02 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/6050/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Шевякова І.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо незастосування норм частини 1 статті 27 та частини 2 статті 40 Закону України №1058-IV та відмови застосування показника середньої заробітної плати (доходу), в Україні з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2018, 2019, 2020 роки при призначенні пенсії за віком з березня 2021 відповідно до вказаного закону;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до норм частини 1 статті 27 та частини 2 статті 40 Закону України №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), в Україні з якої сплачені страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії, з березня 2021 року.
Під час розгляду справи суд
08.06.2021 ОСОБА_1 (надалі позивач; ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Аргументи учасників справи.
Мотивуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказує на протиправну, як на її думку, поведінку відповідача, який невірно обчислив розмір пенсії при призначенні їй з 01.03.2021 пенсії за віком внаслідок незастосування норм частини 1 статті 27, статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до порушення прав позивача на належне пенсійне забезпечення.
У наданому до суду 29.06.2021 відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував правомірністю переведення позивача з березня 2021 на пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та визначення заробітної плати для обчислення розміру пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, станом на березень 2021 - 5426,60 грн, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124. При цьому, позивач зверталася до ГУПФ у Полтавській області із заявою довільної форми, на яку було надано відповідь в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян". Рішення про відмову не приймалося.
06.07.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, зазначала постанову Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №748/696/17, де суд зазначив про можливість надання заяви у довільній формі при подачі заяви про призначення пенсії за віком. Наголошувала на тому, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
Розгляд даної справи, відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, з урахуванням строку, встановленого статтею 263 цього ж Кодексу.
У період із 06.07.2021 по 30.07.2021 включно суддя Шевяков І.С. перебував у щорічній основній відпустці. 31.07.2021 та 01.08.2021 вихідні дні, внаслідок чого дана справа розглянута судом 02.08.2021.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ у Полтавській області, до 01.03.2021 отримувала пенсію за віком на підставі Закону України "Про державну службу".
За наслідками перерахунку з 01.03.2021, здійсненого за матеріалами пенсійної справи, ГУПФ у Полтавській області ОСОБА_1 на підставі приписів Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, перейшла на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно з рішенням №916020140889. При цьому, розмір заробітної плати для обчислення розміру пенсії визначено з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, станом на 01.03.2021 - 5426,60 грн /а.с. 26/.
Про переведення на інший вид пенсії позивача повідомлено листом від 30.04.2021 №3923-3921/К-02/8-1600/21 /а.с. 8/.
27.04.2021 позивач звернулася до ГУПФ в Полтавській області із заявою (вх №3921/К-1600/21 від 27.04.2021) довільної форми за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року призначення пенсії (2018, 2019, 2020) /а.с. 9/.
Листом від 30.04.2021 вих № 3923-3921/К-02/8-1600/21 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що застосування середньої заробітної плати визначеної відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" не передбачено.
Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною і такою, що порушує її конституційне право на отримання пенсії за віком в належному розмірі, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних міркувань.
Норми права, що підлягають застосуванню
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV).
Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ч. 1 ст.10 Закону №1058-IV).
Закон України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" (за чинності якого позивачу призначено пенсію вперше) регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу.
Також вказаний Закон регулює питання пенсійного забезпечення державних службовців.
Виходячи з аналізу норм Закону №1058-IV, виплата пенсії за віком згідно із Законом України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу", не входить до правового регулювання цього Закону, а регулюється виключно Законом України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу", оскільки є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Згідно частини другої статті 40 Закону №1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Висновки щодо правозастосування
Як встановлено судом, отримуючи до 01.03.2021 пенсію за Законом України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу", позивач не користувалась жодним з видів пенсії, передбачених Законом №1058-IV, тому призначення відповідачем останній пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV у березні 2021 року відбулося вперше.
Тож звертаючись до відповідача із заявою від 27.04.2021 про призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої зарплати (доходу) в Україні за три останні календарні роки, що передують року звернення позивача із заявою про призначенні пенсії, а саме - за 2018, 2019, 2020 роки, остання також вперше використала своє право на призначення пенсії згідно з даним законом.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Тобто частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії (відповідно до статті 9 Закону), призначеної саме за Законом №1058-IV, на інший.
Таким чином, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, а саме - таким, яким він був на час призначення пенсії згідно із Законом №1058-IV.
