61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
13.08.2021 Справа № 905/1052/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815, адреса: 03680, м. Київ вул. Єжи Гендройця, буд.5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (код ЄДРПОУ: 40081237, адреса: 49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.108),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БИОТРОН" (код ЄДРПОУ 42667456; адреса: 84100, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Банківська, буд. 81, кв. 53),
про: стягнення 48.060,00 грн.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БИОТРОН" про стягнення 48.060,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в січні 2021 року відповідачем за залізничною накладною №52654464 зі станції Пласти Донецької залізниці було відправлено вантаж на станцію Трипілля-Дніпровське Південно-Західної залізниці на адресу Трипільська ТЕС. На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці під час контрольного зважування вагона №60778172 було встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній №52654464 у графі "маса вантажу в кг, визначена відправником" - 68700 кг, не відповідає фактичній масі вантажу - 69550 кг., у зв'язку з чим відповідно до ст.129 Статуту залізниць та п.4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту від 28.05.2002 №334, складено комерційний акт №450003/19 від 23.01.2021. Посилаючись на ст.ст.118, 122 Статуту залізниць, позивач вказує, що неправильне зазначення у накладній маси вантажу є підставою для стягнення з відповідача штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
На підтвердження позовних вимог надано суду: залізничні накладні №47322532, №47322532, 52654464; комерційні акти № 450003/19 від 23.01.2021, №450003/19/1 від 23.01.2021; телеграма, акти загальної форми ГУ-23 №148 від 23.01.2021, №185 від 26.01.2021, №0049Т від 23.01.2021; лист №51 від 03.03.2021; виписки з книги обліку контрольних зважувань по ст. Нижньожніпровськ-Вузол ф.ГУ-78; витяг технічного паспорту №14; посадові, робочі інструкції працівників станції, статут АТ "Українська залізниця", копії яких долучено до матеріалів справи.
З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1052/21 визначено суддю Величко Н.В.
Ухвалою суду від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1052/21; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; відповідачу встановлено строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позов; запропоновано позивачу у строк до п'яти днів з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив (за наявності).
Така ухвала отримана позивачем - 22.06.2021 (відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення міститься в матеріалах справи), відповідачем - не отримана (згідно відмітки поштового відділення зв'язку на поштовому поверненні - адресат відсутній за вказаною адресою).
Відзив на позовну заяву відповідачем не подано, про причини чи намір вчинити певні дії суд не повідомлено.
З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "БИОТРОН" є: 84100, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Банківська, буд. 81, кв. 53. Саме така адреса відповідача вказана у позовній заяві.
Відомостей щодо зміни місцезнаходження відповідача суду не надано.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Також суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також, слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, сторони повідомлені про розгляд справи належним чином і у встановленому порядку.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 ГПК України.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст. 165 ГПК України).
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2021 зі станції Пласти Донецької залізниці, згідно залізничної накладної №52654464, Товариством з обмеженою відповідальністю "БИОТРОН" відправило вантаж - вугілля кам'яне, не поіменоване в алфавіті, марка ДГ 0-200, із визначенням станції призначення - Трипілля-Дніпровське Південно-Західної залізниці.
Відповідно до накладної №52654464 маса вантажу у вагоні №60778172 складає 68700 кг (нетто).
Згідно розділу 26 вищезазначеної накладної, маса вантажу визначена на автомобільних вагах, заводський №1001, відправником.
По проходженні вантажу через попутну станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було здійснено перевірку маси вантажу у вагоні №60778127 за наслідками зважування на вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський №032, приписаних до залізниці, у вагоні було виявлено завантаження більше ніж у накладній №52654464, про що складений акт загальної форми №148 від 23.01.2021.
Відповідно до акту загальної форми №148 від 23.01.2021 на станції ст.Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці вагон №60778172 завантажений більше документа на 850кг. Вагон затримано для відвантаження надлишку вантажу.
Як зазначає позивач невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній №52654464, засвідчено комерційним актом №450003/19, складеним 23.01.2021.
В даному акті зазначено, що при переважуванні вагону в статистичному режимі у присутності заст. ДС Швеця, АРВ Кузьміч, прийомоздавальника Петренко Н.М., на справних вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський №032, що пройшли держповірку 30.09.2020 виявилось: вага брутто - 93350кг, тара за документом - 23800кг, вага нетто - 69550кг, що більше ваги, вказаної в документі на 850 кг, понад вантажопідйомність вагону на 5550кг. Навантаження нижче бортів на 40-50 см, без поглиблень. В документі зазначене маркування вапном, фактично маркування відсутнє. За рухом поїзду маються скоси: над 1 люком довжиною - 1,5м, по ширині вагону, глибиною - 0,8, над 6-7 люками довжиною - 3,0м, по ширині вагону, глибиною - 1,3м. Виявлена різниця завантаження візків 7450кг, що перевищує половину вантажопідйомності на 4000кг. Торцеві двері та розвантажувальні люки с обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася.
