12 серпня 2021 року Справа № 991/4991/21
Провадження №11-сс/991/464/21
судді ОСОБА_1 у справі щодо застосування запобіжного
заходу підозрюваному ОСОБА_2
Органом досудового розслідування Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 був затриманий за підозрою у співучасті в одержанні неправомірної вигоди службовими особами Харківської обласної ради, тобто, у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.07.2021 до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативною можливістю внесення грошової застави в розмірі 713 700 гривень.
Після внесення підозрюваним застави, його було звільнено, а він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Не погоджуючись з ухвалою, сторона захисту оскаржила її в апеляційному порядку з вимогою скасування та постановлення нової про відмову в обранні підозрюваному запобіжного заходу.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.08.2021 ухвалу слідчого судді скасовано та призначено новий розгляд клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
З цим рішенням апеляційного суду я не погоджуюся та висловлюю окрему думку з таких причин.
В обґрунтування апеляційних вимог та заперечень на них учасники провадження пояснили в судовому засіданні:
-підозрюваний про те, що він проживає у м.Харкові, займається адвокатською діяльністю на всій території України, судами в різних регіонах призначено до розгляду з його участю велику кількість судових справ, а тому покладенням на нього додаткових обов'язків носити електронний браслет та не відлучатися за межі Харківської області слідчий суддя обмежив його право на здійснення професійної діяльності. На мої запитання уточнив, що йому зрозуміла суть підозри, під час розгляду клопотання його представляло в судовому засіданні 5 захисників, слідчий суддя нікого не обмежував у дачі пояснень, незначні зауваження стосувалися виступів захисників, коли вони цитували рішення Європейського Суду з прав людини. Також підозрюваний зауважив, що прокурор на відміну від захисників виступав в судовому засіданні всього кілька хвилин протягом майже триденного розгляду слідчим суддею клопотання. При цьому, він не має суттєвих зауважень щодо процедури розгляду клопотання, однак вважає, що слідчий суддя при ухваленні рішення майже не врахував жодних доводів сторони захисту, у зв'язку з чим не погоджується з законністю та обґрунтованістю такого рішення;
-захисник ОСОБА_3 про те, що слідчий суддя не врахував належним чином особу підозрюваного, рід занять, сімейний та майновий стан, стан здоров'я, інші обставини кримінального провадження та безпідставно обрав найсуворіший запобіжний захід, не мотивувавши належним чином неможливість застосування більш м'яких;
-захисник ОСОБА_4 про те, що першочергово 23.07.2021 клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу надійшло до слідчого судді Вищого антикорупційного суду в електронній формі без електронного цифрового підпису детектива або прокурора, їй не відомі обставини надходження до суду цього ж дня паперової форми клопотання. Також ці клопотання містять низку недоліків щодо їх змісту. Слідчим був порушений порядок вручення копії клопотання і доданих до нього матеріалів підозрюваному. Вважає, що наведені нею недоліки форми і змісту клопотання є достатньою підставою для відмови у його задоволенні, однак слідчий суддя частково задовольнив клопотання;
-захисник ОСОБА_5 про те, що додані до клопотання матеріали не містять достатніх підстав для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, ними не підтверджується жоден з ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а тому слідчий суддя безпідставно застосував до підозрюваного запобіжний захід, повинен був відмовити у задоволенні клопотання;
-прокурор про те, що дійсно існували проблеми вручити підозрюваному матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу, оскільки він всіляко ухилявся їх отримувати. Однак в судовому засіданні 23.07.2021 підозрюваний все таки ці матеріали одержав, судове засідання було відкладено і продовжувалося 24 та 25 липня 2021 року з участю ОСОБА_2 та його захисників. Жодних порушень слідчим суддею допущено не було, а тому його рішення є законним і обґрунтованим, підлягає залишенню в силі, а в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Після таких пояснень учасників провадження колегія суддів перейшла до судових дебатів та видалилися до нарадчої кімнати, де ухвалила своє рішення.
Пояснення кожного учасника апеляційного провадження я навів тому, що скасовуючи ухвалу слідчого судді та призначаючи новий розгляд клопотання, колегія суддів виходила з порушення порядку автоматизованого розподілу для розгляду між слідчими суддями клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Також слідчий суддя залишив без розгляду заяву захисника про відвід прокурора.
