13 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 520/15971/2020
адміністративне провадження № К/9901/27971/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Мацедонської В.Е.
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - Східне РУ ДПС України (військова частина НОМЕР_1 )) в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період із 01 липня 2015 року по 10 вересня 2017 року; зобов'язати Східне РУ ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078) у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів”; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 року по 10 вересня 2017 року відповідно до Порядку № 1078, взявши при розрахунку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком за базовий місяць січень 2008 року - місяць законодавчо встановленого (підвищеного) посадового окладу; визнати протиправною відмову РУ ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) у нарахуванні та виплаті йому допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки у розмірі місячного грошового забезпечення, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 10-1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон № 2011-XII); зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому допомогу на оздоровлення за 2016 та 2017 року у розмірі місячного грошового забезпечення з урахування у складі такого (грошового забезпечення) щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій” (далі - постанова КМУ №889); визнати протиправною бездіяльність та відмову Східного РУ ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату йому на день звільнення 10 вересня 2017 року компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2015 - 2017 роки загальним терміном 42 днів; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити таку компенсацію за невикористану додаткову відпустку передбачену за 2015 - 2017 роки загальним терміном 42 днів із місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з урахування у складі такого (грошового забезпечення) щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою КМУ №889; визнати протиправними дії Східного РУ ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) в частині нарахування і виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої частиною другою статті 15 Закону №2011-XII в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 28 календарні роки без включення у розрахунок місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою КМУ №889; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити позивачу з відрахуванням раніше проведених виплат одноразову грошову допомогу при звільненні, із включення у розрахунок місячного грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду передбачену постановою КМУ №889; визнати протиправною бездіяльність Східного РУ ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо невиконання наказу Голови ДПС України від 03 серпня 2017 року № 789-ОС “По особовому складу” про виплату 5000,00 г8рн у відшкодування моральної шкоди та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому 5000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність та відмову Східного РУ ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нездійснення нарахування та виплату ОСОБА_1 на день звільнення компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2015 - 2017 роки загальним терміном 42 днів. Зобов'язано Східне РУ ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити позивачу таку компенсацію за невикористану додаткову відпустку передбачену пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2015 - 2017 роки загальним терміном 42 днів із місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з урахування у складі такого (грошового забезпечення) щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою КМУ №889. Визнати протиправними дії Східного РУ ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) в частині нарахування і виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону № 2011-XII у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 28 календарні роки без включення у розрахунок місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою КМУ №889. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з відрахуванням раніше проведених виплат одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену статтею 15 Закону № 2011-XII в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 28 календарні роки із включенням у розрахунок місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ №889. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
28 липня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Каверін С.М. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права. Заявник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в позові та задовольнити позов у повному обсязі.
Предметом спору цій справі є правомірність відмови органу ДПС нарахувати та виплатити військовослужбовцю сум грошового забезпечення, належних йому при звільненні.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України “Про запобігання корупції” суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявник на такі не посилається.
Доводи касаційної скарги щодо застосування судами норми права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у подібних справах, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки, пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачає можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами “а” - “г” цієї норми, проте представником заявника таких винятків не зазначено, а лише цитування положень частини п'ятої статті 328 КАС України не є підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки заявник, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, не вказав випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.Е. Мацедонська