вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.08.2021р. Справа № 904/4415/21
За позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
До: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Панорама Дніпра», м. Дніпро
Про: стягнення 33 777, 38 грн
Суддя Васильєв О.Ю.
ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися
АТ «НАК «Нафтогаз України» (позивач) звернувся з позовом до ОСББ «Житловий комплекс «Панорама Дніпра» (відповідач) про стягнення 33 777, 38 грн. ( в т.ч.: 3 214, 76 грн. - пеня; 630, 34 грн. - 3% річних та 29 932, 28 грн. - збитків ) штрафних санкцій , що виникли внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків зі своєчасної оплати поставленого позивачем природного газу за договором №4537/18-БО(Т)-4 постачання газу від 27.12.17р. (укладеним між сторонами); та споживанням відповідачем природного газу з відхиленням між запланованим та фактично спожитим природним газом, що завдало позивачу збитків.
Ухвалою суду від 15.05.21р. відкрито провадження у справі № 904/4415/21, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
ОСББ «Житловий комплекс «Панорама Дніпра» (відповідач) відзив на позов не надав, а звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/12090/19, яка перебуває в провадженні Верховного Суду. Клопотання обґрунтоване посиланням на ту обставину , що у справі №904/4415/21 позивач просить стягнути з відповідача окрім 3% річних та пені збитки в розмірі 29 932, 28 грн. відповідно до п.3.13. договору №537/18-БО(Т)-4 постачання газу від 27.12.17р. (в редакції додаткової угоди №4 від 27.11.18р.). На переконання відповідача , п.3.13 договору узгоджуються з положеннями Розділу VI Правил постачання природного газу (затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( НКРЕКП) від 30.09.15р. №2496 (з урахуванням змін), а саме: відшкодування збитків споживачем , що не є побутовим постачальнику , здійснюється таким чином та в таких випадках: 1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу ( за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ від вартості невикористаного обсягу газу за звітний період; позивач здійснив нарахування відповідачу збитків, у зв'язку з споживанням газу у меншому об'ємі ніж було запланованого. Отже, позовні вимоги щодо стягнення збитків в розмірі 29 932, 28 грн. у даній справі грунтуються на пункті 1 розділі 6 пункту 10 розділу 2 Правил постачання природного газу ( затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.15. №2496). Відповідач не погоджується з позовних вимогами позивача в цій частині з огляду на те, що 07.09.20р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив провадження у справі №640/12090/19 за касаційною скаргою КПТМ «Криворіжтепломережа» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.20р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.20р. у справі за позовом КПТМ «Криворіжтепломережа» до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним, незаконним та скасування пункту 1 розділу 6; пункту 10 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.15р.№2496. Відповідач вважає, що справа №640/12090/19 є пов'язаною зі справою №904/4415/21, оскільки у разі задоволення позовних вимог КПТМ «Криворіжтепломережа» у справі №640/12090/19, буде скасовано пункт 1 розділу 6; пункту 10 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.15р.№2496, що є підставою позовних вимог АТ «НАК «Нафтогаз Україна» у справі №904/4415/21.
Як вбачається з інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, 05.03.20р. рішенням окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.20р. (залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.20р.) у справі №640/12090/19 за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним, незаконним та скасування пункту 1 розділу 6; пункту 10 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496; в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
07.09.20р. ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою КПТМ «Криворіжтепломережа» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2020 року по справі № 640/12090/19.
06.08.21р. поставною Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу КПТМ «Криворіжтепломережа» залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.20р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.20р. залишено без змін.
Відповідно до приписів ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: 1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; 3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 5) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи,що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене та ту обставину , що 06.08.21р. Верховним Судом розглянуто касаційну скаргу КПТМ «Криворіжтепломережа» у справі №640/12090/19, дана оцінка встановленим окружним адміністративним судом м. Києва обставинам щодо правомірності/неправомірності пункт 1 розділу 6; пункту 10 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.15р.№2496 ( наявність якого є підставою позовних вимог АТ «НАК «Нафтогаз Україна» у справі №904/4415/21 щодо стягнення з відповідача 29 932, 28 грн. збитків на підставі пункту 3.13 договору №4537/18-БО(Т)-4 постачання газу від 27.12.17р. ) ; які безпосередньо впливають на оцінку доказів у справі №904/4415/21; то станом на цей час відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі №904/4415/21. А тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вищезазначеного клопотання відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) від 07.07.1989).
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк ( встановлений законом ). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020р. № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020р. № 956 продовжено період карантину до 31.12.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. № 1236 продовжено період карантину до 28.02.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021р. №104 продовжено період карантину до 30.04.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021р. №405 продовжено період карантину до 30.06.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021р. №611 продовжено період карантину до 31.08.2021р.
Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов'язок держави - захищати життя людини.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Відповідно до п.4 ст. 11 ГПК України , суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Одночасно, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004)
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, в зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, в зв'язку з поведінкою заявників.
Згідно з приписами ст.114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
03.10.18р. між ПАТ «НАК «Нафтогаз» (постачальник) та ОСББ «Житловий комплекс «Панорама Дніпра» (споживач) укладено договір №3426/18-ТЕ-4 постачання природного газу, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язався оплатити його на умовах цього договору (п.1.1. договору).
Згідно п. 2.1. постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 року по 17 жовтня 2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 18, 0 тис.куб.м. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом відповідного місяця постачання газу в розмірі +/-5% від підтвердженого постачальником планового обсягу (номінації) без узгодження сторін. (п. 2.4. договору). Пунктом 4.1 договору встановлено, що кількість газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу споживача відповідно до вимог, встановлених Кодексом газорозподільних систем (затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.15р. №2494) та Кодексом газотранспортної системи (затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2493).
Відповідно до п.5.1. договору ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням; у разі зміни ціна на газ відповідно до умов чинного законодавства , вона є обов'язковою для сторін за цим договором, встановлюється Положенням.
Згідно п. 5.2. договору ціна за 1000 куб.м газу за цим договором на дату його укладання становить 4 942, 00 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% ; усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930, 40 грн. .
Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу за цим договором (п.5.4. договору),
Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу; остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу (п.6.1. договору).
Відповідно до пункту 8.2. договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору , він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15, 3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (а.с.15-25).
На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 5 888 574, 04 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі, які містяться в матеріалах справи (а.с. 56-67).
Згідно наданого позивачем розрахунку (а.с.11-14) відповідач оплату за природний газ здійснив у повному обсязі (що підтверджується випискою позивача, а.с.69-70). Проте, така оплата була здійсненна з порушенням строків , передбачених п. 6.1 договору. У зв'язку з порушенням строків оплати за поставлений природний газ позивач ( відповідно до наданого ним розрахунку) вимагає стягнення 3 214, 76 грн. - пені та 630, 34 грн. - 3% річних .
Окрім того судом встановлено, що відповідно до п. 11.2 договору (в редакції додаткової угоди від 27.11.2018 № 4), пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз. п'ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз. третій підп.2) п.6.4 цього договору застосовуються з дня, зазначеного в повідомленні позивача, яке направляється не електронну адресу відповідача, зазначену в п. 12 договору та розміщується на офіційному сайті позивача.
На виконання п. 11.2 договору, 20.02.19р. позивач направив на електронну адресу відповідача, зазначену в п. 12 договору, повідомлення вих. № 26-1225/1.17-19, яким інформував відповідача про те, що з 01.03.19р. у правовідносинах між позивачем та відповідачем за договором застосовуються пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз. п'ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз. третій підп.2) п.6.4 Договору, та не застосовуються пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз.1) підп.3.9.2 п.3.9, абзац четвертий підп.5) п.6.2, абзац другий підп.2) п.6.4 Договору.
Пунктами договору, що застосовуються з 01.03.19р., передбачено, зокрема, наступне. пунктом 3.13 договору (в редакції додаткової угоди від 27.11.18р. № 4) передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного відповідачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1 договору), відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки в порядку, визначеному п. 5.7 договору (в редакції додаткової угоди від 27.11.2018 № 4). При цьому, розмір збитків визначається таким чином:
3.13.1 якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;
3.13.2 якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, відповідач зобов'язаний відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою, зазначеною у цьому пункті.
