять мільйонів п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят гривень 72 коп.)
2. Позивач у позовній заяві від 26.05.2021 (т.30 а.с.1-42) та його представник у судовому засіданні вимоги підтримали повністю і пояснили, що 28.05.2012 між ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" та ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" укладено договір про відкриття кредитної лінії №57-Н/12/35/ЮО/КЛ, згідно з яким банком відкрито позичальнику відновлювальну кредитну лінію в національній валюті України з лімітом 1 500 000,00 грн. із встановленням розміру фіксованої процентної ставки на рівні 22,5 % річних та кінцевим строком повернення - 27.11.2013 (далі - Кредитний договір); що 28.05.2012, з метою забезпечення виконання зобов'язань ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" за Кредитним договором, між ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" та ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М. та зареєстрованим в реєстрі за №990, згідно з яким боржником в забезпечення виконання кредитних зобов'язань передано в іпотеку ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" майно (вартість предмету застави складає 2 286 500 грн.); що загальна вартість забезпечення за договорами іпотеки та застави складає 4 037 350 грн. (що більш ніж у двічі перевищує розмір наданого банком кредиту); що не виконання ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" взятих на себе за Кредитним договором зобов'язань стало підставою для звернення ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 451 764,14 грн. (яку рішенням суду від 18.03.2014 у справі №925/193/14 задоволено повністю, стягнуто з ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" на користь ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" 100 000,00 грн. кредиту, 321 151,70 грн. процентів за користування кредитом, 7 500,00 грн. інфляційних по кредиту, 2 504,94 грн. інфляційних втрат на проценти, 8 630,14 грн. - 3% річних з простроченої суми кредиту, 3 119,24 грн. - 3% річних з простроченої суми процентів та 8 858,12 грн. судового збору), а в подальшому (04.08.2014) - підставою для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління"; що ухвалами суду: від 02.09.2014 - порушено провадження у справі про банкрутство ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління", визначено розмір вимог ініціюючого кредитора у сумі 451 764,14 грн.; від 19.12.2014 - затверджено реєстр вимог кредиторів ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління", згідно з яким, зокрема, визнано вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на суму 2 398 597,55 грн., з них: 451 764,14 грн. - у 4 чергу задоволення, 7 308,00 грн. судового збору - у першу чергу задоволення, а також: 1 635 258,35 грн. вимог, забезпечених заставою, - у 1 чергу задоволення, 304 267,06 грн. вимог, забезпечених заставою, - у 6 чергу задоволення; що після визнання постановою суду від 05.01.2015 боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, ініціюючий кредитор двічі (30.05.2019 та 27.11.2019) звертався до суду із заявами про закриття провадження у справі про банкрутство, які мотивовані тим, що його вимоги на момент порушення провадження у справі про банкрутство були повністю забезпечені заставою; що ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" зазнало збитків та втратило можливість розрахуватись із кредиторами шляхом здійснення господарської діяльності саме через порушення провадження у справі про банкрутство за заявою АТ "Сбербанк" та через реалізацію майна підприємства в ході ліквідаційної процедури, коштів від якої не вистачило для задоволення вимог усіх кредиторів; що внаслідок порушення справи про банкрутство боржник був позбавлений можливості відновити господарську діяльність та додатково набув обов'язку по сплаті грошової винагороди арбітражному керуючому; що відповідно до абз.3 ч.7 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд відмовляє у відкритті провадження (проваджень) у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; що підставами для відшкодування збитків є ч.1 і 2 ст.16, ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України; що неправомірність поведінки АТ "Сбербанк" полягає в умисному фабрикуванні та поданні до суду доказів наявності правових підстав порушення провадження у справі про банкрутство ПВП "ЧШРБУ" (рішення Господарського суду Черкаської області від 18.03.2014 у справі №925/193/14, як доказу безспірності вимог) та неповідомленні суду про укладені договори застави та іпотеки від 28.05.2012 (як доказу того, що вимоги ініціюючого кредитора на момент подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника повністю забезпечені заставою); що вина АТ "Сбербанк" полягає в усвідомленні банком протиправності своїх дій (безпідставність порушення провадження у справі про банкрутство боржника) та передбаченні наслідків цих дій: задоволення його вимог, як забезпеченого кредитора, за рахунок коштів, отриманих від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення; уникнення сплати податку на додану вартість при реалізації майна, яке є забезпеченням вимог АТ "Сбербанк"; збільшення грошових зобов'язань та позбавлення можливості інших кредиторів (вимоги яких не забезпечені заставою) задовольнити заявлені ними вимоги; позбавлення ПВП "ЧШРБУ" можливості відновити господарську діяльність шляхом приховування відомостей, які свідчать про безпідставність порушення провадження у справі про банкрутство боржника, та невжиття реальних заходів щодо закриття провадження у справі (не здійсненні оскарження в апеляційному та касаційному порядках ухвали суду про порушення провадження у справі про банкрутство; не звернення до суду із заявою про перегляд зазначеної ухвали за нововиявленими обставинами); що розмір спричинених АТ "Сбербанк" підприємству-банкруту збитків становить 15 059 650,72 грн. і складається: із загального розміру кредиторських вимог, затверджених ухвалою суду від 19.12.2014 у справі №925/1342/14 - 14 912 065,55 грн., з яких частково погашено вимоги забезпеченого кредитора, АТ "Сбербанк" в розмірі 1 365 905,25 грн. (залишок становить - 13 546 160,30 грн.); розміру нарахованої ліквідатору банкрута основної грошової винагороди та понесених ним витрат у період з 05.014.2015 до 31.05.2021 у розмірі 1 528 106,42 грн., які частково погашено в розмірі 14 616 грн. (залишок становить - 1 513 490,42 грн.); що моментом завдання збитків ПВП "ЧШРБУ" є дата постановлення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство №925/1342/14 (10.09.2014); що причинно-наслідковий зв'язок полягає в тому, що дії АТ "Сбербанк", направлені на порушення провадження у справі про банкрутство ПВП "ЧШРБУ", унеможливили здійснення останнім господарської діяльності та призвели до відчуження його майна, отже саме АТ "Сбербанк" має відшкодувати завдані ПВП "ЧШРБУ" збитки відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України.
3. Відповідач у відзиві від 10.08.2021 (вх.суду №9736/21 від 15.06.2021, т.30 а.с.70) та його представник у судовому засіданні проти задоволення вимог заперечили повністю і пояснили, що безспірність вимог ініціюючого кредитора (АТ "Сбербанк") підтверджується рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.03.2014 у справі №925/193/14; що ухвалами суду від 02.09.2014 та від 19.12.2014 у справі № 925/1342/14 (які є чинними і не скасованими) визнано вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на суму 2 398 597,55 грн. (з них: 451 764,14 грн. у 4 чергу задоволення, 7 308,00 грн. судового збору у першу чергу задоволення, а також 1 635 258,35 грн. вимог, забезпечених заставою, у першу чергу задоволення, 304 267,06 грн. вимог, забезпечених заставою у шосту чергу задоволення); що позивач ставить під сумнів ухвалу суду від 19.12.2014 і постанову від 01.05.2015, просить суд надати іншу оцінку тим самими доказам і дійти висновку про те, що усі первісні вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" забезпечені заставою майна, що перегляд судових рішень можливий лише шляхом перегляду їх в апеляційному та касаційному порядку, чого ліквідатор банкрута, маючи таку можливість, не зробив; що арбітражний керуючий Звєздічев М.О. як ліквідатор банкрута за період виконання своїх повноважень не здійснив будь-якого погашення вимог незабезпечених кредиторів, однак нарахував собі винагороду у розмірі 1 505 165,06 грн., здійснив нарахування поза межами строків позовної давності, про застосування яких АТ "Сбербанк" заявляє вимогу.
4.При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс).
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
5 .Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступні обставини.
28.05.2012 між ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" та ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" уклали договір про відкриття кредитної лінії №57-Н/12/35/ЮО/КЛ за умовами якого банком відкрито позичальнику відновлювальну кредитну лінію в національній валюті України з лімітом 1500000,00 грн. із встановленням розміру фіксованої процентної ставки на рівні 22,5 % річних та кінцевим строком повернення - 27.11.2013 (Кредитний договір).