При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачу вперше було призначено пенсію відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу", який передбачає інші підстави та порядок обчислення і призначення пенсії, а призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV у березні 2021 року відбулося вперше.
З огляду на вищезазначене вказані положення частини третьої статті 45 Закону №1058-IV щодо переведення з пенсії призначеної за іншим законом, зокрема за Законом України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу", на пенсію за Законом №1058-IV, не можуть застосовуватися при призначенні пенсії за віком вперше відповідно до Закону №1058-IV.
У цьому разі при призначенні пенсії вперше за Законом №1058-IV для розрахунку пенсії має враховуватися показник середньої заробітної плати за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії вперше за цим Законом.
Тому в даному випадку відповідач мав призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019 та 2020 роки, оскільки показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення вперше пенсії за Законом №1058-IV.
Зазначені висновки щодо здійснення призначення пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 (провадження № 11-731апп18), які в силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином, відмовляючи у призначенні позивачу пенсії вперше згідно з частиною другою статті 40 Закону №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки, відповідач помилково ототожнює поняття "переведення на інший вид пенсії" та "призначення пенсії", внаслідок чого в розрахунку пенсії з 01.03.2021 відповідачем неправомірно враховані показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні не за той період, як це повинно бути для пенсії, яка призначена вперше відповідно до Закону №1058-IV.
Крім того, законодавча норма, визначена частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV може бути застосована лише за бажанням (згодою) пенсіонера при переведенні його з одного виду пенсії на інший вид в межах правового регулювання одним Законом України.
Як встановлено судом, позивач раніше не зверталася до відповідача із заявою щодо застосування до неї вказаної норми Закону, як і не зверталася щодо переведення на інший вид пенсії.
Позивач звернулася до відповідача за призначенням пенсії за віком вперше, оскільки до 01.03.2021 отримувала пенсію державного службовця відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу".
Таким чином, оскільки призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV у березні 2021 року відбулося вперше, то застосування відповідачем у спірних відносинах частини 3 статті 45 Закону №1058-IV є безпідставним.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав призначити пенсію позивачу згідно із Законом №1058-IV виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки, тобто враховуючи показник середньої заробітної плати, який має враховуватися за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом №1058-IV.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 577/2576/17, висновки якої, в силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що якщо особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалася пенсія на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV, пенсія повинна обчислюватися на підставі положень статті 40 Закону №1058-IV як вперше призначена (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 03.10.2018 у справі № 428/450/17), а тому посилання ГУПФ в Полтавській області на те, що пенсію було перераховано автоматичним способом і немає підстав для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) України за 2018-2020 роки при проведенні перерахунку пенсії, є безпідставним.
Позивач 27.04.2021 звернулася до ГУПФ в Полтавській області із заявою, в якій просила призначити пенсію вперше відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV і обчислити її із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2018, 2019, 2020 роки.
Особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалася пенсія на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, пенсія повинна обчислюватися на підставі положень статті 40 Закону №1058-IV, як вперше призначена.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постановах від 06.03.2018 у справі №520/6664/17, від 05.07.2018 у справі №565/645/17, від 22.01.2019 у справі №577/2457/17, від 14.02.2018 у справі №465/5246/17, від 06.02.2019 у справі №333/1856/17, висновки яких, в силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії вперше відповідно до частини другої статті 40 Закону України № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та обчисленні розміру пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три останні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком ( 2018, 2019, 2020 роки).
Твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 звернулася до ГУПФ у Полтавській області із заявою довільної форми, а тому її було правомірно розглянуто в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян" суд відкидає, як безпідставні, оскільки зміст заяви очевидно дає зрозуміти намір заявниці на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з певного розрахунку, а не на призначення пенсії, оскільки таке призначення вже і так відбулося без волевиявлення ОСОБА_1 з 01.03.2021.
Враховуючи вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в застосуванні при обчисленні пенсії позивача показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018, 2019, 2020 роки, зобов'язавши відповідача з 01.03.2021 здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2018, 2019, 2020 роки.
За викладених обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Згідно з приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у застосуванні при обчисленні пенсії ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018, 2019 та 2020 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) з 01.03.2021 здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018, 2019, 2020 роки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.С. Шевяков