Справа № 752/3454/18
Провадження № 2/752/1342/21
іменем України
02.08.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Гладибороди Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім?ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, про визначення місця проживання дитини з батьком, звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів, -
у лютому 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив:
- визначити постійне місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 за його місцем проживання;
- звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , що стягуються згідно рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17.04.2012 року, постановленого у цивільній справі № 2-1454/12;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з20.02.2018 року і до повноліття дитини.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що у період з 27.05.2006 року по 05.10.2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, у період якого у сторін народився син - ОСОБА_4 . Після розірвання шлюбу сторони дійшли згоди про проживання спільного сина з матір?ю - ОСОБА_2 за місцем її реєстрації. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13.03.2007 року задоволено позов ОСОБА_2 . Постновлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 аліменти у розмірі ј частини від всіх видів доходу (заробітку). Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17.04.2012 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, однак не менше 30% від встановленого розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 17.04.2012 року і до повноліття дитини.
У період з 2006 року по 2015 рік ОСОБА_1 постійно проживав у м. Києві, у травні 2015 року був переведений на іншу роботу у м. Чернівці.
У 2015 році у відповідача діагностували ракову пухлину головного мозку, внаслідок захворювання відповідачу призначено першу групу інвалідності. Внаслідок довготривалої тяжкої хвороби відповідача у період вересня 2015 року- березень 2016 року в сім?ї відповідача, де проживав спільний син сторін, склалася вкрай важка психоемоційна атмосфера. Внаслідок тяжких фізичних вад здоров?я, у відповідача виникли очевидні психічні розлади, що проявились у неадекватній і агресивній поведінці по відношенню до спільного сина ОСОБА_4 .
З березня 2016 року спільний син сторін - ОСОБА_4 проживає разом з батьком ОСОБА_1 , що є бажанням дитини і пов?язано з тим, що відповідач внаслідок проведених операцій, отримала інвалідність першої групи, потребує стороннього догляду, самостійно не пересувається, у зв?язку із чим не здатна виконувати батьківські обов?язки по відношенню до сина.
Позивач зазначає, що у березні 2016 року відповідач та її матір здійснювали психологічний тиск на сина сторін ОСОБА_4 з метою повернення у м. Київ, до теперішнього часу сторони не дійшли згоди щодо місця проживання неповнолітнього сина.
Проведені психологічні дослідження показали, що спільний син сторін ОСОБА_4 не схильний ні до залежності або покірності від оточуючих, він не відчуває себе під владою чи покорою тата, а бачить їхню взаємодію як співпрацю та взаємодопомогу. Бесіда про сім?ю мами і проживання з нею викликає у дитини відчуття відстороненості, замкнутості, тривожності, а період проживання з татом він бачить безтурботним, змотивованим на розваги.
Позивач зазначає, що відповідач через тяжку тривалу хворобу не може забезпечити належний догляд, медичний догляд та виховання дитини, а психологічна характеристика підтверджує те, що неповнолітній син не хоче спілкуватись і проживати разом із мамою, за час окремого від матері проживання дитина стала спокійнішою, успішнішою у навчанні, проявляє більшу зацікавленість у своїх успіхах. Відповідач не може забезпечити належний догляд та виховання дитини оскільки тяжко хворіє, не ходить самостійно, є інвалідом першої групи, відповідач є непрацездатною, у зв?язку із хворобою потребує сторонньої допомоги.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02.04.2018 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
24.05.2016 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Чигир Т.І. надійшов до суду відзив, в якому представник відповідача зазначила про те, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. З 2006 року по 19.03.2016 року вихованням сина займалась повністю відповідач. 19.03.2016 року позивач за згодою відповідача взяв малолітнього сина для спільного відпочинку під час канікул за умови повернення дитини 27.03.2016 року у м. Київ, у зв?язку із початком навчання у школі. Однак, в обумовлений термін позивач не повернув сина, без згоди матері самостійно змінив місце проживання дитини, поселивши його у домі своєї матері. З березня 2016 року дитині заборонили спілкуватись з відповідачем та бабусею, мобільний телефон у дитині постійно вимкнутий, зв?язок через мережу Інтернет з дитиною також відсутній.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 18.01.2017 року постановлено відібрати малолітнього ОСОБА_3 у батька ОСОБА_1 та повернути матері ОСОБА_2 , справа перебуває на розгляді у суді апеляційної інстанції.