28.05.2012, з метою забезпечення виконання зобов'язань ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" за Кредитним договором, ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" та ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" уклали договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М. та зареєстрованим в реєстрі за №990, згідно з яким ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" в забезпечення виконання кредитних зобов'язань передано в іпотеку майно (вартістю 2 286 500 грн.).
18.03.2014 рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №925/193/14 позовну заяву ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" задоволено повністю, стягнуто з ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" на користь ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" 100000,00 грн. кредиту, 321151,70 грн. процентів за користування кредитом, 7500,00 грн. інфляційних по кредиту, 2504,94 грн. інфляційних втрат на проценти, 8630,14 грн. - 3% річних з простроченої суми кредиту, 3119,24 грн. - 3% річних з простроченої суми процентів та 8858,12 грн. судового збору.
04.08.2014 ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" звернулося до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління".
Ухвалами суду у цій справі:
від 02.09.2014 - порушено провадження у справі про банкрутство ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління"; визначено розмір вимог ініціюючого кредитора у сумі 451 764,14 грн.; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Вінника А.С.;
від 19.12.2014 - затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, в тому числі визнано вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на суму 2 398 597,55 грн., з них: 451 764,14 грн. - у 4 чергу задоволення, 7 308,00 грн. судового збору - у першу чергу задоволення, а також: 1 635 258,35 грн. вимог, забезпечених заставою, - у 1 чергу задоволення, 304 267,06 грн. вимог, забезпечених заставою, - у 6 чергу задоволення;
від 26.11.2014 - усунуто арбітражного керуючого Вінника А.С від виконання ним обов'язків розпорядника майна ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління", призначено на цю посаду арбітражного керуючого Звєздічева М.О.
Постановою суду від 05.01.2015 ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Звєздічева М.О.
31.05.2019 за вх.№16524/19 до суду надійшла заява АТ "Сбербанк" від 30.05.2019 (т.19 а.с.150,156) про закриття провадження у справі на підставі Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до набрання чинності Законом України №4212-VI від 22.12.2011, тобто до 19.01.2013, далі - Закон №2343-XII), мотивована тим, що 28.05.2012 між заявником та боржником був укладений Кредитний договір; що боржник-позичальник кошти не повернув, відсотки за користування кредитом на користь банку не сплатив; що справу про банкрутство було порушено на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 18.03.2014 у справі №925/193/14; що крім вищевказаних вимог у справі про банкрутство банком були заявлені додаткові вимоги, забезпечені заставою майна боржника, на суму 1 939 525,41 грн.; що загальна сума вимог банку складала 2 391 289,55 грн. (451764,14+1939525,41); що з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором були укладені: договір застави від 28.05.2012 (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенком І.М., зареєстрований у реєстрі за №989), згідно з яким банку були передані належні боржнику транспортні засоби (відповідно до переліку) вартістю 1 750 850,00 грн.; іпотечний договір (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенком І.М. 28.05.2012, зареєстрований у реєстрі за №990), згідно з яким банку було передано нерухоме майно боржника, а саме комплекс: літера "А-2; Б-1; Г-1; Д-1; 1-3; І; В-1" - адміністративний корпус, виробничі приміщення, гаражі, прохідна, огорожа, замощення, виробничі приміщення відповідно, загальною площею 1 762,9 кв.м. (з описом, наведеним у договорі) вартістю 2 286 500,00 грн.; що в цілому вартість забезпечення складає 4 037 350,00 грн. (1750850,00+2286500,00); що оскільки на момент звернення банку до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника заявлені безспірні вимоги становили 451 764,14 грн., а вартість заставленого на користь банку майна складала 4 037 350,00 грн., то застава значно перевищувала розмір безспірних вимог, у зв'язку з чим провадження у цій справі необхідно закрити;
