13 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 200/11034/20-а
адміністративне провадження № К/9901/27947/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості,
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації його грошового забезпечення за період з 19 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
стягнути з військової частини НОМЕР_2 на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 19 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно в сумі 18 044, 32 гривень із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації його грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3 878, 28 гривні відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
стягнути з військової частини НОМЕР_2 на його користь щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 3 878, 28 гривні за період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2020 року включно у загальній сумі 118 391, 47 гривні відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 19 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 19 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2020 року включно.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь позивача щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2020 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та висновків суду в даній справі.
28 липня 2021 року військова частина НОМЕР_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 51-3 Закону України “Про запобігання корупції” (яка була чинною на час розгляду справи судом першої інстанції) суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а сама справа становить значний суспільний інтерес.
Суд відхиляє такі доводи скаржника з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження відповідач жодним чином не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики цієї справи із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Суд відхиляє твердження скаржника, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки вони не свідчать про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Зважаючи на те, що скаржнику відмовлено у відкритті касаційного провадження, колегія суддів не вирішує заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А. Уханенко