Вагон №60778172 було затримано для відвантаження надлишку вантажу та виправлення навантаження по станції Нижньодніпровськ-Вузол та відправлено на станію призначення за досилочною накладною №47210976. Надлишок вантажу відправлено за посилочною накладною №47322532 у вагоні №67396788.
Комерційний акт №450003/19 від 23.01.2021 попутної станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці було зареєстровано на станції призначення Трипілля-Дніпровське Південно-західної залізниці під №450003/19/1.
Вказані обставини щодо невідповідності зазначених відповідачем даних маси вантажу стали підставою для нарахування штрафу та звернення позивача з даним позовом до суду.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Відповідно до ст.ст.7,13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як встановлено ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
Згідно із ст.22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів (ст. 23 Статуту залізниць України).
Відповідно до п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У разі пред'явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом у графу 20 "Найменування вантажу" вноситься відмітка "навалом", "насипом" або "наливом".
У додатку 3 до цих Правил встановлено, що графа "маса вантажу, визначена відправником" заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом); у графі "спосіб визначення маси" зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником); у графі "ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)" зазначається: відправником або залізницею; у графі "правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.
Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що представник відправника у графі 55 накладної "Правильність внесених відомостей підтверджую" вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
Відповідно до п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Правильність внесених до накладної №52654464 відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, в тому числі щодо маси вантажу, своїм підписом підтвердив представник відправника прийомоздавальник Кучеренко Р.А., а саме у вагоні №60778172 маса вантажу 68700кг.
Згідно із ст.52 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана на вимогу вантажоотримувача перевірити масу, кількість місць і стан вантажу.
Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Згідно з ст.105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Частиною 1 ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
З наведеними приписами кореспондуються положення ст. 129 Статуту залізниць України, якими визначено, що обставини, які можуть бути підставою для застосування матеріальної відповідальності за порушення, допущені під час перевезення вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
За змістом вищенаведених положень залізничні перевезення оформляються накладною як обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача та супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Законодавцем встановлено матеріальну відповідальність вантажовідправника за пред'явлення до перевезення вантажу з неправильним зазначенням його маси у накладній та її невідповідності фактичній масі вантажу, який надійшов до станції призначення, у вигляді штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати за все перевезення.
Отже допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.
Як встановлено судом, по проходженні вантажу через попутну станцію Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці було здійснено перевірку маси вантажу у вагоні на справних вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський №032, що пройшли держповірку 30.09.2020, під час якого було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначеному вагоні, яка зазначена вантажовідправником у накладній №52654464, про що складено комерційний акт №450003/19 від 23.01.2021, в якому зазначено, що при переважуванні вагу в статистичному режимі у присутності у присутності заст. ДС ОСОБА_3, АРВ Кузьміч, прийомоздавальника Петренко, виявилось: вага брутто - 93350кг, тара за документом - 23800кг, вага нетто - 69550кг, що більше ваги, вказаної в документі на 850 кг, понад вантажопідйомність вагону на 5550кг. Навантаження нижче бортів на 40-50 см, без поглиблень. В документі зазначене маркування вапном, фактично маркування відсутнє. За рухом поїзду маються скоси: над 1 люком довжиною - 1,5м, по ширіні вагону, глибиною - 0,8, над 6-7 люками довжиною - 3,0м, по ширині вагону, глибиною - 1,3м. Виявлена різниця завантаження візків 7450кг, що перевищує половину вантажопідйомності на 4000кг. Торцеві двері та розвантажувальні люки с обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася.
Комерційний акт №450003/19 від 23.01.2021 попутної станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці було зареєстровано на станції призначення Трипілля-Дніпровське Південно-Західної залізниці під №450003/19/1.
Відповідно до п. 10 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зі змінами, внесеними відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року №138, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Отже п. 10 Правил складання актів на виконання ст. 29 Статуту залізниць України визначено імперативно частину суб'єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також передбачено можливість участі в складенні комерційного акта одержувача вантажу, якщо він брав участь у перевірці, або інших працівників залізниці.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018 у справі №910/11397/17, від 23.11.2018 у справі №916/2450/17.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 64 та ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.05.2018 у справі №916/2001/17 та від 23.06.2018 у справі №916/1993/17, від 23.11.2018 у справі №916/2450/17.
Судом встановлено, що комерційний акт від 23.01.2021 №450003/19/1 складений та підписаний заступником начальника станції ОСОБА_3, агентом з розшуку вантажів та багажу ОСОБА_2, приймальником ОСОБА_1 .
