13 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 280/1007/20
адміністративне провадження № К/9901/27714/21
Cуддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді: Мацедонська В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року
у справі № 280/1007/20
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області та Державної судової адміністрації України
про визнання протиправними дій і бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, (третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області), в якому просив:
- визнати протиправними дії Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області в частині визначення розміру надбавки за вислугу років у період з 01.08.2003 по 31.12.2005, з 01.01.2007 по 31.12.2007, та з 22.05.2008 по 17.05.2011 у відсотках тільки від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас та бездіяльності, що полягала у не проведенні нарахування та виплати надбавки ОСОБА_1 за вислугу років до заробітної плати за період у відповідності до ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку;
- зобов'язати Територіальне управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області перерахувати та виплатити (з урахуванням різниці виплаченої суми) ОСОБА_1 за період з 01.08.2003 по 31.12.2005, 01.01.2007 по 31.12.2007, та за період з 22.05.2008 по 17.05.2011 надбавку за вислугу років в розмірі, визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: від окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, індексації доходу, та з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
- зобов'язати Територіальне управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити (з урахуванням різниці виплаченої суми) ОСОБА_1 за період з період з 01.08.2003 по 31.12.2005, з 01.01.2007 по 31.12.2007 та за період з 22.05.2008 по 17.05.2011 заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди включно з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
- зобов'язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіальному управлінню державної судової адміністрації України в Запорізькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_1 заробітної плати виходячи з розрахунку надбавки за вислугу років частиною четвертою ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, та індексації доходу з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за періоди з 01.08.2003 по 31.12.2005, з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області в частині визначення ОСОБА_1 розміру надбавки за вислугу років у період з 01.08.2003 по 31.12.2005, з 01.01.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 17.05.2011 у відсотках тільки від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас та бездіяльності, що полягала у не проведенні нарахування та виплати надбавки за вислугу років до заробітної плати за період у відповідності до ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку.
Зобов'язано Територіальне управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (з урахуванням різниці виплаченої суми) за період з 01.08.2003 по 31.12.2005, 01.01.2007 по 31.12.2007 та за період з 22.05.2008 по 17.05.2011 надбавку за вислугу років в розмірі визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: від окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, індексації доходу, та з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Зобов'язано Територіальне управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (з урахуванням різниці виплаченої суми) за період з період з 01.08.2003 по 31.12.2005, з 01.01.2007 по 31.12.2007 та за період з 22.05.2008 по 17.05.2011 заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди включно з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
У частині зобов'язання Державної судової адміністрації України здійснити фінансування Територіальному управлінню державної судової адміністрації України в Запорізькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів коштів для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_1 заробітної плати, виходячи з розрахунку надбавки за вислугу років - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року скасовано в частині зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.08.2003 по 31.12.2005, 01.01.2007 по 31.12.2007 та за період з 22.05.2008 по 17.05.2011 надбавку за вислугу років, заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і в цій частині в позові відмовлено.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року в адміністративній справі № 280/1007/20 залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2021 року касаційну скаргу повернуто скаржнику у зв'язку із відсутністю підстав касаційного оскарження.
29 липня 2021 року скаржник повторно звернувся до Верховного Суду.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Так, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів, та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити відповідні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
У тексті касаційної скарги заявник указує, що підставами касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду.
Так, скаржником зазначено, що необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №817/673/18.
В обґрунтування скаржник вказує, що розміри посадових окладів, премій, надбавок за кваліфікаційні класи суддів та інших надбавок у спірний період визначались указами Президента України та (або) постановами Кабінету Міністрів України. Вказане свідчить про те, що нарахування та виплата заробітної плати судді та її складових у період з 2004 по 2010 рік мали проводитись з урахуванням положень частини 1 статті 123 Закону України «Про судоустрій України», частини 4 статті 44 Закону України «Про статус суддів», у системному зв'язку та у відповідності до Бюджетного кодексу України від 21 червня 2001 року № 2542-111, Закону України «Про Державний бюджет України» (на відповідні роки), постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03 вересня 2005 року № 865 та інших нормативно-правових актів з питань оплати праці суддів, а не виключно Законом України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року №2862-ХН, як зазначено у постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року по справі № 817/673/18.
Суд зазначає, що необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду має виникати з певних визначених об'єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані скаржником при посиланні на пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України.
Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо.
З огляду на викладене, Суд вважає безпідставним та необгрунтованим посилання скаржника на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до викладу фактичних обставин справи, цитування норм законодавства, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у справі № 280/1007/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області та Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій і бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Е. Мацедонська