79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.08.2021 справа № 914/1544/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М., розглянувши матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Таскомбанк", м. Київ
до відповідача: Фізичної-особи підприємця Сех Андрія Івановича, с. Кам'янопіль, Пустомитівський район, Львівська область
про стягнення заборгованості в розмірі 131 593,55 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
02.06.2021р. Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної-особи підприємця Сех Андрія Івановича про стягнення заборгованості в розмірі 131 593,55 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.06.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 30.06.2021 р.
Розгляд справи по суті відкладено на 28.07.2021 р. з підстав, викладених в ухвалі суду від 30.06.2021 р.
Ухвалою повідомленням Господарського суду Львівської області від 28.07.2021 р. розгляд справи по суті призначено на 11.08.2021 р.
11.08.2021 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
11.08.2021 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, вимог ухвали суду від 07.06.2021 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
Враховуючи ч.3 ст.222 ГПК України, відповідно до якої, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Відтак, фіксування судового процесу під час судового засідання 11.08.2021 р. не здійснюється.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Ухвали у справі відповідачу скеровувались судом за адресою: 81122, Львівська область, Пустомитівський район, с. Кам'янопіль, тобто за його місцезнаходженням, зазначеним у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак такі ухвали суду від 07.06.2021 р. та від 30.06.2021 р. повертались на адресу суду з відміткою Укрпошти "За закінченням терміну зберігання" (містяться в матеріалах справи).
Суд зазначає, що відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав. Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020р. у справі №910/16409/15: «свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду».
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.
Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.
Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.
В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.
Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір і здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/1544/21.
В судовому засіданні 11.08.2021 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 листопада 2019р. між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ФОП Сех А.І. (надалі також - Позичальник/Боржник/Відповідач у справі) було укладено Заяву-договір № ID 7323620 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») (надалі також Кредитний договір), відповідно до умов якого, Банк надав Позичальнику кредит у сумі 100 000,00 грн. шляхом зарахування вказаних грошових коштів на поточний рахунок Позичальника, відкритий у АТ «ТАСКОМБАНК», строком на 36 місяців з дати укладення Договору, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Кошти відповідачем було отримано шляхом перерахування на відповідний рахунок, зазначений в Кредитному договорі (п. 1.2), що підтверджується Випискою банку про рух коштів. Отже, позивач, як кредитодавець, свої зобовязання за Кредитним договором, виконав в повному обсязі.
07 травня 2020р. між АТ «ТАСКОМБАНК» та ФОП Сех А.І. підписаний Додатковий договір №1 про внесення змін та доповнень до Заяви-договору № ID 7323620 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») від 21.11.2019р., згідно якого Відповідачу було встановлено новий Графік погашення Кредиту.
Позивач стверджує, що позичальник за кредитним договором не здійснював погашення основної суми кредиту відповідно до встановленого графіку та не сплачував проценти за користування кредиту, у зв'язку з чим у позивача виникло право вимагати дострокового повернення кредиту в повному обсязі.
Позивачем було надіслано 13.01.2021р. до Відповідача повідомлення-вимогу від 05.01.2020р. № 159/70, якою банк вимагав дострокового повернення всієї суми заборгованості за Кредитним договором.
Позивач наголошує, що право на дострокове стягнення заборгованості передбачено умовами Кредитного договору, зокрема в п. 4.2.1. зазначено, що умови цього Договору визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http:// www.tascombank.сom.ua та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому. Згідно з п. 18.2.23.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», Банк, незалежно від настання строків виконання зобов'язань Клієнтом за цим Договором, має право вимагати дострокового повернення суми Кредиту, сплати процентів та винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим Договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього Договору, або порушення Клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.
Однак, незважаючи на надсилання вказаного повідомлення-вимоги за адресою реєстрації боржника, сума заборгованості відповідачем не погашена. Зважаючи на те, що вимоги відповідачем виконані не були, банк звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 131593,55 грн. заборгованості згідно поданого розрахунку, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 91634,00 грн.; заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 0,08 грн.; заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 35761,04 грн.; сума нарахованого штрафу - 1383,14 грн.; сума пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості за період з 19.10.2020р. по 19.04.2021р. - 2815,29 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позиція відповідача.
Відповідач не забезпечив явки свого представника в судові засідання, а також в судове засідання з розгляду справи по суті, вимог ухвали суду від 07.06.2021 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи). Відповідач у визначеному Законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїми процесуальними правами як відповідач, визначеними ГПК України.