18.06.2018 року до суду надійшли письмові пояснення від представника третьої особи - Служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, в яких представник третьої особи просила проводити розгляд справи у її відсутність
29.08.2018 року від представника третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області надійшло до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника третьої особи.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.09.2018 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.09.2018 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, Служба у справах дітей та сім?ї виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини, повернуто відповідачу ОСОБА_2 .
Постановою Київського апеляційного суду від 19.12.2018 року скасовано ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05.09.2018 року, справу направлено до суду для продовження розгляду.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.05.2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 25.07.2019 року скасовано ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 20.05.2019 року, справу направлено до суду для продовження розгляду.
Ухвалою Голосіївського районного суду м Києва від 26.10.2020 року доручено Заліщицькому районному суду Тернопільської області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.04.2021 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.04.2016 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.
Відповідач в судове засідання не з"явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася судом.
Вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 27.05.2006 року по 05.10.2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05.10.2007 року розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 18).
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , що стверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 31.07.2015 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві (т. 1 а.с. 20).
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13.03.2007 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , 2006 року народження, аліменти у розмірі ј частки усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 23.01.2007 року і до повноліття дитини (т. 1 а.с. 21).
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17.04.2012 року зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 за рішенням Голосіївського районного суду м. Києва ві 13.03.2007 року; постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, однак не менше 30% від встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 17.04.2012 року і до його повноліття, або ж зміни матеріального стану сторін (т. 1 а.с. 23-25).
Матеріали справи не містять доказів щодо місця проживання ОСОБА_3 , 2006 року народження, у період до березня 2016 року, однак факт його проживання у вказаний період разом з матір?ю - відповідачем ОСОБА_2 , визнається обома сторонами спору та ніким не оспорюється.
Зі змісту електронного повідомлення № 000002 від 30.03.2016 року, адресованого матері відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , направленого позивачем, вбачається, що за час перебування ОСОБА_6 на канікулах у батька, син добровільно виявив бажання залишитись проживати разом з батьком ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки за попереднім місцем проживання він зазнав морального і фізичного насильства, тому ОСОБА_1 прийняв рішення особисто займатись вихованням сина, в якого внаслідок насильства та неналежного догляду погіршився стан здоров?я (т. 1 а.с. 33).
Аналогічного змісту електронне повідомлення з проханням направити особову справу, позивачем ОСОБА_1 направлено на адресу директора школи № 108 (а.с. 34).
З висновку за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 , складеного 28.03.2016 року В.о. начальника Заліщицького відділення поліції Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області, вбачається, що у присутності батька ОСОБА_1 працівниками поліції опитано неповнолітнього сина ОСОБА_3 . Останній підтвердив, що на час складення висновку він проживає зі своїм батьком в м. Заліщики. Рішення приїхати до батька на канікули було для нього добровільним. Також, ОСОБА_3 вказує, що після завершення канікул він хотів би залишитись проживати разом з батьком, оскільки в м. Києві його мама та бабуся зовсім не цікавляться його життям, не доглядають, не турбуються про його здоров?я, не цікавляться справами в школі. Зі слів дитини стало відомо, що останні часто сваряться, вирішують свої проблеми і не займаються його життям та вихованням. Хлопчик сказав, що така атмосфера погано впливає на його емоційний стан. Неодноразово дитина чула від матері та бабусі про те, що останнім надоїло життя, вони часто задумувались про самогубство, про що неодноразово озвучували. Внаслідок вказаних обставин ОСОБА_3 повідомив, що в нього погіршився стан здоров?я, він часто відчував втому та головні болі. Перебуваючи у батька, останній зайнявся здоров?ям та лікуванням ОСОБА_3 . Він повідомив, що жити у батька йому добре та спокійно, а тому він виявив бажання залишитись проживати разом з батьком у м. Заліщики (т. 1 а.с. 36-38).
