вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" серпня 2021 р. Справа № 911/378/17 (911/209/21)
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за заявою ОСОБА_1 , Київська область, м. Славутич
до 1) Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства", Київська область, м. Славутич
2) Виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, Київська область, м. Славутич
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Розпорядника майна боржника Комунального підприємства "Управління
житлово-комунального господарства" - арбітражного керуючого Боровика
Руслана Леонідовича
про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
В межах провадження у справі № 911/378/17 про банкрутство КП "УЖКГ"
за участю секретаря судового засідання Рябоконь О.О.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/378/17 за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" про банкрутство, провадження в якій порушено ухвалою суду від 06.07.2017 р.
Процедура розпорядження майном Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" триває.
16.01.2021 р. до суду звернувся ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" та Виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області із заявою про визнання незаконним та скасування розпорядження Славутицького міського голови Вишгородського району Київської області Фомічева Ю.К. від 22.12.2020 р. № 133ос про дострокове розірвання контракту з директором Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства"; поновлення на посаді директора Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства"; стягнення з Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 22.12.2020 р. до дня поновлення на роботі, який на день пред'явлення позову становить 18586,96 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.01.2021 р. заяву (позов) ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" та Виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без руху, запропоновано позивачу в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху усунути недоліки заяви шляхом надання суду документів, на підтвердження дотримання вимог статі 164, 172 ГПК України.
26.01.2021 р. до суду від позивача надійшли докази усунення недоліків в позовній заяві.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.02.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, в межах провадження у справі № 911/378/17 про банкрутство КП "Управління житлово-комунального господарства", підготовче засідання призначено на 24.02.2021 р.
В судовому засіданні 24.02.2021 р. судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 21.04.2021 р. об 11:00 год.
У зв'язку з неможливістю проведення судового засідання 21.04.2021 р., ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2021 р. підготовче засідання призначено на 12.05.2021 р.
23.04.2021 р. на поштову адресу суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.
27.04.2021 р. на поштову адресу суду від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення по суті спору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2021 р. закрито підготовче провадження та здійснено перехід до розгляду справи по суті, розгляд справи відкладено на 16.06.2021 р.
09.06.2021 р. на офіційну електронну адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.06.2021 р. ухвалено повернутись до розгляду справи № 911/378/17 (911/209/21) у підготовчому провадженні та продовжити підготовче засідання, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 розпорядника майна боржника Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" - арбітражного керуючого Боровика Р.Л., підготовче засідання відкладено на 14.07.2021 р.
24.06.2021 р. до суду від представника позивача надійшла заява про виконання вимог ухвали суду від 16.06.2021 р.
12.07.2021 р. на поштову адресу суду віл розпорядника майна боржника надійшли пояснення.
14.07.2021 р. в судовому засіданні представником позивача заявлено та подано до суду заяву про збільшення позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2021 р. закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні га 11.08.2021 р.
В судове засідання з'явились позивач, представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2.
Розпорядника майна боржника Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи ухвалою суду від 14.07.2021 р.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Судом враховано, що в силу вимог частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Зважаючи на те, що неявка представників учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду даного спору, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Присутній у судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Представник відповідача-2, в свою чергу, заперечив щодо задоволення заявлених позовних вимог.
У судовому засіданні, відповідно до частини першої ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
26.04.2019 р. на підставі заяви ОСОБА_1 міським головою Славутицької міської ради Київської області Фомічевим Юрієм Кириловичем було винесено розпорядження № 47ос про призначення ОСОБА_1 на посаду директора Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" з 02.05.2019 р., на умовах контракту.
Відповідно до вказаного розпорядження, 26.04.2019 р. між Виконавчим комітетом Славутицької міської ради (Орган управління майном) та громадянином ОСОБА_1 (Директор) укладено контракт з директором комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" Славутицької міської ради, відповідно до п. 1.1. якого за цим контрактом директор зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його беззбиткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством комунального майна, а орган управління зобов'язується створювати належні умови для організації праці та матеріального забезпечення директора.