В матеріалах справи міститься наказ начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол Цап Д.М. №9 від 12.01.2021 призначено прийомоздавальника вантажу та багажу поїздів ОСОБА_1 відповідальною особою, яка має право підпису комерційних актів замість начальника вантажного району, завідувача вантажною двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи.
Разом з цим, матеріали справи містять робочу інструкцію від 15.03.2019 агента з розшуку вантажів та багажу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також посадову інструкцію від 19.08.2020 заступника начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол ОСОБА_3.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що комерційний акт №450003/19/1 від 23.01.2021 підписаний уповноваженими працівниками залізниці в порядку п. 10 Правил складання актів та вважається таким, що складений з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Зважування маси вантажу у вагоні №60778172 на попутній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці здійснювалось на вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський №032, що пройшли держповірку 30.09.2020.
Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.
Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, визначено, що ЗВВТ, які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (далі - сторонні організації), підлягають обліку залізницями.
Узяття на облік ЗВВТ здійснюється за письмовим зверненням власника ЗВВТ до начальника дирекції з наданням завірених власником копій: експлуатаційної документації; методики повірки, атестованої згідно з вимогами Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"; свідоцтва про повірку (якщо це передбачено методикою повірки) або державну метрологічну атестацію ЗВВТ, виданого згідно з ДСТУ 2708:2006 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення" або ДСТУ 3215-95 "Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення"; переліку вантажів, маса яких буде визначатися на ЗВВТ; висновку за результатами діагностичного обстеження ЗВВТ (у разі потреби).
Якщо ЗВВТ відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, вони беруться на облік ревізором вагового господарства дирекції, який відповідно до вимог пункту 2.2 розділу 2 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 лютого 1997 року за № 50/1854 (далі - ПТЕ), оформлює технічний паспорт засобу ваговимірювальної (далі - технічний паспорт ЗВВТ) згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. У технічному паспорті ЗВВТ робиться запис про повірку або державну метрологічну атестацію, вказується нормована похибка для різних режимів зважування згідно з вимогами пункту 1.9 розділу I цієї Інструкції, зазначається можливість зважування небезпечних вантажів згідно з наданими документами та робиться запис про придатність ЗВВТ для зважування відповідних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. У технічному паспорті електронних ЗВВТ записуються також заводські номери датчиків, вагопроцесора, у разі потреби - контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ, зазначене в експлуатаційних документах виробника ЗВВТ, яке визначає його технічний стан. Технічний паспорт ЗВВТ надається начальнику станції, на якій будуть оформлятися перевізні документи за результатами зважування на цих ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ повинні зберігатися в місці, визначеному розпорядчим документом начальника станції, який забезпечує їх схоронність. На прохання власника ЗВВТ йому може бути надано копію технічного паспорта ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ, які зберігаються у начальника станції, є документами, згідно з якими розглядаються претензії, пов'язані з визначенням маси вантажу.
Відповідно до наявного в матеріалах справи технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) №14 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 26.12.2012; міжповірочний інтервал ЗВВТ - 12 місяців; інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ - 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, державна повірка здійснювалась 30.09.2020, ваги придатні для зважування. Тобто ваги, на яких проводилось контрольне переважування вантажу, проходили своєчасну перевірку та повірку. Представником відповідача не надано доказів, які б викликали сумніви у достовірності показів зазначеного засобу ваговимірювальної техніки.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що станом на дату складання комерційного акту №450003/19 від 23.01.2021 засіб вимірювальної техніки був повірений як того вимагають норми чинного законодавства.
Разом з цим пунктом 12 Правил складання актів встановлено, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Враховуючи положення п.12 Правил складання актів, станцією призначення Трипілля-Дніпровське Південно-західної залізниці в розділі "Є" комерційного акту №450003/19/1 від 23.01.2021 зроблено відмітку "Під час перевірки вантажу різниці проти цього акта не виявлено".
Таким чином комерційний акт №450003/19 від 23.01.2021 за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правилам складання актів, а тому приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.
Згідно із ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
У накладній №52654464 зазначено, що провізна плата за вагон №60778172 зі станції Пласти Донецької залізниці до станції Трипілля-Дніпровське Південно-західної залізниці, становить 9612,00 грн. Отже, штраф (п'ятикратний розмір провізної плати) становить 48.060,00 грн., виходячи з (9612,00 х 5).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БИОТРОН", штраф у розмірі 48.060,00 грн. за неправильне зазначення маси відправленого вантажу.
Відповідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БИОТРОН" (код ЄДРПОУ 42667456; адреса: 84100, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Банківська, буд. 81, кв. 53) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815, адреса: 03680, м. Київ вул. Єжи Гендройця, б.5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (код ЄДРПОУ: 40081237, адреса: 49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, б.108) штраф в сумі 48.060,00 грн. (сорок вісім тисяч шістдесят гривень, 00 коп.) та відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень, 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області.
Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2021.
Суддя Н.В. Величко