Відповідно до психолого-педагогічної характеристики, виданої директором Неповної середньої школи санаторію «Прикарпатський» на ОСОБА_3 , 2006 року народження, останній навчається у 4 класі у школі з 06.09.2016 року. Зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, працелюбний, комунікабельний, здібний учень. Навчається в повну міру своїх сил, але потребує постійного контролю та індивідуальної форми навчання. На уроках завжди уважний, активний, успішно виконує домашнє завдання з батьком. За час навчання у школі санаторію учень підвищив свій рівень знань, загальний розвиток, став більш урівноваженішим, спокійнішим. Багато часу проводить з батьком, який особисто відводить сина на процедури і приділяє синові багато часу, часто приходить у школу, цікавиться успіхами навчання сина, підтримує і допомагає дитині у навчанні, прислуховується до думки сина та діє в інтересах дитини для забезпечення її повноцінного і розумового розвитку. Батько приділяє належну увагу вихованню чина, який завжди охайний, гарно і тепло одягнений, має необхідні шкільні підручники і приладдя (т. 1 а.с. 45).
Зі змісту довідки № 44 від 05.12.2017 року вбачається, що ОСОБА_3 , 2006 року народження, навчався у Поляницькій ЗОШ І-ІІ ст. (т. 1 а.с. 61).
Характеристикою директора Поляницької ЗОШ І-ІІ ст. від 05.12.2017 року встановлено, що ОСОБА_3 , 2006 року народження, навчається у Поляницькій ЗОШ І-ІІ ст. з 7 вересня 2017 р. За час навчання зарекомендував себе як старанний, дисциплінований учень. Має навчальні досягнення достатнього рівня. Виявляє зацікавленість до навчання. На уроках активний. Має добрий загальний розвиток. Правила поведінки завжди виконує, до протиправної поведінки не схильний. Батько приділяє належну увагу вихованню сина, цікавиться його навчанням, завжди відвідує батьківські збори та позакласні заходи. Мама учня не бере участі у навчанні і вихованні сина, оскільки на даний час він проживає з батьком (т. 1 а.с. 63).
З характеристики директора Поляницької ЗОШ І-ІІ ст. від 17.04.2018 року (т. 1 а.с. 129) встановлено, що ОСОБА_3 , 2006 року народження, вбачається, що дитина навчається у школи з 07.09.2017 року. За час навчання зарекомендував себе як старанний та дисциплінований учень. Виявляє зацікавленість до навчання, має добрий загальний розвиток. Батько приділяє належну увагу вихованню сина, цікавиться його навчанням, завжди відвідує батьківські збори, позакласні заходи. Мама учня не бере участі у навчанні та вихованні сина, оскільки на даний час він проживає з батьком.
Відповідно до довідки № 6 від 27.01.2017 року, ОСОБА_3 , 2006 року народження, з 01.11.2016 року навчається у Яремчанській дитячій школі мистецтв на відділі хореографії (т. 1 а.с. 62).
Згідно характеристики, виданої керівником ЗОШ І-ІІ ст. санаторію «Смерічка», на учня 5-го класу ОСОБА_3 , останній навчається у школі у період з 11.12.2017 року по день видачі характеристики, тобто 31.01.2018 року. Зарекомендував себе як старанний, добрий, працелюбний учень. Має навчальні досягнення достатнього і високого рівнів. Має добру пам?ять. Багато читає, виявляє логічне мислення, скромний, товариський, стриманний учень. Свідомо дотримується правил поведінки. Батько приділяє належну увагу вихованню сина, який завжди охайний. Цікавиться навчанням та станом його здоров?я, щоденно супроводжує дитину на заняття та лікувальні процедури (а.с. 46).
Згідно довідки № 103 від 02.09.2016 року, ОСОБА_3 знаходиться на обліку у педіатра, невролога, ортопеда, психіатра з відповідними діагнозами. За станом здоров? ОСОБА_9 потребує довготривалого санаторного лікування у санаторіях ортопедичного, гастроентерологічного, пульмонологічного профілю (т. 1 а.с. 47).
18.04.2016 року заступником голови Заліщицької міської ради з гуманітарних питань Бандрівчак М.Б., депутатом Заліщицької міської ради Борейко В.І., секретарем Заліщицької міської ради Коцюбійчук А.Б., завідувачем сектору правового захисту дітей РДА Присяжнюк Л.А. проведено обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_3 , про що складено відповідний акт (т. 1 а.с. 49-51), згідно якого встановлено наступне. Сім?я складається з двох осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , 2006 року народження. Інші члени сім?ї, які проживають разом з дитиною - бабуся ОСОБА_10 та дідусь ОСОБА_11 Сім?я мешкає у приватному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Малолітній син має власну окрему кімнату, площею 16 кв.м., де наявні всі речі для виховання і нормального розвитку дитини: спальне місце з ортопедичним матрацом, письмовий стіл для виконання шкільних завдань, комп?ютер, велика гардеробна шафа, в якій багато одягу, взуття, постільних речей, іграшок, книг тощо. Кімната чиста і прибрана.
Дитина перебуває на лікування внаслідок психологічних травм і неналежним доглядом за попереднім місцем проживання дитини.
Дитина має чудові відносини з батьком, який самостійно та ефективно займається вихованням дитини, її лікуванням та фізичним розвитком, відвідуванням сина психологом. Між батьком та сином існує тісний зв?язок, разом вони виконують домашнє завдання, грають у футбол, їздять на відпочинок. Також, дитина має хороші стосунки з бабусею (вчителем), яка також допомагає із виконанням шкільної програми.
Відсутні ознаки негативного впливу членів сім?ї на дитину, наявна позитивна атмосфера у будинку.
За результатами обстеження комісія дійшла висновку про доцільність перебування дитини і батька у будинку, оскільки в ньому створені всі необхідні умови для проживання і належного догляду за дитиною.
22.09.2016 року, 27.01.2017 року, 14.03.2017 року, 12.07.2017 року спеціалістами служби у справах дітей Яремчанської міської ради проводилось обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , згідно змісту яких умови проживання дитини: в кімнаті хлопчика наявні всі необхідні речі для повноцінного розвитку дитини, в кімнатах чисто, прибрано, наявні всі необхідні комунікації. Батько дитини ОСОБА_1 відповідальний, веде здоровий спосіб життя, працює, належно виконує батьківські обов?язки, дбає про фізичний та духовний розвиток дитини, забезпечує дитину матеріально, дбає про здоров?я дитини, протягом року дитина оздоровлювалась 2 рази; мати дитини - ОСОБА_2 інвалід І групи, проживає зі слів дитини у м. Києві. Комісія вважає, що батьком дитини ОСОБА_1 створено всі необхідні умови для повноцінного розвитку дитини (т. 1 а.с. 52-55).
27.01.2017 року та 14.09.2017 року спеціалістами служби у справах дітей Яремчанського міськвиконкому у присутності психолога проведено бесіди з ОСОБА_3 , 2006 року народження, про що складено протоколи бесід (т. 1 а.с. 56,57), зі змісту яких вбачається, що у період з 02.09.2016 року по 27.01.2017 року ОСОБА_3 проживає разом з батьком ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , який дбає про нього, забезпечує матеріально, дбає про його духовний та фізичний розвиток. ОСОБА_4 з 06.09.2016 року влаштований до дитячого санаторію «Прикарпатський», де і навчався. Рівень навчання високий. В період оздоровлення проживає разом з батьком за вказаною адресою. До школи іде разом з батьком.
Умови проживання, на думку хлопчика, добрі.
Стосунки з батьком хороші, разом їздять на відпочинок, ходять на прогулянки в гори, цікаво проводять вільний час. Обіди в школу готує батько.
З матір?ю у хлопчика стосунки та спілкування не складаються у зв?язку із тим, що, зі слів хлопчика, мати ОСОБА_2 тяжко хворіє, часто конфліктує з бабусею та членами сім?ї, хлопчик бажає жити з батьком в спокійній атмосфері та добробуті.
При проведенні бесіди дитина вела себе врівноважено, була спокійна, виявляла бажання спілкуватись.