Ухвали у справі відповідачу скеровувались судом за адресою: 81122, Львівська область, Пустомитівський район, с. Кам'янопіль, тобто за його місцезнаходженням, зазначеним у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Суд зазначає, що відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час і місце розгляду даної справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.
21 листопада 2019р. між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» (позивач у справі) та ФОП Сех А.І. (надалі також - Позичальник/Боржник/Відповідач у справі) було укладено Заяву-договір № ID 7323620 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») (надалі також Кредитний договір), відповідно до умов якого, Банк надав Позичальнику кредит у сумі 100 000,00 грн. шляхом зарахування вказаних грошових коштів на поточний рахунок Позичальника, відкритий у АТ «ТАСКОМБАНК», строком на 36 місяців з дати укладення Договору, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Пунктом 1.1 Заяви-договору про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» № ID 7323620 передбачено, що за умови наявності вільних коштів банк зобов'язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.
Цільове використання кредиту відповідно до п. 1.2. Кредитного договору - на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку.
Відповідно до Заяви-договору про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та Правил обслуговування корпоративних клієнтів (надалі - Договір банківського обслуговування), Відповідач підтвердив свою обізнаність (ознайомленість) та поінформованість відносно Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», які розміщені в якості публічної оферти на офіційному сайті банку, запропонованих Банком умов надання зазначених банківських послуг (в т.ч. кредитних) та надав відповідну згоду, що засвідчив власним фізичним підписом 21.11.2019 р. на заяві-договору про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та Правил обслуговування корпоративних клієнтів, яка долучена позивачем до матеріалів справи.
Згідно з п. 18.2.1.1. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» - Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту Кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта (поповнення оборотних коштів та придбання основних засобів), в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, щомісячну комісію за управління кредитом та інших винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим розділом Правил. Розмір процентів, комісій та додаткових винагород Банку за надання Кредиту встановлюється у Цінових параметрах продукту, які розміщені на офіційному Сайті Банку та є невід'ємною частиною цих Правил (надалі - Цінові параметри). Банк самостійно визначає розмір Кредиту, який може бути наданий Клієнту. Істотні умови Кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, щомісячна комісія, розмір щомісячних платежів, їх кількість та дати їх здійснення) вказуються в Заяві-договорі про приєднання клієнта до цих Правил (далі - Заява).
Клієнт приєднується до Правил шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі "ТАС24| БІЗНЕС" або через інший сервіс електронного документообігу, або іншим шляхом. Підписана Заява разом з цими Правилами та ціновими параметрами продукту (далі - Цінові параметри), які зазначені на офіційному Сайті Банку, становить кредитний договір, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору (далі - «Договір»).
Таким чином, Відповідач, ФОП Сех А.І., 21.11.2019р. скористався своїм правом та на підставі Закону України «Про електронний цифровий підпис», вчинивши правочин, підписавши Заяву-договір № ID 7323620 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») своїм електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://ca.informjust.ua/ та відображенням ЕЦП на самому Договорі, який долучено позивачем до матеріалів справи.
Кошти Відповідачем було отримано шляхом перерахування на відповідний рахунок, зазначений в Кредитному договорі (п. 1.2), що підтверджується відповідною Випискою банку про рух коштів, відтак Позивач, як Кредитодавець, свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі.
07 травня 2020р. між АТ «ТАСКОМБАНК» та ФОП Сех А.І. підписаний Додатковий договір №1 про внесення змін та доповнень до Заяви-договору № ID 7323620 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») від 21.11.2019р., згідно якого Відповідачу було встановлено новий Графік погашення Кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, умови вищевказаного Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором та відповідно до внесених змін (Графіком погашення кредиту) строки відповідачем не повернуті.
Станом на 20.04.2021 року заборгованість Позичальника за Кредитним договором № ID 7323620 від 21 листопада 2019 р., становить 131 593,55 грн., з них: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 91634,00 грн.; заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 0,08 грн.; заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 35761,04 грн.; сума нарахованого штрафу - 1383,14 грн.; сума пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості за період з 19.10.2020р. по 19.04.2021р. - 2815,29 грн., що підтверджується відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору та Виписками, які долучені позивачем до матеріалів справи.
