ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.08.2021Справа № 910/9407/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антонівський м'ясокомбінат"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергаум"
про стягнення 480 019,00 грн.,
Без виклику (повідомлення) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Антонівський м'ясокомбінат" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергаум" (далі - відповідач) про стягнення 480 019,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на приписи статті 1212 Цивільного кодексу України, вказував на наявність у відповідача обов'язку повернути безпідставно набуті останнім кошти у вищевказаному розмірі, які були перераховані йому Товариством з обмеженою відповідальністю "Антонівський м'ясокомбінат" помилково.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2021 року відкрито провадження у справі № 910/9407/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 15.06.2021 року про відкриття провадження у справі № 910/9407/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: (02192, місто Київ, Дарницький бульвар, будинок 8 В, офіс 169, що підтверджується поштовим повідомленням з трек-номером 0105477565057, відповідно до якого відповідач ухвалу суду отримав 22.06.2021 року.
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Крім цього, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 15.06.2021 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2021 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006 року в цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
30.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Антонівський м'ясокомбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергаум" (постачальник) було укладено договір постачання нафтопродуктів № 242 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався відповідно до замовлень передавати у власність покупця наступні нафтопродукти (товар): бензин, А-92 бензин А-95, дизельне паливо, а позивач зобов'язався приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.
Означений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками вказаних суб'єктів господарювання.
Пунктами 1.3, 1.4 Договору передбачено, що кількість, асортимент і ціна товару вказуються у накладних. Загальна сума Договору складає суму всіх підписаних обома сторонами накладних.
Відповідно до пункту 2.2 Договору номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюються сторонами за спільною згодою на основі заявки покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та у відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину цього Договору.
Згідно з пунктом 3.1 означеної угоди товар поставляється погодженими партіями у відповідності із заявками покупця на постачання тої чи іншої партії товару. Заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо в ній зазначено найменування, кількість, ціна товару, та якщо вона була надіслана постачальнику письмово (факсом або електронною поштою). У разі вивезення товару транспортними засобами покупця в заявці також зазначається графік подачі транспортних засобів у рамках строку поставки, передбаченому пунктом 3.6 даного Договору. У разі вивезення товару транспортними засобами постачальника у заявці вказується пункт розвантаження транспортного засобу. Належним чином оформлена заявка є підставою для оформлення постачальником рахунку-фактури. Постачання товару підтверджується первинними документами (видатковою накладною), які підписані уповноваженими представниками обох сторін.
Пунктами 3.4, 3.5 Договору унормовано, що на основі наданої покупцем заявки, постачальник до кінця робочого дня, наступного за днем надання заявки, оформляє і направляє покупцю рахунок-фактуру. Рахунок-фактура дійсний до сплати протягом 3 (трьох) банківських днів після його оформлення. Постачальник забезпечує поставку товару протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання від покупця заявки на поставку товару.
За умовами пунктів 4.2, 4.5 Договору оплата покупцем вартості товару може здійснюватися на умовах попередньої оплати вартості товару або фактичної оплати вартості поставленого товару. Оплата здійснюється згідно рахунку-фактури постачальника.
Зобов'язання покупця щодо оплати товару виникають з моменту здійснення постачальником поставки товару згідно з пунктом 3.5 даного Договору, а у випадку, коли сторони домовились про попередню оплату товару - з моменту виставлення постачальником рахунку-фактури (пункт 4.6 Договору).
Пунктом 4.12 Договору передбачено, що якщо за результатами звірки взаєморозрахунків буде встановлено, що сума, яка надійшла від покупця у порядку передплати за партію товару, яка підлягає отриманню згідно з відповідною заявкою покупця, перевищує вартість поставленого товару, постачальник повертає надмірно сплачену суму грошових коштів протягом 3 (трьох) робочих днів згідно даного пункту Договору та акту звірки взаєморозрахунків між сторонами.
За змістом пункту 10.1 цього Договору останній набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2020 року, а в частині розрахунків - до їх повного проведення. Якщо жодна із сторін не заявить про розірвання Договору, такий договір вважається автоматично пролонгованим на тих самих умовах.