Згідно із п 1.2. на підставі контракту виникають трудові відносини між директором підприємства і органом управління.
Пунктом 1.3. погоджено, що директор є повноважним представником підприємства під час реалізації, функцій, обов'язків підприємства, передбаченого актами законодавства, статутом підприємства, іншими нормативними документами.
Відповідно до п. 1.5. контракту директор підзвітний органу управління майном в межах, встановлених законодавством, статутом підприємства і цим контрактом.
Згідно із п. 2.1. контракту директор здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства і цим контрактом.
Підпунктом 2.2.1. контракту погоджено, що директор забезпечує складання в установленому порядку річного з поквартальною розбивкою фінансового плану підприємства на кожний наступний рік і подає його для затвердження Органу управління майном, з яким укладено цей контракт.
Відповідно до п. 2.2.2. контракту директор подає у встановленому порядку органу управління майном, з яким укладено цей контракт, квартальну та річну фінансову звітність підприємства, а також квартальний та річний звіти про виконання фінансового плану підприємства разом з пояснювальною запискою щодо результатів діяльності.
Згідно із п. 2.2.3. контракту директор забезпечує виконання затвердженого річного з поквартальною розбивкою фінансового плану підприємства.
Підпунктом 2.2.4. контракту погоджено, що директор зобов'язується забезпечувати виконання показників ефективного використання комунального майна і прибутку, а також майнового стану підприємства згідно з додатком до контракту.
Згідно із п 3.1. та підпунктом 3.1.1. контракту за виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством у результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених директору: посадового окладу в розмірі 21784 (двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят чотири) гривні на місяць за фактично відпрацьований час.
Пунктом 3.2. контракту встановлено, що крім того, директору може виплачуватись:
3.2.1. Премія за підсумками роботи за рік, відповідно до умов, показників та розмірів преміювання, затверджених відповідним актом органу місцевого самоврядування у розмірі до 3- ох місячних посадових окладів директора з виплатою один раз на рік (до 26 грудня) за виконання пунктів 8, 9 додатку до контракту при умові щомісячного виконання протягом року пунктів 1-7 додатку до контракту.
3.2.2. Премія за підсумками роботи за квартал відповідно до умов, показників та розмірів преміювання, затверджених відповідним актом органу місцевого самоврядування у розмірі до 3 місячних посадових окладів директора підприємства при умові виконання пунктів 1-7 додатку до контракту;
3.2.3. Премія не нараховується або її розмір зменшується у разі:
- Наявності заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у відповідному квартальному або річному звітному періоді, розмір премії за такий період повинен становити не більше 20 відсотків максимально дозволеного розміру премії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 р. № 859 "Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств";
- Збільшення розміру заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у поточному квартальному або річному звітному періоді, порівняно з попереднім аналогічним звітнім періодом, премія за такий поточний звітний період не нараховується;
- Погіршення якості роботи, невиконання умов контракту, порушення трудової дисципліни, премія зменшується, або не нараховується у такому звітному періоді, коли виявлено відповідне порушення (за окремим розпорядженням міського голови).
3.2.4. Винагорода за підсумками роботи за рік за рахунок чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, згідно з умовами, затвердженими органом місцевого самоврядування.
3.2.5. Грошова допомога у розмірі не більше, як шість посадових окладів у разі виходу на пенсію.
3.2.6. У разі допущення на підприємстві нещасного випадку зі смертельним наслідком з вини підприємства річна премія та винагорода директору не нараховується.
Відповідно до п. 3.3. контракту директору надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 24 календарні дні та додаткова відпустка тривалістю 7 календарних днів за ненормований робочий день на умовах колективного договору, укладеного на підприємстві.
Оплата відпустки проводиться виходячи з його середньоденного заробітку, обчисленого у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі відпустки директору надається матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі його середньомісячного заробітку.
Директор визначає час і порядок використання своєї щорічної відпустки (час початку та закінчення, поділу її на частини тощо), за погодженням з органом управління майном.