За підсумками проведеної бесіди неможливо визначити позицію дитини до спілкування з матір?ю та бабусею у зв?язку із небажанням хлопчика згадувати періоди спільного проживання у сім?ї матері.
Відповідно до психологічної характеристики особистості та міжособистісних взаємовідносин у сім? ОСОБА_12 , 2006 року народження, складеної 05.10.2017 року практичним психологом та затвердженої директором Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей (т. 1 а.с. 58-60), обстеженням виявлено, зокрема, що особистість ОСОБА_4 схильна до виникнення підвищеної нервової напруженості, яка може бути спричинена надлишком негативних емоцій та переживань, що відбуваються у житті та не мають змоги бути вираженими цілком, або надлишком спонукань, власних чи оточуючих осіб, які не знаходять практичної розрядки у процесі діяльності. На даний період хлопець врівноважений, оптимістичний та спокійний, рівень тривожності середній, що є нормою для людини. Значних відхилень від норми особистісного розвитку не спостерігається. У ОСОБА_4 низький рівень до нечесної поведінки, що може підтверджувати достовірність інформації.
На період дослідження своєю сім?єю ОСОБА_4 вважає тільки батька та себе. Тато для хлопця найбільш значима, авторитетна та важлива особа в житті. ОСОБА_4 не тільки любить, але і поважає і цінує батька. Його сприймає як доброго, підтримуючого, розуміючого та виховуючого. Тиску чи маніпуляцій зі сторони батька відносно свого сина, не спостерігалось. Дитина не відчуває себе під владою чи покорою тата.
Відомо, що нас обстеження хлопець проживає зі своїм батьком, проте раніше, від народження він проживав з матір?ю, бабусею і молодшим братом. Відповідаючи на запитання або пригадуючи в розповідях про бабусю, висловлюється про неї виключно негативно та згадує її по імені, що свідчить про неповагу або ж відображає взаємини в родині, які були в той період, коли хлопець жив із мамою. Відносно рідної матері, у розповідях спостерігається зневага, образа та злість на неї. Емоційні переживання та здогадки дитини, пов?язані із мамою, виражають відчуття власної непотрібності матері та розуміння важкого емоційного і психологічного стану мами.
ОСОБА_1 має самостійний стабільний дохід, є фізичною особою-підприємцем (т. 1 а.с. 67).
Листом Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 30.08.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що головним спеціалістом Служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та фахівцем із соціальної роботи Голосіївського районного в м. Києві центру соціальних служб для сім?ї, дітей та молоді, 17.08.2017 року здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем проживання відповідача ОСОБА_2 . За вищевказаною адресою двері квартири ніхто не відчинив, що також зафіксував наряд № 104 Голосіївського УП ГУНП у м. Києві. Зі слів сусідки ОСОБА_13 в квартирі проживають квартиранти, ОСОБА_2 близько місяця проживає в м. Переяслав-Хмельницький у матері, свою квартиру здає в оренду, інформацією щодо неналежного виконання обов?язків сусідка не володіє. Достовірна інформація щодо місцезнаходження ОСОБА_2 відсутня. На обліку та під соціальним супроводом в Голосіївському центрі соціальних служб для сім?ї, дітейта молоді ОСОБА_1 не перебуває (т. 1 а.с. 72).
З листа за підписом директора школи І-ІІІ ступенів № 108 міста Києва Управління освіти Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 11.09.2017 року (т. 1 а.с. 118) вбачається, що ОСОБА_3 навчався у школі І-ІІІ ступенів № 10 м. Києва з вересня 2013 року по березень 2015 року. ОСОБА_4 регулярно відвідував школу. Хлопчик зарекомендував себе як старанний, здібний, комунікабельний, працелюбний та уважний учень. Мав навчальні досягнення достатнього рівня. Мав хороші здібності по засвоєнню навчального матеріалу, довільну зорову пам?ять, добре запам?ятовував учбовий матеріал. Виявляв конкретне мислення. Мовлення було розвинуте добре, думки висловлював чітко, словниковий запас був достатнім. Мав добрий загальний розвиток. Мав здібності до вчивення предметів гуманітарного циклу. На уроках був завжди уважний, виконував домашнє завдання, допомагав товаришам. Мати ОСОБА_2 та бабуся ОСОБА_14 приділяли належну увагу вихованню дитини. ОСОБА_4 завжди був охайним, мав необхідне шкільне приладдя. Мати завжди забезпечувала дитину додатковою їжею та кишеньковими грошима. Мати або бабуся систематично відвідували батьківські збори та приймали активну участь у громадському житті класу. Мати завжди підтримувала та допомагала дитині в його переживаннях. На даний момент дитина знаходиться у батька ОСОБА_1 .
