Справа № 524/5331/21
Провадження № 2-з/524/99/21
30.07.2021 року Суддя Автозаводського районного суду м.Кременчука Предоляк О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору; ОСОБА_3 , про припинення права на частку у спільному майні та стягнення коштів,
11 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та стягнення коштів.
Одночасно позивачем подано заявупро забезпечення позову, яка мотивована тим, що вона та її син ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1 . Частка в розмірі 1/3 частини цієї квартири належить відповідачу ОСОБА_2 . Відповідач у спірній квартирі не проживає більше 10 років, не несе витрат на її утримання та ремонт. Предметом позову є припинення права ОСОБА_2 на 1/3 частку спірної квартири та сплата їй грошової компенсації за її частку. В той же час, оскільки відповідач є власником 1/3 частки квартири, може в будь-який час розпорядитись майном, у тому числі подарувати свою частку в квартирі, на що згода інших співвласників не потрібна, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .
Ухвалою від 30.07.2021 року відкрито провадження у справі.
Враховуючи, що по справі відкрито провадження, справа підсудна Автозаводському районному суду м.Кременчука, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши заяву про забезпечення позову суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Вид заходів забезпечення позову, який просить застосувати заявник, а саме - накладення арешту на частку квартири до вирішення спору по суті, не призведе до суттєвого обмеження прав відповідача на володіння та користування його майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.
Враховуючи предмет позовних вимог - припинення права на частку у спільному майні, наведені позивачем доводи та надані документи, які підтверджують наявність спору та можливість відчуження належного відповідачу майна, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, як обґрунтована, а вид забезпечення позову буде співмірним із позовними вимогами.
При цьому суд звертає увагу, що забезпечення позову направлено на охорону матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача і не є обмеженням прав відповідача в повній мірі та носить тимчасовий характер.
Підстав для застосування зустрічного забезпечення відповідно до ст. 154 ЦПК України не встановлено.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_2 .
Стягувач - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Боржник - ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер суду невідомий.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.С.Предоляк