Судом встановлено, що на виконання пунктів 3.4, 3.5 Договору відповідач оформив та пред'явив позивачу рахунок-фактуру від 06.04.2021 року № 405 (який за умовами вищенаведеного правочину дійсний до сплати протягом 3 банківських днів після його оформлення) на оплату дизельного палива (код УКТ ЗЕД 3710194300) обсягом 36 012 літрів загальною вартістю 780 019,92 грн.
Відповідно до наявної у матеріалах справи видаткової накладної від 07.04.2021 року № 312 на суму 780 019,92 грн., а також товаро-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 07.04.2021 року № ЕУ312, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергаум" поставило позивачу погоджений між сторонами товар - дизельне паливо (код УКТ ЗЕД 3710194300) обсягом 36 012 літрів загальною вартістю 780 019,92 грн.
07.04.2021 року (в день фактичної поставки вищенаведеного товару) Товариство з обмеженою відповідальністю "Антонівський м'ясокомбінат" належним чином виконало свій обов'язок з оплати наведеного дизельного палива обсягом 36 012 літрів, сплативши на розрахунковий рахунок постачальника вартість цього товару в розмірі 780 019,92 грн. Вказані обставини підтверджуються, зокрема, наявною в матеріалах справи довідкою Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" про списання з рахунку позивача та надходження на рахунок відповідача 07.04.2021 року грошових коштів у розмірі 780 019,92 грн. з призначенням платежу: "Оплата за паливо дизельне зг. рах. № 405 від 06.04.21р., в т.ч. ПДВ - 130 003,32 грн.".
Про належне виконання сторонами своїх зобов'язань з поставки вищенаведеного товару та оплати його повної вартості також свідчить відсутність з боку вищевказаних контрагентів будь-яких взаємних претензій та повідомлень про порушення покупцем чи постачальником їх зобов'язань з оплати грошових коштів за рахунком-фактурою від 06.04.2021 року № 405 чи поставки товару за видатковою накладною від 07.04.2021 року № 312.
У той же час судом встановлено, що 12.04.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Антонівський м'ясокомбінат" повторно сплатило на розрахунковий рахунок відповідача суму грошових коштів у розмірі 780 019,92 грн., що становлять вартість вже поставленого та повністю оплаченого позивачем товару, вказаного в рахунку-фактурі від 06.04.2021 року № 405 та видатковій накладній від 07.04.2021 року № 312.
Наведені обставини також підтверджуються відповідною довідкою Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" про списання 12.04.2021 року з рахунку позивача та надходження на рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 780 019,92 грн. з аналогічним до попереднього призначенням платежу: "Оплата за паливо дизельне зг. рах. № 405 від 06.04.21р., в т.ч. ПДВ - 130 003,32 грн.".
З метою повернення безпідставно сплачених на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергаум" коштів, позивач звертався до відповідача з претензією від 12.04.2021 року № 74 про повернення помилково сплачених ним грошових коштів на суму 780 019,92 грн.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання цієї претензії позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергаум" 13.04.2021 року здійснило грошовий платіж з призначенням "Часткове повернення коштів згідно Листа № 74 від 12.04.2021р, у т.ч. ПДВ 20 % 50000 грн.", яким повернуло Товариству з обмеженою відповідальністю "Антонівський м'ясокомбінат" частину помилково сплачених останнім коштів у розмірі 300 000,00 грн.
Разом із тим, у відповідь на претензію від 12.04.2021 року № 74, відповідач додатково направив Товариству з обмеженою відповідальністю "Антонівський м'ясокомбінат" лист, в якому повідомив про задвоєння сплаченої позивачем за Договором суми грошових коштів у розмірі 780 019,92 грн. та гарантував перерахування покупцю суми не повернутої переплати за рахунком-фактурою від 06.04.2021 року № 405 в розмірі 480 019,00 грн. у період з 11.05.2021 року по 20.05.2021 року.