Згідно довідки № 89 від 06.09.2017 року, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Голосіївського району м. Києва, при відвідуванні помешкання за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 вдома не виявилось, сусіди повідомили, що вона разом з матір?ю поїхали до Хмельницької області (т. 1 а.с. 73).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 16.11.2015 року отримано першу групу інвалідності у зв?язку із загальним захворюванням; за станом здоров?я потребує сторонньої допомоги, що стверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною комісією серії АВ № 0445088 від 24.11.2015 року (т. 1 а.с. 99).
З листа Служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 17.05.2016 року вбачається, що станом на 17.05.2016 року письмових звернень до Служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від ОСОБА_2 щодо визначенням місця проживання сина ОСОБА_4 з нею не надходило (т. 1 а.с. 100).
Згідно висновку органу опіки і піклування Заліщицької районної державної адміністрації № 02-918/01-20 від 12.05.2016 року, складеного за заявою ОСОБА_15 , яка діє на підставі довіреності, виданої ОСОБА_2 , рекомендовано визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з мамою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 110). Зі змісту вказаного висновку також вбачається, що відповідно до довідки-розрахунку державної виконавчої служби Солом?янського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 має заборгованість по аліментах за виконавчим листом № 2-1454 від 08.06.2012 року на користь ОСОБА_2 у сумі 42 860 грн. станом на 22.04.2016 року, ОСОБА_1 не сплачує аліменти з 2012 року.
Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 18.01.2017 року, постановленим у цивільній справі № 597/625/16-ц, вирішено відібрати у ОСОБА_1 малолітнього ОСОБА_3 , 2006 року народження, і негайно повернути останнього матері ОСОБА_2 на постійне місце проживання: АДРЕСА_3 . Вказане судове рішення станом на 25.01.2017 року не набрало законної сили (т. 1 а.с. 112).
Рішенням виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 24.04.2018 року № 41 затверджено висновок щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , 2006 року народження, (т. 1 а.с. 115)відповідно до якого в ході підготовки висновку встановлено, що малолітній ОСОБА_3 з народження фактично проживав з матір? ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_3 , де і зареєстрований.
У вересні 2016 року службі у справа дітей міськвиконкому стало відомо, що з метою покращення фізичного та психічного здоров?я малолітнього ОСОБА_4 , батько ОСОБА_1 разом з сином переїхали на проживання в АДРЕСА_2 . Однак, в період з серпня 2017 року по 16.04.2018 року працівникам служби та дирекції навчального закладу, в якому навчався ОСОБА_4 , місце проживання ОСОБА_1 разом з сином не було відомо.
В період 2016/2017 навчального року дитина оздоровлювалась в санаторно-курортних закладах Яремчанського регіону Івано-Франківської області та інших областей, де і проходила курс навчання за 4 клас.
Через обставини, що склалися, участь у навчанні та вихованні дитини приймає батько.
З протоколів бесід з малолітнім ОСОБА_4 14.09.2017 року та 17.04.2018 року з?ясовано, що хлопчик знає, що у Києві у нього є родина - мама, бабуся і молодший брат, котрих він не бачив майже два роки. ОСОБА_4 сумує за ними, хотів би бачитись, але виявив бажання проживати з батьком, а ще бажає, щоб конфлікт між дорослими вирішився мирним шляхом.
Батько ОСОБА_1 є приватним підприємцем, характеристики з місця роботи або по місцю проживання ОСОБА_1 до справи не долучено.