Не вдаючись до оцінок обґрунтування колегією суддів свого рішення матеріалами кримінального провадження, які не досліджувалися в судовому засіданні, вважаю за необхідне відзначити, що ні в апеляційній скарзі, ні у своїх поясненнях жоден учасник апеляційного провадження не посилалися на порушення автоматизованого порядку розподілу клопотання для розгляду між слідчими суддями та на залишення слідчим суддею без розгляду заяви про відвід прокурора як підстави до скасування оскаржуваного рішення, а тим більше, як на підставу призначення нового розгляду клопотання.
Такі доводи взагалі не були предметом апеляційного розгляду, не перевірялися колегією суддів у судовому засіданні, в тому числі і щодо залишення слідчим суддею без розгляду заяви про відвід прокурора.
Навпаки, в судовому засіданні захисник заявив відвід прокурору. Серед іншого вказував, що хотів заявити такий відвід і під час розгляду клопотання слідчим суддею, однак повідомив про це на стадії дослідження матеріалів кримінального провадження, на що слідчий суддя роз'яснив йому можливість розгляду відводу прокурора в стадії доповнень. Однак після дослідження матеріалів захисник не заявляв відвід прокурору. Колегія суддів до початку розгляду апеляційної скарги по суті вирішила заяву про відвід прокурора і більше ніхто не посилався на таку обставину як підставу до скасування оскаржуваного рішення слідчого судді.
Також на моє запитання до всіх учасників про те, чи заявляв хто небудь відвід слідчому судді, вони підтвердили, що не заявляли.
Таким чином, колегія суддів ухвалила рішення за межами предмету апеляційного розгляду, за межами апеляційних вимог, за межами кримінального процесуального закону, який не передбачає можливість призначення нового розгляду клопотань, скарг на досудовому розслідуванні за наслідками скасування ухвали слідчого судді. Хоча випадки таких призначень трапляються в судовій практиці, однак це можливо при встановленні виключних обставин кримінального провадженні на підставі загальних засад. Таких обставин колегія суддів не встановила, необхідність застосування загальних засад кримінального провадження у рішенні не навела.
При цьому, колегія суддів не перевірила, не дала оцінки та не навела її у своєму рішенні стосовно жодного доводу учасника апеляційного провадження. В ухвалі апеляційного суду не має жодного висновку стосовно обґрунтованості підозри ОСОБА_2 , наявності чи відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, обґрунтованості чи необґрунтованості висновків слідчого судді, можливості чи неможливості пом'якшення запобіжного заходу, зміни чи скасування додаткових обов'язків, тощо.
Якби це парадоксально не звучало, але своїм рішенням колегія суддів не задовольнила частково апеляційну скаргу, навпаки, вона порушила право підозрюваного на апеляційне оскарження судового рішення. Бо таке право полягає не тільки в можливості подати апеляційну скаргу. Особа, подаючи апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, вправі розраховувати на об'єктивне, законне, обґрунтоване, кінцеве рішення апеляційного суду. У даному випадку, апеляційний суд не зробив жодного висновку щодо запобіжного заходу та не прийняв стосовно нього ніякого рішення, хоча повинен був це зробити і мав всі можливості. Відповідно до закону застосований слідчим суддею запобіжний захід до підозрюваного діє до його зміни або скасування, закінчення строку, на який його обрано, або до закриття кримінального провадження. Тому апеляційний суд тільки примусив всіх учасників повторно пройти процес, який вони вже пройшли і повернутися в майбутньому до вирішення тих питань, які він мав вирішити зараз, без жодних вказівок на те, в чому полягає незаконність, необґрунтованість висновків, наведених у скасованій ухвалі слідчого судді, які порушення мають бути усунуті при новому розгляді клопотання.
Негативні наслідки ухвала апеляційного суду має і для апарату Вищого антикорупційного суду, оскільки з ухваленого судового рішення можна дійти висновку, що питання прийнятності, повернення клопотання, скарги, форма чи зміст яких не відповідають закону, має вирішувати апарат суду, а не судді.
Я також не погоджуюся з посиланням колегії суддів в ухвалі на те, що вона є остаточною і не підлягає касаційному оскарженню. Така ухвала, на мій погляд, підлягає касаційному оскарженню, оскільки вона не передбачена кримінальним процесуальним законом, а виключних обставин для призначення нового розгляду клопотання на загальних засадах кримінального провадження апеляційним судом не встановлено та у рішенні не наведено.
Суддя ОСОБА_1