Справа № 420/9690/21
13 серпня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ:
До суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС в Одеській області №2164-15-32-04-17 від 09.12.2020 року.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов обґрунтований позивачем тим, що з жовтня 2016 року по серпень 2018 року ним були здійснені вчасно та в повному обсязі всі оплати по ЄСВ за найманих працівників, і такі оплати були зараховані до бюджету. Здійснення технічної помилки під час перерахування узгоджених сум грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як добросовісна дія з його сторони, спрямована на виконання своїх зобов'язань перед державою. Таким чином, в даному випадку відсутня бездіяльність позивача щодо сплати єдиного внеску, а тому до позивача не можуть бути застосовані штрафні санкції в спірних правовідносинах.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що заяву про перерахування помилково сплачених коштів позивачем подано лише 26.07.2018 року, тобто фактично цим самим позивач підтвердив несвоєчасність сплати ЄСВ, оскільки помилково сплачені кошти не надходять по призначенню, у зв'язку із чим дії податкового органу щодо прийняття оскаржуваного рішення є правомірними, а рішення таким, що не підлягає скасуванню.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного соціального внеску.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що, будучі суб'єктом господарської діяльності, з жовтня 2016 року по серпень 2018 року вчасно та в повному обсязі сплачував єдиний соціальний внесок за найманих працівників до державного бюджету, але помилково такі сплати здійснювались на розрахунковий рахунок 37199204011552, відкритий в ГУДКСУ в Одеській області/код класифікації доходів бюджету 71040000.
В подальшому, виявивши помилковість перерахунку єдиного соціального внеску на рахунок НОМЕР_1 , позивачем 26 липня 2018 року була подана до ДПІ у Малиновському районі м. Одеса відповідна заява з проханням перерахувати помилково сплачені кошти в сумі 58815,24 грн. з рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2 .
На підставі заяви позивача в серпні 2018 року помилково сплачені кошти в сумі 58815,24 грн. з рахунку НОМЕР_1 були перераховані на рахунок НОМЕР_2 .
При цьому, рішенням ГУ ДПС в Одеській області №2164-15-32-04-17 від 09.12.2020 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, на підставі ч. 10 п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до позивача застосовано штраф у розмірі 11256,17 грн. та нарахована пеня у розмірі 16823,87 грн. (аркуш справи 10).
Позивач не погодився з правомірністю зазначеного рішення та звернувся до суду із цим позовом.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що заяву про перерахування помилково сплачених коштів позивачем подано лише 26.07.2018 року, тобто фактично цим самим позивач підтвердив несвоєчасність сплати ЄСВ, оскільки помилково сплачені кошти не надходять по призначенню, у зв'язку із чим за порушення термінів сплати єдиного внеску відповідачем прийнято оскаржуване рішення.
З матеріалів справи вбачається, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у період з жовтня 2016 року по серпень 2018 року здійснено сплату єдиного соціального внеску за найманих працівників на розрахунковий рахунок 37199204011552 за платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (аркуші справи 14-42).
Тобто, станом на серпень 2018 року заборгованості по сплаті єдиного внеску у позивача не було.
При цьому, позивач звернувся до ДПІ у Малиновському районі м. Одеса із відповідною заявою від 26.07.2018 року, в якій просив перерахувати помилково сплачені кошти в сумі 58815,24 грн. з рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2 (аркуш справи 13).
Така заява була подана з підстав виявлення помилки без будь-яких зволікань з метою зарахування цих коштів в рахунок сплати єдиного внеску, яка має бути здійснена у період з жовтня 2016 року по серпень 2018 року.
При цьому, з розрахунку штрафної санкції до рішення ГУ ДПС в Одеській області №2164-15-32-04-17 від 09.12.2020 року вбачається, що на дату зарахування помилкового сплачених коштів у розмірі 58815,24 грн., а саме 14.08.2018 року рахувалась заборгованість по єдиному внеску у період з жовтня 2016 року по серпень 2018 року, що є порушенням п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4, п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6, ч. ч. 7, 8, 10 ст. 9, ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платниками єдиного внеску є, роботодавці, зокрема, фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку або на єдиний рахунок..
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки.
Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. п. 5, 7 «Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 року № 6, повернення Коштів здійснюється у випадках: помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719.
У разі задоволення Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передає Заяву з відміткою про підтвердження повернення Коштів до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення обліку платежів та складання звітності.
Суд звертає увагу, що позивачем фактично був сплачений єдиний внесок та сума єдиного внеску зарахована до державного бюджету, оскільки у відповідності до ст. 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
В даному випадку, позивач не допустив бездіяльності, вчинив дії на виконання вимог податкового законодавства та допустивши технічну помилку, без зволікань звернувся до податкового органу для її виправлення.
Згідно висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 10 квітня 2020 року у справі №821/844/17, від 21 лютого 2018 року у справі №813/1008/16 штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем виконано зобов'язання зі сплати єдиного внеску у встановлені Законом терміни та розмірі, перерахування податковим органом помилково сплачених позивачем коштів в сумі 58815,24 грн. з рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2 , у відповідача відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій та пені, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС в Одеській області №2164-15-32-04-17 від 09.12.2020 року - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області №2164-15-32-04-17 від 09.12.2020 року.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 908 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.І. Свида