Проте, оскільки решта надмірно сплачених позивачем грошових коштів у розмірі 480 019,00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергаум" у добровільному порядку повернута не була, Товариство з обмеженою відповідальністю "Антонівський м'ясокомбінат" звернулося до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
В силу вимог частини 1, 2 статті 1090 Цивільного кодексу України зміст і форма платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ним, мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківськими правилами. Банк не має права робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлено законом або банківськими правилами.
Приписами статті 1091 Цивільного кодексу України встановлено, що банк, який прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.
Згідно з пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 (далі - Інструкція), неналежним отримувачем є особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Приписами частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Судом встановлено, що позивачем 07.04.2021 року було сплачено на розрахунковий рахунок відповідача суму вартості погодженого між сторонами товару, зазначену у виставленому позивачу рахунку-фактурі від 06.04.2021 року № 405, у розмірі 780 019,92 грн., із призначенням цього платежу: "Оплата за паливо дизельне зг. рах. № 405 від 06.04.21р., в т.ч. ПДВ - 130 003,32 грн.".
Водночас 12.04.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Антонівський м'ясокомбінат" повторно сплатило на розрахунковий рахунок відповідача суму грошових коштів у розмірі 780 019,92 грн., що становлять вартість вже поставленого та повністю оплаченого позивачем товару, вказаного в рахунку-фактурі від 06.04.2021 року № 405 та видатковій накладній від 07.04.2021 року № 312, з аналогічним до попереднього призначенням платежу: "Оплата за паливо дизельне зг. рах. № 405 від 06.04.21р., в т.ч. ПДВ - 130 003,32 грн.".
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що повторно перераховані позивачем 12.04.2021 року на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергаум" грошові кошти на суму 780 019,92 грн. були сплачені позивачем помилково та не можуть вважатися такими, що перебувають у відповідача на законних підставах.
Разом із тим, наявність між сторонами діючого Договору не спростовує факту безпідставності утримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергаум" спірної суми грошових коштів та її помилкового перерахування позивачем, оскільки жодними наявними у матеріалах справи доказами не підтверджується, зокрема, погодження між сторонами здійснення поставки двох однакових партій товару відповідно до заявок покупця на суму 780 019,92 грн., оформлення постачальником двох тотожних за реквізитами рахунків-фактур на поставку такого товару та поставка відповідачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антонівський м'ясокомбінат" цього товару на загальну суму 1 560 039,84 грн. (780 019,92*2). Крім того, матеріалами справи не підтверджується й виникнення у позивача в розумінні пункту 4.6 Договору зобов'язання щодо повторної/додаткової оплати товару, зазначеного у рахунку-фактурі від 06.04.2021 року № 405, на суму 780 019,92 грн.
Більше того, факт задвоєння сплаченої позивачем за Договором суми грошових коштів у розмірі 780 019,92 грн. був визнаний відповідачем у адресованому покупцю листі, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергаум" гарантувало повернути позивачу суму переплати за рахунком-фактурою від 06.04.2021 року № 405 в розмірі 480 019,92 грн. (яка залишилася несплаченою з урахуванням суми фактично повернутих покупцю 13.04.2021 року коштів у розмірі 300 000,00 грн.).
Зважаючи на викладене, а також враховуючи те, що відповідачем не було повернуто спірної суми грошових коштів у добровільному порядку, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Антонівський м'ясокомбінат" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергаум" помилково перерахованих та не повернутих відповідачем коштів у розмірі 480 019,00 грн.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження сплати спірної суми грошових коштів на рахунок позивача.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Антонівський м'ясокомбінат" підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Антонівський м'ясокомбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергаум" про стягнення 480 019,00 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергаум" (02192, місто Київ, Дарницький бульвар, будинок 8 В, офіс 169; код ЄДРПОУ 43434826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антонівський м'ясокомбінат" (09138, Київська область, Білоцерківський район, село Мала Антонівка, вулиця Олексія Цмокна, будинок 1 Б; код ЄДРПОУ 32638227) 480 019 (чотириста вісімдесят тисяч дев'ятнадцять) грн. 00 грн. безпідставно отриманих коштів та 7 200 (сім тисяч двісті) грн. 29 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 16.08.2021 року.
Суддя В.С. Ломака