Справа № 532/2143/20 Номер провадження 22-ц/814/1410/21Головуючий у 1-й інстанції Мороз Т. М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
10 серпня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Панченка О.О., Одринської Т.В.,
при секретарі Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 квітня 2021 року (повний текст ухвали складено 16 квітня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Полтавській області та Кобеляцького відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області,
третя особа: старший слідчий Кобеляцького відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області Богун Микола Володимирович
про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди,
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, у якому просив:
визнати недостовірною та такою, що порушує його права на повагу до гідності та честі наступну інформацію, розповсюджену Кобеляцьким відділом поліції ГУНП в Полтавській області у постанові від 31 липня 2020 року про закриття кримінального провадження за №42020170000000066, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 березня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 10 частини другої статті 115, частиною третьою статті 15, пунктом 1 частини другої статті 115, частиною четвертою статті 152 КК України, що « ОСОБА_1 своїми діями та заявами, будучи засудженим до довічного позбавлення волі зловживає наданими йому правами, намагаючись уникнути від відбування покарання»;
зобов'язати Кобеляцький відділ поліції ГУНП в Полтавській області спростувати поширену відносно нього, ОСОБА_1 , недостовірну інформацію, шляхом письмово повідомлення його листом, наступного тексту спростування: «здійснюючи досудове розслідування, старший слідчий слідчого відділу Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області майор поліції Богун М.В. помилково прийшов до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями та заявами, будучи засудженим до довічного позбавлення волі зловживає наданими йому правами, намагається уникнути від відбування покарання»;
стягнути солідарно з Головного управління національної поліції в Полтавській області, Кобеляцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 100000,00 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що старшим слідчим Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області Богуном М.В. винесена постанова від 31 липня 2020 року про закриття кримінального провадження № 42020170000000066, в якій останній, здійснюючи досудове розслідування цієї справи, прийшов до висновку, що «він своїми діями та заявами, будучи засудженим до довічного позбавлення волі, зловживає наданими йому правами, намагаючись уникнути від відбування покарання».
ОСОБА_1 вважає, що ця інформація є недостовірною та не відповідає дійсності, оскільки він лише користується правами, гарантованими йому відповідно до Конституції України, КПК України і з 2004 року уже відбуває покарання, тож ніякого ухилення від відбування покарання немає.
Поширена слідчим інформація, на думку позивача, має негативний характер, є фактичним твердженням і порушує його немайнові права на честь, гідність та ділову репутацію.
Як вказує позивач, поширення неправдивої інформації, свідчить про принизливе ставлення відповідача до нього, що впливає на зниження цінності його особи.
Позивач вважає, що поширивши недостовірну інформацію щодо нього, відповідач завдав шкоду його немайновим інтересам, порушивши гідність та честь.
Розмір завданої йому шкоди він оцінює у 100000,00 грн, вважаючи цей розмір розумним та справедливим.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 квітня 2021 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Полтавській області та Кобеляцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області, третя особа: старший слідчий Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області Богун М.В. про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди закрито.
Кроткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу суду першої інстанції від 07 квітня 2021 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позиція учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
ОСОБА_1 вказує на те, що суд прийшов до помилкового висновку, що ця справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Щодо явки та позиції учасників справи у судовому засіданні
ОСОБА_1 та його представник взяли участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено, що з 20 березня 2020 року здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42020170000000066, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 березня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 10 частини другої статті 115, частини третьої статті 15, пункту 1 частини другої статті 115, частини четвертої статті 152 КК України (а.с.15).
Постановою слідчого СВ Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області Богуна М.В. від 31 липня 2020 року кримінальне провадження № 42020170000000066 закрито.
У цій постанові зазначено, що « ОСОБА_1 своїми діями та заявами, будучи засудженим до довічного позбавлення волі зловживає наданими йому правами, намагаючись уникнути від відбування покарання» (а.с.16).
Ухвалою слідчого судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 26 жовтня 2020 року постанова слідчого від 31 липня 2020 року про закриття кримінального провадження скасована (а.с.14).
Позиція апеляційного суду
За приписами пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суд першої інстанції правильно вказав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що тлумачення частин першої, другої статті 2, частини першої статті 11 ЦПК України свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
При цьому, суд першої інстанції правильно звернув увагу на судову практику, а саме, пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року, у якому зазначено, що у порядку цивільного чи господарського судочинства не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, атестаційних комісій, рішеннях про накладення на особу дисциплінарного стягнення, для яких законом установлено інший порядок оскарження.
Колегія суддів погоджується із висновком суду, що доводити недостовірність інформації, зафіксованої у постанові слідчого, протиправність останньої позивач має у кримінальному провадженні на відповідній стадії кримінального процесу, а не заявляючи позовні вимоги до органу, в якому працює слідчий.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року (справа № 333/6816/17) вказала, що ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
Відтак, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позов ОСОБА_1 про спростування інформації, яка міститься у постанові органу досудового слідства не може розглядатися у порядку цивільного судочинства та обґрунтовано закрив провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, а доводи апеляційної скарги про те, що справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства суперечать вище наведеним нормам процесуального законодавства та матеріалам справи.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростували, а оскаржувану ухвалу постановлено із дотриманням норм процесуального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Беручи до уваги, що апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, підстави для зміни чи нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 квітня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12 серпня 2021 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді О.О. Панченко
Т.В. Одринська