13 серпня 2021 року
Київ
справа №400/4679/20
адміністративне провадження №К/9901/25628/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів: Данилевич Н.А., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року
у справі №400/4679/20 за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення ненарахованої та невиплаченої частини заробітної плати у 2019 році в розмірі 422 964,04 грн.,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якій останній просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області щодо безпідставного не включення:
- частини виплаченої заробітної плати у сумі 745344,46 грн., до розрахунку оплати 4 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 13.03.2019 року за №249/07;
- частини виплаченої заробітної плати у сумі 1118454,50 грн., до розрахунку оплати 12 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 23.04.2019 року за №485/07;
- частини виплаченої заробітної плати у сумі 1238358,77 грн., до розрахунку оплати 14 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 18.07.2019 року за №1062/07;
- частини виплаченої заробітної плати у сумі 852199,68 грн., до розрахунку оплати 5 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 01.10.2019 року за №1522/07;
- частини виплаченої заробітної плати у сумі 94702912 грн., до розрахунку оплати компенсації за 16 днів невикористаної відпустки відповідно до наказу від 20.12.2019 року за №6098/06;
- частини виплаченої заробітної плати у сумі 92611,22 грн., до розрахунку розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань виплаченої у 2019 році наданої наказом від 16.09.2019 року за №3805/06;
- частини виплаченої заробітної плати у сумі 373110,03 грн., до розрахунку розміру суми матеріальної допомоги на оздоровлення наданої наказом від 23.04.2019 року за №1013/06;
- стягнути з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 не нараховану та невиплачену частину заробітної плати у 2019 році на загальну суму 422964,04 грн., з яких:
- 9028,07 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати, при розрахунку оплати 4 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 13.03.2019 року за №249/07;
- 39803,83 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати при розрахунку оплати 12 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 23.04.2018 року за №485/07;
- 51176,75 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати, при розрахунку оплати 14 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 18.07.2019 року за №1062/07;
- 12354,67 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати, при розрахунку оплати 5 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 01.10.2019 року за №1522/07;
- 43392,47 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати, при розрахунку оплати компенсації з 16 днів невикористаної відпустки відповідно до наказу від 20.12.2019 року за №6098/06;
- 59924,95 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати при розрахунку розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2019 році, наданої наказом від 16.09.2019 року за №3872/06.
- 207283,30 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати при розрахунку розміру матеріальної допомоги на оздоровлення у 2019 році, наданої наказом від 23.04.2019 року за №1013/06.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року, позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не включення частини виплаченої заробітної плати у сумі 745344,46 грн., до розрахунку оплати 4 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 13.03.2019 року за №249/07; частини виплаченої заробітної плати у сумі 1118454,50 грн., до розрахунку оплати 12 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 23.04.2019 року за №485/07; частини виплаченої заробітної плати у сумі 1238358,77 грн., до розрахунку оплати 14 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 18.07.2019 року за №1062/07; частини виплаченої заробітної плати у сумі 852199,68 грн., до розрахунку оплати 5 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 01.10.2019 року за №1522/07; частини виплаченої заробітної плати у сумі 94702912 грн., до розрахунку оплати компенсації за 16 днів невикористаної відпустки відповідно до наказу від 20.12.2019 року за №6098/06; частини виплаченої заробітної плати у сумі 92611,22 грн., до розрахунку розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань виплаченої у 2019 році наданої наказом від 16.09.2019 року за №3805/06; частини виплаченої заробітної плати у сумі 373110,03 грн., до розрахунку розміру суми матеріальної допомоги на оздоровлення наданої наказом від 23.04.2019 року за №1013/06.
Стягнуто з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 не нараховану та невиплачену частину заробітної плати у 2019 році на загальну суму 422964,04 грн., з яких: 9028,07 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати, при розрахунку оплати 4 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 13.03.2019 року за №249/07; 39803,83 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати при розрахунку оплати 12 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 23.04.2018 року за №485/07; 51176,75 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати, при розрахунку оплати 14 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 18.07.2019 року за №1062/07; 12354,67 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати, при розрахунку оплати 5 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 01.10.2019 року за №1522/07; 43392,47 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати, при розрахунку оплати компенсації з 16 днів невикористаної відпустки відповідно до наказу від 20.12.2019 року за №6098/06; 59924,95 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати при розрахунку розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань у 2019 році, наданої наказом від 16.09.2019 року за №3872/06; 207283,30 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати при розрахунку розміру матеріальної допомоги на оздоровлення у 2019 році, наданої наказом від 23.04.2019 року за №1013/06.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху із наданням скаржнику строку у 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору.
12 серпня 2021 року від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучено документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному у вищевказаній ухвалі.
Отже, скаржником усуното недоліки касаційної скарги у строк.
За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України).
Скаржником зазначено, що в даному випадку наявні підстави для подачі касаційної скарги, передбачені пунктом 2 частини 4 статті 328 КАС України.
Так, ухвалюючи оскаржувані рішення суди першої та апеляційної інстанції застосували висновки, що містяться в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 814/564/16. У вказаній постанові Верховний Суд сформулював наступні правовий висновок: «...винагорода державного виконавця є частиною його оплати праці. Введення інституту винагороди державного виконавця мало на меті стимулювання своєчасного виконання рішень судів та інших компетентних органів, що сприяє підвищенню авторитету правосуддя, дотриманню принципу законності як складової верховенства права. Право на винагороду у державного виконавця виникає у зв'язку з повним фактичним виконанням виконавчого документу, стягненням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. Таким чином, винагорода державному виконавцю відноситься до виплат, що належать до фонду оплати праці, вказана виплата не включена до переліку виплат, що не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, наведеному у п. 4 Порядку №100. Суд зауважує, що винагорода державному виконавцю за своєю суттю охоплюється поняттям «додаткова заробітна плата» та входить до структури заробітної плати, оскільки ця стимулююча виплата виплачується за сумлінне виконання державним виконавцем своїх обов'язків під час проведення виконавчих дій. Враховуючи те, що вказана виплата може виплачуватись неодноразово в залежності від якості та результативності праці державного виконавця, продуктивності його роботи, вона не може вважатись одноразовою грошовою виплатою. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що така складова заробітної плати, як винагорода державному виконавцю, враховується при обчисленні середньої заробітної плати працівника у всіх випадках її збереження відповідно до положень Порядку №100».
Відповідач вважає за необхідне поставити перед Верховним Судом питання про відступ від правового висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №814/564/16 стосовно застосування п. З та п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ №100 від 08.02.1995 до винагороди державному виконавцю (щодо включення державному виконавцю до переліку виплат, які підлягають врахуванню при обчисленні середньої заробітної плати працівника).
Обґрунтування таких висновків полягають у наступному:
1) винагорода державному виконавцю виплачується за рахунок коштів виконавчого збору, який зараховується до спеціального фонду, натомість середній заробіток виплачується працівнику (в тому числі державному виконавцю, який також має і статус державного службовця) за рахунок коштів державного бюджету, передбачений фондом оплати праці. Тобто винагорода державному виконавцю та середній заробіток працівника мають різні джерела фінансування;
2) винагорода державному виконавцю виплачується окремо по кожному виконавчому документу;
3) включення винагороди державному виконавцю до середнього заробітку працівника призводить до штучного завищення середнього заробітку (як висновок з попередніх двох пунктів).
Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.
Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №400/4679/20.
Витребувати від Миколаївського окружного адміністративного суду справу №400/4679/20.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Н. А. Данилевич
С. А. Уханенко