Згідно із п. 3.4. контракту крім умов матеріального забезпечення, зазначених у пунктах 3.1-3.3 цього контракту, директору можуть бути встановлені інші умови, що не заборонені законодавством, у разі високих показників фінансово - господарської діяльності, шляхом укладення додаткових угод.
Пунктом 4.1. контракту погоджено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та діючого контракту.
Відповідно до п. 4.2. контракту спори між сторонами вирішуються у порядку, встановленому законодавством.
Підпунктом 5.2.3. контракту погоджено, що цей контракт припиняється до закінчення терміну дії контракту у випадках передбачених пунктами 5.3, 5.4 цього контракту.
Згідно із п. 5.3. контракту директор може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи органу управління майном до закінчення терміну його дії:
5.3.1. У разі систематичного невиконання директором без поважних причин обов'язків покладених на нього цим контрактом.
5.3.3. У разі невиконання підприємством зобов'язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, страхових внесків, а також невиконання підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати.
5.3.4. У разі неподання на затвердження органу управління майном річного з поквартальною розбивкою фінансового плану підприємства, або порушення порядку здійснення витрат суб'єктами господарювання у разі не затвердження річних фінансових планів у встановленому порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 р. № 899.
5.3.7. У разі допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості.
5.3.8. У разі коли у трьох звітних кварталах протягом календарного року спостерігається зростання обсягів дебіторської заборгованості підприємства, яке за загальним підсумком зазначених кварталів не супроводжується відповідним зростанням обсягів реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства.
5.3.9. У разі неподання органу управління майном квартальної та річної фінансової звітності, а також квартального та річного звітів про виконання фінансово плану підприємства разом з пояснювальною запискою щодо результатів діяльності.
5.3.10. У випадку невиконання директором без поважних причин обов'язків, покладених на нього статутом та колективним договором підприємства.
5.3.11. У разі зростання збитків підприємства або збиткової діяльності підприємства протягом трьох місяців, внаслідок дії або бездіяльності директора.
5.3.13. На підставі порушень, встановлених за результатами проведення перевірок фінансово - господарської діяльності підприємства, аудиту уповноваженими контролюючими (в т.ч. виконавчим комітетом Славутицької міської ради) та/або правоохоронними органами.
5.3.15. За результатами звіту директора підприємства Славутицька міська рада може рекомендувати міському голові розірвати контракт з директором.
5.3.16. З інших підстав, визначених органом управління.
Відповідно до п. 5.4. контракту директор може за своєю ініціативою розірвати контракт до закінчення терміну його дії.
Пунктом 5.7. контракту погоджено, якщо розірвання контракту проводиться на підставах, встановлених в контракті, але не передбачених законодавством, про це зазначається у трудовій книжці директора з посиланням на пункт 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю.
Згідно із п. 6.1. цей контракт діє з 02.05.2019 р. по 01.05.2020 р.
Відповідно до п. 7.5. контракту невід'ємною частиною цього контракту є додатки:
7.5.1. Показники ефективності використання комунального майна і прибутків, (додаток 1).
7.5.2. Форма звіту директора про виконання показників використання майна і прибутків, (додаток 2).
Даний контракт та додатки до нього підписано особисто міським головою Славутицької міської ради Київської області Фомічевим Ю.К. та директором КП "Управління житлово-комунального господарства" ОСОБА_1
На підставі розпорядження від 26.04.2019 р. № 47ос та вищезазначеного контракту 02.05.2019 р. КП "Управління житлово-комунального господарства" було винесено Наказ № 36 про призначення на посаду директора КП "Управління житлово-комунального господарства" ОСОБА_1 , згідно якого останній приступив до виконання обов'язків директора КП "Управління житлово-комунального господарства" на умовах контракту з 02.05.2019 р.
30.04.2020 р. сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до контракту від 26.04.2019 р. з директором комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства", відповідно до п. 1 якої погоджено внести зміни до контракту від 26.04.2019 р., виклавши його пункт 6.1. розділу 6 в такій редакції: « 6.1. Цей контракт діє з 02.05.2020 р. по 01.05.2023 р.».