Мати ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . На день перевірки разом з молодшим ОСОБА_17, 2015 року народження, та матір?ю проживають за адресою: АДРЕСА_4 . Відповідно до характеристики від 07.03.2018 року, наданої депутатом Переяслав-Хмельницької міської ради ОСОБА_2 по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, має ясний розум, з нею приємно спілкуватись, мова у неї цілком зрозуміла. Вона займається з сином ОСОБА_17 , читає йому книжки, грається в дидактичні ігри. З самого народження протягом дев?яти років ОСОБА_2 виховувала ОСОБА_4 сама, утримувала його матеріально на належному рівні, хлопчик був усім забезпечений. Допомоги від батька на сина не отримувала.
З акту обстеження умов проживання сім? ОСОБА_18 за адресою: АДРЕСА_4 , працівниками служби у справах дітей та сім?ї виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради встановлено, що умови проживання сім?ї - добрі. В квартирі зроблено капітальний ремонт, наявні нові меблі, необхідні предмети побуту. В родині панує дружня атмосфера.
ОСОБА_2 є інвалідом І групи підгрупи «Б», загального захворювання, отримує пенсію по інвалідності у розмірі 1818,84 грн. та державні соціальні допомоги на утримання дітей в розмірі 4879,99 грн.
Взявши до уваги наступні обставини: дитина не має постійного місця проживання; більше половини періоду навчального року оздоровлюється в санаторно-курортних закладах, зокрема, в закладах, де не проводиться навчання; батьком не подано до матеріалів справи довідки про стан здоров?я сина; бесіди, які проводились працівниками служби у справах дітей з малолітнім ОСОБА_4 , відбувались тільки у присутності батька; дитина майже два роки не спілкується та не бачиться з рідною мамою та бабусею; комісія дійшла висновку про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , 2006 року народження, разом з матір? ОСОБА_16 .
Гарантування державою судового захисту означає обов?язок держави забезпечити здійснення права на судових захист, який має бути справедливим, компетентним, повним і ефективним. Разом з тим судове рішення не може бути визнано справедливим і правосудним, а судовий захист повним і ефективним, якщо допущена суддівська помилка.
Частиною 1 ст. 161 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Одним із проявів принципу диспозитивності у цивільному судочинстві є те, що сторони вільно розпоряджаються наданими їм процесуальними правами, за допомогою яких вони можуть впливати на хід процесу. Зокрема, відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Згідно із ст. 31 ЦПК України, право на збільшення або зменшення розміру позовних вимог, відмови від позову, зміни підстав або предмета позову належить виключно позивачеві.
Згідно зі ст. 119 ЦПК України підставами позову, які відповідно до ст. ст. 31, 215 цього Кодексу суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими останній обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.
Як слідує із обставин, якими позивач обґрунтував свій позов тим, що:
- з березня 2016 року неповнолітній ОСОБА_3 , 2006 року народження, після проведення весняних канікул разом з батьком, вирішив залишитись проживати з батьком; батьком було прийнято таке рішення з метою покращення психічного та фізичного здоров?я дитини, стан якого став погіршуватись з 2015 року у зв?язку із онкологічною хворобою матері дитини - відповідача ОСОБА_2 ;
- мати дитини - ОСОБА_2 у зв?язку із наявною у неї тяжкою хворобою не здатна опікуватись сином та виконувати свої батьківські обов?язки по відношенню до ОСОБА_3 , 2006 року народження.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу,визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» у випадку коли при розірванні шлюбу в судовому порядку встановлено, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти, про порядок та розмір виплати коштів на утримання дітей, дружини (чоловіка), а також про поділ спільного майна подружжя, або буде встановлено, що такої згоди досягнуто, але вона порушує інтереси дітей чи одного з подружжя, суд вирішує зазначені питання по суті одночасно з вимогою про розірвання шлюбу з дотриманням закону, який регулює ці правовідносини (п. 14).
Сторонами спору не заперечувалося, що після розірвання шлюбу та до 2016 року у них не було спору щодо місця проживання дитини, яка проживала з матір?ю ОСОБА_2 , перебувала на повному її матеріальному утриманні, з батька дитини ОСОБА_1 за рішенням суду стягувались аліменти та станом на 22.04.2016 року у ОСОБА_1 існувала заборгованість по оплаті аліментів у сумі 42 860 грн.
