Справа № 420/8482/21
12 серпня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області, про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області, про визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 01.02.2021 року №15-753/13-21-СГ “Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації землеустрою”, яким було відмовлено “ ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства”, визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 10.12.2020 р. №61-ОТГ “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність” в частині передачі земельної ділянки з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9, 7917га) до комунальної власності; зобов'язання Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).
Ухвалою суду від 17.06.2021р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначила, що 21.07.2020р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в інтересах ОСОБА_2 із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею, 2,00 га, яка має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту Молодіжненської сільської ради Овідіопольского району Одеської області (за межами населеного пункту) або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу та 04.09.2020 р. Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області прийнято наказ № 15-12661/13-20-СГ, яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Як зазначив позивач рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2020р. по справі №420/9845/20 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу від 04.09.2020 року, зобов'язання надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 04.09.2020 року № 15-12661/13-20-СГ; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 , подане в інтересах ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки від 21.07.2020 року; в іншій частині позову - відмовлено. На виконання вказаного рішення відповідачем прийнято наказ від 01.02.2021 року №15-753/13-21-СГ “Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації землеустрою”, яким було відмовлено “ ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства” з підстав, що бажана для відведення земельна ділянка передана у комунальну власність. Позивач зазначив, що вказане рішення не ґрунтується на законі та підлягає скасуванню. Поряд з цим, позивач вказав, що оспорювана земельна ділянка відповідно наказу від 10.12.2020р. №61-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» була передана у комунальну власність, який порушує права позивача і підлягає скасуванню.
08.07.2021р. до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача, зазначивши, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2020р. по справі №420/9845/20, Головне управління прийняло наказ від 01.02.2021 №15-753/13-21-СГ, яким відмовило ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовною площею 2,00 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, з таких підстав, що бажана до відведення земельна ділянка передана у комунальну власність. Щодо скасування наказу Головного управління від 10.12.2020 № 61-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» відповідач вказав постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» передбачено передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України. Відповідно до наказу від 10.12.2020 № 61-ОТГ «Про передачу земельних ділянок у комунальну власність» Головним управлінням передано Великодолинській селищній раді Одеського району Одеської області земельні ділянки загальною площею 356,8540 га, у комунальну власність. Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, земельна ділянка площею 9,7917 га, з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 увійшла до наказу Головного управління від 10.12.2020 № 61-ОТГ «Про передачу земельних ділянок у комунальну власність». Щодо вказаної земельної ділянки, як зазначив відповідач, ані судом, ані будь яким органом виконавчої влади не приймались будь які обмежувальні заходи щодо розпорядження Головним управлінням даною земельною ділянкою. Щодо зобов'язання Головного управління надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки позивач відповідач зазначив, що наразі у відповідача відсутні повноваження щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою
09.07.2021р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач вказав, що є очевидним факт, що наказ про передачу земельної ділянки до комунальної власності було прийнято з метою ухилення відповідача від належного розгляду клопотання позивачки, оскільки не було б наказу від 10.12.2020 р. №61-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», то і відповідач не зміг би придумати іншої законної підстави для відмови позивачці у задоволенні її клопотання про надання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки. Так, як закон зворотної сили не має, та на момент звернення позивачки з клопотанням до відповідача і на момент видачі відповідачем оскаржуваного наказу, розпорядником земельної ділянки був відповідач, то і логічним є позовні вимоги наведені у позовній заяві по даній справі. Проте, як зазначив позивач, наявність наказу від 10.12.2020 року №61-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» стосовно оспорюваної земельної ділянки може перешкодити позивачу у реалізації права на землю, так як такий наказ було прийнято після звернення позивачем з клопотанням 21.07.2020 року та після видачі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 року у справі №420/9845/20.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
21.07.2020р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в інтересах ОСОБА_2 із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею, 2,00 га, яка має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту Молодіжненської сільської ради Овідіопольского району Одеської області (за межами населеного пункту) або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу(зворотній лист а.с.30) та 04.09.2020 р. Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області прийнято наказ № 15-12661/13-20-СГ, яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою(зворотній лист а.с.4).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2020р. по справі №420/9845/20 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 ; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 04.09.2020 року № 15-12661/13-20-СГ; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 , подане в інтересах ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки від 21.07.2020 р.; в іншій частині позову відмовлено(а.с.46-52).
Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 01.02.2021 року №15-753/13-21-СГ “Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації землеустрою” відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з підстав, що бажана для відведення земельна ділянка передана у комунальну власність.
Як зазначив позивач, та підтверджено відповідачем, спірна земельна ділянка відповідно наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 10.12.2020р. №61-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» була передана у комунальну власність.
Позивач, не погоджуючись із прийняттям наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 01.02.2021 року №15-753/13-21-СГ та наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 10.12.2020р. №61-ОТГ, звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Таким чином, ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним.
Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Згідно п. “б” ч. 1 ст. 81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі, зокрема, передачі їм земель державної власності.