На підставі вказаної додаткової угоди № 1 КП "Управління житлово-комунального господарства" було винесено Наказ № 28ос про продовження контракту з 02.05.2020 р. по 01.05.2023 р.
22.12.2020 р. міським головою Славутицької міської ради Київської області Фомічевим Юрієм Кириловичем було винесено розпорядження № 133ос про дострокове розірвання контракту з директором комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства".
Відповідно до вказаного розпорядження було зобов'язано достроково розірвати контракт від 26.04.2019 р. (зі змінами та доповненнями) з директором комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" ОСОБА_1 22.12.2020 р., а також звільнити 22.12.2020 р. ОСОБА_1 з посади директора комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" на підставі п. 8 частини першої ст. 36 Кодексу законів про працю України.
Виходячи з наведеного, посилаючись на те, що, як вважає позивач, протягом дії контракту останній сумлінно виконував свої обов'язки, про що свідчить щоквартальне преміювання та відсутність скарг на директора з боку органу управління, та вважаючи звільнення його з посади незаконним та необґрунтованим, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження Славутицького міського голови Вишгородського району Київської області Фомічева Ю.К. від 22.12.2020 р. № 133ос про дострокове розірвання контракту з директором Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства", поновити ОСОБА_1 на посаді директора Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства", стягнути з Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.12.2020 р. до дня поновлення на роботі, який на день пред'явлення позову становить 18586,96 грн.
Крім того, 14.07.2021 р. позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме: стягнути з Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.12.2020 р. до дня поновлення на роботі, який становить 183214,32 грн.
В свою чергу, відповідач-2 у відзиві на позов заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що ОСОБА_1 було звільнено з посади директора Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" у зв'язку з неналежним виконанням позивачем, покладених на нього обов'язків, а саме: забезпечення беззбиткової діяльності підприємства.
Крім того, відповідач-2 зазначає, що квартальне та річне преміювання позивача не є підтвердженням сумлінного (належного) виконання його обов'язків, як стверджує позивач, а лише підтверджує намір роботодавця щодо стимулювання і заохочення сторони договору до покращення результативності діяльності підприємства. Також, як зазначає відповідач-2, позивачу кожного разу зменшувався розмір відповідної премії на підставі службових записок профільного заступника міського голови Шинкаренка М.Б. з причин невиконання показників по погашенню боргів підприємства, низького рівня розрахунків, недостатню підготовку до звіту міського голови тощо.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частини перша та шоста статті 43 Конституції України).
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений в абзаці сьомому статті 5-1 КЗпП України правовий захист від незаконного звільнення.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третя ст. 21 КЗпП України).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 р. № 170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» установлено, що контрактна форма трудового договору застосовується до працівників при прийнятті (найманні) на роботу, лише у випадках, прямо передбачених законами.
Контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на забезпечення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності та професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника (пункт 4 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170).
Згідно рішення Конституційного Суду України від 09 липня 1998 року № 12-рп/98 контракт, як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, його правову і соціальну захищеність. Умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними (стаття 9 КЗпП України ) (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини).
На момент прийняття Конституційним Судом України Рішення № 12-рп/98 положення частини третьої статті 21 Кодексу передбачали, що сфера застосування контракту визначається законодавством. Надаючи офіційне тлумачення цій нормі Конституційний Суд України зазначив, що терміном «законодавство» охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Так, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема статтею 42, передбачено, що міський голова має право призначити на посади та звільняти з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади.
Згідно з пунктом 9 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170, контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у контракті, і може бути змінений за згодою сторін, складеною у письмовій формі. Контракт є підставою для видання наказу (розпорядження) про прийняття (найняття) працівника на роботу з дня, встановленого у контракті за угодою сторін.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» рекомендовано місцевим органам виконавчої влади при укладанні контрактів з керівниками підприємств, що є у комунальній власності, застосовувати порядок, передбачений Положенням, затвердженим цією постановою.