В подальшому, з березня 2016 року внаслідок обставин, що сталися у сім?ї мами ОСОБА_2 , пов?язаних із її захворюванням та станом здоров?я, ОСОБА_3 , 2006 року народження проживає разом з батьком ОСОБА_1 . Разом з тим, доказів про наявність постійної адреси місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , 2006 року народження, матеріали справи не містять. З матеріалів справи вбачається, що малолітній ОСОБА_3 періодично проживає за різними адресами у різних містах України, де відвідує навчальні заклади та проходить санаторно-курортне лікування.
Аналіз доказів, наявних в матеріалах справи, дає підстави для висновку про те, що у різні періоди життя та в залежно сті від обставин, його догляд та виховання, а так само піклування та матеріальне утримання ОСОБА_3 , 2006 року народження, здійснювали і мати ОСОБА_2 (з народження дитини і до ІНФОРМАЦІЯ_4 ), і батько ОСОБА_1 (з березня 2016 року).
Слід також зазначити, що матеріали справи свідчать не про злісне ухилення матері ОСОБА_2 від виконання батьківського обов?язку по вихованню сина ОСОБА_3 , 2006 року народження, а про неможливість у повній мірі його виконання внаслідок погіршення стану здоров?я, пов?язаного із онкологічною хворобою.
Суд зазначає, що станом на час звернення до суду з даним позовом ОСОБА_3 досяг десятирічного віку.
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 виповнилось 14 років.
За змістом положень ст. 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
У судовому засіданні опитаний ОСОБА_3 , 2006 року народження, підтвердив своє бажання проживати разом з батьком ОСОБА_1 , враховуючи обставини, що склалися, та особисту прихильність на даному етапі життя до останнього.
Відтак, враховуючи положення ст. 160 Сімейного кодексу України, та позицію неповнолітнього ОСОБА_3 , 2006 року народження, яким самостійно визначено місце свого проживання разом з батьком ОСОБА_1 , суд надходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визначення місця проживання ОСОБА_3 , 2006 року народження, разом з батьком ОСОБА_1 .
В частині позовних вимог ОСОБА_1 про звільнення від сплати аліментів, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13.03.2007 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , 2006 року народження, аліменти у розмірі ј частки усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 23.01.2007 року і до повноліття дитини (т. 1 а.с. 21).
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17.04.2012 року зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 за рішенням Голосіївського районного суду м. Києва ві 13.03.2007 року; постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, однак не менше 30% від встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 17.04.2012 року і до його повноліття, або ж зміни матеріального стану сторін (т. 1 а.с. 23-25).
Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права. Відповідно до частини другої статті 197 СК України, з підстав якої заявлено позов, за позовом платника аліментів суд може звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі якщо доведе суду наявність тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення.
ОСОБА_1 у позовній заяві просить звільнити його від сплати аліментів, що не передбачено чинним законодавством.
Виходячи з того, що неповнолітній син ОСОБА_3 , 2006 року народження, проживає разом з батьком ОСОБА_1 й перебуває на його утриманні, сплата ОСОБА_1 аліментів на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання дитини в силу вимог статті 181 СК України та статті 273 ЦПК України може бути припинена припинена. Проте таких вимог позивач не заявляв.
Зважаючи на те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України), суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині не підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частки усіх видів її доходів, суд зазначає наступне.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Суд враховує, що ОСОБА_2 є інвалідом першої групи підгрупи «Б» за загальним захворюванням. Однак, приймаючи до уваги те, що обов?язок по утриманню дитини покладено законом на обох батьків , а інвалідність відповідача в розумінні положень Сімейного кодексу України не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з неї аліментів на утримання неповнолітнього сина, який з 2016 року проживає з батьком на знаходиться на його утриманні, суд надходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , 2006 року народження, у розмірі 1/6 частки усіх видів доходу (заробітку) відповідача.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім?ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, про визначення місця проживання дитини з батьком, звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_19 у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 20.02.2018 року і до повноліття дитини.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах платежів за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 12 серпня 2021 року.
Суддя: