12 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5670/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Військової частини НОМЕР_1 про відвід судді у справі №440/5670/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
01 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та виплати не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 01.10.2020, зобов'язання нарахувати та здійснити виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 в сумі 85927,87 грн з урахуванням базового місяця індексації січень 2008 року, зобов'язання нарахувати та здійснити виплату різниці невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 01.10.2020 в сумі 153858,66 грн, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Ухвалою суду від 19 липня 2021 року відкрито провадження у справі, прийнято рішення проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази (суддя Бойко С.С.).
09 серпня 2021 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про відвід судді Бойка С.С. у справі №440/5670/21, в якій судді заявлено відвід з підстави наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності (пункт 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України). Заявник вказує, що суддя Бойко С.С. невмотивовано зобов'язав відповідача надати докази раніше, ніж відзив, у якому він міг би висловити свою позицію по справі та вмотивувати її доводами і доказами, що мають суттєве значення для даного спору. Вважає, що суддя Бойко С.С. передчасно, без будь-яких мотивів та пояснень, витребував від Військової частини НОМЕР_1 ті документи та матеріали, які фрагментарно висвітлюють спірні правовідносини та які за своїм характером можуть бути використані як компроментуючі по відношенні до будь-якої позиції відповідача. Зазначає, що суддею Бойко С.С. у даній справі може бути прийняте необ'єктивне рішення, оскільки суддя обмежується дослідженням доказів щодо факту невиплати позивачу грошових коштів, а інші докази, на думку відповідача, досліджені не будуть.
Згідно з частинами 3, 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року (суддя Бойко С.С.) для вирішення питання про відвід судді Бойку С.С. заяву Військової частини НОМЕР_1 про відвід судді передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 серпня 2021 року головуючим суддею з розгляду заяви про відвід судді Бойку С.С. визначено суддю Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 серпня 2021 року.
Відповідно до частин 8, 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне розглянути заяву Військової частини НОМЕР_1 про відвід судді Бойку С.С. у справі №440/5670/21 в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши доводи заяви Військової частини НОМЕР_1 про відвід судді Бойку С.С. у справі №440/5670/21, дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Заява Військової частини НОМЕР_1 про відвід судді Бойку С.С. у справі №440/5670/21 фактично обґрунтована незгодою відповідача з ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі №440/5670/21 в частині витребування доказів, зокрема, їх переліку та строку надання.
Разом з тим, частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, незгода відповідача з ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі №440/5670/21, за правилами частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України не може слугувати підставою для відводу судді Бойку С.С.
При цьому питання щодо витребування доказів, у тому числі встановлення процесуальних строків для їх подання, є виключним правом судді, який розглядає справу.
Доводи заявника про те, що суддя Бойко С.С. невмотивовано зобов'язав відповідача надати докази раніше, ніж відзив, у якому він міг би висловити свою позицію по справі та вмотивувати її доводами і доказами, що мають суттєве значення для даного спору, є суб'єктивною оцінкою ухвали заявником та жодним чином не свідчать про упередженість судді Бойка С.С. під час розгляду справи.
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі “Мироненко та Мартиненко проти України”. У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Згідно з усталеною практикою Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов'язаних зі спірною поведінкою судді.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі “Бочан проти України” вказав, що Суд далі нагадує, що “безсторонність”, в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
У рішенні у справі “Білуха проти України” від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Отже, відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
При цьому, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Доводи заяви про необ'єктивність та упередженість судді Бойка С.С. ґрунтуються виключно на суб'єктивних уявленнях та припущеннях заявника та не підтверджені належними і допустимими доказами, а також не свідчать про упередженість чи необ'єктивність судді Бойка С.С. або зацікавленість останнього в результаті розгляду справи №440/5670/21.
Судом не встановлено існування будь-якої з передбачених статтями 36-37 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу судді Бойка С.С.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява Військової частини НОМЕР_1 про відвід судді Бойку С.С. у справі №440/5670/21 необґрунтована, а тому задоволенню не підлягає.
Частиною 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про відвід судді у справі №440/5670/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - відмовити.
Копію цієї ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.В. Довгопол