Згідно з пунктом 16 Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203, контракт з керівником підприємства може бути розірваний на підставах, установлених чинним законодавством, а також передбачених у контракті.
Вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.
У контракті можуть визначатися додаткові, крім встановлених чинним законодавством, підстави його розірвання. У разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться за п. 8 ст. 36 КЗпП України з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом (пункти 17 і 21 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170).
Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов'язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника і додаткові підстави розірвання трудового договору.
Вказаний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 р. у справі № 389/2004/16-ц (провадження № 61-11365св18) та від 22.02.2017 р. у справі № 757/42262/15-ц.
При цьому, укладаючи контракт, сторони погоджуються з його умовами, у тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання.
Таку позицію підтримав і Конституційний Суд України, який у своєму рішенні у справі щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 КЗпП України зазначив, що незважаючи на ці та інші застереження, що містяться в Кодексі законів про працю та інших актах трудового законодавства і спрямовані на захист прав громадян під час укладання ними трудових договорів у формі контрактів, сторонами в контракті можуть передбачатися невигідні для працівника умови: зокрема, це, як правило, тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору тощо.
Водночас, слід зауважити, що на контрактну форму трудового договору не поширюються положення ст. 9 КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.
Підстави припинення трудового договору визначені нормами ст. 36 КЗпП України, зокрема, на підставах, передбачених контрактом (п. 8 ст. 36 КЗпП України).
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 01.10.2019 р. у справі № 904/1464/18.
Крім того, відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08.08.2018 р. у справі № 522/10590/2017 (провадження № 61-21820св18), від 10.04.2019 р. у справі № 522/10592/17 (провадження № 61-35286св18) та від 22.02.2017 р. у справі № 757/42262/15-ц, якщо позивач погодився з умовами контракту, підписавши його, у тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов, то порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 06.07.2017 р. порушено провадження у справі № 911/378/17 за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" про банкрутство. Наразі процедура розпорядження майном Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" триває.
Відповідно до п. 4.3 статуту Комунального підприємства "Управляння житлово-комунального господарства" Славутицької міської ради від 20.08.2020 р. № 1942-71-VII визначено, що директор підприємства призначається на посаду міським головою за конкурсом на умовах трудового договору (контракту), звільняється з посади на підставах, що передбачені у контракті або відповідно до чинного законодавства.
Як вже зазначалось, 26.04.2019 р. між Виконавчим комітетом Славутицької міської ради (Орган управління майном) та громадянином ОСОБА_1 (Директор) укладено контракт з директором комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" Славутицької міської ради, відповідно до п. 1.1. якого за цим контрактом директор зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його беззбиткову діяльність, ефективне використання і збереження і закріпленого за підприємством комунального майна, а орган управління зобов'язується створювати належні умови для організації праці та матеріального забезпечення директора
Згідно із п 1.2. на підставі контракту виникають трудові відносини між директором підприємства і органом управління.
Вказаним контрактом визначено права та обов'язки сторін, умови матеріального забезпечення директора, відповідальність сторін у випадку невиконання чи неналежного виконання обов'язків, передбачених контрактом, внесення змін та доповнень до контракту та його припинення, термін дії та інші умови контракту.
Зокрема, відповідно до п. 2.2.2. контракту директор подає у встановленому порядку органу управління майном, з яким укладено цей контракт, квартальну та річну фінансову звітність підприємства, а також квартальний та річний звіти про виконання фінансового плану підприємства разом з пояснювальною запискою щодо результатів діяльності.
Згідно із п. 2.2.3. контракту директор забезпечує виконання затвердженого річного з поквартальною розбивкою фінансового плану підприємства.
Підпунктом 2.2.4. контракту погоджено, що директор зобов'язується забезпечувати виконання показників ефективного використання комунального майна і прибутку, а також майнового стану підприємства згідно з додатком до контракту.
Водночас, згідно із п. 5.3. контракту директор може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи органу управління майном до закінчення терміну його дії, крім іншого:
5.3.1. У разі систематичного невиконання директором без поважних причин обов'язків покладених на нього цим контрактом.
5.3.7. У разі допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості.
5.3.8. У разі коли у трьох звітних кварталах протягом календарного року спостерігається зростання обсягів дебіторської заборгованості підприємства, яке за загальним підсумком зазначених кварталів не супроводжується відповідним зростанням обсягів реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства.
5.3.10. У випадку невиконання директором без поважних причин обов'язків, покладених на нього статутом та колективним договором підприємства.
5.3.16. З інших підстав, визначених органом управління.
Разом з тим, незважаючи на наявність порушеного провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства", в сукупності із врахуванням визначених умов контракту, що передбачають підвищену відповідальність за порушення його умов, позивач погодився з умовами контракту, підписавши його.
Водночас, згідно даних долученої до матеріалів справи бухгалтерської довідки КП "Управління житлово-комунального господарства":
- розмір кредиторської заборгованості за отримані послуги за період з 01.05.2019 р. по 31.12.2020 р. збільшився на 59812666,96 грн.;
- розмір кредиторської заборгованості зі сплати ПДВ за період з 01.05.2019 р. по 31.12.2020 р. збільшився на 5093606,45 грн.
Враховуючи викладене, підставою для звільнення позивача став п. 5.3. контракту, а саме, підпункт 5.3.7. контракту, згідно якого директор може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи органу управління майном до закінчення терміну його дії у разі допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості.
Щодо доводів позивача, що підтвердженням належного виконання останнім своїх обов'язків підтверджується щоквартальним преміюванням та відсутністю скарг з боку органу управління, суд зазначає наступне:
Відповідно до статей 1, 20 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов'язана з виконанням умов контракту.
За змістом статті 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входить:
- основна заробітна плата. Це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
- додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій,
- інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно частини першої статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Методичними рекомендаціями щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій, рекомендованих Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.2003 р. № 23 викладено поняття "премії" як основного виду додаткової, понад основну заробітну плату, винагороди, яка виплачується працівникам за результатами їх трудової діяльності та виробництва в цілому за показниками та умовами оцінки цих результатів, визначеними підприємством.
Пунктом 3.1. та підпунктом 3.1.1. контракту, крім іншого, погоджено, що за виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством у результаті його господарської діяльності, виходячи з установленого директору посадового окладу за фактично відпрацьований час.
Пунктом 3.2. контракту встановлено, що крім того, директору може виплачуватись:
3.2.1. Премія за підсумками роботи за рік, відповідно до умов, показників та розмірів преміювання, затверджених відповідним актом органу місцевого самоврядування у розмірі до 3- ох місячних посадових окладів директора з виплатою один раз на рік (до 26 грудня) за виконання пунктів 8, 9 додатку до контракту при умові щомісячного виконання протягом року пунктів 1-7 додатку до контракту.
3.2.2. Премія за підсумками роботи за квартал відповідно до умов, показників та розмірів преміювання, затверджених відповідним актом органу місцевого самоврядування у розмірі до 3 місячних посадових окладів директора підприємства при умові виконання пунктів 1-7 додатку до контракту.
Разом з тим, п. 8 та п. 9 Додатку до контракту передбачено показники ефективності використання комунального майна і прибутку, а також майнового стану підприємства, а саме: « 8. Погашення податкового боргу, в тому числі простроченого або відстроченого. 9 Дебіторська заборгованість.».
Крім того, відповідно до п. 3.2.3. контракту премія не нараховується або її розмір зменшується у разі:
- Наявності заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у відповідному квартальному або річному звітному періоді, розмір премії за такий період повинен становити не більше 20 відсотків максимально дозволеного розміру премії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 № 859 "Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств";
- Збільшення розміру заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у поточному квартальному або річному звітному періоді, порівняно з попереднім аналогічним звітнім періодом, премія за такий поточний звітний період не нараховується;
- Погіршення якості роботи, невиконання умов контракту, порушення трудової дисципліни, премія зменшується, або не нараховується у такому звітному періоді, коли виявлено відповідне порушення (за окремим розпорядження міського голови).
Як зазначає відповідач-2 у відзиві, органом управління премію було використано як матеріальне стимулювання праці позивача та подальше покращення показників діяльності підприємства в цілому, з урахуванням фактичних звернень директора підприємства з обґрунтуванням розмірів квартальних та річних премій профільним заступником міського голови.
Зокрема, рішенням виконавчого комітету Славутицької міської ради від 22.02.2017 р. № 91 "Про розподіл обов'язків між міським головою, заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів та керуючим справами виконкому" серед іншого встановлено, що заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Шинкаренко Михайло Борисович організує виконання рішень Славутицької міської ради та її виконавчого комітету, розпоряджень міського голови та актів органів виконавчої влади. А також координує співпрацю з міськими установами, підприємствами та організаціями, серед яких комунальне підприємство "Управління житлово- комунального господарства" Славутицької міської ради.
Визначення фактичного розміру преміювання здійснюється міським головою на підставі подання профільного заступника міського голови у вигляді службової записки з обґрунтуванням розміру та значенням підстав для преміювання.
Як зазначив відповідач-2, у зв'язку з наявними недоліками у роботі чи невиконанням (неналежним виконанням) позивачем, взятих на себе зобов'язань за контрактом, заходи преміювання позивача застосовувались зі зменшенням розміру, що жодного разу не оскаржувалось директором підприємства.
Як вбачається із долучених до матеріалів справи документів, всі розпорядження про преміювання підготовлені на підставі службових документів із конкретизованими зауваженнями в адресу позивача щодо наявних недоліків у роботі та невиконання (неналежного виконання) умов контракту з рекомендаціями щодо зменшення розміру премій у відсотковому значенні.
Як зазначає відповідач-2 та про що не заперечував позивач, підстави для зменшення розміру преміювання жодного разу не оскаржувалось позивачем, що підтверджує об'єктивність самих підстав.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачу кожного разу зменшувався розмір відповідної премії на підставі службових записок профільного заступника міського голови Шинкаренка М.Б. з причин невиконання показників по погашенню боргів підприємства, низького рівня розрахунків, недостатню підготовку до звіту міському голові тощо.
Окрім наведеного, враховуючи приписи ст. ст. 69, 73-74, 101 ГПК України, з метою підтвердження чи спростування погіршення фінансового становища підприємства за період здійснення позивачем своїх посадових обов'язків, що має значення для з'ясування законності підстав його звільнення, 05.03.2021 року, відповідач-2 звернувся до судового експерта Болоніної І.В. для проведення експертно-економічного дослідження з питань документального підтвердження збільшення дебіторської та кредиторської заборгованості Комунального підприємства "Управляння житлово-комунального господарства" Славутицької міської ради за період роботи директором КП "УЖКГ" ОСОБА_1 з 01.05.2019 р. по 31.12.2020 р., а також фінансової можливості підприємства для погашення/зменшення кредиторської заборгованості за цей період.
Відповідно до вказаного висновку, експерт зазначив, що порівняльним аналізом даних дебіторської та кредиторської заборгованості КП "УЖКГ" за період 01.05.2019 р. - 31.12.2020 р. документально підтверджується збільшення розміру дебіторської заборгованості (несплата споживачі) за надані послуги, збільшення розміру кредиторської заборгованості за отримані послуги, збільшення розміру кредиторської заборгованості зі сплати ПДВ, зменшення розміру кредиторської заборгованості зі сплати ЄСВ.
Враховуючи висновок експерта за результатами проведення експертного економічного дослідження, як вважає відповідач-2, очевидним є факт неналежного виконання позивачем своїх посадових обов'язків в якості директора Комунального підприємства "Управляння житлово-комунального господарства" Славутицької міської ради, що призвело до збільшення кредиторської заборгованості з одночасним зменшенням дебіторської заборгованості підприємства.
Таким чином, враховуючи, що встановлення премії за підсумками роботи директору КП "Управляння житлово-комунального господарства" не є безумовним, та залежить від показників виконання фінансового плану, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради, а також виробничих, фінансово-економічних показників діяльності підприємства, водночас враховуючи зменшення розміру преміювання у зв'язку із конкретизованими зауваженнями в адресу позивача щодо наявних недоліків у роботі та невиконання (неналежного виконання) умов контракту, квартальне та річне преміювання позивача не є підтвердженням сумлінного (належного) виконання його обов'язків, як стверджує позивач, а лише підтверджує намір роботодавця щодо заохочення сторони договору до покращення результативності діяльності підприємства.
Враховуючи сукупність наведених вище фактів невиконання (неналежного виконання) позивачем умов контракту, у відповідності до ст. 65 ГК України, на підставі п. 5.3. розділу 5 контракту, згідно КЗпП України та керуючись п. 10 частини четвертої ст. 42, ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", міський голова м. Славутич розпорядженням № 133ос від 22.12.2020 р. правомірно достроково розірвав контракт з директором Комунального підприємства "Управляння житлово-комунального господарства" та звільнив позивача з посади директора Комунального підприємства "Управляння житлово-комунального господарства".
Щодо посилання позивача на звернення голови первинної профспілкової організації Комунального підприємства "Управляння житлово-комунального господарства" від 24.12.2020 р. № 30-24 про залишення на посаді директора ОСОБА_1 та належного виконання ним умов контракту, то суд зазначає, що таке звернення є суб'єктивним твердженням та не може бути розцінено, як достатнє та належне підтвердження кваліфікації і компетентності керівника.
Інших доказів на спростування доводів Славутицької міської ради щодо правомірності звільнення ОСОБА_1 з посади директора КП "Управляння житлово-комунального господарства" суду не надано.
Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої та третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ст. 76 ГПК України).
У відповідності до частини першої ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду.
Згідно з приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За загальним правилом норми процесуального права застосовуються в редакції чинній, на момент ухвалення рішення.
Система доказування у господарському процесі, засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту, чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини відповідними належними та допустимими доказами. При чому, ключовим фактором у тому, як сторона користується стандартами доказування виступає, її зацікавленість у вирішенні господарського спору на свою користь.
Якщо існує певний юридичний факт, який входить до предмета доказування по справі, то мають бути наявні відповідні докази на підтвердження цього факту або об'єктивні причини та розумне пояснення їх відсутності. Однак, якщо сторона з тих чи інших причин не доводить певну важливу для розгляду справи обставину, то суд, оцінюючи докази «за внутрішнім переконанням» вирішує, чи мав місце певний факт, що підлягає доказуванню, чи він є просто надуманим.
За результатами повного та всебічного дослідження доказів, аналізу аргументів сторін, з урахуванням, поданих сторонами доказів, враховуючи, що позивачем обставини, на які посилається відповідач-2, з наданням відповідних доказів, більш вірогідними доказами не спростовано, в тому числі, встановивши, що позивач не забезпечив виконання показників ефективності використання комунального майна, прибутку та майнового стану підприємства за період своєї роботи, чим порушив умови укладеного контракту як особливої форми трудового договору, чим допустив збільшення кредиторської заборгованості підприємства, суд дійшов до висновку, що таке порушення контракту є підставою для його дострокового розірвання, а тому позовні вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Славутицького міського голови Вишгородського району Київської області Фомічева Ю.К. від 22.12.2020 р. № 133ос про дострокове розірвання контракту з директором Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" та поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" задоволенню не підлягають.
Разом з тим, оскільки судом встановлено відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про поновлення на роботі, тому не підлягає задоволенню і вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 22.12.2020 р. до дня поновлення на роботі, яка є похідною від вимог про поновлення на роботі.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 231, 237-238, 240 ГПК України, суд
вирішив:
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства", Виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: розпорядника майна боржника Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" - арбітражного керуючого Боровика Руслана Леонідовича про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Копії рішення направити учасникам справи.
Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата підписання 16.08.2021 р.
Суддя А.В. Лопатін