Як вбачається з матеріалів справи, право на дострокове стягнення заборгованості передбачено умовами Кредитного договору, зокрема в п. 4.2.1. зазначено, що умови цього Договору визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http:// www.tascombank.сom.ua та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому.
Згідно з п. 18.2.23.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», Банк, незалежно від настання строків виконання зобов'язань Клієнтом за цим Договором, має право вимагати дострокового повернення суми Кредиту, сплати процентів та винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим Договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього Договору, або порушення Клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.
Відповідно до п. 18.2.2.2.5 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті Кредиту для виконання зобов'язань з погашення Кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов'язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках Клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за Кредитом, Клієнт доручає Банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані Банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.
Згідно вимог п.18.2.2.2.3 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», Клієнт зобов'язується: повернути Кредит у строки і в сумах, як встановлено в п. 18.2.1.2, 18.2.2.3.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.
Тобто наявність очевидних ознак неспроможності Позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов'язання та/або порушення умов Договору має наслідком виникнення у Банку права вимагати дострокового повернення суми Кредиту, що також передбачено нормами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, ч. 2 ст. 1054 ЦК України.
Позивачем було надіслано 13.01.2021р. до Відповідача повідомлення-вимогу від 05.01.2020р. № 159/70, якою банк вимагав дострокового повернення всієї суми заборгованості за Кредитним договором. Однак, незважаючи на надсилання вказаного повідомлення-вимоги за адресою реєстрації боржника, сума заборгованості ним не погашена.
Таким чином, Позичальником було порушено умови Кредитного договору, в т.ч. п.п. 1.1., 2.5., 3.1. Кредитного договору, п.18.2.2.2.3 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК».
Доказів надання відповіді на зазначене повідомлення-вимогу, або доказів задоволення вимоги та погашення заборгованості сторонами суду не подано. Відтак, позивач звернувся з цим позовом до суду та просить стягнути з відповідача 131 593,55 грн. заборгованості станом на 20.04.2021 р., з них: 91 634,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 0,08 грн. - заборгованість по відсотках, 35 761,04 грн. - заборгованість по комісії, 1 383,14 грн. - штрафу, 2 815,29 грн. - нарахованої пені.
Висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини.
Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст укладеного у даній справі Заяви-договору № ID 7323620 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», дає підстави вважати його договором приєднання. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст.634 ЦК України).
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
За приписами ч.ч. 1-2 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 1067 Цивільного кодексу України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є заява-договір № ID 7323620 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу»), укладений шляхом приєднання відповідача до публічної оферти в результаті підписання заяви-договору № ID 7323620 за допомогою накладення електронного цифрового підпису.
Закон України "Про електронні довірчі послуги" врегульовує відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб'єктами владних повноважень у процесі надання, отримання електронних довірчих послуг, процедури надання цих послуг, нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також основні організаційно-правові засади електронної ідентифікації.
Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги", електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Приписами ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Згідно п.2 ст. 29 Закону України "Про електронні довірчі послуги", центральний засвідчувальний орган надає кваліфіковану електронну довірчу послугу формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки кваліфікованим надавачам електронних довірчих послуг з використанням самопідписаного сертифіката відкритого ключа центрального засвідчувального органу.
Факт підписання між позивачем та відповідачем договору електронними цифровими підписами підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://ca.informjust.ua/ та відображенням ЕЦП на самому Договорі, який долучено позивачем до матеріалів справи.
Так, положеннями п. 18.2.1.1. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт - «Кредит на розвиток бізнесу») передбачено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту Кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта (поповнення оборотних коштів та придбання основних засобів), в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, щомісячну комісію за управління кредитом та інших винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим розділом Правил. Розмір процентів, комісій та додаткових винагород Банку за надання Кредиту встановлюється у Цінових параметрах продукту, які розміщені на офіційному Сайті Банку та є невід'ємною частиною цих Правил (надалі - Цінові параметри). Банк самостійно визначає розмір Кредиту, який може бути наданий Клієнту. Істотні умови Кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, щомісячна комісія, розмір щомісячних платежів, їх кількість та дати їх здійснення) вказуються в Заяві-договорі про приєднання клієнта до цих Правил (далі - Заява).
Як встановлено судом, кошти Відповідачем в розмірі 100 000,00 грн. було отримано шляхом перерахування позивачем 21.11.2019 р. на відповідний рахунок, зазначений в Кредитному договорі (п. 1.2), що підтверджується відповідною Випискою банку про рух коштів, відтак Позивач, як Кредитодавець, свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов договору з додатками до нього, що підписані сторонами, банком на адресу відповідача 81159, Львівська область, Пустомитівський район, с. Кам'янопіль, було скеровано повідомлення-вимогу № 159/70 від 05.01.2021 р. про дострокове повернення кредиту, сплати процентів, пені та штрафних санкцій.
Доказів надання відповіді відповідачем на зазначене повідомлення-вимогу, або доказів задоволення вимоги та погашення заборгованості суду не подано.
Відповідач наявності заборгованості за тілом кредиту у розмірі 91 634,00 грн. не заперечив, доказів на спростування позовних вимог або на підтвердження сплати заборгованості до матеріалів справи не долучив. Протилежного суду не довів.
На підставі наведеного, здійснивши перевірку здійсненого банком розрахунку заборгованості, суд погоджується з розміром таких. Отже, до стягнення з відповідача підлягає 91 634,00 грн. заборгованості за тілом кредиту.
Щодо нарахованих позивачем відсотків на суму заборгованості в розмірі 0,08 грн., суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно положень ч.3 ст.346 ГК України кредити надаються банками під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків передбачених законом. Вказане узгоджується з положенням ст.1054 ЦК України.
Згідно ч.1, ч.2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Як вбачається із п.2.3.1. заяви-договору № ID 7323620 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», сторони погодили, що розмір процентної ставки за користування кредитом становить 0,0001% річних.
Суд, здійснивши перевірку здійсненого банком розрахунку заборгованості відсотків, погоджується з розміром таких. Отже, до стягнення з відповідача підлягає 0,08 грн. заборгованості за нарахованими відсотками.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості по комісії в розмірі 35 761,04 грн., суд зазначає таке.
Згідно п.2.3.2. заяви-договору № ID 7323620 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» розмір комісійної винагороди становить 2,99% від суми виданого кредиту (щомісячно).
Суд, здійснивши перевірку здійсненого банком розрахунку заборгованості, погоджується з розміром таких. Отже, до стягнення з відповідача підлягає 35 761,04 грн. заборгованості за комісіями.
Стосовно стягнення з відповідача нарахованого штрафу в розмірі 1 383,14 грн. та пені за період з 19.10.2020 р. до 19.04.2021 р. в розмірі 2 815,29 грн., то суд зазначає наступне.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п.3.3. заяви-договору № ID 7323620 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, суд дійшов висновку правомірності її нарахування, відтак до стягнення з відповідача підлягає 2 815,29 грн. пені. за період з 19.10.2020 р. до 19.04.2021 р.
Крім того, позивачем нараховано 1383,14 грн. штрафу, у зв'язку із простроченням повернення кредиту.
Пунктом 2.5 заяви-договору № ID 7323620 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання даних умов, банк має право нарахувати, вимагати сплати та стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 0,5% річних від суми виданого кредиту, за кожен місяць в якому не було виконано зобов'язання, що є підставою для застосування неустойки (невиконання або неналежного виконання умов, встановлених в цьому пункті) до припинення цих обставин.
Перевіривши розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що такий нараховано правомірно, і до стягнення з відповідача підлягає 2 815,29 грн. штрафу
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
На думку суду, надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів, наданих позивачем та не подав доказів які б суд міг визнати більш вірогідними, ніж ті, що наявні у матеріалах справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено вірогідними, достатніми та допустимими доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, внаслідок чого суд вирішив позов задовольнити повністю.
Розподіл судових витрат.
Позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 270,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 708558195 від 22.04.2021 р. на суму 2 270,00 грн.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн., відповідно до ст. 129 ГПК України, необхідно покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178, ч. 1, ч. 3 ст. 202, ч. 3 ст. 222, ст. 252, ст.ст. 236-241, 327 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з відповідача: Фізичної-особи підприємця Сех Андрія Івановича (81122, Львівська область, Пустомитівський район, с. Кам'янопіль; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача: Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ № 09806443) 91 634,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 0,08 грн. - заборгованість по відсотках, 35 761,04 грн. - заборгованість по комісії, 1383,14 грн. - штрафу, 2 815,29 грн. - нарахованої пені та 2 270,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 16.08.2021 р.
Суддя О.З. Долінська