Пунктом 5.7 договору (в редакції додаткової угоди від 27.11.2018 № 4) передбачено, що відшкодування позивачу збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 договору, здійснюється наступним чином: позивач на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо відповідач порушив п. 3.9 договору та не надав акт приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 договору Позивач після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає відповідачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків; відповідач протягом 20 робочих днів з моменту отримання акту-претензії зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.
Відповідно до підп.8) п.6.2 договору (в редакції додаткової угоди від 27.11.18р. № 4) відповідач зобов'язаний, зокрема, відшкодувати позивачу збитки, розраховані відповідно до п. 3.13 договору.
Згідно підп.4) п.6.3 договору (в редакції додаткової угоди від 27.11.18р. № 4) позивач має право вимагати від відповідача відшкодування збитків, що виникли через порушення відповідачем умов п. 2.1 договору у разі , якщо відхилення фактично використаних відповідачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.
Положенням ч.2 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Частиною п'ятою даної статті встановлено, що договір постачання повинен містити, зокрема, таку істотну умову як порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.
Вказані вище пункти договору узгоджується з положеннями п. 1 Розділу VI Правил, постачання природного газу (правила), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 (із змінами), а саме: відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках: 1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період; 2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:
В = (Vф- Vп) х Цх К,
де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; Vп - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період;
Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу;
К - коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5.
Відповідно до п.2.1 договору (у редакції додаткової угоди №4 від 27.11.18 р.) постачальник передає споживачу у березні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 126,000 тис. куб. м.
Проте, в березні 2019 року відповідач фактично спожив природний газ у обсязі 102,834 тис.куб.м. Таким чином, відхилення між запланованим та фактично спожитим природним газом у березні 2019 року становить 23,166 тис.куб.м.
У зв'язку з чим, 16.05.19р. позивачем на адресу відповідача відправлено акт-претензію за вих.№ 26-1071-19, яким позивач вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 договору та п. 1 Розділу VI Правил за різницю між замовленим обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного відповідачем в березні 2019 природного газу за договором, згідно детального розрахунку, наданого у додатку до цього позову (докази направлення акту додаються).
Листом №06.06-19/1 від 06.06.19 р. відповідачем повідомлено про відмову від оплати збитків. Листом від 03.12.19 р. №26-4568-19 позивачем направлено на адресу відповідача перерахунок суми збитків за березень 2019 року.
Відповідно до п.2.1 договору (у редакції додаткової угоди №4 від 27.11.18 р.) постачальник передає споживачу у квітні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 108,000 тис.куб.м. Проте, в квітні 2019 року відповідач фактично спожив природний газ у обсязі 34,013 тис.куб.м. Таким чином, відхилення між запланованим та фактично спожитим природним газом у квітні 2019 року становить 73 987 тис.куб.м..
07.06.19р. позивачем на адресу відповідача відправлено акт-претензію за вих. № 26-1728-19, яким позивач вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 договору та п. 1 Розділу VI Правил за різницю між замовленим обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного відповідачем в квітні 2019 природного газу за договором, згідно детального розрахунку, наданого у додатку до цього позову (докази направлення акту додаються).
Листом №06.06-19/1 від 06.06.19 р. відповідачем повідомлено про відмову від оплати збитків. Листом від 03.12.19 р. №26-4571-19 позивачем направлено на адресу відповідача перерахунок суми збитків за квітень 2019 року.
Відповідно до п.2.1 договору (у редакції додаткової угоди №9 від 29.05.19 р.) постачальник передає споживачу у травні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 15,8000 тис.куб.м. Проте, в травні 2019 року відповідач фактично спожив природний газ у обсязі 13,141 тис.куб.м. Таким чином, відхилення між запланованим та фактично спожитим природним газом у травні 2019 року становить 2,659 тис.куб.м.
04.12.19р. позивачем на адресу відповідача відправлено акт-претензію за вих. № 26-4666-19, яким позивач вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 договору та п. 1 Розділу VI Правил за різницю між замовленим обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного відповідачем в травні 2019 природного газу за договором, згідно детального розрахунку, наданого у додатку до цього позову (докази направлення акту додаються).
