13 серпня 2021 р. справа № 400/4134/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса), вул. Пушкінська, 15,Вознесенськ,Миколаївська область,56500,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з належного позивачу майна; зобов'язати відповідача внести до Єдиного реєстру заборон відчуження (реєстраційний номер обтяження 3950369) об'єктів нерухомого майна запис про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та заборону відчуження обтяжене на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №36589475 від 11.11.2013 р., виданої відділом державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не знято арешт з його майна на підставі рішення суду та не внесено відповідний запис до Єдиного реєстру заборон, оскільки дана підстава прямо передбачена Законом України «Про виконавче провадження».
Ухвалою від 10.06.2021 р. відкрито провадження у справі з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача відзив до суду не надходив, вищезазначена ухвала та позовна заява отримана ним електронною поштою. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений телефонограмою та повістками.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
20.08.2012 р. Управління Пенсійного фонду в м. Вознесенськ та Вознесенському районі винесено вимогу №ф-1032 відносно позивача та направлено на примусове виконання відповідачу.
На підставі вищезазначеної вимоги відповідачем відкрито виконавче провадження №36589475, в рамках якого винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Державним реєстратором було внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про заборону відчуження майна, що належить позивачу.
У зв'язку з повним виконанням виконавчого документу, вимоги пенсійного фонду відповідачем було закінчено виконавче провадження, однак арешт не знято.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10.12.2020 р. знято арешт з нерухомого майна позивача та заборону на його відчуження, обтяжене на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження №36589475 від 11.11.2013 р.
Позивач звенувся до відповідача із заявою про зняття арешту з його майна на підставі вищезазначеного рішення суду, однак відповідач відмовив у знятті арешту, оскільки в рішенні не визначено його як орган чи його посадова особа для задоволення позовних вимог.
Позивач вважаючи таку бездіяльність протиправною звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1. ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV( в редакції, чинній на момент прийняття постанови), арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 59 Закону №1404 (чинного на час звернення позивача із заяваю), Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (ч.2 ст.59 Закону України № 1404).
В матеріалах справи міститься копія рішення суду, відповідно до резолютивної частини якого, знято арешт з нерухомого ОСОБА_1 та заборону на його відчуження, реєстраційний номер обтяження 3950369, зареєстроване 20.12.2013 р, обтяжене на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №36589475 від 11.11.2013 р., виданої відділом державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області. Рішення набрало законної 14.01.2021 р. Відтак, відповідач допустив протиправну бездіяльність, що полягає у не знятті арешту з майна позивача на підставі рішення суду, що набрало законної сили, тоді як Законом України «Про виконавче провадження» визначена така підстава для зняття арешту, як рішення суду. Відтак, для відновлення порушених прав позивача суд вважає занеобхідно задовольнити позов у спосіб обраний позивачем та зобов'язати відповідача внести до Єдиного реєстру заборон відчуження (реєстраційний номер обтяження 3950369) об'єктів нерухомого майна запис про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 .
Позов задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію №9234-2540-5983-9734 від 31.05.2021 р. про сплату судового збору в сумі 908 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Вознесенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса) (вул. Пушкінська, 15,Вознесенськ,Миколаївська область,56500 34993838) задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса) (вул. Пушкінська, 15, Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 34993838) щодо не зняття арешту з належного ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
3.Зобов'язати Вознесенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса) (вул. Пушкінська, 15, Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 34993838) внести до Єдиного реєстру заборон відчуження (реєстраційний номер обтяження 3950369) об'єктів нерухомого майна запис про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та заборону відчуження (реєстраційний номер обтяження 3950369, зареєстроване 20.12.2013 р.), обтяжене на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №36589475 від 11.11.2013 р., виданої відділом державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса) (вул. Пушкінська, 15,Вознесенськ,Миколаївська область,56500 34993838) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908 грн.
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є. В. Марич