13 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 520/11696/2020
адміністративне провадження № К/9901/28636/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати Наказ № 534 від 05.08.2020 т.в.о. начальника ГУНП в Харківській області полковника поліції С. Чижа;
- визнати протиправними та скасувати Наказ від 06.08.2020 № 234 о/с т.в.о. начальника ГУНП в Харківській області полковника поліції С. Чижа;
- поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України, а саме зарахувати у розпорядження до ГУНП в Харківській області.
30 жовтня 2020 року рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано наказ № 534 від 05.08.2020 т.в.о. начальника ГУНП в Харківській області полковника поліції С. Чижа.
Визнано протиправними та скасувати наказ № 234 о/с від 06.08.2020 т.в.о. начальника ГУНП в Харківській області полковника поліції С. Чижа.
Поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України, а саме зарахувати у розпорядження до ГУНП в Харківській області.
25 травня 2021 року постановою Другого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року в справі № 520/11696/2020.
Прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
На вказану постанову апеляційного суду позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 04 серпня 2021 року.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
У цій касаційній скарзі позивач посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження заявник касаційної скарги зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме частини третьої статті 67, частини третьої статті 69 Закону України «Про Національну поліцію», статті 15 дисциплінарного статуту Національної поліції України у подібних правовідносинах.
Суд зазначає, що подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач вказавши, яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону або іншого нормативно-правового акта суд апеляційної інстанції неправильно застосував, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Доводи касаційної скарги про помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо недослідження покладення на позивача тимчасових функціональних обов'язків є необґрунтованими, з огляду на те, що предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни, а саме за відсутність на службі 25.05.2020 без поважних причин. Крім того, в ході службового розслідування були встановлені факти порушення позивачем службової дисципліни, тому начальником Головного управління Національної поліції в Харківській області в межах наданих йому повноважень було прийнято рішення про звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Касаційна скарга містить лише виклад обставини справи, цитати нормативних актів, незгоду з рішенням суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального права. Доводи заявника у касаційній скарзі зводяться до вільного тлумачення норм права та зводяться до переоцінки доказів у справі та неповного з'ясування обставин справи судами, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Крім того, ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2021 року позивачу було надано вичерпні роз'яснення щодо вимог, яким має відповідати касаційна скарга в частині визначення підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Подаючи касаційну скаргу вдруге, скаржником так і не викладено підстав для касаційного оскарження судових рішень, у зв'язку з чим така касаційна скарга підлягає поверненню.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, та не викладення відповідачем підстав для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме позивач не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися, тоді як загальні посилання позивача на відсутність висновків Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова