вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" червня 2021 р. Справа № 911/3616/20
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Щур О. Д.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Кіян А. В. (адвокат - ордер серії АА № 1043826 від 28.10.2020 р.);
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи: Братанов Б. В. (адвокат - ордер серії ПТ № 181867 від 25.12.2020 р.);
розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 , смт Козин, Обухівський район
до Об?єднання співвласників житлового комплексу „Кантрі", смт Козин, Обухівський район
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2 , м. Київ
про визнання недійсним рішення загальних зборів членів об?єднання
ОСОБА_1 звернулась в Господарський суд Київської області із позовом до ОСББ „Кантрі" про визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3" (в подальшому Об'єднання співвласників житлового комплексу „Кантрі"), оформлене протоколом № 19 від 04.10.2013 р., в частині прийнятого рішення з п'ятого питання порядку денного, а саме про:
„Прийняття у члени об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3" ОСОБА_2 як власника домоволодінь (житлових приміщень) №№ 43/1, 43/2, 43/3, 43/4 , 43/5 , 43/6 , 43/7 , 43/8, 43/9, 43/10, розташованих за адресою: АДРЕСА_5 , які межують із житловим комплексом „Комплекс 3".
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що рішення загальних зборів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3", оформлене протоколом № 19 від 04.10.2013 р. загальних зборів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3", в частині п'ятого питання порядку денного були прийняті відповідачем із порушенням положень чинного законодавства України - за відсутності будь-яких правових підстав для включення до учасників об?єднання третьої особи - ОСОБА_2 .
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.01.2021 р. відкрито провадження у справі № 911/3616/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ „Кантрі" про визнання недійсним рішення загальних зборів членів об?єднання, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 27.01.2021 р. Також даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2 .
27.01.2021 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 17.02.2021 р.
17.02.2021 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 03.03.2021 р.
03.03.2021 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 24.03.2021 р.
15.03.2021 р. до канцелярії суду від третьої особи надійшли пояснення б/н від 02.03.2021 р. третьої особи щодо позову, що долучені судом до матеріалів справи.
24.03.2021 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н від 22.03.2021 р. на позовну заяву, у якому він позов визнає у повному обсязі.
24.03.2021 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 07.04.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.04.2021 р. відмовлено у прийнятті визнання відповідачем позову, оскільки таке визнання відповідачем позову порушує права та інтереси третьої особи, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 21.04.2021 р.
21.04.2021 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 19.05.2021 р.
19.05.2021 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 02.06.2021 р.
02.06.2021 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 09.06.2021 р.
09.06.2021 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив.
Представник третьої особи у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
18.03.2003 р. було проведено загальні збори членів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , на яких були присутні власники житлових будинків: ОСОБА_3 (будинок № 1), ОСОБА_4 (будинок № 2), ОСОБА_1 (будинок № 3, 4 ), ОСОБА_5 (будинок № 5, 6 ), ОСОБА_6 (будинок № 7), ОСОБА_7 (будинок № 8, 9 ) та на яких було вирішено створити Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3", затвердити його статут, обрати директором об?єднання Кривого М. Л., про що за наслідками проведення вказаних загальних зборів членів ОСЖК „Комплекс 3" було складено та підписано протокол № 1 від 18.03.2003 р. загальних зборів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3".
22.04.2003 р. відповідним суб?єктом державної реєстрації Обухівської районної державної адміністрації Київської області було зареєстровано юридичну особу - Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3", що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
16.07.2003 р. Козинською селищною радою Обухівського району Київської області було видано ОСЖК „Комплекс 3" державний акт серії К В № 020919 на право власності на землю несільськогосподарського призначення площею 1, 1968 га для будівництва та обслуговування житлових будівель і господарських споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .
04.10.2013 р. було проведено загальні збори членів об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , на яких були присутні власники житлових будинків: ОСОБА_8 представник ОСОБА_9 (будинок № 1), ОСОБА_4 (будинок № 2), ОСОБА_10 представник ОСОБА_1 (будинок № 3, 4 ), ОСОБА_5 (будинок № 5, 6 ), ОСОБА_6 (будинок № 7 ), ОСОБА_7 (будинок № 8 ) та на яких було вирішено, крім іншого, виключити зі складу членів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3" ОСОБА_7 , виключити зі складу членів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3" ОСОБА_6 , прийняти у члени Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3" ОСОБА_11 на підставі придбання ним будинку АДРЕСА_11 ; прийняти у члени Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3" ОСОБА_12 на підставі придбання ним будинку АДРЕСА_12 ; прийняти у члени Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3" ОСОБА_2 як власника домоволодінь (житлових приміщень) №№ 43/1, 43/2, 43/3, 43/4, 43/5, 43/6, 43/7, 43/8, 43/9, 43/10, розташованих за адресою: АДРЕСА_5 , які межують із житловим комплексом „Комплекс 3"; змінити найменування Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3" на Об'єднання співвласників житлового комплексу „Кантрі", тощо, про що за наслідками проведення вказаних загальних зборів членів ОСЖК „Комплекс 3" було складено та підписано протокол № 19 від 04.10.2013 р. загальних зборів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3".
Рішенням № 47 від 27.01.2014 р. Козинської селищної ради Обухівського району Київської області вирішено присвоїти Об'єднанню співвласників житлового комплексу „Комплекс 3" юридичну адресу: АДРЕСА_13 ; затвердити схему розміщення будинків землевласників (землекористувачів) в межах ОСЖК „Комплекс 3", тощо.
Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3" (в подальшому Об'єднання співвласників житлового комплексу „Кантрі"), оформлене протоколом № 19 від 04.10.2013 р., в частині прийнятого рішення з п'ятого питання порядку денного, а саме про:
„Прийняття у члени об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3" ОСОБА_2 як власника домоволодінь (житлових приміщень) №№ 43/1, 43/2, 43/3, 43/4, 43/5, 43/6, 43/7, 43/8, 43/9, 43/10, розташованих за адресою: АДРЕСА_5 , які межують із житловим комплексом „Комплекс 3".
З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із створенням, функціонуванням і діяльністю об'єднання співвласників багатоквартирного будинку здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", Законом України „Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. № 1521 „Про реалізацію Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ст. 1 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) житловий комплекс - єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс;
загальне майно - частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об'єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо);
неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку;
об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна;
Згідно з частинами 1-3 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання створюється як організація для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
В одному житловому комплексі може бути створене тільки одне об'єднання.
Відповідно до ст. 9 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) членом об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у багатоквартирному будинку.
Членство в об'єднанні є добровільним і може набуватися одночасно з створенням об'єднання при проведенні установчих зборів, а також індивідуально, на основі письмової заяви, в будь-який момент його існування.
Членство в об'єднанні розпочинається на підставі поданої письмової заяви власника за згодою об'єднання. Порядок прийняття до об'єднання визначається статутом.
Членство в об'єднанні припиняється на підставі поданої письмової заяви власника приміщення або з інших підстав відповідно до статуту об'єднання.
Власники приміщень, розташованих у межах одного житлового комплексу, які не є членами об'єднання, можуть укладати з об'єднанням угоди про співпрацю та дії у спільних інтересах.
Статтею 19 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна.
Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню.
Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку.
Власники приміщень володіють, користуються і у встановлених цим Законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються спільним майном.
При відчуженні приміщення в жилому будинку право на частку неподільного майна підлягає відчуженню разом з приміщенням без виділення частки в натурі.
Об'єкти права спільної власності на майно можуть бути передані в користування фізичній або юридичній особі або групі осіб у разі, якщо це не пов'язано з порушенням прав і інтересів інших співвласників неподільного та загального майна, які охороняються законом.
Пунктами 2.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 04 від 25.02.2016 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" передбачено, що під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України „Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України „Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України „Про кооперацію");
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України „Про акціонерні товариства");
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України „Про господарські товариства");
- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України „Про господарські товариства");
- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України „Про акціонерні товариства").
Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Пунктом 2.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 04 від 25.02.2016 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" передбачено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.
Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:
- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;
- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Згідно з ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 цього ж кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
2. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, зазначені норми визначають об?єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов?язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
З огляду на викладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. У зв'язку з цим суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин, обставини щодо наявності у позивача відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем/відповідачами з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Як було зазначено вище, ОСОБА_1 звернулась в Господарський суд Київської області із позовом саме до ОСББ „Кантрі" про визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3" (в подальшому Об'єднання співвласників житлового комплексу „Кантрі"), оформлене протоколом № 19 від 04.10.2013 р., в частині прийнятого рішення з п'ятого питання порядку денного, а саме про:
„Прийняття у члени об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3" ОСОБА_2 як власника домоволодінь (житлових приміщень) №№ 43/1, 43/2, 43/3 , 43/4 , 43/5 , 43/6 , 43/7 , 43/8 , 43/9, 43/10, розташованих за адресою: АДРЕСА_5 , які межують із житловим комплексом „Комплекс 3" з тих підстав, що спірне рішення загальних зборів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3", оформлене протоколом № 19 від 04.10.2013 р. загальних зборів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3", в частині п'ятого питання порядку денного були прийняті саме відповідачем (його найвищим органом - загальними зборами членів об?єднання) із порушенням положень чинного законодавства України - за відсутності будь-яких правових підстав для включення до учасників об?єднання третьої особи - ОСОБА_2 .
У процесі розгляду справи судом встановлено, що на загальні збори членів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3", що відбулись 04.10.2013 р., з'явились всі члени об?єднання (6 чоловік) - ОСОБА_8 представник ОСОБА_9 (будинок № 1), ОСОБА_4 (будинок № 2), ОСОБА_10 представник ОСОБА_1 (будинок № 3, 4 ), ОСОБА_5 (будинок № 5, 6 ), ОСОБА_6 (будинок № 7 ), ОСОБА_7 (будинок № 8 ), і щодо всіх питань порядку денного вказаних загальних зборів членів об?єднання рішення приймались членами об?єднання одноголосно, у тому числі, рішення по питанню 5 порядку денного, що підтверджується протоколом № 19 від 04.10.2013 р. загальних зборів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3", і сам протокол № 19 від 04.10.2013 р. загальних зборів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3" був підписаний всіма членами товариства: ОСОБА_8 представник від імені ОСОБА_9 (будинок № 1), ОСОБА_4 (будинок № 2), ОСОБА_10 представник від імені ОСОБА_1 (будинок № 3, 4 ), ОСОБА_5 (будинок № 5, 6 ), ОСОБА_6 (будинок № 7 ), ОСОБА_7 (будинок № 8 ) та запрошеними особами: ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказана позовна вимога жодним чином не обгрунтована позивачем відсутністю відповідних повноважень у його представника ОСОБА_10 на представництво інтересів позивача на загальних зборах членів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3", що відбулись 04.10.2013 р., та на прийняття рішень і голосування з питань порядку денного вказаних зборів, тощо.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували порушення у спірних відносинах будь-яких її корпоративних прав чи інтересів саме відповідачем з огляду на те, що щодо всіх питань порядку денного вказаних загальних зборів членів об?єднання рішення приймались членами об?єднання одноголосно, у тому числі, рішення по питанню 5 порядку денного, що підтверджується протоколом № 19 від 04.10.2013 р. загальних зборів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3", і сам протокол № 19 від 04.10.2013 р. загальних зборів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3" був підписаний всіма членами об?єднання: ОСОБА_8 представник від імені ОСОБА_9 (будинок № 1), ОСОБА_4 (будинок № 2), ОСОБА_10 представник від імені ОСОБА_1 (будинок № 3, 4 ), ОСОБА_5 (будинок № 5, 6 ), ОСОБА_6 (будинок № 7), ОСОБА_7 (будинок № 8 ) та запрошеними особами: ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Як вбачається із матеріалів справи, оспорюване рішення на загальних зборах членів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3", що відбулись 04.10.2013 р. і яке оформлено протоколом № 19 загальних зборів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3" від 04.10.2013 р., було прийнято самим позивачем ( ОСОБА_10 представник від імені ОСОБА_1 ) та всіма іншими членами об?єднання одноголосно, що виключає порушення будь-яких її корпоративних прав чи інтересів саме відповідачем.
Оскільки, як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, оспорюване рішення на загальних зборах членів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3", що відбулись 04.10.2013 р. і яке оформлено протоколом № 19 загальних зборів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3" від 04.10.2013 р., було прийнято самим позивачем ( ОСОБА_10 представник від імені ОСОБА_1 ) та всіма іншими членами об?єднання одноголосно, то у спірних відносинах судом не встановлено порушення будь-яких корпоративних прав чи інтересів позивача саме відповідачем та не встановлено обставини, які підтверджували б наявність порушення будь-яких корпоративних прав чи інтересів позивача, за захистом якого вона звернулась із даним позовом в суд, а тому позовна вимога позивача до відповідача про визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3" (в подальшому Об'єднання співвласників житлового комплексу „Кантрі"), оформлене протоколом № 19 від 04.10.2013 р., в частині прийнятого рішення з п'ятого питання порядку денного, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Також, як було зазначено вище, третя особа у своїх поясненнях б/н від 02.03.2021 р. просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, у тому числі, у зв?язку із пропущенням позовної давності.
З приводу вказаної заяви третьої особи суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 цього ж кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст. 261 цього ж кодексу встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з ст. 264 цього ж кодексу перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 цього ж кодексу заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Пунктами 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" передбачено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Посилання сторони на сплив позовної давності в процесі касаційного перегляду судового рішення не вважається такою заявою.
У суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.
Згадану заяву може бути зроблено і в процесі нового розгляду справи, який здійснюється після скасування судового рішення (судових рішень) за результатами його касаційного перегляду.
Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.
Якщо відповідачів у справі два чи кілька, суд вправі відмовити в задоволенні позову за наявності згаданої заяви лише одного з них, оскільки позовну давність законом визначено саме для позивача у справі як строк, у межах якого він може звернутися до суду.
У разі здійснення господарським судом у порядку статті 24 ГПК заміни неналежного відповідача належним зроблена попереднім (неналежним) відповідачем заява про застосування позовної давності у розгляді позовних вимог щодо належного відповідача судом до уваги не береться.
Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного. В останньому випадку воно обов'язково має бути зазначене в протоколі судового засідання (пункт 6 частини другої статті 81 1 ГПК); господарський суд може також запропонувати відповідачеві викласти таку заяву в письмовій формі та долучити її до матеріалів справи.
Якщо сторону у справі, якою зроблено заяву про застосування позовної давності, замінено її правонаступником, то в силу припису частини другої статті 25 ГПК така заява є обов'язковою і для її правонаступника, й відтак повторної заяви останнього про застосування позовної давності не вимагається.
Суддя не повинен з власної ініціативи зазначати про сплив позовної давності. Якщо ж зацікавлена сторона посилається на сплив такої давності, суддя вправі запропонувати кожній із сторін подати відповідні докази з даного питання, в тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.
Отже, із аналізу вищевказаних положень Цивільного кодексу України вбачається, що у відповідності до положень ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою тільки сторони у спорі (тобто відповідачем), зробленою до винесення ним рішення, а не за заявою третіх осіб чи інших учасників процесу.
Оскільки, як було зазначено вище, будь-які права позивача - ОСОБА_1 у спірних відносинах саме відповідачем не порушувались, і заява про застосування позовної давності у даному спорі була зроблена третьою особою, а не відповідачем, то у суду відсутні підстави для застосування позовної давності.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем у даному спорі пред?явлено в суд позов про визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3" (в подальшому Об'єднання співвласників житлового комплексу „Кантрі"), оформлене протоколом № 19 від 04.10.2013 р., в частині прийнятого рішення з п'ятого питання порядку денного, саме до відповідача - ОСББ „Кантрі", оскільки спірне рішення було прийнято його найвищим органом - загальними зборами членів об?єднання, і не пред?явлено такий позов також до самої третьої особи - ОСОБА_2 , як до особи, яка ініціювала питання свого членства у Об'єднанні співвласників житлового комплексу „Комплекс 3" та звернулась в об?єднання із заявою щодо набуття членства у такому об?єднанні, подала об?єднанню необхідні документи, що стали підставою прийняття оспорюваного рішення, чим позбавила останнього можливості заявити про застосування позовної давності у статусі відповідача.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи, зазначені дії позивача, на думку суду, направлені не на реальний захист своїх порушених прав чи охоронюваних законом інтересів, а на припинення у такий спосіб членства третьої особи - ОСОБА_2 у Об'єднанні співвласників житлового комплексу „Кантрі" (попередня назва - Об'єднання співвласників житлового комплексу „Комплекс 3").
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні позову повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення складено і підписано
11 серпня 2021 р.