Відповідно до п.2.1 договору (у редакції додаткової угоди №10 від 27.06.19 р.) постачальник передає споживачу у червні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 7,5000 тис.куб.м. Проте, в червні 2019 року відповідач фактично спожив природний газ у обсязі 8,04 тис.куб.м. Таким чином, відхилення між запланованим та фактично спожитим природним газом у червні 2019 року становить 0,54 тис.куб.м.
04.12.19р. позивачем на адресу відповідача відправлено акт-претензію за вих. № 26-4667-19, яким позивач вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 договору та п. 1 Розділу VI Правил за різницю між замовленим обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного відповідачем в червні 2019 природного газу за договором, згідно детального розрахунку, наданого у додатку до цього позову (докази направлення акту додаються).
Відповідно до п.2.1 Договору (у редакції додаткової угоди №12 від 29.07.19 р.) постачальник передає споживачу у липні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 6,8000 тис.куб.м. Проте, в липні 2019 року відповідач фактично спожив природний газ у обсязі 8,18351 тис.куб.м. Таким чином, відхилення між запланованим та фактично спожитим природним газом у липні 2019 року становить 1,38351 тис.куб.м.
04.12.19р. позивачем на адресу відповідача відправлено акт-претензію за вих. № 26-4668-19, яким позивач вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 договору та п. 1 Розділу VI Правил за різницю між замовленим обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного відповідачем в липні 2019 природного газу за договором, згідно детального розрахунку, наданого у додатку до цього позову (докази направлення акту додаються).
Відповідно до п.2.1 договору (у редакції додаткової угоди №16 від 30.09.19 р.) постачальник передає споживачу у вересні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 8,3000 тис.куб.м. Проте, в вересні 2019 року відповідач фактично спожив природний газ у обсязі 9,000 тис.куб.м. Таким чином, відхилення між запланованим та фактично спожитим природним газом у вересні 2019 року становить 0,700 тис.куб.м.
04.12.19р. позивачем на адресу відповідача відправлено акт-претензію за вих. № 26-4669-19, яким позивач вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 договору та п. 1 Розділу VI Правил за різницю між замовленим обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного відповідачем в вересні 2019 природного газу за Договором, згідно детального розрахунку, наданого у додатку до цього позову (докази направлення акту додаються).
Листами №30.01-20/3 від 30.01.20 р., №30.01.20/4 від 30.01.20 р., №30.01.20/10 від 30.01.20 р., №30.01.20/11 від 30.01.20 р., №30.01.20/13 від 30.01.20 р., №30.01.20/12 від 30.01.20 р. відповідач зазначив про незгоду з нарахованими збитками. Станом на момент звернення із цим позовом до суду збитки позивача в добровільному порядку відповідачем не відшкодовані.
Відповідно до ч.1 ст.661 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є встановлене договором або законом відшкодування збитків.
Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки - ч.1 ст. 623 ЦК України.
Загальний розмір збитків (згідно наданого позивачем розрахунку, а.с.71-73), завданих позивачу неналежним виконанням відповідачем п. 2.1 договору, розрахований на підставі п. 3.13 та 5.7 договору та п. 1 Розділу VI Правил, складає 29 932,28грн. за період березень-липень, вересень 2019р.), який позивач просить суд стягнути з відповідача.
На час винесення рішення у справі, відповідачем доказів погашення заборгованості ( з урахуванням пені, 3% річних та збитків) не надано. Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача складає 33 777, 38 грн. ( в т.ч.: 3 214, 76 грн. - пеня; 630, 34 грн. - 3% річних та 29 932, 28 грн. - збитки).
Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язаний оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
У відповідності із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст.526 ЦК України ).
Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази більш вірогідно підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, оскільки відповідач на їх спростування не подав суду жодного доказу. За перелічених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, що відповідно є підставою для задоволення позову у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд , -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Панорама Дніпра» ( 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 2К; код ЄДРПОУ 39395509) на користь позивача - Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720): 3 214, 76 грн. - пені; 630, 34 грн. - 3% річних ; 29 932, 28 грн. - збитків та 2 270, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 16.08.21р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .
Суддя О.Ю.Васильєв