Згідно ч. 1, ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Таким чином, приписами Земельного кодексу України унормовано розпорядження земельними ділянками різних категорій і форм власності та розмежовано повноважень між відповідними органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а тому, звернення громадянина із клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, який з урахуванням приписів ст. 122 ЗК України не уповноважений щодо передачі земельної ділянки у власність або у користування, може слугувати підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 (далі - Положення №15) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Відповідно до пп. 31 п. 4 Положення № 15 Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Згідно пп. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016р. № 308, у редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020р. № 53, Головне управління розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Одеської області.
Таким чином, з аналізу вищевикладеного слідує, що до повноважень Головного управління Держгеокадастру в Одеській області належить питання надання дозволу з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки поза межами населеного пункту, які віднесені до державної власності.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства стало передача спірної земельної ділянка у комунальну власність
Судом встановлено, що указом Президента України від 15.10.2020 року № 449/2020 постановлено Кабінету Міністрів України: 1) активізувати діяльність із передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність; 2) опрацювати питання щодо стимулювання оформлення територіальними громадами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, передані з державної власності; 3) вжити в установленому порядку заходів щодо врегулювання питання забезпечення набуття гарантованого права громадян на землю під час передачі у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких громадянам надано дозволи на розроблення документації із землеустрою; 4) забезпечити супроводження законопроектів щодо фінансової підтримки фермерських господарств, удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, встановлення прозорого процесу проведення електронних земельних аукціонів; 5) вжити в установленому порядку заходів щодо прискорення створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних України.
16 листопада 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1113, якою постановлено Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити, зокрема, передачу з 17 листопада 2020 р. земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України.
10 грудня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області відповідно до статей 15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113, Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308 (у редакції відповідно до наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 № 53) прийнято наказ № 61-ОТГ, яким передано Великодолинській селищній раді Овідіопольського району Одеської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 356,8540 га, які розташовані на території Одеського (Овідіопольського) району Одеської області згідно з актом приймання-передачі (зворотній лист а.с.13).
Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020 року ГУ Держгеокадастру в Одеській області передало Великодолинській селищній раді Овідіопольського району Одеської області земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 356,8540 га та земельна ділянка з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 відповідно до зазначеного акту передана у комунальну власність (а.с. 37-38).
Таким чином, станом на дату розгляду клопотання позивача, вказана земельна ділянка з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 була передана в комунальну власність Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.
Тобто, станом на дату розгляду клопотання позивача та прийняття оскаржуваного наказу від 01.02.2021 р. № 15-753/13-21-СГ, у Головного управління Держгеокадастру в Одеській області не було повноважень щодо передачі земельної з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099, у власність або у користування.
Тобто, як станом на час набрання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 р. у справі № 420/9846/20 законної сили, 05.01.2021 року, так і станом на час прийняття відповідачем оскаржуваного наказу від 01.02.2021 р., ГУ Держгеокадастру в Одеській області в розумінні Земельного кодексу України, не було уповноваженим органом виконавчої влади щодо розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099, оскільки зазначена земельна ділянка була передана у комунальну власність та з метою її поділу для отримання частини вказаної земельної ділянки безоплатно у власність, позивач повинен звернутися до третьої особи.
Таким чином, враховуючи, відсутність у ГУ Держгеокадастру в Одеській області повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою, частину якої позивач бажає отримати у власність станом на час прийняття оскаржуваного наказу та станом на час набрання законної сили рішення суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 01.02.2021 року №15-753/13-21-СГ “Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації землеустрою”, яким було відмовлено “ ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства”, зобов'язання Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 10.12.2020 р. №61-ОТГ “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність” в частині передачі земельної ділянки з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9, 7917га) до комунальної власності, судом встановлено наступне.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Таким чином, умовою для звернення особи до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб таких органів є наявність у позивача суб'єктивного переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.
В свою чергу, порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею такого права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона може розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи.
Тобто, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків такої особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
При цьому, виходячи з наведених вище положень законодавства, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Разом з цим, задоволення відповідних позовних вимог особи можливе лише в разі наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, при цьому така зміна відбувається з порушенням критеріїв правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, встановлених КАС України.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.
Матеріали справи не містять жодного доказу, які би свідчили про застосування чи можливе застосування рішення відповідача у правовідносинах, в яких бере участь позивач.
Так, позивач у позовній заяві зазначив, що прийняття вказаного наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 10.12.2020 р. №61-ОТГ перешкоджає йому у реалізації права на землю, так як такий наказ прийнято після звернення позивача із клопотанням від 21.07.2020р. та прийняття рішення від 04.12.2020р.
При цьому, суд зазначає, що звернення позивача із заявою від 21.07.2020р., як і прийняття рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2020р. по справі №420/9845/20, яке набрало законної сили 05.01.2021р, тобто після прийняття наказу від 10.12.2020р. №61-ОТГ, не свідчить про порушення прав та законних інтересів.
Згідно ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Однак, жодних доказів того, що прийняттям наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 10.12.2020р. №61-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» , яким було передано у комунальну власність земельні ділянки, порушені його право власності на земельну ділянку, чи постійного користування та оренди земельної ділянки, до суду надано не було.
Поряд з цим, гарантоване ст.55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 10.12.2020 р. №61-ОТГ “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність” в частині передачі земельної ділянки з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9, 7917га) до комунальної власності, задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.