14.06.2019 ухвалою суду №1 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" від 30.05.2019 повністю з тих підстав, що безспірність вимог ініціюючого кредитора (АТ "Сбербанк") підтверджується рішенням суду від 18.03.2014 у справі №925/193/14; що ухвалами суду від 02.09.2014 та від 19.12.2014 визнано вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", на загальну суму 2 398 597,55 грн. , які є чинними, не скасованими, а отже, відповідно до вимог ст.129-1 Конституції України, є обов'язковими й для цього суду у цій справі, який розглядає клопотання заявника; що вказаними судовими рішеннями не установлено будь-яких обставин (які могли б бути преюдиційними відповідно до ст.75 ГПК України) стосовно заставного майна, в тому числі і стосовно його вартості (яка є основним аргументом заявника), однак прийнято рішення про те, що за рахунок реалізації заставного майна може бути погашена лише сума 1 939 525,41 грн.; що фактично заявник просить переглянути ухвалу суду від 19.12.2014, оцінити ті ж самі докази по-іншому і зробити висновок про те, що усі його первісні вимоги забезпечені заставою майна, однак такі дії можливі лише шляхом перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами; що у зв'язку з чим заява не підлягає задоволенню; що якщо Верховний Суд у справі №910/12918/15 вважав, що у нього є підстави закрити справу з підстав незаконності її порушення без скасування усіх попередніх судових рішень, то суд першої інстанції у цій справі виходить з тих вимог закону, що усі судові рішення (в тому числі постановлені й у цій справі) є обов'язковими (в тому числі для суду й у цій справі) доки є не скасованими.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2019 у задоволенні апеляційної скарги АТ "Сбербанк" від 24.06.2019 на ухвалу суду від 14.06.2019 №1 відмовлено, а судове рішення залишено без змін.
27.11.2019 за вх.№36098/19 до суду надійшла заява АТ "Сбербанк" від 25.11.2019 (т.21 а.с.7) про закриття провадження у справі на підставі Кодексу України з процедур банкрутства, з тих же мотивів, які були вказані у заяві від 30.05.2019.
Ухвалою суду від 17.01.2020 №4 у задоволенні заяви АТ "Сбербанк" від 25.11.2019 відмовлено з тих же мотивів, що й ухвалою суду від 14.06.2019 №1 та додатково зазначено, що стаття 90 Кодексу не передбачає можливості закриття провадження у справі ні з причин забезпеченості вимог кредитора, ні за відсутності предмета спору, що з введенням у дію Кодексу нові підстави для закриття провадження у справі не з'явились.
28.05.2021 за вх.№8653/21 до суду надійшла позовна заява боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Звєздічева М.О., яка є предметом цього судового розгляду.
6.Відповідно до ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:
ч.1 ст.7. Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексу України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею;
ч.2 ст.7. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; (...) спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно (...);
ч.1 ст.62. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: (....) аналізує фінансовий стан банкрута; формує ліквідаційну масу; (...) вживає заходів, спрямованих а пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; (...) здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом;
ч.1 ст.62. Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належить йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.
Згідно із Цивільним кодексом України:
ч.1 і 2 ст.16. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
ст.22. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
ч.1 і 2 ст.1166. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини;
ч.1 ст.1192. Якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
7.Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.
7.1. Для стягнення збитків повинні бути документально доведені їх розмір, протиправність дій відповідача, причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) та втратою майнових благ, вина відповідача (презюмується, якщо не доведено інше).
7.2. Однак позивачем документально (доказами) не доведено розміру збитків у сумі 15 059 650,72 грн.
Так, згідно із доводами позивача вказана сума складається із загального розміру кредиторських вимог 13 546 160,30 грн. (з яких 14 912 065,55 грн. затверджені ухвалою суду від 19.12.2014 у цій справі №925/1342/14 за виключенням з цієї суми 1 365 905,25 грн. частково погашених вимог забезпеченого кредитора, АТ "Сбербанк") та 1 513 490,42 грн. (з яких 1 528 106,42 грн. розміру нарахованої ліквідатору банкрута основної грошової винагороди і понесених ним витрат у період з 05.014.2015 до 31.05.2021 за виключенням з цієї суми 14 616 грн. частково погашених у ліквідаційній процедурі).
Однак очевидно, що кредиторські вимоги на суму 13 546 160,30 грн. - це є зобов'язання боржника перед кредиторами, які виникли внаслідок їх невиконання боржником (тобто внаслідок незаконних дій чи бездіяльності боржника, а не АТ "Сбербанк"), виникли на підставі законних правовідносин боржника з цими кредиторами (в тому числі й внаслідок правовідносин за Кредитним договором). Законність цих правовідносин підтверджена рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.03.2014 у справі №925/193/14 (про стягнення боргу з боржника на користь АТ "Сбербанк") та ухвалами суду у цій справі від 02.09.2014 (про порушення провадження у справі про банкрутство) та від 19.12.2014 (про затвердження реєстру вимог кредиторів боржника). Визнання цих кредиторських вимог є доказом не порушення права боржника зі сторони АТ "Сбербанк" (як стверджує боржник, оскільки не є витратами, які боржник мусить зробити для відновлення свого порушеного права), а навпаки - є доказом порушення права кредиторів зі сторони боржника, внаслідок чого саме боржник має відновлювати це порушене право кредиторів.
Що ж стосується суми 1 513 490,42 грн. (як частини із суми 1 528 106,42 грн. грошової винагороди і витрат арбітражного керуючого), то звіти арбітражного керуючого про нарахуваня і виплату грошової винагороди, про здійснення та відшкодування витрат не були затверджені в установленому порядку відповідно до ч.6 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства ухвалою суду у цій справі про банкрутство і юридично, як предмет для її пред'явлення, вона не існує, отже такий розмір не доведений.
Крім того, згідно із ст. 30 Кодексу основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, а витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом. Отже суми грошової винагороди і витрат арбітражного керуючого у справі про банкрутство у розумінні закону не є збитками.
7.3. Неправомірність поведінки АТ "Сбербанк" позивач доводить умисним фабрикуванням та поданням до суду доказів наявності правових підстав порушення провадження у справі про банкрутство ПВП "ЧШРБУ" і неповідомленням суду про укладені договори застави та іпотеки (як доказів повного забезпечення вимог ініціюючого кредитора майном боржника на момент подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство). Однак суд вважає, що посилання на фальсифікацію рішення Господарського суду Черкаської області від 18.03.2014 у справі №925/193/14, як доказ безспірності вимог АТ "Сбербанк", є нікчемними, а заперечити і довести суду першої інстанції обставини повного забезпечення вимог АТ "Сбербанк" заставою та іпотекою, як і оскаржити з цих підстав ухвалу суду від 02.09.2014 до суду апеляційної і касаційної інстанції. Право на подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство прямо передбачено законом, тому реалізація цього права АТ "Сбербанк" не є протиправною.
7.4. За відсутності протиправності поведінки відсутня і вина в діях АТ "Сбербанк".
7.5. За відсутності збитків і по сумі, і по предмету (чи як втрати у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, чи як необхідності понесення витрати для відновлення свого порушеного права, чи як неотриманих доходів) відсутній причинно-наслідковий зв'язок між дією АТ "Сбербанк" щодо подання заяви про порушення провадження у цій справі про банкрутство боржника та такими збитками.
7.6. Відшкодування збитків можливе лише за установлення факту (дати, часу і місця події та особи заподіювача), який вже настав у минулому.
Позивач таким фактом вказує дату 02.09.2014 (дату порушення провадження у справі про банкрутство), однак будь-яких доказів, що саме з постановленням ухвали суду від 02.09.2014 відбувся факт втрати, знищення чи пошкодження майна боржника немає.
Фактично позивач просить стягнути незаконно спричинені збитки посилаючись на законно постановлену ухвалу суду.
7.7. У зв'язку з висновками, викладеним у пунктах 7.2 - 7.6 у задоволенні вимог необхідно відмовити.
Керуючись ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.238, 241 ГПК України, суд
У задоволенні позовної заяви боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Звєздічева М.О., від 26.05.2021 відмовити.
Рішення набирає законної сили законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 16.08.2021.
Направити це судове рішення сторонам (2).
С у д д я Хабазня Ю.А.
С-3